Вакцинація й «дискримінація»

14 серпня, 2021, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Які обмеження очікують не вакцинованих від COVID-19 громадян у різних країнах

Вакцинація й «дискримінація»
© SPOT.uz

Епідемія COVID-19 поставила перед людством безліч проблем. Йдеться не лише про способи запобігання поширенню вірусу, лікування хворих і щоденні зусилля зі збереження власного здоров'я. Виникли проблеми іншого характеру, — наскільки люди готові свідомо оберігати здоров'я інших людей, наскільки вони готові підтримувати заходи держави щодо запобігання пандемії, причому часом погоджуючись із обмеженнями власних прав і свобод. Актуальним стало питання, як далеко в такій ситуації спроможна зайти держава, обмежуючи права людини задля боротьби з пандемією.

Влада дедалі частіше ставить суспільний інтерес вище за інтереси особистості. Вона закликає не лише до масової вакцинації, а й до введення обмежень щодо громадян, які відмовляються дотримуватися вказівок стосовно боротьби з пандемією. Деякі люди цілком усвідомлено й добровільно готові пожертвувати частиною своїх прав задля посилення боротьби з пандемією та не виступають проти примусових заходів щодо тих, хто такі ідеї не поділяє. Інші, навпаки, готові обстоювати своє право розпоряджатися власним тілом, долею та здоров'ям. Там, де дії влади визнаються неефективними, зріють зерна протесту, й громадяни починають чинити спротив карантинним заходам, навіть цілком усвідомлюючи, що розплачуватимуться за це життям сотень, а може, й тисяч співгромадян, і, можливо, навіть своїм власним.

Перед закінченням сезону відпусток і на тлі повідомлень про охоплення дедалі більшого відсотка населення вакцинацією, уряди замислюються, що робити далі. Як не допустити повторення спалахів і хвиль пандемії, і водночас забезпечити людям можливість знову нормально працювати та заробляти, або, наприклад, здійснювати звичайні поїздки. Тобто жити повноцінним, наскільки це можливо, життям, і водночас відчувати менше дискомфорту та бути захищеними. По суті, йдеться про перехід до «нової нормальності». До існування за умов, коли елементарні карантинні протиепідеміологічні заходи залишаються в силі (хоча в будь-який момент можуть бути введені надзвичайні), але водночас економіка має працювати, люди — трудитися, школи та університети — бути відкритими.

Погана новина — в тому, що вірус продовжує мутувати, й надій на формування масового імунітету, про який раніше багато говорили вчені, тепер майже не залишилося. Однак значна частина людей зберігає віру в надійність вакцинування. До того ж влада різних країн активно стимулює вакцинацію.

Уже ясно, що вакцинуватися доведеться періодично, адже ефективність захисної дії вакцини з часом падає. З вересня людям, щепленим на початку року, ймовірно, рекомендуватимуть третю — бустерну — дозу, або ж вони отримають запрошення на новий курс вакцинації. У багатьох країнах громадяни, які пройшли курс вакцинування, тепер опиняються у вигіднішому становищі, — вони отримують більше прав і можливостей, як порівняти з тими, хто ще не вколовся.

Наприклад, президент Франції Еммануель Макрон у середині липня в спеціальному телезверненні до співгромадян оголосив, що буде введено обов'язкове вакцинування для медиків і співробітників будинків для людей похилого віку. У цьому ж зверненні Макрон попередив, що ті з зазначених працівників, хто не буде вакцинований до 15 вересня, можуть втратити роботу. Він також не виключив загальної обов'язкової вакцинації громадян.

Президент Франції також оголосив, що з осені тести ПЛР будуть платними, і тому рекомендував іти на вакцинацію, щоб не було необхідності тестуватися регулярно — кожні 48 годин. Щоправда, 8 серпня французька влада вирішила, що термін дії тесту становитиме 72 години.

Однак найважливішим у рішеннях французького уряду було те, що він вирішив ускладнити життя невакцинованим громадянам. Вони тепер не тільки мають здавати тести постійно. З понеділка, 9 серпня, у країні введено «санітарні перепустки» — QR-коди в телефоні, які стали обов'язковими для відвідування ресторанів і барів, торговельних центрів і великих магазинів, лікування в лікарнях і подорожей у поїздах і автобусах далекого сполучення. Ще раніше його почали використовувати в музеях, установах культури й на спортивних заходах. З 30 серпня «санітарна перепустка» має стати обов'язковою для співробітників усіх публічних установ. У разі, якщо працівники цих установ не перевірятимуть «перепусток» у клієнтів або поставляться до цього формально, установі загрожує штраф у 1500 євро з подальшим прогресивним його збільшенням за повторні порушення.

Отримати громадянину «санітарну перепустку» з QR-кодом можна за умови проходження повної схеми вакцинації, після здавання ПЛР або антигенного тесту, а також за наявності довідки про нещодавно перенесену хворобу COVID-19.

До кінця серпня не менш як 50 мільйонів французів мають отримати щонайменше першу дозу вакцини. Це — 85% від дорослого населення країни. Також почали вакцинувати й дітей, старших за 12 років.

Згідно з опитуваннями громадської думки, більш як половина громадян підтримали такі заходи уряду. Однак приблизно 40% французів їх не схвалюють. Від початку серпня у французьких містах відбуваються демонстрації проти обов'язкової вакцинації медиків і «санітарних перепусток». Демонстранти вбачають в останньому наступ на громадянські права та свободи, на права людини, на приватність особистого життя, на права працівників. Минулими вихідними кількість учасників таких протестів перевищила 250 тисяч у найбільших містах Франції — Парижі, Тулузі, Ліоні, Монпельє, Бордо та Ніцці.

Примітно, що ще 14 червня Європарламент і Єврокомісія ухвалили рішення №2021/953 про те, що «ковідні сертифікати», «санітарні перепустки», «ковідні паспорти» та інші документи мають вводитися саме для того, щоб забезпечувати свободу пересування всередині ЄС, а не обмежувати права громадян. Від червня країни Шенгенської зони та ще кілька країн Європи почали пілотне введення свого «ковідного паспорта ЄС», який, згідно з задумом, означав зняття будь-яких інших обмежень для поїздок усередині Євросоюзу. Але насправді все виходить інакше.

Мабуть, тому в Європі по-різному поставилися до французьких ініціатив. Наприклад, влада Німеччини чітко заявила, що не слідуватиме шляхом, який запропонував Макрон, хоча вже 10 серпня було ухвалено рішення, що з 23 серпня всі громадяни Німеччини, які не зробили щеплення від коронавірусу, мають пройти обов’язкове тестування и надавати його результати під час відвідування різних установ і заходів, які відбуваються у закритих приміщеннях. А от у Греції, Італії, Угорщині та Польщі заявили про готовність брати на озброєння французький досвід, принаймні, в тому, що стосується обов'язкової вакцинації для окремих категорій громадян. І, наприклад, Мальта ще в липні заборонила в'їзд людям, які не вакцинувалися.

Поза межами ЄС різні обмеження або навіть штрафи для нещеплених діють також у Лівані, Саудівській Аравії, Індонезії та низці інших держав.

Наразі більшість країн відмовляються від ідеї примусової або обов'язкової вакцинації. Вона залишається добровільною для більшості громадян, але керівники та політики не лише у Франції, а й у низці інших країн схиляються до ідеї обов'язкової вакцинації для певних категорій.

Судячи з останніх заяв українських політиків і чиновників від медицини, їм також близький такий підхід. Вони кажуть, що вакциновані отримають більше прав, можливостей і свободи, навіть якщо влада вирішить посилити карантинні заходи.

У багатьох державах триває дискусія щодо необхідності обов'язкової або примусової вакцинації населення. Світ фактично вже розділився на тих, хто виступає за примусову вакцинацію, й тих, хто проти неї.

Наприклад, у США багато менеджерів кажуть, що питання ставлення до вакцинації ставить під сумнів цілісність їхніх трудових колективів. Повернення до роботи в офіси й те, як, крім звичних питань співіснування в робочому просторі, вони вирішуватимуть проблеми забезпечення безпеки одне одного, фактично стане перевіркою на лояльність і людяність для багатьох співробітників.

Бізнес, вочевидь, не хоче брати на себе багато видатків, пов’язаних із боротьбою з коронавірусом. І в США, і в Європі роботодавці висловлюють невдоволення стосовно того, що практичне навантаження від виконання антиковідних заходів, які затверджує влада, ляже саме на них, щойно вони запустять виробництво у звичайному режимі або дозволять співробітникам повернутися до офісів. Тому вже сьогодні деякі великі американські корпорації — від Google до Facebook — висунули своїм співробітникам умову щодо обов'язкової вакцинації для повернення на робоче місце або вносять такий пункт у трудові контракти. Деякі компанії водночас беруть на себе вакцинацію співробітників.

Загалом закони США не забороняють роботодавцю вимагати від співробітників вакцинації. Нещодавно суд Південного округу штату Техас уже розглянув і не задовольнив позов щодо обов'язкової вакцинації. Але водночас суд штату Орегон ухвалив, що керівники бізнесу не мають права вносити пункт про обов'язкову вакцинацію до трудового контракту. У Монтані ухвалено закон, що забороняє дискримінацію працівника через відсутність у нього вакцинації.

Багато штатів ухвалили власні акти, що забороняють бізнесу вимагати від клієнтів будь-які підтвердження щодо вакцинації або стану здоров'я, але на практиці все досить невизначено.

Як повідомляють ЗМІ, за останні 18 місяців у США було зареєстровано лише близько трьох тисяч позовів, пов'язаних із трудовими спорами щодо пандемії або дискримінації через відмову вакцинуватися, але, як стверджують представники американських страхових компаній, восени їх кількість може зрости у багато разів.

Різні країни розглядають різноманітні заходи, аби стимулювати повернення до «нової нормальності». Водночас намагаються знайти баланс між карантинними заходами й можливістю жити повноцінним життям і працювати в нормальних і безпечних умовах. Найімовірніше, цілковитого повернення до «доковідних» часів уже не буде. Але за півтора року люди цілком пристосувалися та призвичаїлися до думки, що треба якось жити в нових умовах.

Ще торік організація ЮНЕЙДС, спираючись на свій багаторічний досвід боротьби з поширенням СНІДу, визначила сім рекомендацій для боротьби з пандемією COVID-19. У них зазначалося, що «у період страху та паніки деякі країни можуть упроваджувати політизовані, стигматизуючі та каральні заходи. Серед таких заходів можуть бути тотальна заборона на поїздки, ізолювання великих груп населення, коли разом опиняються люди з COVID і люди, у яких вірусу немає, публікація імен та інших особистих даних людей із COVID».

Чимало з цього стало реальністю кілька місяців по тому. Однак у тому самому документі експерти із боротьби зі СНІДом попереджали, що права та свободи людини можна й потрібно не обмежувати, а навіть розширювати шляхом стимулювання солідарності й довіри, всебічної підтримки владою тих заходів, які допоможуть людям перемогти пандемію.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК