Кабала в умовах вільного ринку

27 лютого, 2020, 16:00 Роздрукувати Bипуск № 1283, 22 лютого-28 лютого
Відправити
Відправити

Власники паїв, які наразі перебувають в оренді, відкриття земельного ринку не відчують, - строки оренди сягають 49 років, а розірвати кабальні договори практично неможливо. Ані законопроєкт №2178-10, ані чотири тисячі поправок до нього ситуації не виправлять. Але ми знаємо, що робити.

Кабала в умовах вільного ринку
© Pixabay

Для селянина - власника землі поняття "розірвати договір оренди землі" скоро стане синонімічним поняттю "повернути землю" і навіть "відвоювати землю собі". Право розривати договір оренди земель сільськогосподарського призначення за ініціативою її власника - первинне бажання селян і ринково-економічна необхідність. Без цього права жодних змін у земельних відносинах не відбудеться, навіть після відкриття ринку.

Країні й українцям необхідні ринкові механізми в земельних відносинах, а не той умовний ринок, який обговорюють зараз. Саме така умова забезпечить багатократне збільшення доходів від землі її власникам і зростання вартості землі.

Законотворці і раніше ставали не на бік власників паїв, а на бік орендарів-латифундистів, максимально закріпачуючи власників землі. Мова і про семирічний мінімальний строк оренди, і про початок дії договору з моменту реєстрації, а не з моменту укладання, і про дійсність цих договорів навіть після смерті власника паю. Конституційними правами селян систематично нехтували. Знехтують і зараз.

Необхідність надання права розривати договори оренди дедалі більше усвідомлюється сьогодні через появу й існування суперечностей і конфліктів між селянами - власниками землі та орендарями, а головне, через необхідність переходити до самостійного господарювання - ставати селянину власником аграрного виробництва.

Проблема повернення землі з оренди за бажанням власника актуальна і зараз, коли законодавці хочуть закріпити за орендарями пріоритетне право викупу орендованих ділянок, передбачене законопроєктом №2178-10.

Власника паю фактично змушують або віддавати землю задарма нинішньому орендареві, або роками очікувати закінчення договору оренди.

Ми всі розуміємо, що за землю в оренді пропонуватимуть меншу ціну, ніж за землю, не обтяжену орендою, - ніхто не купуватиме те, чим не зможе володіти відразу, не кажучи вже про 7, 10, 40 років очікування. Не сприятиме зростанню ціни на землю і проєкт закону від тієї ж "Слуги народу" №2194, який передбачає появу частини 3 статті 130 Земельного кодексу України, згідно з якою без згоди орендаря власник землі не має права продати належну йому землю. Це значить, що продати землю можна буде, знову ж таки, тільки орендареві без торгів, конкурсів чи будь-якої процедури продажу з ринковим ціноутворенням - задешево чи даром.

Фактично земельну реформу нинішньої влади спрямовано на накопичення земельних банків діючими латифундистами. І якщо ці норми буде ухвалено, про жоден розвиток фермерства на селі не йтиметься ще багато років, оскільки це фермерство ніде буде розвивати.

Адже проблема не лише у зниженні вартості земель, які нині перебувають в оренді. Головним є те, що разом з отриманням права розірвати договір оренди власник землі зможе перейти до самостійного господарювання на своїй землі одноосібно чи в об'єднанні з іншими власниками. Але ж це і є мета відкриття ринку, чи не так?

На сьогодні через укладання довгострокових договорів оренди (до 49 років) і попередніх угод купівлі-продажу землі у селян за мізерні гроші викуповують сотні тисяч гектарів землі. Селяни, які втратили роботу з розвалом аграрної галузі, чи на тлі низького рівня соціального забезпечення були змушені в такий спосіб продавати землю, щоб вирішити проблеми зі здоров'ям та інші нагальні соціально-побутові питання.

Кількість землі, викупленої у такий спосіб, за різними оцінками, сягає від 4 до 8 мільйонів гектарів. З відкриттям ринку ці мільйони гектарів буде узаконено за орендарями і латифундистами.

Висновок доволі простий: законопроєкти, в які закладено такі міни уповільненої дії (№2178-10, 2194), слід знімати з розгляду і переходити до втілення того, заради чого, власне, і починалася земельна реформа, - формування прогресивних земельних відносин.

Одним із головних положень у таких відносинах має бути право селянина - власника землі розривати договір оренди. Це наразі основний чинник підвищення цінності землі, зростання прибутків від землі у її власників і розвитку фермерських виробництв.

Перш за все необхідно законодавчо приділити увагу прогресивній формі земельних відносин, яка характеризується можливістю реалізувати швидкі, ефективні перетворення, націлені на розширене відтворення сільського господарства, включаючи тваринництво та переробку сільгосппродукції до оптимального виробничого переділу. Необхідний закон про прогресивні земельні відносини.

Окрім надання селянам - власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору, основними тезами такого закону мають бути:

- підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах;

- фінансове забезпечення власників паїв для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;

- обов'язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п'ятикратному розміру нормативно-грошової оцінки (приблизно 5 тисяч доларів за гектар для чорнозему);

- кредитування власників за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тисячі доларів за гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних;

- пряме державне кредитування громадян для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п'ятикратного розміру нормативно-грошової оцінки (приблизно 5 тисяч доларів за гектар) на умовах до 5% річних;

- кредитування в необхідному обсязі товариств власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних;

- допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок;

- формування державної підтримки об'єднання власників землі у товариства, які створюються для самостійного господарювання на землі;

- встановлення вимоги, що набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно особи з українським громадянством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Ба більше, такий законопроєкт уже розробляється і цілком може стати дійсно альтернативним тим документам, над якими вже не перший тиждень працює парламент. Але для того щоб така можливість з'явилася, діюча влада повинна визнати, що запропонована нею земельна реформа - не про надання людям права вільно розпоряджатися своїм майном, не про розвиток фермерства та дрібних господарств, а про виняткову можливість для латифундистів накопичити земельні банки у своїй власності шляхом обезземелення селян.

Всі статті автора читайте тут.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК