Тимчасово перший

Для обрання президента країни румунам знадобиться друга спроба: ніхто з претендентів на посаду глави держави минулої неділі не зміг із першого разу взяти 50-відсотковий бар’єр. Чинний президент Траян Бесеску здобув 32,4% голосів виборців. Його основні суперники — глава сенату, соціал-демократ Мірча Джеоане і націонал-ліберал Крін Антонеску — набрали 31,2 і 20% відповідно. У решти дев’яти претендентів — близько 17% голосів. Тепер румуни муситимуть прийти на дільниці для голосування шостого грудня. Визначить же результат виборів особисте ставлення виборців до Траяна Бесеску, схильного до авторитаризму епатажного політика, який за роки свого президентства налаштував проти себе політичну еліту й водночас зберіг досить високу популярність у румунському суспільстві.

Тому було очевидно, що в такій несприятливій економічній і політичній ситуації голосування румун матиме протестний характер. Кожен із претендентів на посаду глави держави постарався врахувати ці настрої. Глава сенату Мірча Джеоане звинувачував у всьому президента, який використовує авторитарні методи, і пропонував пакет амбітних реформ, покликаних стимулювати економіку. А ось Траян Бесеску, що традиційно користується підтримкою Ліберально-демократичної партії, вказував на парламентаріїв, які створюють перешкоди його політичним реформам, і закликав боротися з корупцією.

Втім, під час виборчої кампанії імідж борця з корупцією, створений ним за роки президентства, трохи побляк: у країні вибухнув скандал із рідним братом Бесеску, який обійняв високу посаду в державній фірмі з торгівлі зброєю. Згодом у пресі з’явилися історії про протеже президента — жінок, які обійняли посади міністрів туризму та молоді. Показово, що з наближенням 22 листопада скорочувалося і відставання Джеоане від Бесеску.

Зростанню рейтингу лідера есдеків не завадив і компромат, який з’явився за кілька тижнів до виборів. У низці румунських видань було опубліковано інформацію про те, що 27 квітня голова сенату Мірча Джеоане здійснив таємний візит до Москви. Як повідомили румунські ЗМІ, у російській столиці він зустрічався з представниками адміністрації російського президента. Натомість Джеоане заявив, що його візит мав приватний характер. І все ж у румунських медіа активно обговорювалося питання про те, що, очолюючи сенат і входячи до вищої ради оборони, Джеоане за своїм статусом не мав права здійснювати приватний візит у Росію, і вже тим більше вести переговори, «спрямовані на поліпшення двосторонніх відносин».

Нібито для того, щоб в умовах економічної кризи знизити витрати на утримання парламенту, Бесеску домігся проведення референдуму про зменшення числа парламентаріїв (із 471 до 300) і створення однопалатного законодавчого органу. Румунські аналітики відзначали, що проведення в день виборів президента референдуму могло принести Бесеску додаткові голоси. Адже румуни досить критично налаштовані до своїх законодавців і вважають більшість їх нечистими на руку. Ідея реформи законодавчих зборів румунам сподобалася: згідно з попередніми результатами, 77% учасників голосування висловилися за однопалатний парламент і майже 89% — за зменшення кількості депутатів.

Але свою виборчу кампанію Бесеску будував не лише на темі боротьби з корупцією та економічною кризою. Він також маніпулював національними почуттями румун, розігруючи то молдавське питання (нинішній президент — один із тих румунських політиків, які вважають молдавську державність непорозумінням і виступають за об’єднання двох країн), то тему підтримки румунських громад у сусідніх країнах — в Україні та Молдові. Втім, ці ж питання більшою чи меншою мірою використовували у своїй передвиборній кампанії й інші претенденти на посаду глави держави.

Усе те, про що говорить і за що виступає Траян Бесеску, імпонує багатьом румунам. Та все ж нинішній глава держави має невеликі шанси виграти вибори: чимало румунів утомилися від цього політика, президентство якого запам’ятається більшості їх безперервною низкою політичних криз. Найскандальніша з них була 2007-го, коли парламент оголосив імпічмент президенту й ухвалив рішення призупинити його повноваження, звинувативши того в багаторазовому порушенні конституції. Але на референдумі румуни тоді підтримали Бесеску.

Після першого туру голосування на президентських виборах різниця між поданими за Бесеску і Джеоане голосами становить трохи більше одного відсотка. Як відзначає румунська преса, сьогодні доля другого президентського терміну Траяна Бесеску — у руках виборців Кріна Антонеску. Щоб заручитися підтримкою націонал-лібералів, глава держави запропонував: Ліберально-демократична партія підтримає Кріна Антонеску на президентських виборах 2014 року, а Націонал-ліберальна партія очолить довгостроковий альянс із ліберал-демократами. Такі пропозиції Антонеску відкинув із ходу і заявив, що він повністю виключає можливість співпраці з Бесеску. Цю думку поділили і члени центрального політичного бюро його Націонал-ліберальної партії, коли одностайно вирішили підтримати в другому турі президентських виборів кандидата від соціал-демократів.

Повідомляючи цю новину, Антонеску сказав: нова парламентська більшість, яку мають намір сформувати в парламенті націонал-ліберали і соціал-демократи, домагатиметься призначення главою уряду країни мера міста Сібіу Клауса Йоханнеса. Його кандидатуру раніше відхилив Бесеску. Якщо ці плани буде реалізовано, то в Румунії скінчиться тривала політична криза: у парламенті з’явиться нова коаліція, а країна отримає дієздатний уряд. Та й представники Демократичної спілки угорців Румунії, чий кандидат Келеман Хунор набрав у першому турі близько чотирьох відсотків голосів, уже заявили, що в разі висування на посаду прем’єр-міністра Йоханнеса їхня партія також має намір підтримати у другому турі Мірчу Джеоане.

В умовах формування коаліції проти Бесеску той може розраховувати на мобілізацію лише своїх прибічників. А їх, схоже, замало: згідно з більшістю соцопитувань, у другому турі має виграти Джеоане. Сьогодні перевага голосів може становити три-чотири відсотки. До шостого грудня цей розрив може й збільшитися, адже голосів, відданих 22 листопада за Джеоане, Антонеску і Хунора, — сукупно більше половини. І чимало тих, хто прийшов на виборчі дільниці, голосували, зокрема, й проти Бесеску. Але хоч би хто став главою держави, серед головних завдань нового президента будуть подолання економічної та політичної кризи, підвищення життєвого рівня населення, а також боротьба з корупцією — бичем сучасної Румунії.