Україна допоможе Західним Балканам, які допомагають нашій боротьбі

Мабуть, невипадково саміт Західні Балкани—ЄС відбувся в Тірані (Албанія) в День Збройних сил України. Питання українського опору російський агресії було ледь не головною темою саміту. У пункті першому Тіранської Декларації зазначено, що російська агресія проти України загрожує європейській і світовій безпеці та миру. І тому посилення стратегічного партнерства між ЄС і Західними Балканами (ЗБ-6) стає дедалі важливішим.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Чи посварить євроінтеграція Україну та Західні Балкани?

Декларація вперше містить близько 10 (з 33) пунктів, які стосуються України, держави, що розташована за понад тисячу кілометрів від регіону. Документ чітко вказує на загрозу, яку створює російська агресія для регіону, і пропонує напрями протидії. Виступи керівників держав ЗБ-6 підтвердили їхню налаштованість на подальшу підтримку України та її боротьби за незалежність. А головною тезою виступів керівників ЄС і Європейської комісії (ЄК) був заклик зробити все, аби не віддати Західні Балкани Росії. Тому Декларація містить заклик до країн регіону дотримуватися спільної безпекової та зовнішньої політики ЄС, а в її межах — санкцій проти Росії.

Лише один учасник саміту — сербський президент Александар Вучич — не підписав цього документа, не бажаючи засуджувати агресивні дій Росії. Вучич, досвідчений політик, здається не розуміє простої істини: росіяни забудуть про нього, щойно він стане їм непотрібним. Як це було в 90-х роках минулого століття, коли Московія підтримала санкції Заходу проти агресивних залишків Югославії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Сербії потрібно приєднатися до спільної політики щодо РФ – прем’єр Албанії

Нарешті лідерам Євросоюзу урвався терпець від гри Вучича, й шанувальникові євро-російського шпагату висунули ультиматум: за «кілька тижнів» обрати сторону — або Брюссель, або Москва, часу більше немає.

А Києву настав час сказати своє слово і створити в Приштині представництво. Варіантів багато — торговельна місія, офіс нашого посольства в Тірані, консульська агенція. Важлива присутність у Косово — що відповідає єдиній зовнішній та безпековій політиці ЄС, а не інтересам сербського приятеля Росії.

Повернімося ж до саміту. Який ледь не був зірваний вередуваннями того ж сербського президента, що до останнього дня вагався: «поїду—не поїду». Але поїхав.

European Union

Саміт пройшов у більш спокійній та позитивній обстановці, ніж попередній пів року тому в Брюсселі. У Декларації підтверджено, що ЄС висловлює незаперечну підтримку членства шести країн ЗБ-6 (Албанії, БіГ, Косово, Північної Македонії, Сербії та Чорногорії) в Євросоюзі, але за умови проведення реформ. На підсумковій пресконференції глава уряду Албанії Еді Рама із задоволенням відзначив, що Брюссель демонструє «серйозну» зацікавленість регіоном із геополітичних та стратегічних причин. «Уперше», — додав він із усмішкою.

Усмішка цілком зрозуміла. Справді, і у виступах брюссельських чиновників, і в Декларації лунало багато слів про повну та недвозначну підтримку членства ЗБ-6 у Євросоюзі. Але конкретний прогрес у цьому процесі так і залишився десь далеко.

Так, відзначався значний прогрес євроінтеграції країн регіону, який, за словами Рами, багато в чому спричинила війна в Україні. Але в ЄС хочуть бачити конкретні зрушення в реформуванні кожної з шести країн, і тому знову повторюють: забезпечити верховенство права та права ЗМІ; поглибити політичну й економічну взаємодію в регіоні; спільно з ЄС удосконалити протидію іноземному втручанню (насамперед китайському та російському) через спільну зовнішню та безпекову політику; поліпшити управління кордонами та протидію нелегальній міграції і т.д., і т.п. Все це неодноразово лунало на самітах, але більшість питань так і не вирішені остаточно.

