«В Поднебесной тучи ходят хмуро…»

Після того, як президент Володимир Зеленський своїми указами ввів санкції проти китайських інвесторів «Мотор Січ» — мільярдера Ван Цзіна, низки пов'язаних із ним компаній та їхнього менеджменту, лише питанням часу було, коли своє слово у відповідь скаже Пекін.

Чекати довелося недовго.

Минулого понеділка офіційний представник МЗС Китаю Ван Веньбінь озвучив незадоволення Пекіна діями української влади: «Ми категорично проти, щоб уряд іншої держави застосовував односторонні санкції до китайських підприємств. Сподіваємося, що українська сторона відповідно до юридичних норм забезпечить захист законних прав компаній та інвесторів КНР». Він також заявив, що влада Китаю «завжди вимагає від національних компаній здійснювати комерційну діяльність за кордоном відповідно до законодавства інших країн».

Того ж дня, як раніше повідомляло ZN.UA, українське зовнішньополітичне відомство отримало ноту від МЗС КНР. У документі також висловлено стурбованість діями української влади щодо китайських інвесторів «Мотор Січ». За словами наших поінформованих співрозмовників, хоча нота й не містила погроз, документ був витриманий у безпрецедентно жорсткому тоні. При цьому китайці дипломатично висловили сподівання, що всі спірні питання буде вирішено шляхом переговорів.

Цими діями китайська влада вперше підняла питання «Мотор Січ» на міжурядовий рівень. Чого очікувати далі? Зазвичай Пекін у своїй політиці дотримується позиції, що проблемні питання слід виділяти в окремі кейси і виносити за дужки двосторонніх відносин. А в ситуації з «Мотор Січ»? До чого призведуть дії Києва в короткостроковій і далекосяжній перспективі, беручи до уваги, що українська влада не планує допускати китайців до контролю над підприємством, котре має технології створення турбореактивних двигунів для літаків і крилатих ракет, такі потрібні китайській авіаційній промисловості?

Практично, всі співрозмовники ZN.UA відзначають: дуже важко прогнозувати реакцію Китаю. При цьому окремі з них визнали, що до запровадження санкцій проти китайських інвесторів «Мотор Січ» у Києві ніхто всерйоз не думав про наслідки цього рішення для двосторонніх відносин. Така легковажність тим більше виглядає дивною, що, хоча група Skyrizon (куди входять підприємства, проти яких Київ запровадив санкції) й позиціює себе як приватна компанія, проте вона тісно пов'язана з державою. Нагадаємо, що в середині січня Skyrizon Aviation Industry Investment у Вашингтоні назвали китайською державною компанією, пов’язаною з армією Китаю.

Нині китаєзнавці та чиновники, з якими спілкувалося ZN.UA, припускають невисоку ймовірність того, що Пекін могтиме обмежитися закликами дотримуватися прав іноземних інвесторів. Але, швидше за все, Піднебесна піде на жорсткіші дії. І тоді одним із їх наслідків стане зменшення товарообігу. Для нашої країни цей крок може бути болісним, адже Китай останніми роками є основним торговим партнером України. І якщо 2019 року товарообіг становив 12,79 млрд дол., то 2020 року — уже 15,4 млрд. При цьому український експорт (левова частка якого складається із залізної руди та сільськогосподарської продукції) торік становив 7,1 млрд дол.

«Не варто дивуватися, якщо нинішнього року товарообіг зменшиться наполовину», — зазначив один із китаєзнавців. Утім, інші опитані нами експерти вважають такий прогноз занадто песимістичним. Проте вони не виключають і тиску Пекіна на українських бізнесменів, які працюють на китайському ринку, і скорочення закупівель української продукції під надуманими приводами (наприклад, «наявність» жучка в пшениці), і підвищення мит на низку товарів українського експорту.

У Києві стурбованість викликає й перспектива укладання контрактів із Китаєм на поставки вакцини проти коронавірусу. За інформацією ZN.UA, китайці нібито почули аргументи української сторони й вирішили продовжувати «конструктивний діалог» у питанні протидії COVID-19. Але, знову ж таки, на практиці Пекін може почати «грати», вигадуючи різні причини затримки доставок партій вакцини в нашу країну.

Загалом же, як приклад можливих дій Піднебесної наводиться історія торговельної війни Китаю з Австралією. Нагадаємо, що у відповідь на заклики Канберри провести міжнародне розслідування виникнення COVID-19 і знайти відповідального за поширення хвороби по всьому світу Пекін запровадив заборону на ввезення багатьох сировинних продуктів із Австралії (зокрема вугілля), підвищив мита на австралійські вина та ячмінь. При цьому напруга між країнами не обмежилася торговельною війною, а вилилася і в політичні обвинувачення Пекіна на адресу Канберри.

Зважаючи на політичні, економічні та фінансові можливості КНР, Києву варто вже зараз почати готуватися до можливих дій Пекіна у відповідь, проводячи необхідні консультації з Вашингтоном. Адже рішення щодо китайських інвесторів «Мотор Січ» (як і у випадку з Huawei) Банкова приймала, у тому числі, і з урахуванням позиції американців. Але, як і раніше, наразі серед українських чиновників не спостерігається охочих займатися темою «Мотор Січ», яку вони перекидають один одному, як гарячі вуглини.

