ЗА П’ЯТЬ ХВИЛИН ДО СТЕПАШИНА

Минулого тижня російський прем’єр-міністр Михайло Касьянов брав участь у засіданні Петербурзького економічного форуму, ставши таким чином першим главою кабінету міністрів, який вдруге відвідав ці високі збори. Касьянов просто розповідав про перспективи діяльності свого кабінету, а не представляв програму діяльності нового глави уряду, — вже це саме собою мало вселяти впевненість у стабільності нинішнього кабінету міністрів.

Тим часом у кулуарах російської влади взагалі про стабільність не говорять. Тут переконані: кабінет Касьянова доживає свої останні місяці, а відмова президента реформувати уряд пов’язана не з добросердим ставленням до кабінету, а з установкою, що незабаром цього уряду не буде і нічого його реформувати. Називають також ім’я можливого наступника Михайла Касьянова — це голова Рахункової палати і колишній прем’єр-міністр країни Сергій Степашин. Стверджується, що Степашину вже кілька разів пропонували посаду прем’єра — востаннє така його розмова з Володимиром Путіним відбулася кілька тижнів тому, коли для зустрічі з президентом Степашин був терміново відкликаний із Києва, де перебував на зустрічі глав рахункових палат країн СНД. З кулуарів інформація просочується в періодичну пресу: новина про наступника Касьянова, яку місяців кілька чиновники передавали одне одному пошепки, цього тижня з’явилася в газеті «Коммерсантъ» поруч із великим портретом колишнього прем’єра в генеральській формі.

Чим Касьянов не влаштовує Путіна, пояснювати довго не треба. Цього прем’єр-міністра тоді ще виконувачу обов’язки президента, по суті, нав’язали. Касьянов завжди був демонстративно близький до «сім’ї» — набагато ближчий, ніж той-таки Степашин. Головний скандал навколо Касьянова відбувся саме під час призначення Степашина прем’єр-міністром країни, коли він активно лобіював призначення Михайла Задорнова віце-прем’єром і міністром фінансів і вже нібито узгодив це призначення з Борисом Єльциним, аж тут несподівано з’ясувалося, що за Задорновим лише віце-прем’єрський портфель, а міністром фінансів призначено Касьянова... Саме цей епізод дозволив спостерігачам уважніше придивитися до Касьянова — і коли після свого призначення виконувач обов’язків президента Росії Володимир Путін призначив «рядового» міністра фінансів першим віце-прем’єром і виконувачем обов’язків глави уряду — це вже нікого не здивувало, а лише продемонструвало, що оточення першого президента Росії зберегло всі свої позиції у владі.

Саме тому Володимир Путін завжди був невпевнений в уряді. Намагався створити альтернативні центри впливу, співробітничав з Олексієм Кудріним і Германом Грефом... І, вочевидь, завжди намагався вирішити питання про відставку прем’єра — відомо, що така тема обговорювалася кілька разів тільки протягом останнього року. Чому Путін хоче замінити його Степашиним — теж зрозуміло. Степашин — компромісна постать. Він не ретроград — на парламентських виборах 2000 року йшов разом із «Яблуком» Григорія Явлінського. Він відомий своєю відносною політичною самостійністю. Степашин не може вважатися людиною «сім’ї», і водночас оточенню Бориса Єльцина він ніколи не давав приводу запідозрити себе в нелояльності. Крім усього іншого, Степашин — петербуржець, що дуже важливо і для оточення Путіна, і для реформаторів чубайсівського призову... Інша річ, що правління Степашина навряд чи буде тривале, що його хотіли б бачити прем’єр-міністром протягом обмеженого часу, коли й доведеться вирішувати, яке саме з конкуруючих на ринку влади угруповань контролюватиме російський уряд.

Коли саме Степашин стане прем’єр-міністром, сказати важко. Відправити уряд у відставку просто так президент не може. Дивно було б відмовлятися від цього кабінету через можливі розбіжності уряду з Думою в питаннях бюджету на 2002 рік. Ні, для призначення нового прем’єр-міністра має скластися серйозна обстановка, статися якась криза в економіці, щоб Путін послав кабінет, який не впорався, у відставку, замінивши його кризовим урядом генерала Степашина. Поки ціни на нафту тримаються на сприятливому для уряду рівні, важко розраховувати на його швидку відставку.

Те, що говорять у кулуарах і пишуть у газетах, — це ще, до того ж, і плани. Плани путінського оточення, про які годилося б поінформувати оточення попередника Володимира Путіна. Останнім часом Борис Єльцин помітно активізувався. Сам факт його присутності на прийомі з нагоди дня Росії і безпрецедентне для російського громадянина нагородження орденом «За заслуги перед Батьківщиною» першого ступеня підкреслює, що впливу на події єльцинське оточення поки що не втратило. І навіть якщо воно погодиться з висуванням компромісної кандидатури на пост прем’єр-міністра, то захоче притримати її на цьому посту якомога довше. Касьянов може розраховувати на підтримку цього клану — якщо в Барвисі взагалі цікавляться урядовими перестановками. Та в кожному разі план заміни Касьянова Степашиним ілюструє, якої гостроти набула боротьба за владу в російських політичних верхах і які пости сьогодні стоять на кону...