Шанс, породжений Газою

Після драматичних подій минулого тижня в секторі Газа зберігається відносний спокій, який переривається хіба що облавами на прибічників Махмуда Аббаса, що тривають, і спорадичними перестрілками. Після розгрому підрозділів «Фатха», а багато хто каже про зрадництво чи принаймні про боягузливість їхніх командирів, бойовики «Хамаса» розпочали спроби роззброїти місцеві клани, які домінують у «контрабандній» економіці сектора. Серед останніх втрат палестинської влади — спалення Будинку преси, розграбування резиденції глави ПА і мародерство в інших офіційних представництвах палестинської адміністрації. Єдиною хорошою новиною стала вдала евакуація іноземних громадян, зокрема громадян України, з охопленого цивільною війною сектора Газа. Злагоджена робота українського МЗС і Міністерства оборони дозволила евакуювати українок та їхніх дітей першими.

Стрімка перемога «Хамаса» у секторі Газа і поспішно створений надзвичайний уряд на Захід­ному березі, вочевидь, посилюють враження про те, що Палестина справді може розділитися на фатхівський Західний берег і хамасівську Газу. Ряд експертів кажуть про гіпотетичну можливість створення двох палестинських держав. Певною мірою така перспектива існує. Західний берег і сектор Газа розділені ізраїльською територією, переміщення між цими двома анклавами цілком залежить від Ізраїлю, і після початку інтифади аль-Акса практично припинене. Дві частини палестинської автономії мають різний історичний досвід і тяжіють до різноманітних дер­жавних утворень. Сектор Газа є сполучною ланкою між левантійським узбережжям і Єгиптом, тоді як Західний берег являє собою внутрішній район, який має сталі зв’язки з Аравійським півостровом, Йорданією та Сирією. Офіційний Каїр, що контролював сектор Газа до 1967 року, відчутно впливав на нього, ініціював там створення Організації визволення Палестини, тоді як єгипетські брати-мусульмани сприяли створенню «Хамаса». У секторі Газа, на відміну від Західного берега, який є центром палестинського націоналізму, загальнопалестинська ідентичність менш яскраво виражена.

І все-таки варіант розпаду автономії на два палестинські утворення нам видається малоймовірним. Для кожного, хто все ще розглядає угоди Осло як основу для взаємодії з ПА, питання про відділення сектора Газа не стоїть. За такого розвитку подій виникає резонне питання про міжнародне визнання розділу, і якщо «Фатх» може сподіватися на підтримку основних світових гравців, то «Хамас» заздалегідь розуміє безперспективність подібних надій. Понад те, палестинські організації «Фатх» і «Хамас», які конкурують між собою, позиціонують себе як загальнонаціональні організації, і жодна з них не захоче втрачати такий статус. Єдність сектора Газа і Західного берега є наріжним каменем уявлень про майбутнє палестинської батьківщини. Це основа, на якій «Хамас» вибудовував свою боротьбу проти Ізраїлю і згодом формував відносини з «Фатхом». Крім того, новий уряд Салама Файяда не може прийняти політику дискримінації чи ізоляції стосовно сектора Газа, попри те, що його контролює «Хамас» — це буде сприйнято палестинцями як зрадництво національних інтересів. Третім чинником на користь єдності Палестини є питання фізичного виживання та гарантування безпеки сектора Газа. За даними агентства ООН з координації та гуманітарної допомоги, у разі цілковитої блокади сектора Газа внутрішніх запасів продовольства вистачить на два-чотири тижні. Далі настане гуманітарна катастрофа. Під великим знаком запитання залишається і спроможність «Хамаса» контролювати ситуацію в анклаві. Відсутність явного ідеологічного супротивника неминуче призведе до зростання протиріч і до наступного протистояння всередині ісламістського табору.