Регіональні лідери дедалі гучніше заявляють, що євроінтеграція — це вулиця з двостороннім рухом. Є обов’язки охочих набути членства в Євросоюзі. Але є і обіцянки ЄС, які бажано виконувати. Тому з надією зустріли заяву президента Європейської Ради Шарля Мішеля про те, що на саміті ЄС 15–16 грудня буде позитивний сигнал щодо заявки БіГ на отримання статусу країни-кандидата щодо членства (нагадаємо: в жовтні ЄК рекомендувала Раді ЄС надати країні цей статус). Але в ЄС є декілька країн, котрі можуть сказати «ні». І тоді західнобалканський скептицизм щодо членства вибухне з новою силою, а переконання Мішеля втому, що «майбутнє наших дітей буде безпечним і більш квітучим на Західних Балканах у складі ЄС», може залишитися лише мрією.

Скептицизм обох сторін щодо подальшого розширення за рахунок ЗБ-6 має програти, бо в протилежному разі дасть змогу Росії зламати геополітичний баланс у регіоні, скориставшись війною в Україні, що бентежить і ЄС, і ЗБ-6. Російська агресія, як не дивно, стимулює сторони допомогти країнам регіону зробити нові єврокроки. Інакше бажання держав Західних Балкан набути членства в ЄС «помре в агонії», а Євросоюз опиниться у критичній, дуже небезпечній ситуації.

Саме під тиском війни в Україні на саміті було заявлено, що ЄС виділяє фінансову допомогу для подолання наслідків енергетичної та економічної кризи, спровокованої Росією. Тіранська Декларація передбачає також посилення співробітництва як регіонального, так і з Євросоюзом у подоланні різноманітних викликів, зокрема кібернетичних загроз, у забезпеченні продуктової безпеки, розвитку співпраці в безпековому секторі, боротьбі проти нелегальної міграції та транскордонного криміналу, в координації візової політики тощо.

European Union

Ще два питання зайняли багато місця в обговореннях на саміті. Перше — майбутнє молоді, яка становить від 15 до 50% (залежно від країни) трудових мігрантів із країн ЗБ-6. Щоб якось зупинити молодіжну міграцію, учасники заходу домовилися продовжити працювати над створенням сприятливіших умов для соціалізації та освіти молоді через європейські освітні програми, зокрема Erasmus+.

Друге питання — заклик до країн регіону приєднатися до «зелених» програм в енергетиці, зокрема до проєктів із використання водню, що може зацікавити й українських енергетиків.

У кулуарах саміту обговорювалася одна з найгостріших проблем регіону — взаємовідносини між Косовом та Сербією. Напередодні відкриття з’явилася інформація, що ФРН і Франція (за підтримки США) передали керівникам двох країн актуалізований проєкт угоди щодо нормалізації двосторонніх відносин, який з’явився на початку осені. За нашою інформацією, він мало чим відрізняється від попереднього: Сербія має визнати суб’єктність Косово і не заважати йому набувати членства в міжнародних організаціях, у тому числі ООН, а Приштина має дати згоду на створення Асоціації сербських општин. Проєкт нібито передбачає формування відносин за прикладом двох Німеччин — існувати, але не визнавати, тобто не йдеться про взаємне визнання.

Проєкт передбачає, що домовленості мають бути досягнуті до березня 2023 року. Тому цей проєкт, що його Жозеп Боррель назвав «останнім», скидається на ультиматум і Альбіну Курті, і Александару Вучичу…

Тіранський саміт ЕС—ЗБ-6 став для України ще однією міжнародною платформою, де країни Західних Балкан висловили їй підтримку в боротьбі проти російської агресії та запевнили, що й надалі продовжуватимуть допомагати. А Київ підштовхнув усіх учасників саміту назустріч одне одному.

Більше статей Володимира Цибульника читайте за посиланням.