Шотландія: хоробрі серця, тверезі уми

На початку травня цього року Шотландія має обрати новий парламент.

Опитування однозначно підтверджують, що більшість самостійно зможе сформувати правляча Шотландська національна партія (ШНП), пріоритетною метою якої є здобуття Шотландією незалежності. Хоча у 2014 р. референдум із цього питання показав, що більшість жителів регіону хоче залишитися в складі Великої Британії, представники партії не виключають, що буде проведено ще один. І оскільки Лондон, усупереч досягнутим після 2014 р. угодам, не передав шотландській владі ширших повноважень, а також у контексті можливого виходу Великої Британії з ЄС, новий референдум може принести зовсім інший результат.

Трибуна для ШНП

Як і в інших історичних провінціях Великої Британії - Північній Ірландії та Уельсі, місцевий законодавчий орган відіграє значиму роль. Фактично цим органам належать законодавчі повноваження, не зарезервовані за парламентом Великої Британії. У всіх трьох випадках обсяг повноважень відрізняється; у шотландського парламенту це охорона здоров'я, освіта, сільське господарство, транспорт та багато іншого, включно з деякими повноваженнями в частині регулювання оподаткування.

Шотландський парламент був скликаний 1999 року. Ініціатива створення законодавчих органів в історичних провінціях Великої Британії належала уряду; це був план деволюції - передачі значних повноважень складовим частинам держави. Одна з цілей деволюції - запобігти невдоволенню місцевого населення Північної Ірландії, Шотландії та Уельсу тим, що надто багато питань, які їх прямо стосуються, вирішувалися у Вестмінстері. А таке невдоволення могло спричинити сепаратистські настрої.

Однак, за іронією долі, згодом у Шотландії саме місцевий парламент став основним рушієм боротьби за незалежність регіону. У виборчій кампанії 2007 р. Шотландська національна партія, очолювана тоді Алексом Салмондом, закликала провести референдум про незалежність Шотландії. Це допомогло партії перемогти на виборах. Але оскільки більшості мандатів вона не набрала, голосів для ухвалення законопроекту про проведення референдуму в ШНП забракло. Натомість після виборів 2011 р., коли партія самостійно сформувала більшість у парламенті Шотландії, цей задум, який знову став основним пунктом передвиборної платформи партії, можна було втілити в життя.

Уряд Великої Британії погодився з цією ідеєю ШНП, і було проведено спільну підготовку до референдуму. Відбувся він у 2014-му, у рік 700-річчя битви під Беннокберне, коли шотландські війська розгромили англійців у війні за незалежність. У результаті цієї війни Шотландія домоглася самостійності. Однак, попри всю символічність, 55% шотландців проголосували за те, щоб залишитися в складі Великої Британії.

Голос за європейську Британію

Як бачимо, Салмонд і його соратники явно зверталися до шотландського патріотизму та історичної пам'яті, спонукаючи в такий спосіб виборця проголосувати за незалежність регіону. Емоції, безперечно, відігравали чималу роль у кампанії "Так" - Шотландії", і коли оголосили підсумки референдуму, глибоке розчарування її прихильників показало, що вони сприйняли цю сучасну боротьбу за незалежність близько до серця.

Проте в адвокатів незалежності були далеко не тільки ірраціональні аргументи. Так, наприклад, вони критикували Велику Британію за те, що надто багато питань - навіть після деволюції - вирішується в Лондоні, і за несправедливу, на думку шотландців, політику розподілу бюджетних коштів.

З іншого боку, стверджувалося, що незалежна Шотландія буде цілком успішною з економічного погляду державою. Зокрема, цьому сприяла б значна частка прибутку, яку незалежна Шотландія отримувала б від продажу нафти й газу, видобутих у Північному морі. Аналітики загалом погоджувалися із цим твердженням: наприклад, за розрахунками Financial Times на лютий 2014 р., ВВП на душу населення Шотландії перевищував аналогічний показник в Італії навіть без урахування прибутку від нафтогазової галузі. Експерти ж Moody's у травні того ж року заявили, що присвоїли б незалежній Шотландії кредитний рейтинг "А" - на рівні Польщі, Чехії чи Ізраїлю - з високою ймовірністю підвищення в подальшому.

Однак крім того, дуже важливим складником кампанії на підтримку незалежності була вочевидь проєвропейська позиція лідерів руху. Шотландія, за їхніми планами, мала негайно подати заявку на членство в ЄС, найімовірніше, швидко отримати його і неодмінно зберегти доступ не тільки до ринку Великої Британії, а й до ринків ЄС загалом - іншими словами, значних економічних втрат від цього кроку не очікувалося.

Крім об'єктивних економічних факторів, причиною такого помітного акценту на майбутньому членстві незалежної Шотландії в Європейському Союзі були помітно проєвропейські настрої і в регіоні. І в контексті майбутнього референдуму про членство Великої Британії в ЄС, який має відбутися в червні, про що ми вже писали, ці настрої можуть відіграти значиму роль для ситуації в державі.

Brexit без Шотландії?

