Звичайний расизм

31 березня, 2021, 13:01 Роздрукувати
Відправити
Відправити

У США різко почастішали напади на азіатів. Що стоїть за актами насильства

Увечері 16 березня в місті Атланта (штат Джорджія) молодий білий чоловік відкрив стрілянину почергово в трьох масажних салонах Атланти. Ймовірного злочинця, 21-річного Роберта Лонга, впіймали майже миттєво та звинуватили у восьми вбивствах і одному нападі за обтяжуючих обставин. Шість із восьми його жертв були жінками азійського походження, дві — білими.

Ми небагато знаємо про жінок азійського походження, які загинули в Джорджії. Усі вони працювали у SPА, були віком від 44 до 74 років. У деяких масажних салонах жінки, часто азіатки, надають клієнтам сексуальні послуги. Чи займалися ці жінки проституцією, невідомо. Серед них були одинокі матері. За словами родичів (як передають New York Times і Washington Post), аби забезпечити своїм близьким добрі умови життя, деякі жінки працювали по 12 годин на добу. Коли Лонга заарештували, він розповів поліції, що, здійснюючи вбивства, хотів позбутися пристрасті до сексу. SPА-салони були для нього «спокусою, яку він хотів усунути», — повідомив представник поліцейського округу Джей Бейкер.

Таке пояснення мало усунути побоювання, що дії Лонга були результатом расової ненависті й можуть послужити початком кампанії терору проти вихідців із Азії загалом і азійських жінок зокрема. Але ці запевнення нікого не заспокоїли. Хоч якими були мотиви Лонга, факт залишається фактом, — його жертви були здебільшого з Азії. Крім того, цей злочин стався у ситуації, коли акти насильства проти азіатів стали у США повсякденним явищем.

Згідно з інформацією Центру вивчення ненависті та екстремізму, 2020 року кількість злочинів на ґрунті ненависті, скоєних проти вихідців із Азії, зросла у США на 149%, хоча загалом число злочинів на ґрунті расизму зменшилося на 7%. Як свідчать дані Stop AAPI Hate, організації, що відстежує злочини на ґрунті ненависті проти азіатів, із березня 2020 року в країні було зареєстровано не менш як 3800 інцидентів проти людей східної зовнішності.

Лише впродовж минулих вихідних у Нью-Йорку було зафіксовано п'ять нападів. Найсерйознішої травми було завдано 68-річному чоловіку зі Шрі-Ланки, якого доправили до лікарні в критичному стані. Він мирно їхав у метро у своїх справах, коли інший пасажир, викрикуючи расові образи, вдарив його кулаком по голові. Якийсь перехожий на вулиці сильно вдарив 66-річного чоловіка азійського походження. Зазнали нападу й три жінки: одну в самому центрі міста збили з ніг; іншу вдарили металевою трубою по обличчі; третя отримала два удари кулаком в обличчя після того, як разом із маленькою донечкою брала участь у демонстрації на підтримку жертв американців азійського походження.

Зазвичай расизм виплескується назовні й набуває форм агресії й насильства, коли притлумлені почуття нелюбові до чужинців здобувають підтримку влади. У цьому випадку агресивну кампанію проти американців азійського походження розпочав колишній президент США Дональд Трамп. У своїх виступах і твітах він часто називав COVID-19 «китайським вірусом», даючи хід расистським емоціям, які дрімали в суспільстві.

Так, тиждень по тому як Трамп уперше використав у Твіттері хештег #chinesevirus, кількість людей, які використовували цей хештег, зросла більш як удесятеро, й багато хто з них також почав використовувати антиазійські хештеги, зазначає новинне видання USA Today.

Риторика президента, що визначала хворобу як частину расової приналежності, мала відволікти увагу громадян від його помилок у боротьбі з пандемією й надати їм цапа-відбувайла. У цьому Трамп не прорахувався. Його слова потрапили на благодатне історичне підґрунтя — расизм, спрямований на азіатів, пустив у США глибоке коріння. Понад те, іммігрантів із Китаю вже не вперше  звинувачують у поширенні хвороб.

Із середини XIX століття на Західне узбережжя США як дешева робоча сила почали прибувати іммігранти з Південного Китаю та Азії. До сімдесятих років того самого століття 20% робочої сили Західного узбережжя становили азіати. При цьому платили їм набагато менше, ніж білим, і принижували, як могли. В останній чверті XIX століття, під час економічного спаду, ставлення до азійських робітників стало геть кепським. Білі робітники звинувачували вихідців із Китаю у втраті робочих місць і нерідко влаштовували погроми з убивствами та грабежами. Так, 1871 року на китайський квартал Лос-Анджелеса напали близько 500 білих і латиноамериканців. Вони грабували мешканців і лінчували 19 осіб. Влада особливо не ставала їм на заваді. Показово, що хоча вісьмох погромників віддали під суд і визнали винними в убивствах, суд незабаром скасував їхні вироки.

