Скандал із Пристайком: чи хоче Україна відмовитися від НАТО?

У понеділок зранку в Україні пережили легке потрясіння, яке переросло в гучне обурення.

Причиною цього стала несподівана заява посла нашої країни у Великій Британії Вадима Пристайка. В інтерв'ю BBC Radio 5 Live ексміністр закордонних справ, який має репутацію євроатлантиста, сказав, що, зважаючи на нинішню загрозу війни, Україна може проявити «гнучкість» і відмовитися від вступу до НАТО.

По суті, меседж Пристайка означав одне: Київ готовий переглянути зовнішньополітичний курс і обговорювати питання «фінляндизації» України. Інакше кажучи, перетворення нашої країни на таку собі «зону безпеки» для Росії, на кшталт тієї, якою стала Фінляндія після Другої світової війни для СРСР. Тоді фіни задля збереження національного суверенітету пішли на серйозні обмеження у зовнішній та внутрішній політиці в інтересах Радянського Союзу.

Саме тому заява Пристайка й викликала таку різку реакцію з боку українського суспільства та влади.

У Києві слова українського дипломата моментально дезавуювали. І прессекретар президента Сергій Никифоров, і спікер МЗС України Олег Ніколенко в унісон заговорили про те, що слова Пристайка були вирвані з контексту, а відмова від членства в НАТО суперечить Конституції. Втім, Ніколенко зазначив: «Україна поки що не є членом НАТО чи іншого безпекового альянсу. Отже, ключовим для нашої країни стає питання гарантій безпеки».

Своєю чергою, на спільній з канцлером Німеччини Олафом Шольцем пресконференції (дивитися з 1:35:00) Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання: «Чи правильно ми всі зрозуміли пана Пристайка?», чітко заявив — «Від нас немає сигналу, що членство в НАТО не є нашою метою».

Нарешті, сам Пристайко, не намагаючись бути оригінальним, повідомив, що його слова вирвано з контексту. «Щоб уникнути війни прямо зараз, ми готові на компроміси, але вони лежать не у сфері НАТО, а в мінських домовленостях. Щодо НАТО зараз — ми залишаємо курс, але вимушені шукати інші варіанти, які дозволять вижити просто зараз», — пояснив дипломат, який раніше обіймав посади заступника глави ОП, міністра закордонних справ і віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Тож що це було? Самодіяльність посла, котрий трохи захопився під час інтерв'ю? Зондаж позиції Заходу і Росії за вказівкою Банкової? Чи пробна куля, кинута дипломатом на прохання наших західних партнерів?

Кілька наших поінформованих співрозмовників відзначають, що скандальні слова Пристайка в інтерв'ю BBC Radio 5 Live стали повною несподіванкою для багатьох членів українського уряду, влаштувавши їм вранці «шоковий підйом».

«Це була несподівана заява посла України у Великій Британії Вадима Пристайка. Офіційно підтверджую: жодних дискусій чи обговорень, пов'язаних із відмовою України від членства в НАТО, не ведеться. Це «червона лінія» для мене і президента», — своєю чергою, заявила в коментарі ZN.UA віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Вона також додала, що заява Пристайка не відбиває внутрішніх дискусій в українському уряді, та підкреслила, що будь-яка розмова про відмову України від членства в НАТО послаблює позиції нашої держави.

Наші конфіденти стверджують, що заяви українського посла про можливу відмову України від вступу в НАТО — його самодіяльність, невдале висловлювання у відповідь на запитання настирливого журналіста, а жодним чином не зондаж із боку Банкової. «Зважаючи на відносини Пристайка з офісом президента, він точно не був би в шорт-листі тих людей, котрим доручили б донести такий меседж», — сказав ZN.UA один із високопоставлених співрозмовників. «У посла важкі відносини з ОП», — підтвердив інший.

При цьому наші джерела відкидають версію, згідно з якою саме через складні відносини Пристайка з офісом президента Банкова могла використати посла для публічного зондажу позиції Росії й Заходу. «Не думаю, що це був зондаж, проведений на доручення Банкової. Це доручення дали б людині, котрій в ОП довіряють, людині, чиї слова сприймаються як позиція Банкової. Пристайко до таких не належить», — зазначив один із наших співрозмовників на умовах анонімності.

