Книга рекордів Гіннеса України

У тому, що закордонні туристи та відпочивальники витрачають в Україні не всі (призначені для цього) гроші, винні як чиновники всіх ланок, так і рядові гравці вітчизняної туристсько-рекреаційної індустрії.

На батьківщині Жванецького

Вітчизняні чиновники, реагуючи на конструктивну критику за принципом "вивсьоврьоте", приречені тішити не лише обізнаний люд. Приміром, директор департаменту культури і туризму Одеської міськради Т.Маркова такою відповіддю (стилістику збережено) автору цих рядків на зазначене ним в публікації для DT.UA "Філософія маркетингу": "Автор статті не володіє інформацією в повній мірі. Критикувати полюбляють всі і все. Лише Одеса була представлена минулого року на 12 міжнародних виставках, багато з яких - об'єднані, створені на кошти міст. Провели 25 презентаційних турів, розробили сайт китайською та адмініструємо його, але в Гуглі його знайти не можна, оскільки китайці цією системою не користуються. Є ще дуже багато іншого". На моє ж запитання щодо коефіцієнта корисної дії цих заходів відповіді не отримав (принагідно: саме про ефективність подібних заходів запитував і в згаданій статті).

Аби уникнути закидів в упередженості, наведу результат рейтингу туристської привабливості українських міст, складеного журналістами CNN. Згідно з ним Південна Пальміра посіла аж 9-ту сходинку - після Львова, Чернівців, Умані, Києва, Мукачевого, Переяслава-Хмельницького, Харкова і Чернігова.

На початку квітня в "перлині біля моря" відбулася конференція "Міжнародне співробітництво та партнерство в туризмі", учасниками якої були й запрошені зі Словенії, ФРН, Великої Британії, Норвегії, Люксембургу та Греції "спікери". На моє запитання: чи будуть видані матеріали цього заходу (цікаво ж, що саме іноземні фахівці розповідали-радили), відповіді від Т.Маркової не дочекався.

Ні себе показати…

Натомість ті ж таки чиновники ігнорують організовувані вітчизняними туризмологами науково-практичні заходи, на яких їхні учасники (у тому числі й зарубіжні) озвучують чимало цікавого і вартого реалізації. Зокрема, й проведену наприкінці квітня в столичному Шевченковому університеті конференцію "Туризм та курорти: досвід Ізраїлю для України", запрошення взяти участь в якій були надіслані керівникам відповідних підрозділів усіх (!) обласних державних адміністрацій України та найбільших міст держави. На ній директор Україно-ізраїльського інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр А.Фельдман розповів про власну участь у роботі робочої групи при кабінеті прем'єра Держави Ізраїль, завданням якої була розробка стратегії розвитку туристських кластерів. Професор В.Самсонкін висвітлив чимало маловідомого широкому загалу про особливості діяльності аеропорту імені Бен Гуріона (Тель-Авів), визнаного найзахищенішим від тероризму в світі. Очільниця ж робочої групи Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС Т.Тимошенко зацікавила присутніх розповіддю про використання найкращих світових і європейських практик для формування і промоції локальних туристських продуктів.

Міжнародні науково-практичні конференції - гарна нагода себе показати та інших послухати як обтяженим науковими ступенями, так і тим, хто їх прагне. Проте до зазначеного заходу руки не дійшли ні у кандидата наук з туристського брендингу (за сумісництвом очільниці парламентського туристського підкомітету), ні у начальника столичного Управління туризму та промоцій (який уже не перший рік в аспірантурі КНТЕУ опановує науку подієвого туризму), ні у чиновників із дипломами кандидатів з інших регіонів.

Присутні на конференції сподівалися послухати й заявлену в її Програмі директора департаменту туризму та курортів Мінекономрозвитку О.Сердюк - очевидно, щодо бачення фінансисткою (за фахом) розвитку підподпорядкованої їй галузі. Проте…

До речі, вся (!) туристська спільнота чекає на належну публічність зазначеного департаменту (чи не тому він до сьогодні не перестає бути хлопчиком для биття) і представлення ним стратегії - не формальної, написаної попереднім керівником, а такої, яка ефективно працюватиме на розвій туризму (передусім в'їзного та внутрішнього) і курортів.

