Хто там? Інвестор з Кіпру

Цього тижня в Запоріжжі відбувся дводенний міжнародний інвестиційний форум. Подія, прямо скажемо, не з розряду видатних, бо, так і дивись, організацією подібних заходів невдовзі займатимуться навіть сільради. Адже тільки у вересні форуми з міжнародним статусом відбулися в Харкові, Київській області і навіть у Новій Каховці, а наступного тижня форум планується в Луганську.

Хоча, звичайно, без проблем не обходиться. От, наприклад, рік тому в Судаку провели міжнародний інвестиційний форум. Кажуть, цікаво було — тут тобі й артисти на ходулях, і театр вогню, і клуб барабанщиків, та ще й святковий феєрверк під завісу. А цього року в Криму — ні ходуль, ні феєрверків. У рамках форуму, звісно. Оскільки парламент автономії проголосував постанову про його скасування.

Зате в Запоріжжі у важливості заходу не сумнівалися. Самих лише робочих нарад, присвячених підготовці форуму, в облдержадміністрації провели чи то шість, чи то сім. А як інакше, якщо передбачалася участь делегацій і представників посольств із шести країн. Говорили навіть, що президент приїде. Не приїхав. А зарубіжне представництво обмежилося присутністю дипломатів і бізнесменів з Китаю, Фінляндії та в основному з Росії.

Проте запорізький форум, за твердженням організаторів, зібрав понад 450 учасників.

— Банк інвестиційних програм в області постійно оновлюється і сьогодні налічує близько 70 проектів, цікавих для економіки регіону в цілому і представників бізнесу, — заявив на відкритті форуму голова Запорізької ОДА Борис Петров.

Можливо, так воно і є. Проте в базі даних інвестиційних та інноваційних програм і проектів Держагентства з інвестицій та інновацій за регіоном їх значиться усього десять. Та й то з урахуванням двох, які стосуються реконструкції Генічеського порту, що, як відомо, розташований у Херсонській області.

А от про те, наскільки серйозно запорізька влада займається залученням в економіку області зовнішніх інвестицій, красномовно свідчить офіційний сайт облдержадміністрації. «Найсвіжіші» дані на ньому — результати 2009 року, з яких випливає, що 41,8 млн. дол. прямих інвестицій надійшло з 53 країн. Домінуючу частку капіталу нерезидентів (89,4%) вкладено в економіку обласного центру. Куди саме — на жаль, невідомо.

Офіційний портал міської влади містить дані лише станом на 1 січня 2009 року. Зате зазначається, що лідерство за обсягами і в регіоні, і в обласному центрі міцно утримує Республіка Кіпр, на частку якої припадає третина обсягу прямих іноземних інвестицій.

Подумати тільки: острівна середземноморська держава, територія якої порівнянна з п’ятою частиною Запорізької області, а громадян менше, ніж жителів Запоріжжя, а така фінансова потужність! І навіть не обласного, а загальноукраїнського масштабу.

За даними Нацбанку і Фонду держмайна, за десять місяців цього року питома вага прямих іноземних інвестицій з Республіки Кіпр в Україну перевищила аналогічний сумарний показник, на який спромоглися Сполучені Штати, Великобританія, Російська Федерація, Італія, Польща і Швейцарія разом узяті.

І це при тому, що кіпрські ділові і дипломатичні кола наші міжнародні форуми не поважають. Воно їм треба?! Адже й без того протягом ряду років наші грошові потоки в Кіпр становлять понад 90% прямих іноземних інвестицій України в економіки зарубіжжя. Або близько 6 млрд. дол. щороку. Це тільки за офіційними даними.

Уся річ у тім, що, крім безперечних курортних переваг, крихітна острівна держава має ще одну — особливо шановану нашими бізнесменами пострадянського гарту. Стосовно України і донині діє угода, укладена СРСР із Республікою Кіпр, про запобігання подвійному оподаткуванню. Відповідно до цього документа епохи розвиненого соціалізму від сплати податків звільняються будь-які виникаючі на території України або Кіпру доходи, що перераховуються з однієї країни в іншу. Іншими словами, процес легалізації та відмивання грошових потоків у нас має стабільно зелене світло, що дає змогу виводити з країни значні суми.

Які наслідки цього узаконеного грабежу, можна судити за інформацією українського Мінфіну. Тільки в 2007 році втрати державного бюджету України від застосування положень радянсько-кіпрської угоди становили 722,6 млн. грн.

Позаторік український парламент двічі намагався скасувати цей «порівняно чесний засіб відбирання грошей». І обидва рази — безуспішно. На другій спробі пропозиція денонсувати угоду набрала лише 211 голосів, включаючи один — від Блоку Литвина за цілковитої байдужості фракцій Партії регіонів і КПУ. Цікаво, що «вірні ленінці» пояснили свою позицію тим, що не можуть голосувати за скасування угоди СРСР, а ще тим, що президентом Кіпру є комуніст.

Зате в Російській Федерації, яка є правонаступницею «союзу незламного», елементарний здоровий глузд взяв гору над псевдоідеологічними догмами. Там із 2008 року застосовується пільгове оподаткування дивідендів для російських «дочок» за кордоном. А Мінфін РФ затвердив перелік держав, стосовно яких ці норми не застосовуються. До їхнього переліку віднесено і Республіку Кіпр. І хоча кіпрська влада називає цей список «чорним», якихось суттєвих втрат російська економіка від цього не зазнає. На відміну від нашої, яка бавиться ходулями, феєрверками і форумами.