Правий поворот: чи обере Британія свого Трампа?

Наприкінці вересня компанія YouGov, один із лідерів ринку соціологічних опитувань у Великій Британії, змоделювала результати загальних виборів. Результат цього дослідження відразу став політичною новиною номер один у країні й привернув увагу всього світу. Адже, як стверджує YouGov, якби вибори відбулися сьогодні, переможцем виявилася б крайня права партія Reform UK (Реформуй Сполучене Королівство). За різними сценаріями моделювання «Реформи» одержували від 270 до 340 місць у парламенті (останній результат повністю забезпечив би партії більшість: у Палаті громад засідають 650 депутатів).

Популярність «Реформ» як така не є новиною: з кінця минулого року рейтинг партії стабільно зростає й на сьогодні становить, згідно з різними опитуваннями, від 25 до 30% (в опитуванні YouGov, на основі якого компанія провела моделювання, цей показник становив 27%, цілком середнє значення). Але висока популярність партії в країні не свідчить про її неминучу перемогу на виборах. Нижня палата британського парламенту формується виключно за мажоритарною системою, й для перемоги у своєму окрузі кандидатові достатньо набрати більше голосів, ніж у кожного з конкурентів. За такої системи до влади не обов’язково приходить фаворит громадської думки: на останніх загальних виборах минулого року лейбористи забрали майже дві третини мандатів, але водночас одержали тільки третину голосів виборців. Є достатньо й протилежних прикладів: «Реформи» 2024 року одержали близько 15% голосів, але в парламенті цей успіх конвертувався лише в п’ять місць — менш як один відсоток від загальної кількості.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Британський популіст Фарадж: Трамп дає Путіну "занадто багато"

Відмінність нового дослідження YouGov у тому, що воно передбачає результати голосування в кожному виборчому окрузі, тобто реальний розподіл місць у парламенті. В основі методології більша, ніж зазвичай, вибірка — 13 тисяч опитаних по країні проти 1500–2000 у звичайних опитуваннях електоральних переваг, — у якій достатньою мірою представлено всі основні демографічні групи (вікові, соціальні, етнічні та ін.), що дає змогу моделювати соціальну структуру будь-якої виборчої дільниці й одержати максимально точну оцінку уподобань виборців. Методологія показувала високу точність прогнозу результатів виборів по округах, зокрема й у Великій Британії. А конкретний прогноз стосовно «Реформ» підтверджують іще п’ять досліджень, проведених цього літа іншими організаціями за такою ж методологією: у кожному разі популісти отримують від 270 до 370 місць у парламенті.

І все-таки ажіотаж навколо цієї новини серйозно перевищує рівень реальної загрози приходу до влади в Британії правих популістів трампістського штибу в найближчому майбутньому. В усіх згаданих дослідженнях від 80 до 130 місць, які відводяться «Реформам», «виграються» з більшістю голосів менш як п’ять відсотків, тобто майже на рівні статистичної похибки. А отже, під час реальних виборів від чверті до третини мандатів «Реформи» можуть і не отримати. До того ж до чергових виборів залишилося ще аж чотири роки, а за цей час багато чого може змінитися. Як зауважив колишній британський прем’єр Борис Джонсон про «Реформи», «сама партія може не дожити до виборів».

Британський популіст Фарадж: Україна повинна приєднатися до НАТО

Популярність партії підскочила до нинішніх 30% у травні, коли «Реформи» стали переможцем проміжних місцевих виборів — узяли майже сімсот мандатів по країні й контроль над десятьма місцевими радами (у загальному контексті ці досягнення не виглядають настільки переконливими, адже в «Реформ» зараз 800 депутатів місцевого рівня проти 6000 — у лейбористів, 4400 — у консерваторів і 3200 — у ліберальних демократів, навіть у зелених трохи більше представників у місцевих радах). Але відтоді зростання немає, загальна підтримка партії застигла на позначці 30%.