Керівники різного рангу себе не показують не лише на наукових заходах. Аналіз відкритих джерел інформації про їхню діяльність свідчить, що де більші (у Києві це, зокрема, 56 млн грн), де менші кошти, які влада виділяє на розвиток цієї царини, профільні чиновники витрачають переважно на заходи, належність яких до розвитку туризму та рекреації часто-густо є доволі сумнівною. У їхньому ряду беззастережним лідером є відвідання різноманітних заходів переважно в далекому зарубіжжі. Чому там? "Ну не смішіть мої капці!" - скажуть вам одесити…

Уже не перший рік столичне комунальне підприємство "Київський міський туристично-інформаційний центр" (підпорядковане вже згаданому Управлінню туризму та промоцій і розташоване в кількох кілометрах (!) від центру міста) не лише не здійснює статутних функцій, а й фінансовою заборгованістю (лише у першому кварталі поточного року за заробітною платою вона становила 212 тис. грн) висить ярмом на шиї міського бюджету. А туристсько-інформаційні центри Києва TourInfo (принагідно: інформація на сайті цієї інституції переважно російськомовна) іноземці оминають через головно невідповідність задекларованого ними (надання "всього спектра туристських та інформаційних послуг") дійсності.

Фінал європейського футболу минув, проте нагадування про цю подію й досі бовваніють у різних місцях столиці. Натомість біля тих локацій, що покликані приваблювати туристів щодня, відсутня відповідна реклама. Китайський експерт Чжибо Цуй зазначив, що, лише перебуваючи на станції метро "Арсенальна", з подивом довідався, що це найглибша в світі станція цього виду міського транспорту. Він же зауважив, що інформація про такі і подібні рекорди має бути присутньою біля них стаціонарно і кількома мовами. Адже щодня ці місця відвідують десятки тисяч людей, значну частку яких становлять туристи, у тому числі й іноземні. Ч.Цуй наголосив й на відсутності популярних у китайців путівників (до речі, на це страждають і кіоски TourInfo), зазначивши, що цю прогалину своєю продукцією могло б успішно заповнити столичне видавництво "БогданА". Залишається лише додати, що цим має перейматися вже згадане "туристсько-промоційне" управління столичної адміністрації, яке мало безпосередній стосунок і до організації та проведення згаданого вже фіналу Ліги чемпіонів. Оцінку цьому заходу дав виконавчий директор ФК "Ліверпуль" П.Мур, який в інтерв'ю газеті Liverpool Echo заявив, що Київ "не має відповідної інфраструктури в аеропорту та можливостей готелів".

Керівництво ж відділу туризму Тернопільської ОДА також не від сьогодні "фестивалить", оминаючи увагою розвиток відповідних царин (про багатющий туристсько-рекреаційний потенціал області DT.UA вже інформувало), які - за порівнянних умов - успішно розвиваються в сусідніх областях. Йдеться, зокрема, про відомі далеко за межами держави мінеральні води Сатанова (Хмельниччина) і невідому навіть люду обласного центру мінералку Гусятина, яку вважають кориснішу за трускавецьку (ще кілька років тому в урядових кабінетах циркулював проект "Розвиток курортополісу Гусятин", який, певне, накрився мідним тазом).

У 2015 р. Національна економічна палата Польщі обрала Тернопільщину, Волинь і Рівненщину для спільної діяльності, а однією з пріоритетних галузей у співпраці було визначено туризм. Підтримка проектів мала здійснюватися коштом Євросоюзу. Чи відомо широкому загалу бодай про один (реалізований за сприяння польської сторони)? Мені - ні. І це при тому, що територія області наче рястом вкрита пам'ятками, які безпосередньо стосуються українсько-польської історії, за якою у наших західних сусідів завжди не занадто мала ностальгія.

