Відкрити закриті кордони

2018 року майже 37 млн разів українці перетнули кордон з ЄС. За цей самий час там побували майже 11 млн вантажівок, легковиків та автобусів. Проте досвід такого перетину не завжди позитивний. Подорожні часто вимушені годинами чекати, поки їх пропустять. Завдають прикрощів також величезні черги в пунктах пропуску з вантажівок, якими експортують товари до країн ЄС.

Навряд чи можна поліпшити комфорт та зручність перетину кордону, скасувавши або зменшивши контроль. Адже йдеться про безпеку. Минулого року на кордоні з ЄС виявили 92 кг наркотиків, затримали 4 млн пачок сигарет, 4 тис. літрів алкоголю і 310 кг бурштину. Але кордони безпечні й кордони людяні не є взаємовиключними.

Нині подорожі дедалі частіше стають способом життя. Люди їздять по роботі, для ведення бізнесу, просто подивитись інші країни, відчути їхній стиль і дух. Врешті, з'явилася нова категорія мандрівників - "цифрові кочівники". Для роботи їм достатньо мати Wi-Fi. Вони обирають інші країни, щоб пожити там кілька років. Естонія навіть готує для них спеціяльний тип візи.

Тому зручність перетину кордону та його безпека сьогодні актуальні як ніколи. Рішенням, що допомагає створити такі умови, є інтегроване управління кордонами. Цей принцип розробили в Євросоюзі. І Україна впроваджує його разом із сусідами. Ми взяли на себе таке зобов'язання в Угоді про асоціяцію з ЄС та Плані дій з візової лібералізації.

Україна вже створила унікальний механізм координації роботи різних відомств, які працюють на кордоні, що уможливило швидкий старт реалізації цього принципу. Це міжвідомча група з питання інтегрованого управління кордонами, яку очолює віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. До неї входять прикордонна, митна служба, різні міністерства, поліція, представники ЄС та громадського сектору (аналітичний центр "Європа без бар'єрів").

Інтегроване управління кордонами включає різні компоненти. Про них - детальніше у ст. 4 Регламенту ЄС 2016/1624 від 14 вересня 2016 р. та в Стратегії інтегрованого управління кордонами України. Але по суті воно передбачає максимальну співпрацю між різними органами сусідніх країн, впровадження нових технологій та оцінку ризиків, що дозволить витрачати менше ресурсів для запобігання незаконному руху людей і товарів. До того ж це відбувається непомітно для мандрівників, а отже, їхній досвід перетину кордону стає приємнішим.

Тож подивімося конкретніше, як це працює.

Якщо ви подорожували автомобілем, велосипедом чи автобусом, ви могли відчути всі "переваги" тривалих очікувань перевірок у пунктах пропуску. Спершу ваш паспорт і транспортний засіб перевіряють українські митники, потім той самий паспорт - українські прикордонники. Прикордонники це роблять швидше, бо в них є автоматичні зчитувачі біометричних закордонних паспортів. Тому на деяких пунктах пропуску порядок контролю змінено. Спершу ваш паспорт контролюють прикордонники і передають дані митникам, які тепер не вводять ці дані в свої системи вручну. Далі все те саме з боку Польщі, Угорщини чи Румунії, залежно від того, куди ви їдете.

Проте в чотирьох пунктах пропуску з ЄС усе відбувається швидше й простіше. Усі чотири - на кордоні з Польщею і розташовані на її території. Тут поляки й українці проводять контроль спільно. Це швидше, бо немає зайвого дублювання. Відповідно й черги менші. До того ж облаштування спільного пункту коштує державі значно дешевше, бо будувати будівель для нього потрібно менше.

Далі має бути ще зручніше. Адже ухвалена цього року Стратегія інтегрованого управління кордонами передбачає впровадження найкращих європейських та світових практик прикордонного контролю. Наприклад, 2021 року планують протестувати новий механізм, коли під час контролю людей прикордонники здійснюють також і митний контроль. Тобто вони перевірятимуть не лише паспорти, а й ваш автомобіль та багаж. Усе - одна людина. А на вантажній лінії, відповідно, митники перевірятимуть не лише товар, а й ваш паспорт - замість прикордонників. Це має зробити процес перетину ще швидшим.

