Це було наприкінці травня 2015 року. У Ризі, під час саміту ЄС, голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер зустрів угорського прем'єра Віктора Орбана словами "Привіт, диктаторе!" і, простягнувши праву руку, щоб поручкатися, лівою несподівано відважив йому ляпаса по правій щоці. По-дружньому. Лідери ЄС, які стояли поруч, сприйняли це як жарт, вони сміялися. Та й сам Орбан удав, що нітрохи не образився. Він уже давно був у немилості в Брюсселя за свої ідеї й зусилля культивувати "традиційні цінності", від яких сучасна об'єднана Європа, на його думку, відходила все далі.
Міграційна криза, що вибухнула в ЄС навесні того ж року, створила для Орбана зручну платформу, щоб зі своїх традиціоналістських позицій критикувати Брюссель. Питання мігрантів розкололо ЄС, позбавило європейців солідарності, стало однією з причин Brexit і нових проблем для Брюсселя. Орбану ж, навпаки, така ситуація ще більше сприяла зміцненню його доморослої "неліберальної держави" і режиму, який багато хто в Європі вважає авторитарним. Його риторика ставала дедалі радикальнішою і більш ксенофобською. Але саме вона дала йому змогу втримувати владу й перемагати на виборах.
Тепер європейські ЗМІ називають Віктора Орбана диктатором уже без іронії і поки що губляться в здогадах, чого від нього очікувати в наступні чотири роки.
Результати виборів в Угорщині 8 квітня стали ляпасом Європі. На момент написання цього матеріалу було підраховано понад 90% голосів виборців, і результати вже вказували на те, що правляча націоналістична коаліція (партія "Фідес" - Угорський громадянський союз і Християнсько-демократична народна партія) здобула близько 48,5% голосів, що забезпечує їй потрібну більшість у дві третини парламентських місць (133 зі 199). Друге місце - у праворадикальної партії "Йоббік", яка набрала близько 20% голосів. Ця партія на останніх виборах була навіть більш поміркованою, ніж "Фідес", змістившись у своїх поглядах до центру політичного спектра. Але це не допомогло переманити до неї прихильників Орбана. Явка виборців була рекордною - 69% від понад 8 млн угорців, які мають право голосу. Таким чином перемогу Орбану й "Фідес" забезпечили близько 2,5 млн голосів.
Цю передвиборну кампанію можна вважати до певної міри унікальною для ЄС і найбільш неоднозначною (за методами її проведення) в історії Угорщини. Орбан вибудував її виключно на проблемі мігрантів, доповнивши гаслами про те, що ніхто, крім "Фідес", не здатен урятувати Угорщину від втручання ззовні. Під цим, природно, розуміють спроби єврочиновників з Брюсселя провадити скоординовану політику щодо мігрантів. Розповіді про апокаліпсис, який настане в Угорщині після прибуття в країну тисяч мігрантів, адресувалися передусім жителям сільських районів, які мало контактують з іноземцями, а також рідко виїжджають в інші країни ЄС.
Дійшло, наприклад, до того, що угорський уряд на державні гроші видав брошуру, де розповідається про те, що в інших столицях Європи вже є райони, в які європейцям заборонено навіть заходити. На підтвердження цього один з керівників адміністрації Орбана - Янош Лазар - виклав напередодні виборів у соцмережу відео, в якому він, походжаючи одним з населених мігрантами з Балкан і Туреччини районів Відня, розповідає про те, що тут "він не зустрів білих дітей" і "християнам довелося покинути свої будинки". Він попереджав виборців, що таке загрожує і їхнім містам, якщо вони не проголосують за "Фідес". Ця витівка й відверта неправда викликали критику в Австрії й інших європейських столицях, але, мабуть, ніяк не вплинули на результат голосування.
Під час нинішніх виборів Орбан знову обрушився на відомого американського філантропа й уродженця Будапешта Джорджа Сороса, який, на думку угорського прем'єра, маніпулює Брюсселем і втручається у внутрішні справи Угорщини. За словами прихильників Орбана, Сорос нібито підтримує переселення мусульманських біженців з Близького Сходу й Африки для знищення християнської культури Європи, створення на території Угорщини "держави іммігрантів". Орбан посилався на якусь "змову глобалістів", якій він, Орбан, і покликаний запобігти. А лідерів опозиції назвав "агентами Сороса". Зрозуміло, знайшлося чимало тих, хто повірив, що Сорос справді включився в передвиборну боротьбу.
Реальні ж організації, які спонсорує Сорос, вели пропаганду європейських цінностей і відкритих кордонів, тому в останні дні кампанії з боку угорського уряду на їхню адресу звучали погрози. Очікується, що одним з перших рішень уряду Орбана під час нового строку буде посилення в Угорщині жорсткості правил роботи для неурядових організацій, оголошення їх іноземними агентами. Першого удару, можливо, завдадуть по Центрально-Європейському університету, заснованому Соросом ще на початку 1990-х років для освіти молоді з посткомуністичних країн. Також дуже ймовірно, що влада продовжить обмежувати діяльність ЗМІ, які підтримали під час минулої кампанії опозиційні сили.
Віктор Орбан відмовився від публічних дебатів з конкурентами, виступаючи тільки на мітингах своїх прихильників і тільки в лояльних ЗМІ. Постійно називав опозицію "маріонетками Брюсселя", які тільки й мріють про те, щоб відкрити кордони і пустити в країну мігрантів.