Чимало запитань-здивувань викликала у Ч.Цуя й "культурна столиця" держави. Саме через відсутність відповідної інформації (у тому числі й на залізничному вокзалі китайською) він не рекомендуватиме своїм родакам присвячувати місту Лева більше одного дня. Зауважу, що дві третини жителів Піднебесної при виборі країн-місць для мандрівок віддають перевагу інформації-порадам друзів і знайомих.

Наприкінці травня під час відвідин президентом ФРН Святої Софії він, певне, лише від київського гіда Павла Мядзеля довідався про внесок (і неабиякий!) німців у розвій культури, науки, мистецтва Києва та України загалом. Певне, доречним був би подарунок високому гостеві підготовленого до друку німецькомовного ілюстрованого путівника "Німецькі адреси Києва", який уже два роки чекає на видавця. Беручи до уваги, що з Німеччиною Україні дружити сам Бог велить, дарування зазначеного (і подібних) видання (і не лише його, творча думка дозволяє розгулятися фантазії) - гарна нагода і нагадати про давні відносини наших країн і народів, і посприяти поглибленню дружніх взаємин між ними. І якщо київській владі це не від сьогодні невтямки, то найвищій, очевидно, мало би бути. Мені, однак, не відомо про відповідні ініціативи ні головного департаменту зовнішньої політики та європейської інтеграції адміністрації президента України, ні відповідних структурних підрозділів Верховної Ради та Кабінету міністрів. Що ж до створеного нещодавно Українського інституту, то сентенції його щойно обраного керівника викликають великий сумнів щодо ефективної реалізації статутних завдань цієї установи.

Пасе задніх і загал громадських "туристських" утворень. Моє спілкування з охочими розвивати туризм і надавати послуги з відпочинку в регіонах засвідчило, що чимало з них навіть не чули про Всеукраїнську асоціацію туроператорів України, Всеукраїнську асоціацію гідів, Асоціацію готельних об'єднань та готелів міст України, Асоціацію розвитку внутрішнього та в'їзного туризму України, Асоціацію зіркових готелів, Асоціацію розвитку автотуризму, кемпінгу та караванінґу, Асоціацію розвитку внутрішнього туризму etc., не кажучи вже про їхню діяльність і доробок.

А ви існуєте?

Сентенція засновника Майкрософту ("якщо вас немає в Інтернеті, це означає, що ви не існуєте") пригадалася, щойно на очі потрапило висловлювання очільника Представництва ЄС в Україні Х.Мінгареллі. "Україну в Євросоюзі повністю підтримують лише деякі держави через поганий імідж країни та проблеми з комунікацією", - зауважив він і зазначив, що чимало країн - членів ЄС мають хибні уявлення про Україну та не знають усіх її переваг, які перекриваються "жахливим іміджем". А їх чимало, і вони вагомі, переконаний Х.Мінгареллі. "Це велика країна… найбільша держава на Європейському континенті, яка виробляє ракети, супутники та двигуни для літаків, з найкращими землями в Європі, фантастичним туристським потенціалом… Тепер же Україну в ЄС на загал згадують у негативному аспекті - у зв'язку з війною, корупцією та аварією на ЧАЕС", - зазначає французький дипломат. Він же констатував, що наразі саме через це в Євросоюзі залишається чимало симпатиків Росії, які сподіваються на розвиток з цією країною власних бізнес-інтересів.

Уже згаданий Ч.Цуй зауважив, що він та його родичі, плануючи майбутні відвідини інших країн, віддають перевагу лише (!) державним спеціалізованим (туристсько-рекреаційним) порталам і сайтам. Очевидно - з інформацією китайською. Українські чиновники вже не перший рік як мантру повторюють про необхідність створення подібного (торік, як зазначила очільниця парламентського туристського підкомітету А.Романова, департаменту туризму та курортів Мінекономрозвитку й кошти відповідні було виділено), проте…

Україна - не Європа

Територіально - ні. Ментально ж - так. Саме про це йшлось у заяві президента України про неконституційність законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження конституційних прав громадян, у відповідь на електронну петицію з проханням розробити і внести до ВР як невідкладний законопроект про заборону пропаганди і популяризації різних видів девіантної статевої поведінки і антисімейних ідей, у тому числі маршів рівності, прайдів, гей-парадів, фестивалів квір-культури, тематичних матеріалів у мас-медіа. Певне, це стало реакцією на звернення ЄС, США та ще 15 країн, які закликали Україну забезпечити безпеку учасників червневого маршу рівності "Київ-Прайд-2018".