Так чи інакше, але уряду Салама Файяда та президентові Палестини Махмуду Аббасу доведеться погоджувати з політичним керівництвом «Хамаса» заходи для відновлення нормального життя в Газі. Керівництво «Хамаса», своєю чергою, розуміє, що не може ізолювати себе від ПА, і відсутність видимого майбутнього в «Хамастану» підштовхує їх до поновлення переговорів із «Фатхом». Останні, розуміючи, що час грає на їхньому боці, не поспішають зі згодою і всіляко намагаються використовувати обстановку, сформовану не на користь ісламістів. Глава ПНА Махмуд Аббас у середу піддав різкій критиці представників «Хамаса», назвавши їх «убивцями й терористами». «Відтепер не може бути ніякого діалогу з цими терористами», — підкреслив Аббас. З ізраїльської в’язниці зробив свою заяву й керівник палестинської міліції «Танзім» найбільш популярний лідер «Фатха» Марван Баргуті. Він розцінив «військовий переворот у Газі як найнебезпечнішу загрозу єдності нашої вітчизни та загрозу палестинській справі...» На думку палестинського оглядача Абдель-Маджида Свайлема, «Хамас» сьогодні зіштовхнувся із серйозною проблемою і перебуває в ізоляції від інших палестинських політичних сил. Ісламський рух опору прорахувався, — каже експерт, вважаючи, що захоплення сектора Газа сприятиме посиленню його позицій на переговорах. Насправді «Хамас» нині уразливий, як ніколи раніше.

В Ізраїлі, де напружено стежать за подіями в секторі Газа, деякі праві політики закликають скористатися ситуацією для розв’язання палестинської проблеми — передачі сектора Газа під юрисдикцію Єгипту. Своєю чергою, офіційний Каїр не тільки відхиляє такі пропозиції, а й виступає проти розміщення багатонаціональних сил на єгипетсько-палестинському кордоні. Такою самою мірою малоймовірна нині і військова інтервенція арабських країн. Бойові дії в густонаселеному секторі Газа призведуть до численних жертв серед мирних жителів. І немає ніякої впевненості, що місія арабських миротворців позитивно сприйматиметься населенням. Важливим аргументом проти такого сценарію є невизначеність тривалості такої операції, яка може забрати не один місяць, а то й рік.

На цьому тлі міністр навколишнього середовища та колишній високопоставлений співробітник ізраїльської контррозвідки (ШинБет) Гідеон Езра виступає за звільнення Марвана Баргуті з ізраїльської в’язниці. Його аргументація зводиться до того, що Аббас потребує підтримки, і Баргуті може зміцнити його позиції. «Якщо такі люди у в’язниці, вони мають бути звільнені... Аббасу потрібні компетентні лідери на додаток до Салама Файяда». Той факт, що президентові Палестини для боротьби з «Хамасом» потрібний суттєвий успіх, розуміють практично всі. Стрімке скасування економічних санкцій із боку Євросоюзу і США, запевнення прем’єр-міністра Ізраїлю Ехуда Ольмерта про підтримку нового палестинського уряду та обіцянка розморозити фінансові рахунки автономії свідчать про крайню зацікавленість світового співтовариства в успіху помірних палестинських націоналістів.

Найближчим часом на Синаї має відбутися зустріч чотирьох лідерів — Палестини, Ізраїлю, Єгипту та Йорданії. Коментуючи перспективи цього саміту, радник Махмуда Аббаса Ясір Абед Раббо заявив, що ця зустріч повинна вселити надію в серця палестинців, інакше «Хамас» там посіє хаос. Серед першочергових кроків, спрямованих на стабілізацію ситуації, палестинці наполягають на ліквідації ізраїльських блокпостів і свободі переміщення на Західному березі, невтручанні ізраїльської армії в процес навчання та формування нових палестинських сил безпеки і поновленні переговорів із чіткою перспективою остаточного залагодження конфлікту. «Якщо ці умови не виконають, — вважає Абед Раббо, — зустріч може принести лише шкоду».

Усі ці зусилля звісно найближ­чим часом не призведуть до відновлення в секторі Газа центральної палестинської влади. Та вони можуть створити таке потрібне для Махмуда Аббаса тло на наступних переговорах із «Хамасом» з урегулювання ситуації. Цілком може статися так, що «Хамас», сам того не бажаючи, своїми діями запустив маховик інтенсивних переговорів і, нарешті, справа мирного процесу, тривалий час буксування на місці, вийде на фінішну пряму. Аналогів у сучасній близькосхідній історії багато.