Сигнал Москві: навіщо глава Пентагону приїжджав в Україну

«Вашингтону треба було продемонструвати підтримку нашої країни, ось голова Пентагону й приїхав». «Це був візит, який американцям просто треба було провести, аби послати сигнали Києву та Москві». «Це був візит ввічливості».

Так співрозмовники ZN.UA з різних органів влади коментували приїзд в Україну міністра оборони США Ллойда Остіна, який відвідав нашу країну в рамках європейського турне. Своєю чергою, голова Пентагону мету свого перебування в українській столиці пояснив так: «Президент Байден неодноразово заявляв, що ми вірні курсу збереження суверенітету України та захисту її територіальної цілісності, й ми серйозно ставимося до цього. Певною мірою, я тут для того, аби ще раз підтвердити серйозність наших намірів».

Створюючи відповідне тло, у переддень приїзду Остіна американці зробили символічний жест і надіслали в Київ літаком DHL (що має приблизно такий вигляд, як коли б українські військові для поставок військової техніки на Схід використовували «Нову пошту») другу з трьох партій технічної допомоги Збройним силам України — 90 тонн боєприпасів. Ця допомога загальною вартістю 60 млн дол. — доповнення до виділених раніше 250 млн дол.

Однак мета візиту Остіна полягала не тільки в публічному й демонстративному підтвердженні підтримки Сполученими Штатами суверенітету і територіальної цілісності України.

Декларуючи «стабільні та передбачувані відносини» з Росією, адміністрація Байдена також демонструє Кремлю свою увагу до Чорноморського регіону, який є не тільки частиною східного флангу НАТО, а й стратегічно важливим коридором для транспортування енергоносіїв, пролягання телекомунікаційних маршрутів і здійснення транзитних перевезень. А Росія останніми роками всіляко намагається закріпити своє домінування в Чорному морі, перетворивши його на «Російське море».

Київ же очікував від візиту не тільки підтвердження Вашингтоном євроатлантичної перспективи України, а й розширення США поставок озброєння нашій країні. Передусім Київ цікавлять засоби ППО і тактична авіація (зокрема F-16). Раніше українська армія вже отримала пускові установки Javelin, патрульні катери Mark VI, радари, снайперське озброєння та боєприпаси. Починаючи з 2014 року, загальна сума матеріально-технічної підтримки України від США становить понад 2,5 млрд дол.

Утім, у Києві хочуть купувати не тільки Javelin або ЗРК Patriot: українська сторона говорить і про систему ПРО «Залізний купол». Такий інтерес в української влади з'явився після того, як у травні ізраїльтяни з допомогою цієї системи перехопили близько 90% ракет, запущених «Хамас» із сектора Газа. За даними ZN.UA, свого часу Міноборони навіть звернулося до Пентагона з відповідним запитом, але там дали зрозуміти, що Києву не варто розраховувати на позитивну відповідь. Відтак, на нинішніх переговорах теми «Залізного купола» вже не торкалися.

На прес-конференції Остін повідомив, що провів плідні перемовини з Тараном про рамкову угоду зі стратегічних основ оборонного партнерства, підписану у Вашингтоні в серпні 2021 року. Однак, хоча голови оборонних відомств двох країн і домовилися розробити дорожню карту, але, як запевняють джерела ZN.UA, поки що обидві сторони не дуже добре розуміють, що туди вписувати.

Під час перебування в Києві Остін не озвучував публічно якихось конкретних планів розвитку оборонних можливостей ЗС України й не обіцяв поставок нових озброєнь. Зате голова Пентагону назвав Росію винуватицею війни на Донбасі, закликав її «припинити дестабілізуючу активність у Чорному морі та вздовж кордонів України» і пообіцяв, що США будуть продовжувати надавати «допомогу для збільшення морського потенціалу» України, Грузії, Румунії та Болгарії.

Коментуючи реакцію РФ на можливість вступу України до НАТО (а прессекретар Путіна назвав це «найгіршим сценарієм для Росії»), Остін на пресконференції заявив: жодна третя країна не має права вето. Американський міністр оборони також запевнив, що Сполучені Штати мають намір підтримувати оборонну реформу в Україні до досягнення нею критеріїв членства в Альянсі.

Однак Києву також важливо пам'ятати і раніше сказані Байденом слова, що Україна отримає План дій щодо членства (ПДЧ) (не членство, завважте!) тоді, коли відповідатиме критеріям організації. Як і інший меседж, переданий главою Білого дому українському керівництву: надання Україні ПДЧ залежить від її успіхів у проведенні реформ та боротьбі з корупцією. Це означає здійснення в країні економічних і політичних перетворень, проведення судової та антикорупційної реформ, адаптацію сектора безпеки і оборони до стандартів НАТО.

Тому й на нинішніх переговорах американці повторювали своїм українським співрозмовникам: ми готові вам допомогти, але й ви проводьте реформи. А в американської сторони вже давно накопичилися запитання до українських партнерів і щодо закону про оборонні закупівлі, і щодо імплементації закону про корпоратизацію «Укроборонпрому», і щодо будівництва корветів у Туреччині. При цьому американці, як ми неодноразово чули від різних джерел, вважають: нинішній голова українського оборонного відомства гальмує розвиток Збройних сил України, а політика, яку він проводить, не відповідає умовам воєнного часу.

Міноборони України

Коментуючи підсумки перебування голови Пентагону в Україні, один зі співрозмовників ZN.UA зазначив, що хоч візит Остіна не був проривним, але не був і провальним. Інша річ, чи почули в Києві сигнали, які голова Пентагону озвучував на перемовинах із Зеленським і Тараном. Адже від цього залежить і «хімія» двосторонніх відносин. Поки що ж декотрі топ-співробітниці держдепу, за словами джерел ZN.UA, говорять про відсутність довіри до українського керівництва та вимушене співробітництво з ним.

Судячи з того, як відгукуються про Зеленського і Єрмака в оточенні Байдена, українському президентуне вдалося змінити емоційне особисте ставлення очільника Білого дому до України. Але й відмовитися від підтримки нашої країни у Вашингтоні не готові. Інакше Конгрес почне обвинувачувати в підігруванні Кремлю та зраді партнера. Тоді як адміністрація Байдена й так перебуває під шквалом критики через провальну організацію виходу з Афганістану і недостатні санкції стосовно «Північного потоку-2».

Тому, хоч у Білому домі й немає довіри до українського керівництва, а дії Пекіна підштовхують Вашингтон до того, щоб у рамках політики стримування Китаю знайти якусь прийнятну модель співіснування США з РФ, адміністрація Байдена не має наміру припиняти підтримку Києва у сфері безпеки. Правда, і не планує істотно її посилювати. Що й продемонстрував візит голови Пентагону.

Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.