За даними соцопитування, проведеного YouGov у лютому ц.р., 52% шотландців на червневому референдумі збираються проголосувати за збереження членства Великої Британії в ЄС. Проти виступають лише 29%, інші не визначилися або ж не збираються голосувати зовсім. (Приблизно такий самий розподіл голосів очікується в Північній Ірландії.) Однак на загальнонаціональному рівні, за рахунок загалом євроскептичних настроїв жителів Англії (помітним винятком у цій частині Великої Британії є хіба що Лондон) на даний момент зберігається приблизна рівність.

Дослідження, проведені в останні місяці, показують, що більшість британців усе-таки хочуть залишитися в ЄС. Однак розрив між варіантами "так" і "ні" дуже невеликий: за результатами багатьох опитувань, він у межах статистичної похибки. Словом, ми все ще не можемо з упевненістю виключити, що в червні народ Великої Британії не проголосує за Brexit. Що ж робитиме Шотландія в такому випадку?

Нікола Старджен, нинішній лідер ШНП і перший міністр Шотландії, заявляла: "Очевидно, якщо Шотландія проголосує за те, щоб залишитися, але через голоси [інших регіонів Британії] опиниться за межами [ЄС], це викличе в Шотландії дуже сильні почуття". У контексті можливості Brexit, а також невиконання урядом Великої Британії зобов'язання передати в подальшому повноваження шотландській місцевій владі, ШНП досить активно говорить про необхідність нового референдуму про незалежність. Зокрема, Лондон не виконує зобов'язань передати провінції повноваження, пов'язані із соціальною політикою.

Цілком очевидно: якщо Велика Британія справді вирішить вийти з ЄС, шотландці зроблять усе для якнайшвидшого проведення цього референдуму. Ще одне опитування, проведене в січні ц.р., показує: на даний момент більшість шотландців не підтримує проголошення незалежності. Але у випадку Brexit ця ситуація зміниться: 52% шотландців будуть готові проголосувати за вихід зі складу Великої Британії. Не виключено, що аналогічні зрушення відбудуться й у Північній Ірландії.

Обґрунтування та об'єктивні труднощі

Загалом у Великій Британії, за даними YouGov, переважна більшість виборців з вищою освітою і середнім або високим рівнем доходу підтримує збереження членства в ЄС. Це неспроста: експерти стверджують, що Велика Британія зазнала б значних економічних втрат від Brexit. При цьому, як уже писало DT.UA, щоб залишитися в рамках загального європейського ринку, Великій Британії однаково доведеться ухвалювати більшу частину законодавчих актів, рекомендованих Євросоюзом, - так само, як це робить, наприклад, Норвегія. І впливати на процес їх ухвалення Лондон більше не зможе.

Таким чином, цілком логічно, що шотландці, які заявляють про успішний стан своєї економіки, не бажають оплачувати втрати від рішення, якого вони не ухвалювали. На цьому тлі перспектива власної і досить забезпеченої держави у складі ЄС виглядає привабливіше. Так, сьогодні, з огляду на кон'юнктуру світових цін на нафтопродукти, незалежній Шотландії велося б трохи важче. Але водночас, як уже йшлося, економіка країни й без прибутків від нафтогазової галузі була б досить сильною.

Разом із тим, виходячи з оцінок експертів Інституту фіскальних досліджень, молоду державу спіткали б і досить значні труднощі. Так, бюджетний дефіцит у Шотландії вже перевищує аналогічний показник по Великій Британії загалом (9,8% проти 3,8), і прогнози показують, що розрив лише зростатиме. Це пов'язують зі зниженням цін на нафту й газ, а також відтоком інвестицій з Шотландії.

Таким чином, незалежній Шотландії довелося б звідкілясь узяти приблизно 10 млрд фунтів. Це означає, що держава вимушена була б піти на непопулярні заходи - підвищити податки або урізати соціальні виплати. Не виключено, що для шотландців вони були б настільки ж неприємні, як і наслідки виходу Великої Британії з ЄС у разі, якби Шотландія залишилася у складі королівства.

Якщо це дослідження матиме достатній розголос (а ключові британські медіа про нього вже згадали), то думка шотландських виборців може дещо змінитися. Найбільш прийнятним варіантом для них залишається (хоча й з невеликою перевагою) - зберегти членство у Сполученому Королівстві, якщо воно не вийде з ЄС. Водночас, якщо Brexit відбудеться й слідом за ним буде проведено другий шотландський референдум про незалежність, не виключено, що виборці можуть бути налякані перспективою необхідних жорстких заходів економії у зв'язку з бюджетним дефіцитом. Таким чином, і варіант, коли Велика Британія виходить з ЄС, але Шотландія залишається її складовою частиною, зовсім не виключений.

Отже, на травневих виборах у Шотландії напевне переможе правляча ШНП, і вона й надалі проштовхуватиме ідею незалежності. Водночас принципово важливим для майбутнього провінції є референдум про членство Великої Британії в ЄС, намічений на 23 червня. І передбачити його результат, як і результат можливого другого референдуму про незалежність Шотландії, дуже непросто. Але немає жодних сумнівів, що червневий референдум за будь-якого результату стане найважливішою подією в новітній історії Шотландії, Великої Британії і всього Європейського Союзу.