У партії практично немає серйозної програми, натомість є набір популістських гасел, які найчастіше суперечать одне одному. Та навіть якщо пройтися по цих ключових пунктах, стає зрозуміло, що «Реформи» досягли об’єктивної межі підтримки з боку британців. Партія підтримує максимально жорсткий розрив із Європейським Союзом. По суті саме Брекзит став першою платформою партії (до ребрендингу 2021 року вона називалася партією Брекзиту) та її нинішнього лідера Найджела Фараджа. Але нині лише третина британців вважають Брекзит позитивною подією у житті країни, тоді як 56% — за повернення до ЄС.

«Реформи» виступають проти заходів, спрямованих на скорочення викидів парникових газів, однак лише 24% британців солідарні з ними, а понад 60% займають протилежну позицію. Дві третини британців не підтримують висилання біженців до країн, де їм загрожує небезпека (й лише 12% — за), 61% — проти обмежень на в’їзд до країни іноземних студентів і 38% не згодні обмежувати в’їзд робітників-іноземців. На боці «Реформ» у цих питаннях лише 27 і 16% відповідно. Не поділяє більшість британців і позиції партії щодо підтримки України. «Реформи» закликають зменшити обсяг допомоги, насамперед військової, але їх підтримують не більш як 20% британців, а майже дві третини виступають за збереження нинішнього стану речей.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Майже 80% британців не схвалюють діяльність премʼєра Стармера — опитування

По суті, популярність «Реформ» зумовлена високою активністю як у традиційних ЗМІ, так і в соцмережах. Особливо активним у просуванні порядку денного партії є сам Фарадж, і його медійна активність забезпечує інформаційне висвітлення «Реформ» у значно більшому обсязі, ніж це буває з маленькими парламентськими партіями.

Висока популярність маленької партії, яка жорстко критикує британський істеблішмент, не означає, що британці готові надати їй право формувати уряд. Популярність Фараджа як публічного політика є високою, але довірити йому управління країною британці не готові: у більшості опитувань перевагу надають не Фараджу, а нинішньому прем’єрові, лейбористу Кіру Стармеру. Та й рівень несхвалення Фараджа нині такий самий, як у Стармера або лідера консерваторів Кемі Баденок. І якщо «Реформи» підуть на вибори, та ще й матимуть шанс на цих виборах перемогти, проти них здебільшого голосуватимуть і ті, хто не підтримує Фараджа, й ті, хто не згоден із партією щодо ключових питань британської політики.

І все-таки ігнорувати прогнози, що обіцяють перемогу крайнім правим популістам, не варто. Популярність «Реформ» свідчить про серйозні проблеми традиційних партій. Лейбористи не змогли подолати економічні проблеми й загрузли у внутрішніх чварах. Консерватори все ніяк не можуть знайти мету існування після Брекзиту й помирити між собою партійні фракції. Ліберальні демократи просто не готові стати першою партією країни — ні організаційно, ні ідейно.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Британії MI5 проконсультує парламентарів щодо захисту від іноземного шпигунства — The Times

Парадоксально, але Фарадж і його партія — сили явно антидемократичні — можуть підштовхнути до вирішення проблем, що виникли. Вперше за тривалий період Британія стикнулася з викликом її демократичним інститутам і цінностям. У схожій ситуації інші європейські країни вже демонстрували консолідацію демократичних сил, покликану не допустити прориву популістів до влади: у коаліцію об’єднувалися традиційні противники, традиційні політичні сили відсували убік внутрішні суперечності. Хочеться вірити, що й в одній із твердинь сучасної демократії знайдуть відповідь на виклик крайніх правих.

Позитивним може стати ефект загрози з боку популістів Фараджа й для України: відповіддю «Реформам» має стати посилення напрямів британської політики, які популісти намагаються зруйнувати: імміграції, охорони довкілля, соціальної сфери й національної оборони. Слушним є твердження Джонсона про те, що підхід «Реформ» до російського вторгнення в Україну загрожує національній безпеці Британії, адже політики на кшталт Фараджа, який вважає, що проблема в Україні виникла тому, що НАТО спровокувало Путіна, лише заохочує агресію й підриває безпеку країни.