Безперечно, в ті часи дискримінацію заохочував уряд. 1882 року американський Конгрес видав указ, що позбавляв вихідців із Китаю права на громадянство США. Цей закон, відомий як «Акт виключення», проіснував 60 років і становить єдиний випадок в історії країни, коли людей було позбавлено права на громадянство на ґрунті расової приналежності.

Офіційні особи (як пізніше Трамп) звинувачували китайців у поширенні віспи, сифілісу, трахоми та бубонної чуми. Вони запевняли, що «брудні» китайські мігранти не можуть адаптуватися до цивілізованого способу життя на Заході, а отже, не заслуговують на громадянство та права.

Узаконена дискримінація того часу призвела до того, що вихідців із Китаю почали відкрито називати жовтою небезпекою або китайською загрозою. 1905 року рада директорів при каліфорнійських школах зробила сумнозвісну заяву: «У жодному разі наші діти не повинні опинитися у ситуації, де на їхню чутливу уяву можуть вплинути учні, які належать до монголоїдної раси». До середини ХХ століття американські азіати були позбавлені фундаментальних прав: їм не дозволяли вступати до профспілок, володіти землею, одружуватися з білими.

Іммігранти з Азії були бідними людьми, які шукали заробітку, але про культурний рівень злиденних мігрантів із Китаю свідчать вірші, що ними обписані стіни бараків на острові Ангела в затоці Сан-Франсиско, де між 1910 і 1940 роками ниділи, проходячи перевірку, тисячі людей. Деякі висловлювали у віршах своє обурення:

Америка — сила без справедливості.

Ми у в'язниці безвинно.

Смутно я голову похилив.

Долю я не в змозі змінити.

Інші намагалися утішити новоприбулих, демонструючи при цьому знання європейської історії:

Не слід піддаватися розпачу.

Скинь своє горе в потоки води.

Трохи страждань — іще не лихо.

Згадай Наполеона —

Він теж на острові в'язнем був.

На сьогодні вихідці з Азії — найуспішніша етнічна група в Америці. Згідно з даними перепису населення США 2015 року, середній дохід американців азійського походження становив 77 тис. дол. на рік. Це перевершує дохід білих сімей — 62 тис. дол. на рік, і значно перевершує дохід афроамериканців у 36 тис. і дохід родин латиноамериканського походження, що становить 45 тис. дол. на рік. Окрім того, відповідно до того самого опитування, 21% американців азійського походження мають учені ступені. Ця група, вочевидь, лідирує: лише 13% білих, 8% афроамериканців і 4% вихідців із Латинської Америки мають учений ступінь. Хоча американці азійського походження — це лише 5,6% населення США, вони становлять 12% американських професіоналів, і ними засновано 42% усіх американських інженерних і технологічних стартапів.

У результаті цих досягнень американців азіатського походження часто розглядають як «зразкову меншину» — процвітаючу, асимільовану й далеку від криміналу. Та це не захищає їх від актів насильства, оскільки расова ненависть не залежить від того, що роблять і як поводяться «чужі».

І тут висвітлюється ще одна сумна проблема: расистами буває не лише біла більшість, а й чорношкіра меншість. Як показують у своєму дослідженні «Злочини на ґрунті ненависті проти американців азійського походження» автори Ян Чжан, Ленінг Чжан і Френсіс Бентон, сьогодні чорношкірі нападають на азіатів частіше, ніж білі. «Цей факт може бути пов'язаний із ворожістю до «ідеальної меншини» з боку інших нацгруп. Стереотип «зразкової меншини», що передбачає успіхи американців азійського походження в економіці, освіті та інших галузях, породжує потенційну конкуренцію з боку членів інших нацменшин, що, у свою чергу, може призвести до озлобленого роздратування, яке стає підґрунтям для наступних злочинів», — пишуть ці дослідники.

Картина, здавалося б, невтішна. Проте можна припустити, що сплеск расизму проти людей азійської зовнішності, легітимізований за каденції Трампа, почне під керівництвом нової адміністрації сходити в США нанівець.

Відразу після вбивств у Джорджії президент Байден відгукнувся на трагедію та зростання злочинів проти вихідців із Азії: «Ми з Джілл (Джілл — дружина Байдена. — А.Б-К.) поділяємо горе та обурення нації стосовно жахливих убивств восьми людей, зокрема шести американок азійського походження. Хоча ми ще не знаємо мотивів… ми якнайрішучіше засуджуємо кризу гендерного та антиазійського насильства, що давно терзає нашу країну», — заявив він. Президент також нагадав американцям, що «ксенофобія та ненависть» не збігаються  з «американськими цінностями». Є надія, що до цих слів Байдена американці дослухаються.

Минулої п'ятниці на знак солідарності з кампанією #StopAsianHate, присвяченою боротьбі з антиазійським насильством, знаменитий хмарочос Нью-Йорка Емпайр-стейт-білдінг підсвітив свої вежі золотавим світлом.

 

 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК