Відставка по-болгарськи

Громадяни Болгарії вийшли на вуличні протести і відправили у відставку уряд. Приводом послужило зростання цін на електроенергію, а причиною - затяжна економічна криза, що призвела до різкого зниження рівня життя. Жодна з парламентських партій не бажає нині формувати перехідний уряд у переддень парламентських виборів.

Акції протесту розпочалися в Болгарії в неділю 10 лютого. У двадцяти великих містах на демонстрації вийшли по кілька десятків тисяч людей, обурених підвищенням тарифів на електроенергію. І хоч інформацію про нові ціни було оприлюднено ще в липні, підірвали суспільство квитанції за зимові місяці. Офіційно тарифи підвищено всього на 13%, однак реально суми виявилися вдвічі вищими за торішні за той самий період. У деяких платників, особливо пенсіонерів, рахунки до оплати були вищими за саму пенсію.

Якщо в перші дні демонстранти публічно спалювали свої квитанції за світло, скандували гасла "Геть мафію!" та "Уряд у відставку!", вимагали націоналізації електропостачальних компаній, то через тиждень протестувальники перейшли вже до політичних і соціальних вимог. Людей обурює не тільки політика жорсткої економії, яка призвела до зниження рівня життя, а й корупція та відсутність реальних реформ. Через 10 днів демонстранти стали вимагати прийняття нової конституції, відсторонення від влади всіх "партій, котрі опорочили себе", і надання права громадським організаціям брати участь у роботі органів, що контролюють галузі економіки.

Глава уряду пообіцяв розібратися й знизити ціни на 8%. Мирні демонстрації тим часом переросли в сутички з поліцією, в яких постраждало 25 людей і 14 було заарештовано. Відтак 20 лютого з посади пішов прем'єр-міністр Бойко Борісов, "шляхетно" заявивши, що не братиме участі "в уряді, при якому поліція б'є людей".

Постачальниками електроенергії на болгарському ринку виступають іноземні компанії - дві чеські (CEZ та EnergoPro) - і австрійська EVN. Саме рахунки за електроенергію від CEZ (Чеських енергетичних систем) стали приводом до обурення. Болгарська влада пообіцяла своїм громадянам негайно розпочати процес анулювання ліцензії CEZ. На це в чеській компанії відповіли, що за обслуговування мережі вони отримують лише десяту частку вартості кіловата й не можуть одноособово відповідати за підвищення цін. За їхньою версією, в усьому винна болгарська система ЖКГ. І низький рівень життя.

Останніми роками болгари розчарувалися у своїх очікуваннях, оскільки вважали, що вихід Болгарії в 1989-1990 рр. з-під впливу СРСР та подальша демократизація країни автоматично трансформуються в європейський рівень життя. Але так не сталося. 2007 р. на всенародній хвилі ейфорії Болгарія приєдналася до Євросоюзу, а вже 2008-го вибухнула світова фінансова криза. Нові члени ЄС були зовсім не готові до економічних негараздів: їм випали значно тяжчі випробування, ніж членам "старої" Європи.

Слід сказати, що уряд Бойко Борісова суворо дотримувався рекомендацій ЄС у подоланні кризи. І політика економії дозволила Болгарії не просити фінансової допомоги, однак призвела до зростання безробіття, заморожування пенсій та зарплат, підвищення тарифів, податків і уповільнення економічного зростання. І це - у найбіднішій країні Євросоюзу, з середньомісячною зарплатою - 480 дол. і пенсією - 200 дол. Кризовий тягар виявився непосильним, а підвищення тарифів на електроенергію - всього лише краплею, що переповнила чашу терпіння.

На початку року Європейська комісія підтвердила свій торішній прогноз про зростання економіки Болгарії на 1,4% - 2013-го і на 2% - 2014-го. Що не так уже й трагічно, коли врахувати, що в країнах Єврозони 2013 р. очікується досить символічне зростання економіки - 0,1%. Тим часом рівень безробіття залишиться колишнім - близько 12%. Ключові фінансові інститути вважають, що нинішнього року має збільшитися внутрішнє споживання, яке започаткує відновлення болгарської економіки.

Однак за рахунок чого може зрости внутрішній попит, якщо йде тотальне зубожіння населення? Крім того, в країні досить похмура демографічна ситуація: чисельність населення Болгарії 2013 р. "сягнуло" рівня 1952-го. Старіння людей не зупинити, а освічена й талановита молодь шукає які-завгодно способи еміграції, що й призводить до додаткового тиску на економіку.

Відставка уряду не вплинула на настрій вулиці - мітинги й демонстрації не припинилися. Слово взяв президент Росен Плевнєлієв - не побоявся виступити наживо перед демонстрантами на вулиці. Він звернувся до нації із закликом виявити громадянську активність і спільно прийняти важливе для країни рішення. Він навіть подякував за висунуті вимоги. Потім заявив, що вихід із політичної кризи - у дострокових виборах, але точної дати не назвав.

Вибори у Народні збори було заплановано на липень 2013-го. За попередніми опитуваннями, у правлячої правоцентристської партії ГЕРБ та опозиційної соціалістичної СПБ приблизно однакова підтримка. Тепер, під впливом протестів та відставки, вибори, на думку оглядачів, відбудуться впродовж трьох наступних місяців.

Минулого четверга депутати парламенту розпочали формування тимчасового, "службового" уряду, який керуватиме країною до виборів. Саме цей проміжний орган має зайнятися підготовкою реформ, яких вимагає населення, щоб погасити збурення в суспільстві. З цією ж метою днем раніше головний прокурор Болгарії послав грізну прокурорську перевірку в енергорозподільчі компанії - для виявлення порушень та пошуку (іноземних) злочинців.

Згідно з конституцією, президент першій запропонував партії ГЕРБ (Громадяни за європейський розвиток Болгарії) і її лідерові, відставному прем'єрові Борісову, сформувати "службовий" уряд. Але той відразу відмовився від мандата.

А й справді, навіщо Бойко Борісову та його партії спалювати рештки рейтингу напередодні виборів, тоді як можна ображено піти, кинувши фразу: "коли народ хоче, аби країною керувала вулиця, давайте так і зробимо"? Борісов також заявив, що дострокових виборів не боїться, і запропонував двом опозиційним партіям - соціалістичній БСП та мусульманській ДСП (Рух за права і свободи) - сформувати уряд і зробити все те, чого, за їхньою версією, не зміг зробити його уряд, - підвищити пенсії та зарплати, знизити рахунки й тарифи, подолати монополію і корупцію. Крім того, на думку Борісова, повалення його кабінету влаштували його ж опоненти, організувавши з допомогою провокаторів протести бідних людей.

Деякі коментатори погоджуються з версією Борісова і доповнюють її "рукою Москви". Оскільки соціалістична коаліція, яка може прийти в результаті дострокових виборів, буде більш "промосковською" та зговірливішою в питаннях енергетичних проектів, таких як реалізація "Південного потоку" або будівництво атомної електростанції в Белені.

Цікаво, що жодна з парламентських партій не захотіла взяти на себе відповідальність за країну - всього на три місяці. Ключовий чинник відмови - близькі вибори. Лідер соціалістів Сергій Станішев зробив заяву, в якій звинуватив правлячу партію в "розвалі економіки країни та доведенні людей до зубожіння", а потім різко засудив відставку уряду, назвавши її "панічним кроком". Але коли президент запропонував тому ж таки Станішеву сформувати "службовий" уряд, він відмовився.

Третя за величиною парламентська партія ДПС також не хоче взяти мандат на створення уряду.

За даними болгарських ЗМІ, президент уже тричі пропонував посаду тимчасового прем'єра єврокомісарові Крісталіні Георгієвій, оскільки більшість експертів (і навіть профспілкові організації) вважають її кандидатуру найадекватнішою в нинішніх умовах. Крісталіна Георгієва справді один з найвідоміших у Європі болгарських політиків, з 2010-го - єврокомісар із питань міжнародного співробітництва, гуманітарної допомоги та боротьби з кризою.

Популярний у народі президент Болгарії Росен Плевнєлієв опинився в непростому становищі. Але він запевнив своїх громадян, що хаосу в країні не буде, оскільки в нього є план дій на найближчий час: якщо ніхто з парламентських партій не погодиться сформувати "службовий" уряд, то наступного понеділка він сам оголосить ім'я тимчасового прем'єр-міністра, а в середу назве і членів кабінету. Дальшим кроком буде розпуск парламенту.

Не минуло й місяця, як політичний ландшафт Болгарії зазнав тотальних змін. Тарифи на електроенергію, у щомісячному перерахунку, зросли на 13%? Подумаєш, сказав би українець, якого навіть 50-відсоткове подорожчання газу не відірвало від кухонних табуреток. А болгари розсудили інакше. Вони вирішили доступними їм методами, хай навіть вуличними, відстояти не просто свої гаманці, а й своє право на гідне життя, на повагу з боку влади.