Тим часом навіть спільний контроль із поляками нині під загрозою. Цю практику впровадили 2002 року, ще коли Польща не була членом ЄС. А нині Шенгенський кодекс вимагає, щоб Україна передавала Польщі власних громадян, які щось порушили, навіть коли їх затримали на українській частині спільного пункту пропуску. А це суперечить нашому законодавству. Саме ця вимога затримує укладання аналогічних угод про спільний контроль з Угорщиною і Словаччиною.

Співпраця між різними органами України, які працюють на кордоні, а також з відповідними органами сусідніх країн, має посилити безпеку. Наприклад, бувають випадки, коли авто виїжджає з сусідньої країни на одних номерах, а в'їжджає в Україну на інших. Або коли експортер надає різні документи українській та закордонній митницям. Так, наприклад, незаконно вивозять до Європи ліс-кругляк. Обмін інформацією між українською митницею та митницею сусідньої держави допоміг би виявити розбіжності в документах і на 30% підвищити ефективність виявлення підробок. Але поки що для отримання необхідних даних наші митники пишуть листа до сусідньої країни. Відповідь надходить пізно, часто через кілька місяців, коли вантаж уже пропустили. Тому є нагальна потреба впровадити автоматичний обмін інформацією в режимі реального часу.

Питання доступу до митної інформації інших країн допоможе вирішити питання остаточного приєднання України до Нової комп'ютеризованої транзитної системи - NCTS, до якої входять 35 країн, зокрема й європейські. Крім того, це спростить перевезення товарів для українських постачальників. Вони подаватимуть декларації в електронній формі. Не потрібно буде кілька разів надавати ті самі документи на різних митницях (в Україні, транзитних країнах і на місці призначення).

Крім того, вже кілька років ідеться про запровадження статусу уповноваженого економічного оператора. Це експортери, які понад три роки пропрацювали не порушуючи законодавства і яким держава довіряє. Вони можуть самі опломбувати товар, розмитнити його на складі, заповнити декларацію і сплатити митні платежі вже після розвантаження на місці призначення. Документи митниця зможе перевірити й уже пропустивши товар. По суті, це означає митний "безвіз" - як продовження чинного безвізу.

Загалом Україна прагне створити смартмитницю, для чого потрібно запустити механізм "єдиної зупинки". Тобто на пунктах пропуску встановлять електронні системи контролю руху, системи зважування, сканування, відеоконтролю, а також електронного зчитування номерів. Під час сканування вантажів на митниці фіксуватимуть усі процеси безпосередньо в пункті пропуску і передаватимуть інформацію до таргетинг-центру центрального апарату Державної фіскальної служби. Автоматизація митного контролю сприятиме ефективнішій боротьбі з контрабандою і допоможе уникнути корупційної складової. Відтак перевезення товарів стане комфортнішим, бо не треба буде хвилюватися, що товар можуть затримати чи не пропустити, аби отримати хабар.

Також є ідея big data аналізу для автоматизованого ризик-менеджменту. Завдяки її впровадженню пошук порушників митники здійснюватимуть не інтуїтивно, що містить ризик зловживання та вимагання хабарів, а на базі аналізу відхилень у трендах.

Без використання новітніх технологій управління кордонами не може бути ефективним. Кордон має адаптуватися до нових викликів та явищ, спричинених стрімким розвитком технологій. Наприклад, українці незаконно переправляють цигарки до Угорщини за допомогою дрона. Україна має намір врегулювати використання безпілотних літальних апаратів, а також оснастити прикордонників засобами виявлення та протидії використанню дронів із протиправною метою. До 2022 р. такі засоби мають отримати шість прикордонних загонів (у Луцьку, Львові, м. Мостиська, Мукачеві, Чопі та Чернівцях) на кордоні з Польщею, Угорщиною та Румунією.