Після резонансного висловлювання Пристайка в Києві заговорили про його відкликання з Лондона. Однак в ОП рішення поки що не прийнято. Зокрема й тому, що Пристайко ефективно працює у Великій Британії і йому дуже важко знайти заміну.

У Кремлі ж не розглядають слова Пристайка як сигнал про зміну позиції Києва. Однак, за словами прессекретаря Путіна Дмітрія Пєскова, відмова України від курсу на НАТО була би кроком до «більш значимої відповіді на російські занепокоєння».

Та це й не дивно: «фінляндизація» стала б для Москви дуже вдалим варіантом легалізації перебування нашої країни в сірій зоні безпеки, де Росія мала б серйозний вплив на українську внутрішню політику. Росіяни навіть публічно говорили про такий варіант: як зазначали деякі українські аналітики, це було оприлюднено в торішній статті Владіміра Путіна «Об историческом единстве русских и украинцев» та в наступних коментарями кремлівських чиновників і навколокремлівських експертів.

Очевидно, що на Заході (особливо у країнах, де традиційно стурбовані тим, що Росії було завдано «травм» у сфері безпеки) при такому розвитку подій стосовно нашої країни багато хто зітхнув би з полегшенням. Ось і Емманюель Макрон, як стверджують французькі журналісти, не виключає моделі «фінляндизації» для України з метою розрядки конфлікту з Кремлем. Цей-таки сценарій активно обговорюють європейські політики й журналісти.

Оскільки багато членів НАТО розглядають відносини Альянсу з Україною через російську призму, навіть попри формальне збереження політики «відчинених дверей», дуже низькі шанси на те, що нашу країну приймуть до цієї військово-політичної організації впродовж найближчого десятиліття. Але українська влада, яка постійно говорить про гарантії безпеки, публічно відмовляється розглядати питання «фінляндизації» України. Що ж заважає Києву пристати на «практичний підхід»?

По-перше, положення про євроатлантичний курс у Конституції України: для її зміни знайти 300 голосів у парламенті буде досить проблематично. По-друге, страх перед внутрішньополітичною дестабілізацією: рішення про відмову від політики євроатлантичної інтеграції викличе масові протести, яких тільки й чекає Росія. І, звісно ж, цим скористаються опоненти Зе!президента, зокрема Петро Порошенко. По-третє, той факт, що політика євроатлантичної інтеграції — це політика проведення внутрішньополітичних перетворень, і відмова від цього курсу серйозно сповільнить реформи, у тому числі й у сфері безпеки та оборони.

Але найголовніша причина відторгнення багатьма українцями ідеї «фінляндизації» — недавня історія українсько-російських відносин і заяви Путіна. Адже хіба можна довіряти країні, яка вже переступила через україно-російський «великий договір» і Будапештський меморандум, яка наплювала на міжнародне право? Хіба можна довіряти президентові країни, який вважає українців і росіян одним народом, а Україну — непорозумінням на політичній мапі світу, «дітищем радянської епохи», створеним за рахунок «історичної Росії»?

Під час холодної війни «фінляндизація» означала для Гельсінкі, що нейтральна Фінляндія, де ринкова економіка сусідила з відносною політичною свободою, мала приймати рішення з озиранням на реакцію Москви. І СРСР загалом дотримувався правил гри, не порушуючи суверенітету північної сусідки. Стосовно нашої країни так не буде. Адже позаблоковий статус, який Україна мала у 2010–2014 роках, не завадив російському вторгненню та окупації Криму й частини Донбасу. Як не завадили і україно-російський «великий договір» та Будапештський меморандум.

У цій ситуації згода на «фінляндизацію» означала б для українців капітуляцію перед Росією, а не вирішення питання з безпекою України, запрошення Москві втручатися в українські внутрішні справи, а не стабілізацію ситуації у східноєвропейському регіоні.

Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.