Тенге полегшало

Закриті обмінники та зростання цін у магазинах - такою була перша реакція в Казахстані на несподіване рішення Національного банку девальвувати на 19% місцеву валюту: з 155,5 до 185 тенге за дол. Через кілька днів ситуація трохи стабілізувалася. Пункти обміну валюти відновили роботу, а магазини відкрилися з новими цінниками. Тим часом, як засвідчив мітинг в Алмати, здешевлення тенге посилило соціальні проблеми в казахському суспільстві. І хоча президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв попереджає главу уряду Серіка Ахметова, що рішення про девальвацію тенге не повинно негативно позначитися на простих громадянах, проте люди відчули себе збіднілими відразу на 19%. Адже в один момент подорожчали як промислові товари, так і продукти харчування - гречка, картопля, яблука.

Пояснюючи причини здешевлення тенге, Національний банк говорив про тісну інтегрованість економіки країни у глобальну економіку та необхідність враховувати ситуацію на світових фінансових і товарних ринках. Називалися п'ять основних причин девальвації. По-перше, це ситуація у провідних країнах, що розвиваються, зокрема у країнах БРІКС: "Триває перетікання капіталу з країн, що розвиваються, у розвинені, внаслідок чого зріс тиск на валюти цих країн. На тлі невизначеності подальшого розвитку світової економіки посилилася волатильність на світових фінансових і товарних ринках".

По-друге, як відзначають у казахстанському Національному банку, зберігається невизначеність щодо обмінного курсу російського рубля: "Внаслідок переходу Центрального банку РФ до більш вільного формування обмінного курсу, російський рубль у 2013 р. ослаб на 7,1% відносно долара США".

По-третє, це стан платіжного балансу Казахстану. "Попри те, що рахунок поточних операцій залишається позитивним, спостерігається зростання імпорту, переважно за рахунок імпорту споживчих товарів", - пояснює у своїй заяві Нацбанк.

По-четверте, це високі девальваційні очікування в економіці Казахстану та посилення у зв'язку з цим спекулятивних операцій: "Для протидії спекулятивному ажіотажу і недопущення надмірної волатильності обмінного курсу Нацбанк змушений регулярно брати участь на валютному ринку".

По-п'яте, для створення базових передумов для зниження інфляції до 3-4% у середньостроковій перспективі Нацбанк Казахстану планує "перейти до інфляційного таргетування, що передбачає відхід від жорсткого регулювання обмінного курсу".

Такі офіційні причини. Що ж насправді привело казахську владу до рішення "полегшити" тенге? Як зазначають експерти, Національний банк Казахстану "зазнавав досить серйозних фінансових втрат, постійно здійснюючи валютні інтервенції для підтримання курсу. Золотовалютний резерв країни за 2013 р. знизився на 13,5%, не в останню чергу - саме і з цієї причини". Зі свого боку, глава Нацбанку Казахстану Кайрат Келімбетов відзначає, що для підтримання попереднього курсу в червні-серпні 2013 р. було продано 2,7 млрд дол. з національного резерву, а вже в січні - 2,2 млрд дол. "При такому розвитку ситуація могла вийти з-під контролю", - констатував головний банкір Казахстану. Тому рішення про девальвацію тенге дозволить, з одного боку, заощадити частину золотовалютних резервів, з іншого - знизити тиск на валютно-фінансову сферу Казахстану.

Крім того, закони економіки такі, що експортерам вигідна слабка національна валюта, отож девальвація тенге стимулює експорт продукції. У тому числі й на ринки країн Митного союзу. (Члени якого днями, наприклад, переймалися тим, щоб заборонити ввезення, виробництво та продаж... "мереживних трусів із синтетичних матеріалів"). "Імпорт у нас зростає швидше за експорт. Щоб уникнути такого швидкого темпу зростання імпорту, ми опрацьовували коригування валютного курсу, оскільки попередній коридор у 145-155 тенге за долар себе вичерпав. Сьогодні ми вважаємо, що зміна курсу на 20% і досягнення показника 185 тенге за долар, плюс-мінус 3 тенге, - це і є той рівноважний та конкурентоспроможний обмінний курс, який потрібен казахстанській економіці в найближчій середньостроковій перспективі", - зазначив глава Центробанку Казахстану.

