Сусідські поради

Політична ситуація навколо України наочно доводить, що найвідданішим стратегічним партнером для нашої країни стала Польща. Інколи навіть здається, що поляки значно більше зацікавлені в європейській інтеграції України, ніж українські еліти, алогічна конкуренція яких за владу часто відкриває шлях до експансії північному сусіду.

Після відвідин Польщі у складі групи українських журналістів ще раз переконуєшся, що ніхто так не розуміє Україну, як поляки. Нині, коли кордони Європейського Союзу на Сході стали кор­донами з Україною, для Польщі дуже важливо, аби наша країна не опинилася поза межами НАТО та ЄС і не стала знову частиною модернізованої російської імперії. Хоч перспектива членства України у цих структурах із багатьох європейських столиць видається досить ефемерною, наявність такого надійного союзника в об’єднаній Європі як Польща надає їй конкретних рис і дозволяє сподіватися, що співпраця з республікою Польща допоможе європейській інтеграції Української держави.

Окремими деталями специ­фіки ЄС і перших кроків у ньому країни-новачка ділиться шеф Бюро національної безпеки Поль­щі Владислав Стасяк (а саме це відомство запросило українських журналістів): «Європейський Союз охоплює всі галузі публічного громадського життя. Наш вступ до Євросоюзу в 2004 році також приніс дуже багато змін. Це величезна робота не тільки на законодавчому рівні, а й на рівні практики функціонування різних державних установ. Це впровадження законів, які регулюють значний пласт суспільного життя, у тому числі і боротьбу з корупцією. Європейський Союз уже давно став чимось більшим, ніж лише міжнародна організація. В ньому авторитет мають ті країни, котрі вміють прийти з якоюсь ідеєю, захистити її, переконати в її доцільності інших та реалізувати її».

Власне, досвід європейської інтеграції Польщі сьогодні дуже цінний для України, що прагне достукатися до Європи.

Польським досвідом підготовки до членства в Європейському Союзі поділилася заступник секретаря Управління комітету європейської інтеграції Польщі (УКІЄ) Сідонія Єнджеєв­ська. Розповівши про структуру і завдання, реалізовані через УКІЄ, вона підкреслила: завдання Управління змінювалися залежно від рівня інтегрованості Польщі до Європейського Союзу. «Ми бачимо, що дає членство в Європейському Союзі Польщі, — наголосила С. Єнджеєвська, — ми реалізуємо гігантські модернізаційні зусилля. Адже поліпшення інфраструктури, навчання у школах, покращення охорони здоров’я — це все потребує величезних коштів. Підвищення купівельної спроможності, збільшення зарплат — це все теж показує можливості польської економіки. А також користь від того, що державна адміністрація краще працює і ми маємо краще обслуговування держави. Я не кажу, що в нас у Польщі все вже досконало, але прорив — незаперечний».

Заступник секретаря Управління комітету європейської інтеграції Польщі наголосила на величезному внеску УКІЄ у підготовку юридичних актів, що відповідали б європейському праву. «Ми перевіряємо всі документи різних державних інституцій, котрі надходить до нас. Кожна установа, кожне відомство, кожне міністерство, яке продукує будь-який документ, суворо зобов’язане передати його до Управління комітету європейської інтеграції Польщі. Кабінет міністрів не може прийняти жодного проекту, якщо він не парафований УКІЄ».

Пані Єнджеєвська розповіла також про плани Польщі стосовно України в рамках ЄС: «Коли міністерство закордонних справ Польщі бачить, як сильно Фран­ція просувається на південь, то хоче дати Європейському Союзу свої пропозиції, пов’язані зі співпрацею з Україною. Ми прагнемо долучити до неї також і Білорусь. І в міністерстві закордонних справ, і в УКІЄ нині готуються нові пропозиції, спрямовані на посилення співпраці з країнами Сходу. Зараз діє політика сусідства. Але вона нас не влаштовує. Гадаю, найближчим часом ми про це заявимо. Наші пропозиції не будуть загальними. Вони точно вказуватимуть теми й галузі, в яких ми можемо співпрацювати з країнами Схід­ної Європи. Вони будуть навіть конкретнішими за «дорожню кар­ту». З іншого боку, ми все-таки обмежуємо себе, бо хочемо, щоб ці наші пропозиції лягли в основу європейської політики, а не були виключно бажанням Польщі. Ми говоримо про Україну та Білорусь. І ось чому. Україна — наш стратегічний партнер. Це не порожні слова, це реальність. Але такий документ, зі стратегічної точки зору, не може стосуватися виключно України. Бо ми не можемо запропонувати новий «східний вимір сусідства Європейського Союзу» і говорити виключно про Україну. Дотеперішні відносини Європейського Союзу та Білорусі мали характер ізоляції й ігнорування. Ми хочемо запропонувати щось більш конструктивне, щось творче, відійшовши від ігнорування Білорусі».

На жаль, польські ресурси знань, умінь, виконавчий ресурс, а також потенціал польського бажання допомогти Україні досі використовуються явно недостатньо.

На думку шефа Бюро національної безпеки Польщі Владислава Стасяка, Україна, стукаючи в НАТО і ЄС, мала б знайти ті аспекти, якими вона може збагатити Європу. Зацікавити європейців і чітко позиціюватися в Європі. Оскільки саме це буде тим якорем, який довгі десятиліття триматиме Україну в цій широкій спільноті.

Як справедливо зазначив посол України в Польщі Олександр Моцик, для України на шляху інтеграції до НАТО і ЄС польський досвід — найближчий, і ним неодмінно слід скористатися: «Адже, за порівняльними характеристиками, Польща найбільше відповідає Україні. Одна річ — провести реформи в державі, де мешкає три-п’ять мільйонів, і зовсім інша — провести реформи в такій країні, як Україна, з населенням 47 мільйонів і площею території понад 600 тис. кв. км. Польські характеристики підходять нам найбільше, проте ми самі маємо собі допомагати, і ключ від європейської, євроатлантичної інтеграції — лежить в Україні. Тому що європейська та євроатлантична інтеграція на 70% — це наші внутрішні односторонні зобов’язання щодо розвитку та подальшого зміцнення відповідно до європейських стандартів демократичної системи, ринкової економіки, розбудови громадянського суспільства, дотримання прав людини. Тобто весь набір речей, які заведено називати «європейською цивілізацією».