Важка зима Трасс: чи залишиться Британія союзницею України?

На Празькому саміті новоствореної Європейської політичної спільноти британська прем'єрка Ліз Трасс була однією з найпомітніших і найактивніших постатей. У виступах і численних інтерв'ю вона висловлювалася з якнайширшого кола питань: від незмінної підтримки України до розвитку ядерної енергетики. Вона навіть говорила про необхідність і надалі розширювати Євросоюз на схід, і це, взагалі-то, не та заява, якої очікуєш від лідерки країни, що недавно залишила об'єднання.

Звісно, не обійшлося і без коментарів щодо найгостріших для самої Британії питань: Трасс неодноразово згадала про зростання цін на енергоносії через російську агресію, про глобальні економічні проблеми, через які потерпають і британці, про необхідність об'єднатися для подолання об'єктивних труднощі.

Ось тільки далеко не всі у Британії поділяють її думку про те, що нинішня криза в країні зумовлена лише об'єктивними причинами. Опозиція та частина однопартійців прем'єрки покладають відповідальність за стрімке погіршення соціальних і економічних показників на уряд. Поділяють думку критиків прем'єрки і прості британці: вперше за тривалий час опозиційна Лейбористська партія впевнено випереджає за популярністю правлячу Консервативну партію.

Хто ж має рацію: Трасс, яка стверджує, що проблема — у зовнішніх чинниках, чи її опоненти, які звинувачують у всьому прем'єрку?

Багато проблем Британії сьогодні справді є наслідком глобальних негативних тенденцій, але неоптимальні рішення уряду посилюють їх ефект. Трасс дістався не найкращий спадок: зростання цін на паливо чи рекордний рівень бідності були очевидними ще за її попередника. Розв'язання таких проблем неможливе без непопулярних рішень: зменшення соціальних видатків, урізання регіональних бюджетів. Але Трасс не може дозволити собі таких кроків, бо її кабінет не має потрібного запасу міцності.

На папері в консерваторів — істотна більшість у парламенті. Проте фракція залишається розколотою, різні групи не можуть домовитися між собою з важливих питань. Уряд фактично не має більшості, необхідної для ухвалення політичних рішень. Щоб стати прем'єркою, Трасс у обмін на голоси часто давала взаємовиключні обіцянки: знизити податки і збільшити допомогу бідним. Тепер будь-яка її дія порушує слово, дане тій чи іншій частині вчорашніх союзників. А ті, зі свого боку, погрожують відмовити в підтримці законопроєктів кабінету чи навіть вимагати відставки прем'єрки.

Невдовзі після того, як Трасс стала прем'єркою, її кабінет ухвалив програму заходів із захисту британців від зростання цін на енергоносії. Ці субсидії коштували британському бюджетові майже 100 млрд фунтів. Компенсувати втрати підвищенням податків уряд не міг: вони й так найвищі за останні 70 років. Натомість кабінет запропонував низку заходів зі стимулювання зростання економіки, щоб «відіграти» втрати не негайно, а в майбутньому.

Ці кроки — зниження низки податків для бізнесу, зменшення відрахувань на соціальні програми — спричинили різке падіння курсу фунта, обвал на фондовому ринку, а також зниження кредитних рейтингів країни. Впали й рейтинги Консервативної партії. У парламенті заговорили про «повстання» проти прем'єрки.

Під час поточної політичної кризи кабінет діяв не найкращим чином. Трасс і її міністри спершу обіцяли переглянути деякі заходи, потім відмовлялися від своїх слів. І так кілька разів поспіль. Дії кабінету стали ще одним підтвердженням слабкості Трасс, що вже коштувало їй підтримки з боку відданих союзників Бориса Джонсона: консервативне крило парламентської фракції на чолі з лідеркою Палати громад Пенні Мордонт звинуватило прем'єрку в порушенні обіцянок захистити соціальні статті бюджету.

Навіть висловлена кабінету самим Джонсоном підтримка зіграла проти Трасс. Противники колишнього прем'єра (на кшталт Джеремі Ганта) заявили, що над Ліз Трасс занадто тяжіє «токсичний» вплив непопулярного серед британців попередника і це призведе до провалу партії на майбутніх виборах.

Якби проблема податкових ініціатив уряду була єдиним серйозним викликом, із яким зіштовхнулися уряд і Консервативна партія, то вже найближчими днями можна було б очікувати початку процедури усунення прем'єрки від влади. Але криза, яку переживає Британія, ширша. І це може парадоксальним чином урятувати кабінет Трасс.

По перше, на країну чекає дуже тяжка зима. На думку експертів, віялові відключення електроенергії можливі, навіть якщо температури будуть помірними, і неминучі, якщо холод буде сильний. Крім того, навіть обіцяні субсидії не захистять найменш забезпечених британців від проблем, спричинених зростанням цін на паливо: через це ще від 450 тисяч до 1 мільйона британців опиняться за межею бідності, і їм знадобиться додаткова фінансова допомога уряду. На тлі дефіциту палива високим буде ризик техногенних аварій та інших надзвичайних ситуацій.

По-друге, загострюється криза через «Ірландський протокол», частину угоди про вихід Британії з ЄС, яка регулює митний режим на ірландському кордоні. Щоб не закривати кордон між Ірландією та Великою Британією (що стало б порушенням мирних угод щодо Ольстера), Лондон і Брюссель домовилися встановити контроль між Північною Ірландією та іншими частинами Сполученого Королівства. Євросоюз таким чином захистив свій внутрішній ринок. А ось для багатьох британців таке рішення стало ударом по їхньому суверенітету, адже фактично митний кордон розміщений усередині країни.

Джонсон у певний момент узагалі загрожував відмовою від протоколу, вимоги його перегляду залишаються популярними в країні й нині. У вересні, після восьмимісячної перерви, було відновлено переговори з ірландського питання між ЄС і Великою Британією. Лондону вдалося заручитися підтримкою з боку Ірландії пом'якшення умов протоколу, що дає певну надію на позитивний результат.

По-третє, знову на порядку денному постало питання нового референдуму щодо незалежності Шотландії. Перша міністерка регіону Нікола Стерджен скористалася проблемами уряду Трасс та очікуваними труднощами майбутньої зими, щоби знову вимагати проведення референдуму. У Лондоні наразі зберігається консенсус провідних політичних сил із питання його небажаності. Але, доки в самій Шотландії хай повільно, але неухильно збільшується кількість прибічників референдуму, ті ж таки лейбористи можуть змінити думку в надії посилити свої позиції в регіоні.

Розпочати зміну кабінету зараз — геть не найкраще рішення. Відставка й нові вибори неминуче затягнуться на два-три місяці, а отже зиму Британії доведеться зустрічати без стабільного уряду. Та й інші гострі проблеми надовго відтермінувати не вийде, бо можна зіштовхнутися з іще кількома повноцінними кризами. Але й збереження влади для Трасс не означатиме впевненості у завтрашньому дні. Очевидною слабкістю лідерки будуть користатися, тож Трасс приречена вирішувати лише тактичні завдання, балансуючи між інтересами союзників і противників. І їй доведеться забути про вибудовування далекосяжної стратегії як у внутрішній, так і в зовнішній політиці.

Україну події в Лондоні також не оминуть. Для нас Британія залишиться важливим союзником, але навряд чи вона й надалі зможе бути лідером коаліції наших прибічників, рушійною силою, щонайменше, європейської спільноти в наданні допомоги Україні: на тлі власних політичних проблем їй може просто забракнути на це часу та сил.

Більше статей Віктора Константинова читайте за посиланням.