Крім того, здешевлення тенге підвищить конкурентоспроможність казахської продукції на місцевому ринку. Що важливо для казахської легкої промисловості: на прилавках магазинів Астани й Алмати лежить переважно більш дешева продукція з Росії, Білорусі та Китаю. Наприклад, вважається, що російський імпорт становить 30% від усього обсягу імпорту в Казахстан. Дешевші російські товари набагато конкурентніші, ніж місцеві, особливо в умовах Митного союзу. Значна девальвація тенге зробить товари з РФ дорожчими.

Загалом, вважає Нурсултан Назарбаєв, казахська економіка "отримає прибуток, і в цілому це позитивно позначиться на її подальшому зростанні". "Потенціал, одержаний у лютому 2009 р., збільшив конкурентоспроможність нашої економіки. Ми досягли хороших результатів, але в 2012-2013 рр. потенціал поступово вичерпувався, оскільки валюти інших країн, що розвиваються, слабшали відносно американського долара", - своєю чергою, зазначає голова казахського Нацбанку Кайрат Келімбетов. Отож девальвація має підтримати конкурентоспроможність казахських підприємств у харчовій галузі та легкій промисловості. І, коментуючи ситуацію, економісти сходяться на тому, що "слабший тенге вигідний економіці Казахстану. Однак розраховувати на тривалий і серйозний ефект від цього рішення не варто".

Крім того, на рішення Астани девальвувати тенге досить сильно вплинула невизначена ситуація з російським рублем. Фактично, курс тенге приводиться у відповідність до ослабленого останнім часом російського рубля. При цьому місцеві експерти пишуть: "Обвал курсу тенге, можливо, зроблений з прицілом на майбутнє падіння російського рубля… З початку минулого року на цей момент він ослаб відсотків на 13. А наші, з урахуванням курсу саме з початку року, девальвацію зробили вище 20%. Для чого вони такий запас зробили? Може, з урахуванням очікувань, що рубль може й далі просісти?".

Важливо відзначити й таке: казахстанська економіка в основі своїй - сировинна. В експортному балансі країни експорт сировини - нафти, кольорових та чорних металів - становить понад 70%. Тому серед інших версій слід назвати припущення одного місцевого блогера, який пов'язав девальвацію з тим, що Кашаганське нафтогазове родовище ще не запрацювало в повному обсязі. Зокрема й тому, що "труби згнили". А гроші Казахстану потрібні, у тому числі, й на реалізацію у 2014-2017 рр. амбіційних проектів "світового рівня". Тому й було прийнято рішення поповнити скарбницю за рахунок "полегшення" тенге...

Для України девальвація тенге має, швидше, негативні наслідки, з огляду на характер українського експорту в Казахстан. І постраждають насамперед українські компанії, які поставляють у цю країну продовольчу та машинобудівну продукцію. Так, частка продовольства в українському експорті в цю центральноазійську республіку становить 11-12%. І здешевлення тенге, звісно ж, негативно позначиться на українських поставках. Уже сьогодні значно подорожчали імпортовані продукти харчування. Загрози також є і для тієї частини української машинобудівної продукції, яка може бути витіснена з казахського ринку товарами, виробленими на недавно створених імпортозамісних підприємствах Казахстану.

Наприклад, торік у Казахстані стали до ладу кілька підприємств залізничного машинобудування. Очікується, що з виходом цих підприємств на повну виробничу потужність зменшиться український експорт у країну в цьому секторі промисловості. Постраждають інтереси українських підприємств і після введення в дію у 2014 р. Актюбінського рейкобалкового заводу. При цьому "полегшення" тенге не стосуватиметься компаній, які поставляють машинобудівну продукцію, котра не має аналогів у цій країні. Природно, що в цій ситуації створюються конкурентні переваги для товарів, які традиційно експортуються з Казахстану в Україну, - нафти, газу, вугілля. Втім, у цій ситуації позитивний ефект від девальвації можуть отримати наші компанії, які створили з казахами спільні підприємства.