ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ…

Заступник генерального прокурора Російської Федерації Василь Колмогоров нарешті об’єднав в одному списку двох найбільш відомих медіа-олігархів країни — Бориса Березовського і Володимира Гусинського. Колмогоров попередив, що вже 13 листопада Березовський та Гусинський зі свідків перетворяться на обвинувачуваних. Перший буде обвинувачений у розкраданні, другий — у шахрайстві. Перший проходить поки що як свідок у справі «Аэрофлоту», другий — у справі «Медиа-Моста». Характерно, що тією самою Генеральною прокуратурою справи проти Березовського та Гусинського були закриті — саме закриті, а не зупинені! — за відсутністю складу злочину. Проте тепер, за словами Василя Колмогорова, відкрилися нові обставини, які дозволяють вважати колишнього заступника секретаря Ради безпеки Росії та президента Російського єврейського конгресу небезпечними злочинцями і негайно заарештувати їх!

Російські спостерігачі пояснюють заяву Колмогорова бажанням Генеральної прокуратури довести свою необхідність владі. У прокуратури, мовляв, хочуть відібрати важливі повноваження: новий Кримінально-процесуальний кодекс не дозволятиме прокурорам видавати санкції на арешт, закріпивши це право за судами, міністерство юстиції пропонує закріпити за ним, а не за прокуратурою, право звертатися до суду в державних інтересах, фракція Союзу правих сил пропонує позбавити прокуратуру повноважень із «загального нагляду» і перерозподілити бюджет на користь судових інстанцій. І ось у цій ситуації прокуратура демонструє, яка вона ефективна! Версія гарна, вочевидь вигадана людьми з юридичною освітою. Проте в Генеральній прокуратурі Росії працюють аж ніяк не відмінники. Мені важко уявити нараду у Володимира Устинова, на якій генеральний прокурор розповідає заступникам, що буде значне скорочення їхніх повноважень, а ті пропонують натомість пригрозити Гусинському та Березовському — і тоді напевно ж не зачеплять! Але тоді Генеральна прокуратура повинна була б прагнути не декларативних заяв, а якоїсь реальної акції, що підкреслює всю важливість її ролі. А тут заступник генерального прокурора за 12 днів до гаданого арешту попереджає(!) свідків, які перебувають за кордоном, коли їх заарештують. А Володимирові Гусинському навіть погрожує Інтерполом, що після оприлюднення підпису міністра преси Російської Федерації Михайла Лесіна під документом, який гарантує олігархові свободу та виїзд за кордон в обмін на «Медиа-Мост», просто безглуздо. Пояснювати, що в ситуації, яка склалася, ні Гусинський, ні Березовський з-за кордону не повернуться, не доводиться навіть прокурорам!

Навіщо ж тоді Василь Колмогоров зробив свою заяву? Можна гадати, не з власної ініціативи й не через бажання захистити честь та бюджетні можливості рідного відомства. Колмогоров попередив Гусинського і Березовського про можливий арешт, швидше за все, за прямою рекомендацією з адміністрації президента Росії.

Напередодні свого візиту до Франції Володимир Путін дав гучне інтерв’ю, в якому, серед іншого, сказав про «палицю», якою влада б’є по голові всього лише один раз. Цю цитату Путіна багато разів наводили в різних ЗМІ, дивуючись, як президент Росії нецивілізовано ставиться до опонентів. А тим часом, знаючи прагнення Путіна розмовляти по-військовому прямо й чітко, перетворюючи навіть розкішний кремлівський кабінет на щойно заасфальтований плац, можна було замислитися про інше: слова Путіна демонстрували його впевненість у власних силах. Путіна — попри чеченську війну, що триває, — запросили в Париж говорити про енергетичну безпеку Європи. Економічна ситуація завдяки цінам на нафту, що й не збираються падати — спасибі Арафатові! — також не викликає побоювань. Губернатори, які, здавалося, ось-ось виявлять свою фрондерську вдачу, не спроможні протистояти федеральній владі. Тих із них, хто не подобається Кремлю, можна просто не допустити до виборів: вдало проведена з Олександром Руцьким операція, яка позбавила колишнього віце-президента очевидного успіху на виборах губернатора Курської області, не могла не переконати Путіна в тому, що регіональну еліту Росії формує саме він, а не виборці чи олігархи. І в такій обстановці впевненості влади в собі два найсерйозніших опоненти Путіна отримують недвозначний сигнал: приїдете — посадимо!

Що робитимуть у відповідь Березовський і Гусинський, сказати важко. В одному можна бути впевненим напевно: Гусинський не повернеться. Йому просто немає куди повертатися. Він чудово розуміє, що в ситуації, яка склалася, змінити складне фінансове становище холдингу «Медиа-Мост» йому не вдасться. Холдинг зможе ще трохи проіснувати, але так чи інакше — або Гусинському доведеться позбутися більшості ЗМІ, які входять до холдингу, або рано чи пізно — швидше, рано, ніж пізно, — їх доведеться закривати. А, крім «Медиа-Моста», важелів впливу в Росії у Гусинського немає. Російський єврейський конгрес можна до уваги не брати: ставлення політичної еліти цієї країни до того, що відбувається на Близькому Сході, свідчить, що точно можна не брати…

Що ж до Березовського, то він ще побореться. У Бориса Абрамовича є досить багато важелів впливу на владу, і він, звичайно, спробує змінити наміри Генеральної прокуратури, отримати гарантії безпеки і приїхати до Росії хоча б ненадовго. На відміну від Гусинського, який може, після короткочасного перебування в Лефортово, продовжувати будувати свою нову репутацію борця за демократичні ЗМІ, Березовський може будувати свою репутацію лише на ролі впливової та важливої людини, — яка навіть за кордоном, навіть за лаштунками тримає руку на пульсі… Але для такої репутації не приїжджати взагалі — просто згубно!

Інша річ — коли приїде Березовський? У його житті вже була схожа ситуація — коли Борис Абрамович посварився з Євгеном Максимовичем — але тоді Березовський утримався від повернення лише до того моменту, коли він був певний успіху. Проте й тоді ЗМІ стверджували, що імперія Березовського миттєво розвалиться без свого хазяїна. Тепер же в Березовського серйозніший суперник, і до того ж — «найперша особа», яка перебуває на дачі й у відставці, навряд чи зацікавиться сьогодні обставинами подальшого життєвого шляху Бориса Абрамовича. Для оточення Єльцина Березовський зробив усе, що міг, — придумав «Единство», придумав наступника, і тепер захищати талановитого придумувача від обдарованого наступника оточенню Єльцина не з руки. Але все-таки: відчуття, що Березовського остаточно витіснено із країни, немає.

Йому може посприяти насамперед те, що він потрапив до одного списку з Гусинським, а це може стати тривожним сигналом для еліти, який означає, що ніхто більше не відчуває себе в безпеці. Василю Колмогорову не вдалося назвати навіть статті, за якою обвинувачують Березовського, — з цього чимало спостерігачів зробили висновок, що заступник генерального прокурора просто блефує і, коли цей блеф виявлять, Березовський зможе приїхати. Крім того, на відміну від Гусинського, Березовський усе- таки робив ставку саме на Путіна. І бодай це залишає йому можливість домовитися з владою...