Партії, які можна назвати проєвропейськими - Соціалісти й "зелені", - отримали на угорських виборах 12,3 і 7% відповідно. П'ята партія - Демократична коаліція колишнього прем'єра Ференца Дюрчаня також, імовірно, проходить до парламенту, якщо за результатами підрахунку голосів утримається вище п'ятивідсоткового бар'єра.
Загалом можна сказати, що під час минулих виборів угорська опозиція не змогла запропонувати альтернативний порядок денний для виборця. Опозиція також не змогла нічого протиставити агресивній кампанії лідера "Фідес". Навіть інформацію про розслідування корупції в уряді та про нецільове використання коштів ЄС на користь родичів Віктора Орбана і самого прем'єра ефективно нейтралізували завдяки роботі офіційних ЗМІ.
У результаті опозиційні кандидати змогли здобути перемогу лише в 15 зі 106 мажоритарних округів, в основному в угорській столиці, тоді як уся провінція й невеликі міста віддали свої голоси за партію влади.
Попри повний розгром опозиції, Орбан уже пообіцяв "поквитатися зі своїми опонентами" - політично, морально і юридично.
Експерти переконані, що результати виборів підвищать градус напруженості між Будапештом і Брюсселем.
Спостерігачі ОБСЄ визнали, що вибори в Угорщині були недостатньо конкурентними: правляча коаліція домінувала в ЗМІ. Політичним дебатам також перешкоджали "залякування й ксенофобська риторика, упередженість преси і непрозоре фінансування кампанії".
Разом із тим "фундаментальних прав було дотримано", кажуть в ОБСЄ. І тому голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер привітав Орбана з обранням на новий строк. У привітанні висловлюється сподівання, що Будапешт буде готовий вирішувати спірні питання з Брюсселем. "Загальним обов'язком усіх країн-членів ЄС без винятку є захист цінностей і принципів Євросоюзу", - йдеться в офіційному повідомленні про бесіду Юнкера й Орбана. Канцлер Німеччини Ангела Меркель також у своєму привітанні повідомила про "очевидні розбіжності" Берліна й Будапешта.
Цікаво, що в Центральній Європі, зокрема в Польщі, у перемозі Орбана й "Фідес" убачають правоту політичного курсу "на емансипацію". "Ця політика не спрямована проти когось, але покликана зробити Центральну Європу конструктивним партнером інших європейських країн і Брюсселя", - пояснив Конрад Шиманський - заступник очільника польського МЗС і представник Польщі при ЄС.
Своєю чергою очільник МЗС Люксембургу Жан Ассельборн закликав європейців до рішучих дій. Слід припинити панікувати і стати на захист "людських цінностей, єдності й миру в ЄС". Євросоюз створювався не для того, щоб "відкрити шлях національним ідеологам в урядах", наголосив він.
У самій Угорщині експерти, скоріше, схиляються до того, що Орбан у новий чотирирічний період відмовиться від залишків демократії, яку він намагався схрестити з "нелібералізмом". Живим прикладом для нього стануть Путін або Ердоган, а можливо - навіть лідер Китаю Сі Цзіньпін. Із лідером РФ у нього склалися особливо теплі стосунки, які мають тенденцію до поліпшення з огляду на сказане вище.
Утім, тут слід зазначити, що Угорщина останнім часом була солідарна з партнерами по ЄС у "справі Скрипаля" - вислала одного дипломата РФ. Також не справдилися надії Кремля, що Угорщина зможе ініціювати пом'якшення антиросійських санкцій з боку ЄС або на якомусь етапі заблокувати їх розширення.
При всьому при тому Угорщина залишається для Києва, мабуть, найскладнішим партнерам у ЄС, насамперед через питання, пов'язані з угорською національною меншиною в Закарпатті. Не секрет, що перемогу Орбану частково забезпечили й зміни у виборчому законодавстві країни, яке дозволило етнічним угорцям з сусідніх держав голосувати за партійні списки на парламентських виборах в Угорщині, пересилаючи свої голоси поштою.
Для Орбана угорці - це не тільки громадяни країни, а саме нація, розділена кордонами після краху Австро-Угорської імперії та перекроювання Європи в результаті Другої світової війни. Такий собі "русский мир", тільки в угорському варіанті.
Україна виявилася "підпертою" з південного заходу не дуже дружньою останнім часом країною, яку в європейських газетах уже називають "маленькою Росією". Тому угорці, які живуть в Україні, мають розуміти, що вони, поділяючи позицію та ідеї Орбана, відхиляються від проєвропейського курсу, яким нині офіційно рухається Україна - держава, в якій вони живуть і громадянами якої є (навіть попри наявність у багатьох з них і угорських документів).
У таких умовах ефективно вести діалог з Орбаном зможе лише той український політик, керівник країни, який чітко стоятиме на європейських позиціях і вимагатиме від Будапешта дотримуватися європейських норм і правил, цінностей єдиної Європи. У такому разі Київ може розраховувати на підтримку в цьому діалозі з боку і Брюсселя, і більшості країн-членів ЄС. У складних питаннях, які визначають саму суть і майбутнє Співтовариства, вони повинні займати жорстку й однозначну позицію.
На жаль, результати виборів в Угорщині продемонстрували, що ЄС чимдалі менш переконливий перед натиском популістів, які з легкістю руйнують єдність Європи.