Посилити безпеку має й упровадження сучасних IT-рішень, зокрема системи доступу до європейських баз даних. Так, станом на сьогодні 157 пунктів пропуску на кордоні підключено до баз даних Інтерполу. Це була одна з вимог для отримання безвізу відповідно до Плану дій з лібералізації візового режиму. База даних Інтерполу крім виявлення осіб, які перебувають у міжнародному розшуку, дозволяє оперативно обмінюватися інформацією про викрадені й втрачені документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство. Доступ до цих баз даних скорочує час прикордонної перевірки до 10 секунд. 2018 року реалізовано 2,8 тис. повідомлень Інтерполу стосовно 1,5 тис. осіб, 1,2 тис. паспортних документів та 180 викрадених автомобілів.

Далі Україна планує отримати до 2022 р. доступ до європейських баз PRADO та FADO. З допомогою цих баз вони зможуть порівнювати документи, що посвідчують особу подорожнього, з їхніми формами та засобами захисту. Також ми прагнемо під'єднатися до інформаційної системи Європолу та бази даних відбитків пальців Eurodac.

Чимдалі актуальнішою стає проблема тероризму. Наприклад, події в Сирії та втеча терористів "Ісламської держави" з курдського ув'язнення посилюють цю загрозу. А світовий індекс тероризму класифікує Україну як країну з високою терористичною небезпекою.

На виконання резолюції Ради Безпеки ООН 2396 Україна для посилення боротьби з тероризмом планує зобов'язати авіяперевізників передавати API (Advance Passenger Information) та PNR (Passenger Name Record) відповідні дані. Під час бронювання та оплати авіяквитка ви вносите дані вашої картки й отримуєте PNR номер. Далі під час онлайн реєстрації на рейс ви вносите свої паспортні дані - дані API. Отримуючи їх, українські органи безпеки можуть відстежувати, чи намагаються потенційно небезпечні особи в'їхати або виїхати з України, виявити підозрілі маршрути, а фінансові дані про пасажирів - виявити непомітні на перший погляд зв'язки між людьми. Отже, інтегроване управління кордонами передбачає співпрацю не лише між державними органами, які працюють на кордоні, а й з приватними компаніями, які володіють важливими даними.

Іншим технологічним рішенням для подолання проблеми тривалого очікування на кордоні може стати електронне бронювання черги. Наприкінці 2018 р. закарпатські митники обговорили можливість реалізації пілотного проєкту електронної системи черг на митному посту "Тиса" з представниками МВС Естонії, Посольства Естонії в Україні та приватної фірми GoSwift. До впровадження цієї системи пункти пропуску в Естонії не могли впоратися з потоком вантажних та легкових автомобілів, через що утворювалися затори. Нині ж естонські пункти пропуску майже порожні. Водії реєструються, вчасно приїжджають і проходять митний та прикордонний контроль без затримок. Серед інших переваг електронної черги відзначимо вивільнення додаткових людських ресурсів.

Проте під час планування подібних пілотних проєктів в Україні слід ураховувати можливість виникнення нетипових ситуацій - наприклад, коли кордон перетинають рятувальні автомобілі або хворі люди. І головне - онлайн черги працюватимуть, тільки якщо це буде спільна система України з сусідніми державами. Тобто забронювавши чергу, ви маєте мати можливість пройти весь кордон.

Автоматизація процесів на кордоні допоможе оптимізувати людські ресурси, яких часто не вистачає. Вивільнених працівників можна буде спрямувати на інші важливі ділянки роботи.

Як бачимо, абстрактний на перший погляд принцип інтегрованого управління кордонами принесе практичні й конкретні результати для багатьох - мандрівників, експортерів, туристів, бізнесменів. Ця ідея передбачає кардинально відмінне від звичного нам розуміння безпеки: замість закритости й контролю воно ґрунтується на співпраці, довірі й оцінці ризиків. Впровадження принципів інтегрованого управління кордонами в Україні дозволить створити кордон, непомітний для мандрівників bona fide і водночас нездоланний для злочинців.