РЕРЕПАТРІАЦІЯ ЄВРЕЇ ЗАЛИШАЮТЬ ЗЕМЛЮ ОБІТОВАНУ

«Треба їхати!» — колись казали в Одесі, пакуючи валізи в країну, яка «тече молоком і медом». Те ж саме кажуть вони зараз в Ізраїлі, дедалі частіше повертаючись, у тому числі й на свою «доісторичну батьківщину».

Як справжніх героїв зустрічали в Ізраїлі чотирьох співвітчизників, котрі перебували більше ста днів у полоні в колумбійських повстанців. Радість із приводу звільнення заручників і повернення їх додому була щирою й непідробною, але одночасно сталася ще одна подія, яка навряд чи може викликати захоплення й тріумф. Тоді ж, коли літак із новоспеченими героями тримав курс на Ізраїль, перетинаючи Атлантику, назустріч йому летів лайнер, яким в Аргентину й Уругвай поверталися люди, котрі колись дуже сподівалися, що їхньою новою батьківщиною стане єврейська держава. Незадоволені реаліями історичної батьківщини, новоспечені латиноамериканські репатріанти спішно зібрали майже нерозпаковані валізи й рушилися у зворотному напрямку. Ні, не теракти і не зрада єврейських традицій, і навіть не труднощі перших буднів стали причиною їхнього повернення, а горезвісна ізраїльська бюрократія. Парадоксально, але південноамериканці віддали перевагу негараздам у своїх країнах перед тотальною байдужістю ізраїльської номенклатури.

Сто днів тривали в Ізраїлі страйкові санкції державних установ. Нові репатріанти з різних країн, котрі приїхали за цей період, потрапили в політичну пастку, розставлену чиновниками від профспілок та державних структур. Крайніми виявилися саме нові прибульці, що потерпали від незговірливості обох сторін. Стукати в зачинені двері МВС та інших служб, сподіваючись одержати хоч якісь документи, їм добряче набридло. Особливо коли згадати, як історична батьківщина зустрічала своїх синів і дочок у давніші часи. Замість оркестру та квітів уряд радує їх сьогодні скороченням допомог і скасуванням усіх призначених пільг. Виходить, простіше купити квиток назад.

Сумній арифметиці катастрофічного зниження репатріації в Ізраїлі останнім часом, схоже, не приділяють належної уваги. Однак Єврейське агентство (Сохнут), яке по всьому світу «вербує» євреїв до Ізраїлю, цілком задоволене результатами своєї роботи. А цифри аж ніяк не веселі. За минулий рік в Ізраїль приїхали 24 тис. репатріантів, а це, порівняно з 1991 роком, на 80% менше. Приблизно половина їх — «російські» євреї, більшість решти — ефіопи. Цікаво, що найближчим часом з Ефіопії очікується вливання в емігрантські лави численної єврейської громади фалаша-мора. Те, що фалаші всуціль християни і що вони більше скидаються на дике плем’я, яке влаштовує біля стін старого міста в Єрусалимі ритуальні танці, нікого не бентежить. Так чи інакше, вони вважаються юдеями, а отже, мають право на ізраїльське громадянство. Фалаші цілком задоволені життям в Ізраїлі, а слова «криза в країні» їм ще доведеться вивчити. Що ж до приїзду в Ізраїль «українських» і «російських» євреїв, то прем’єр-міністр Аріель Шарон днями заявив — «метою уряду залишається репатріація ще одного мільйона євреїв». При цьому він додав, що «Ізраїль просто не в змозі створити для них такі ж самі привабливі умови, як у Німеччині та інших країнах». Воно й зрозуміло, тривала інтифада пожинає свої плоди...

Економічна та політична нестабільність, помножені на бюрократизм, змушують залишати Землю обітовану і «старожилів» країни. Після кризи у сфері високих технологій поповнили лави безробітних тисячі досвідчених ізраїльських програмістів та інженерів. Багато країн мріють отримати єврейські «мізки», які залишилися не при ділі. Втім, і самі «мізки» не проти «витекти» за кордон. Хай тимчасово, але вони віддають перевагу цікавій роботі за межами країни перед тривалою економічною кризою в Ізраїлі. За даними газети «Єдіот ахронот», кожен п’ятий представник ізраїльського хай-теку вже працює у престижних компаніях-гігантах Америки, а також у Великобританії, Німеччині й інших європейських країнах. Комп’ютерні генії знайшли собі притулок у Москві, Києві та інших містах колишнього СРСР.

Ізраїль залишають не лише «мізки», а й «гроші» разом із їхніми господарями. У ізраїльських бізнесменів склалося тверде переконання, що робити гроші в єврейській державі практично неможливо. Власники великих компаній воліють вести свої справи з якогось тихого куточка Європи чи Америки.

Услід за бізнесменами на Захід потяглися ізраїльські адвокати. Правда, на відміну від програмістів та інженерів, щоб працювати у США, вітчизняним юристам необхідно добряче потрудитися, аби скласти іспит на отримання американської ліцензії, або переучуватися наново. До речі, більшість дітей ізраїльських політиків та великих громадських діячів набираються ума-розуму в престижних іноземних коледжах та університетах, а не у вузах Ізраїлю, як раніше. І чимало їх, отримавши диплом, не повертаються назад допомагати батьківщині піднімати народне господарство.

«Посланці-агітатори» з Росії й України відвідують Ізраїль із певною метою: повернути втрачені таланти. І, треба сказати, вони не скупляться на обіцянки, підкріплені договірними документами. Та й умовляти особливо не доводиться — запропоновані ними умови праці більшою мірою влаштовують багатьох ізраїльтян, аніж становище, в якому вони опинилися внаслідок економічної кризи в Ізраїлі. Відповідно до звіту, опублікованого цього тижня міністерством імміграції, 709 тис. ізраїльтян постійно живуть за межами батьківщини (населення Ізраїлю разом з ізраїльськими арабами становить трохи більше 6 мільйонів). Немає потреби особливо підкреслювати, що серед тих, хто залишає Ізраїль, не знайдете релігійних євреїв.

Крім того, останнім часом посилюється й явище: тисячі ізраїльтян, предки яких приїхали з країн Східної Європи, звертаються в посольства цих країн, щоб отримати їхнє громадянство. Це пов’язано з тим, що менш ніж через рік десять східноєвропейських країн вступають у ЄС і їхній паспорт дасть можливість вільно переміщатися між європейськими країнами, включно з правом на еміграцію та роботу.

Відплив євреїв із країни, тривалий спад репатріації та зменшення народжуваності серед єврейського населення загрожує Ізраїлю серйозними наслідками — демографічною проблемою. За результатами дослідження, проведеного арабським ученим з університету «Аль-Акса» у Газі, вже у найближчі роки від Сирії до Єгипту, від Середземного моря до ріки Йордан євреї опиняться в меншості. Тільки докорінна зміна ситуації може запобігти масовому від’їзду ізраїльтян за кордон і повернути тих, хто вже виїхав. «Вихід євреїв з Ізраїлю» зупинити ще можна.