Тим часом перед Києвом маячить міжнародний арбітраж, ініційований китайськими інвесторами «Мотор Січ» та їхніми українськими партнерами з групи DCH Олександра Ярославського. Це ціна, яку Україна нині мусить платити і за свою економічну безпеку, намагаючись запобігти витіканням критичних базових технологій авіаційного двигунобудування, і за підтримку Сполученими Штатами нашої країни у протистоянні російській агресії.

У заяві китайської компанії Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., Ltd, яка потрапила під санкції, підкреслюється, що «держава Україна відмовилася від результатів попередніх переговорів і повністю виключила будь-яку можливість примирення між двома сторонами». При цьому в українській столиці чудово розуміють, що впровадження санкцій погіршило нашу позицію в арбітражі.

Паралельно з підготовкою до арбітражу в Києві розглядають різні варіанти майбутнього «Мотор Січ». І в цих планах немає місця сценарію, за яким контрольний пакет акцій належить китайцям.

Утім, Володимир Зеленський був не зовсім щирий у своєму недавньому інтерв'ю американському телеканалу HBO, коли заявляв, що «ми не маємо права продавати контрольний пакет управління стратегічними оборонними підприємствами України будь-якій країні». Як раніше писало ZN.UA, один із можливих варіантів — передача контрольного пакета акцій американській компанії Oriole Capital Group. Цей варіант продовжують розглядати в Києві.

Інший варіант — націоналізація «Мотор Січ» — ідея, яка розглядалася ще за президентства Петра Порошенка.

За інформацією ZN.UA, Кабмін доручив Міністерству юстиції підготувати документ, який регулюватиме питання націоналізації згідно з міжнародними стандартами та з обговоренням із бізнесом і громадськістю. При цьому мається на увазі, що цей закон буде застосований до «Мотор Січ».

Прикметно, що років два тому в Китаї офіційно завершилася кампанія з розслідування та скасування приватизації і ринкових реформ, проведених у дев'яностих роках минулого століття. Усього за вісім років Китай повернув у власність держави фабрик, заводів та різних підприємств на суму 122 трлн юанів (за нинішнім курсом, 1 юань приблизно дорівнює 0,15 дол.). Крім того, під загрозою розстрілу членів родин засуджених, були повернуті виведені раніше за кордон 45 трлн юанів.

4082 акціонерів було позбавлено майна й засуджено до довічного ув'язнення в трудових таборах. Серед них — більше тисячі іноземців. Понад 6 тисяч колишніх чиновників, задіяних у процесі приватизації, отримали довічне ув'язнення. Майже 15 тисяч осіб (переважно працівники правоохоронних і контрольних органів) отримали різні строки ув'язнення за те, що «виявили злочинну бездіяльність і не запобігли розкраданню народного майна».

Поки що невідомо, коли і як відбудеться націоналізація «Мотор Січ». Та й чи відбудеться вона взагалі. Адже це не тільки юридичне питання, а й фінансове, оскільки націоналізація компанії передбачає виплату компенсації її власникам. Інакше це буде конфіскація, що в цивілізованому світі неприйнятно. А не виплативши належну компенсацію, Україна підставить себе під примусове стягнення через міжнародний арбітраж ще більших виплат інвесторам.

Швидкість підготовки законопроєкту залежить від того, чи знайдуть гроші в держбюджеті на виплату компенсації. А їх поки що немає. Американці, які цікавляться «Мотор Січ», теж не готові оплачувати цю компенсацію, щоб у майбутньому ввійти у підприємство з інвестиціями. Але, як зазначив один із наших співрозмовників, якщо з'явиться джерело виплати компенсації акціонерам «Мотор Січ», законопроєкт підготують швидко.

Історія з «Мотор Січ» — вже третій конфлікт між українською державою та китайськими компаніями.

Перший — пов'язаний з виділенням Ексімбанком Китаю Державній продовольчо-зерновій корпорації України (ДПЗКУ) кредитних ліній в 3 млрд дол. на поставку до КНР зерна і кукурудзи. Однак домовленості виконані не були і тепер Пекін через Лондонський міжнародний арбітражний суд вимагає у Києва повернення коштів за непоставлені зернові.

Другий конфлікт має відношення до китайської CNBM International Corporation, що в 2015 році купила компанію «Нептун Солар», яка належала екс-голові АП Андрію Клюєву та його брату Сергію. Нині CNBM International Corporation судиться з Україною в арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Стокгольма, звинувачуючи нашу країну в порушенні зобов'язань в рамках Енергетичної хартії і двосторонньої угоди про взаємний захист інвестицій.

Кожен з цих конфліктів має свої причини. Але за сукупністю ці три справи означають ускладнення відносин з Китаєм у стратегічній перспективі. Втім, наслідки впливатимуть не тільки на двосторонні контакти Києва і Пекіна. До недавнього часу ряд людей в оточенні Володимира Зеленського розглядали Китай як альтернативу МВФ. Але після прийняття санкцій проти китайських інвесторів «Мотор Січ» і телеканалів Медведчука стало зрозуміло, що Зеленський не збирається рухатися в східному напрямку. У нього залишається тільки одне — західне.

Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.