Вибори без потрясіння основ

Ще приблизно рік тому червоною ниткою через кожен текст про німецьку партійну політику і прогноз на майбутні вибори проходила тема високого рейтингу правої партії "Альтернатива для Німеччини".

Німецькі праві були на піку; їх підтримка сягала 15%. Тоді з тривогою говорили, що навіть у Німеччині - країні, де багато звичайних для інших держав проявів патріотизму досі сприймаються з обережністю, - націоналісти зміцнили свої позиції. Це сприймалося як одна з ознак загального "правого повороту", в термінах якого описували політичну ситуацію на сучасному Заході.

Нині до виборів залишається три місяці (вони відбудуться 22 вересня), і схоже, що праві хоч і потраплять до парламенту, але не зможуть набрати навіть десяти відсотків. Як і в багатьох інших країнах, ситуація в Німеччині 2017 р. значно відрізняється від ситуації 2016-го. Замість "ефекту доміно" після 3 на Заході, очевидно, спостерігається маятниковий ефект. DT.UA вже писало, що чутки про смерть західної ліберальної демократії виявилися трохи перебільшеними. Передвиборна ситуація в Німеччині це підтверджує.

Більше того, очевидно, не буде в Німеччині й іншої сенсації, про яку говорили багато аналітиків на початку нинішнього року. Наприкінці січня в Соціал-демократичній партії Німеччини змінилося керівництво: очолив партію екс-президент Європарламенту Мартін Шульц, тоді як її попередній керівник, Зігмар Габріель, став міністром закордонних справ. Шульц, який уміє чудово говорити й переконувати, з його відданістю справі євроінтеграції та водночас - більш лівими соціально-економічними позиціями, зацікавив виборців. Згідно з опитуваннями, рейтинги партії піднялися з 21-23% у січні до понад 30%. Деякі дослідження показували, що СДПН здобула перевагу над головними конкурентами - правоцентристським блоком ХДС/ХСС, на чолі якого на вибори знову піде Ангела Меркель.

Як з'ясувалося, це був лише короткочасний ефект. На червень нинішнього року можна констатувати: рейтинг соціал-демократів упав, тоді як рейтинг ХДС зріс. Згідно з результатами проведених у червні опитувань, якби вибори відбулися найближчим часом, СДПН могла б претендувати десь на 24% голосів, тоді як ХДС - приблизно на 38%. Це досить схоже на результати попередніх виборів, що відбулися у 2013 р.: партія Меркель тоді набрала 41,5%, а лівоцентристи - 25,7%. Отже, "ефект новизни", пов'язаний із приходом Шульца, вже не відіграє своєї ролі, і залишається питання, за рахунок чого СДПН планує збільшити свою підтримку на майбутніх виборах.

"Червоно-червоно-зелена коаліція" - СДПН, Партія зелених та "Ліві", - про яку так довго говорили експерти, нині видається вкрай малоймовірною конфігурацією влади. Так, Euobserver зазначає, що однією з причин несподіваного розгрому СДПН на регіональних виборах у федеральній землі Саарланд стали їхні розмови про потенційну коаліцію з "Лівими", чиї радикальні погляди злякали помірковану частину виборців соціал-демократів. Тоді партія програла християнським демократам 11%, хоча незадовго до дня виборів, згідно з опитуваннями, вони йшли пліч-о-пліч.

Вибори у Саарланді відбулися наприкінці березня, а вже у квітні ХДС знову стала нарощувати відрив від своїх конкурентів. І не виключено, що саме ця помилка та наступна велика поразка на місцевому рівні призвели до того, що рейтинг СДПН почав знову падати. Таким чином, із "Лівими" - наступниками правлячої партії НДР, жорсткими критиками НАТО і США й прибічниками досить радикальних, за стандартами сучасної Європи, економічних реформ - СДПН навряд чи намагатиметься об'єднатися.

Та й "зелені", очевидно, втрачають підтримку: рік тому їхній рейтинг сягав 14%, на початку року становив близько 10, а тепер - 7-8%. Судячи з того, що падати їхній рейтинг почав приблизно тоді ж, коли рейтинг СДПН - підніматися, не можна виключати, що частина виборців спочатку переключилася із "зелених" на СДПН із новим лідером, який надихнув їх, а потім взагалі розчарувалася в існуючих партіях.

Але точно можна стверджувати, що вплинув на підтримку "зелених" ідей енергетичний форс-мажор у січні. Тоді через хмарну погоду та несподівано низьку швидкість вітру сонячні й вітрові електростанції, які відіграють значну роль в енергобалансі Німеччини, дали значно менше енергії, ніж очікувалося. Електромережа була завантажена повністю; тільки завдяки залученню всіх резервних потужностей вдалося уникнути масових відключень електрики. Ця ситуація протверезила частину прибічників прискореного переходу на відновлювані джерела енергії й примусила електорат звернути увагу на неефективність деяких електростанцій, котрі використовують альтернативні джерела (особливо вітрових).

Втім, цікаво, що й підтримка "зелених" сьогодні досить близька до рівня виборів 2013 р., а підтримка "Лівих" - лише трохи вища. По суті, рейтинги чотирьох згаданих партій нині перебувають у межах пари відсотків від результатів чотирирічної давності. Це свідчить про те, що партійна система Німеччини, яка, здавалося, зазнає певних змін, повернулася до звичайного для себе стану.

Помітне зростання продемонстрували тільки дві партії, котрі залишилися тоді за бортом Бундестагу. "Альтернатива для Німеччини" збільшила свою підтримку приблизно вдвічі: у 2013 р. праві отримали 4,7% голосів, зараз можуть розраховувати на 8-9%. Зростання їхньої популярності, безумовно, пов'язане з міграційною політикою Німеччини, - на думку німецьких правих, надмірно ліберальною. "АдН" в ідеалі бачить Німеччину монокультурною й активно апелює до традиційних німецьких культурних кодів. Вона не тільки хоче зробити політику щодо біженців значно жорсткішою, а й має намір запропонувати іншим іноземцям, які проживають у Німеччині, програми повернення на батьківщину.

Однак схоже, що саме на такі гасла попит у Німеччині відносно низький. Принаймні коли ситуація з облаштуванням біженців у країні трохи стабілізувалася, а влада (насамперед ХДС) зробила жорсткішою міграційну політику, посиливши інтенсивність перевірок претендентів на статус біженця й зобов'язавши їх проходити обов'язкові інтеграційні курси та курси мови. Крім того, за результатами перевірок, потенційних біженців із країн, де немає структурних загроз життю та безпеці претендента - таких як Марокко або Туніс, а також балканських держав - депортуватимуть.

Таким чином, зсунувши свою політику вправо, ХДС позбавила "Альтернативу для Німеччини" поміркованого електорату, який був незадоволений хвилею імміграції та побоювався її наслідків, але не поділяв радикальних гасел. Очевидно, частина цього електорату повернулася до ХДС. З "АдН" залишився електорат, на який спрямовані гасла про монокультурну державу, антиглобалізм, захист традиційних цінностей та боротьбу з німецьким комплексом історичної вини. Самопозиціювання партії унеможливлює її коаліцію з будь-ким із "системних" гравців. Та й навряд чи "АдН", типова партія протесту, цього прагне.

Зате вочевидь не проти увійти до правлячої коаліції Вільна демократична партія (ВДП). Ліберали, прибічники ринкових принципів в економіці й захисники європейської інтеграції, звісно ж, програли вибори 2013 р. Європа тоді тільки-но виходила з кризи 2008 р. Багато говорилося, що причиною кризи була нестача економічного регулювання, проводилися паралелі з Великою депресією, і, звісно, на такому тлі класичні ліберали втратили підтримку виборців.

Однак надворі 2017-й, Європа повернулася до економічного зростання, й економіка Німеччини, зокрема, як очікують експерти Focuseconomics, у найближчі два роки зростатиме приблизно на півтора відсотка ВВП на рік. Тож європейці дивляться в майбутнє з надією. І цілком природно, що коли економічний цикл входить у фазу підйому, підтримка ліберальних економічних ідей знову зростає. Виборець може дозволити собі орієнтуватися на ідеї, які пропонують більші перспективи зростання, а не підвищують соціальну захищеність. Рейтинг вільних демократів нині також становить близько 8-9%.

Якщо до виборів не станеться чогось несподіваного й соціал-демократи не зможуть різко скоротити відставання від лідера, очевидно, Німеччину чекає четвертий термін Ангели Меркель на посаді канцлера. Питання тільки в тому, яка партія стане молодшим партнером ХДС/ХСС у коаліції. Можливо, при владі залишиться діюча "широка коаліція". У такому разі навряд чи політика Німеччини принципово зміниться. Однак не виключений і варіант повернення до "чорно-жовтої" коаліції ХДС із ВДП, що управляла державою в період 2009-2013 рр. Економічна програма лібералів загалом сумісна з принципами ХДС. Але сумісні з нею і плани "зелених" щодо енергетичних перспектив країни: у період правління Меркель Німеччина завжди виступала одним із центрів розвитку альтернативної енергетики в Європі.

Для електорату ХДС усі три варіанти, очевидно, будуть досить прийнятними. У зовнішньополітичній діяльності (у тому числі щодо України), так чи інакше, навряд чи щось принципово зміниться. Усі ці партії налаштовані оптимістично стосовно ЄС. Є важливі питання в зовнішній політиці, у яких думки представників цих партій відрізняються від думки ХДС.

Наприклад, у СДПН і Партії зелених терпиміше ставляться до проблеми Греції. Хоч і не заявляють про необхідність списання частини боргу, але більш-менш м'яко критикують нав'язувану політику економії й кажуть, що вона заважає відновленню конкурентоспроможності країни. Однак очевидно, що, коли до вересня не буде сюрпризів, у будь-якій конфігурації коаліції найважливіша посада міністра фінансів залишиться за ХДС, і, отже, принципових змін - принаймні якщо сама партія не змінить свою точку зору - тут чекати не варто.

Так чи інакше, 2017 р. для Європи - це, очевидно, рік повернення до звичних ритмів політичного життя. І вибори в Німеччині, результати яких будуть дуже близькими до результатів чотирирічної давності, всупереч безлічі подій, які вмістилися в ці роки, і незважаючи на значні коливання партійних рейтингів у проміжку, - чудовий того приклад.