Відносно молодим напрямком турбізнесу є ЛГБТ-туризм. Нетрадиціоналісти цінують гарний сервіс і готові добре платити за свій комфорт, зазначає київська дослідниця Ю.Паучкова. Тож чимало країн уже звернули увагу на цей туристський сегмент, який сьогодні розвивається неймовірно швидко і приносить колосальний дохід тим, хто навчився толерантності і запропонував свій турпродукт новій і забезпеченій клієнтурі - геям, лесбійкам і трансгендерам. Україна ж втрачає чималі кошти через своє несприйняття ЛГБТ як цінних споживачів її турпродукту.

Принагідно: нещодавно квитки на нестандартну акцію (огляд натуристами експозиції Музею сучасного мистецтва в Токійському палаці Парижа) було розкуплено упродовж двох днів.

У цьому ж ряду й нерозвиненість в Україні такого популярного на Заході виду подорожей, як fashion-туризм. А саме він є досить оригінальним і перспективним засобом залучення іноземних туристів. Молоді українські дизайнери упродовж останніх років належно заявляють про себе на міжнародному рівні. Унікальності їхній пропозиції надають колоритні мотиви національного характеру, які виявляються в принтах, малюнках, аксесуарах. Fashion-туризм не лише дасть змогу познайомити інші країни світу з досягненнями вітчизняних творців моди, а й сприятиме розвитку виробництва та популяризації українського дизайнерського одягу на міжнародному ринку. Для fashion-туристів, зауважує
Ю.Киреєва, варто організовувати й оглядові тури, демонструючи цікаві історико-культурні та природні ресурси України. За цієї умови відбуватиметься потужна промоція українського турподукту та національного виробника в сфері моди.

Push і "До себе"

Саме на таку "половинчастість" натрапив у закарпатському санаторії "Кришталеве джерело". Очевидно: якщо дублювати, то всюди. Тож як це зрозуміє іноземець з далекого зарубіжжя, залишається лише здогадуватися. Високий же рівень обслуговування та ввічливість персоналу також не компенсують відсутності терміналів для зняття готівки та оплати послуг (телефонії, Інтернету, комунальних послуг тощо).

Приватне запрошення власника мукачівського ресторану-винарні "Винний сад" Мілана Беринця завітати до них також викликало запитання, про які згадував і Ч.Цуй ("не довіряти приватним сайтам", оскільки ті часто видають бажане за дійсне). А офіційний сайт цього закладу не має електронної адреси та застереження, що він є клубним закладом (про це один із потенційних відвідувачів зазначив на tripadvisor). А тому з вулиці туди потрапити - зась. Забажав розставити всі крапки над "і" у самого Беринця - не відповідає. Певне, йому невідоме діюче не лише в туризмі правило: "Позитивна реклама приведе одного туриста, негативна - відверне десятьох".

Дивина й на морі. А саме: у Генічеському районі, що має багатющий потенціал і чимало проблем (зокрема, у приватному секторі), відсутній відповідний структурний підрозділ у райдержадміністрації. Хто від цього виграє, питання риторичне…

DT.UA вже інформувало про значний потенціал для розвитку в Україні воєнного туризму. "У столиці ж для цього придатним є Виставковий центр (колишня ВДНГ), на якому - зауважує А.Легейда, - нескладно створити виставково-інтерактивний комплекс "Щит України". Який, поза сумнівом, належно прислужився б і патріотичному вихованню української молоді. Що ж до популярності в іноземців (передусім китайців), то Ч.Цуй переконаний у його топовості.

Післяслово

Назва допису - словотвір не автора, а закарпатської турфірми, яка пропонує охочим відвідати місця з цієї "книги". А таких, унікальних, в Україні - як рясту. Зокрема, Національна академія наук України, очільник якої у листопаді цього року святкуватиме своє сторіччя…