Придністровський «каунтдаун»

19 листопада, 2010, 17:15 Роздрукувати Bипуск № 43, 19 листопада-26 листопада 2010р.
Автор
Статті авторів Всі статті автора Всі автори
Відправити
Відправити

Минулого вівторка, 16 листопада, у Києві з ініціативи вітчизняного зовнішньополітичного відомства відбулися переговори з урегулювання придністровського конфлікту у форматі «5+2»...

Автор
Статті авторів Всі статті автора Всі автори

Минулого вівторка, 16 листопада, у Києві з ініціативи вітчизняного зовнішньополітичного відомства відбулися переговори з урегулювання придністровського конфлікту у форматі «5+2». І нехай ця зустріч не привела до підписання якихось проривних документів, як це було, наприклад, під час пам’ятної київської зустрічі 2001 року, Україна вкотре продемонструвала здатність бути активним гравцем у процесі врегулювання.

Примітно, що київські переговори пройшли напередодні саміту Україна—ЄС (22 листопада в Брюсселі) і саміту ОБСЄ (1—2 грудня в Астані), який, до речі, уперше за останні 11 років відбудеться з участю лідерів провідних країн—учасниць організації. У дипломатичних колах подейкують, що придністровська проблема може стати однією з ключових серед обговорюваних питань під час зустрічі в рамках саміту ОБСЄ глави української держави Віктора Януковича і федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка приділяє останнім часом особливу увагу цьому «замороженому» конфлікту. Крім іншого, питання придністровського врегулювання, очевидно, буде одним з «коників» України під час її передбачуваного головування в ОБСЄ у 2012 році.

Ще одним примітним моментом, який, безумовно, додав пікантності київським переговорам у форматі «5+2», стало те, що вони відбувалися на тлі фінального етапу передвиборної кампанії в Молдові. Очікується, що дострокові парламентські (які пройдуть 28 листопада), а потім і президентські вибори приведуть до істотних змін на владному олімпі Кишинева. Що й казати, коли політичний представник у переговорному процесі від Молдови Віктор Осипов сам є активним учасником виборчих перегонів і навіть мусив скласти з себе повноваження віце-прем’єр-міністра перед початком електоральної кампанії. На жаль, цей політик, попри його очевидну динамічність і прогресивність, не збереже своєї посади в молдавському уряді через те, що його партії навряд чи вдасться подолати прохідний бар’єр.

За неофіційними оцінками безпосередніх учасників київського дійства, передвиборне дихання магічно вплинуло на атмосферу заходу, змушуючи переговірників концентруватися швидше на можливих варіантах майбутнього поділу владного пирога в Молдові, ніж на порядку денному останньої перед молдавськими виборами зустрічі у форматі «5+2». В цих умовах серія обвинувачень представників Кишинева і Тирасполя в недотриманні прав і свобод людини однією стороною і продовженні спроб економічного тиску іншою конфліктуючою стороною мали для інших учасників переговорів вигляд спектаклю із наперед відомим кінцем.

Уже не секрет, що віднедавна тема придністровського врегулювання є однією з топових у дискусіях європейських і російських полісімейкерів, виступаючи однією з «розмінних карт» у рамках ширших питань європейської безпеки.

Не будемо зараз вдаватися в подробиці, хто й в обмін на що спробував розміняти Придністров’я: чи отримала Москва можливість розв’язати придністровський конфлікт у зручному їй ключі взамін на якісь поступки з боку Німеччини або ж, навпаки, Росія мала продемонструвати конструктив на придністровському напрямку (у європейському розумінні цього слова) для того, щоб просунутися в діалозі з ЄС в питаннях зовнішньої політики і безпеки. Для Києва важливо цілком інше — наскільки реальними є хоч якісь зрушення в процесі придністровського врегулювання і за якими можливими сценаріями може розвиватися ситуація в регіоні, якщо російсько-європейські спроби врегулювати конфлікт не увінчаються успіхом.

На сьогодні ясно одне — відносно швидке політичне вирішення конфлікту можливе тільки шляхом примушування обох його сторін до діалогу за рахунок ресурсів зовнішніх гравців (насамперед Росії, а також ЄС і України). Берлін уже зробив перший крок у контексті придністровського врегулювання, натиснувши на керівництво Румунії в питанні підписання договору про кордон з Республікою Молдова, що істотно звузить простір для спекуляцій стосовно можливого об’єднання Молдови з Румунією.

Подальші кроки зовнішніх гравців на придністровському напрямку залежать від результатів виборчої кампанії в Молдові і наступному формуванні владної вертикалі. Якщо в рамках новообраного складу парламенту Молдови не буде сформовано коаліції з відповідною кількістю голосів, конституційна криза в країні може продовжитися, а про якісь перспективи реінтеграції навіть за діяльної участі зовнішніх сил і говорити не доведеться.

Чомусь склалося враження, що тепер усі учасники переговорного процесу очікують дива (кожен, правда, якогось свого). Придністров’я мріє «збити хвилю» і якнайшвидше піти з топів порядку денного Росії і ЄС, розуміючи, що в разі запуску реінтеграційного проекту «думка придністровського народу» не буде вирішальною для російських та європейських політиків і дипломатів (останнє інтерв’ю спецпредставника ЄС у Молдові Калмана Міжея російському виданню «Коммерсант» це підтверджує). Молдавським політикам хочеться вірити в те, що Кремль усе зробить сам і Кишиневу не доведеться ні про що домовлятися з керівництвом Придністров’я (наївні люди, чесне слово...). Західні дипломати, принаймні на рівні декларацій, вірять, що Москва, усвідомлюючи необхідність нормалізації відносин з ЄС, незабаром виведе свої війська з території Придністров’я. Проте, як показує досвід, чудес чекати не доводиться.

Усім зрозуміло: якщо Росії не вдасться вирішити придністровську проблему в прийнятному для неї ключі (тобто на основі відновлення територіально цілісної Молдови, яка б входила в політичну орбіту Кремля), конфлікт буде законсервовано на довгі роки. Можливо, це банальний збіг, але Сергій Губарєв, котрий представляє зараз Росію в переговорному процесі щодо придністровського врегулювання, до цього займався в МЗС РФ питаннями взаємодії з Тайванем.

Related video

У будь-якому разі молдавські вибори і визначені конституцією Молдови строки формування владної вертикалі можуть стати точкою зворотного відліку процесу придністровського врегулювання (хоч би за яким сценарієм воно пішло). На Михайлівській площі розуміють, що в міру наближення умовного моменту «Ч» у придністровському врегулюванні Києву необхідне посилення активності на цьому напрямку, інакше «придністровську карту» можуть почати кроїти без урахування інтересів України.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК