Поствиборний глухий кут

Дострокові парламентські вибори, що відбулися в Болгарії 12 травня, не принесли очікуваних результатів - жодна партія не одержала достатньої кількості голосів для формування уряду. І в перші дні після виборів дуже туманними видаються перспективи домовленості про коаліцію між чотирма партіями, які пройшли в Народні збори.

Ні правоцентристська партія "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" (ГЄРБ), яка набрала 31% голосів, ні соціалістична "Коаліція за Болгарію" з 27%, що йде за нею, як головні ідеологічні супротивники об'єднуватися не будуть. На третьому місці - партія турецьких етнічних меншин "Рух за права і свободи" (РПС) із 10%. Завершує четвірку "обраних" націонал-радикальна партія "Атака" - 7%. Якщо цим чотирьом партіям, що подолали 4-відсотковий бар'єр, не вдасться створити якусь конфігурацію парламентської коаліції більшості, Болгарію очікують нові парламентські вибори. Десь у вересні 2013-го. Важко сказати, хто виграє в результаті поствиборного глухого кута в найбіднішій країні Євросоюзу. Але це точно не болгарське суспільство, охоплене песимізмом сьогодення й страхом перед майбутнім. Половина виборців вибори просто проігнорувала, оскільки не вірить жодному політикові, жодному інституту влади.

Чергові парламентські вибори, відповідно до графіка, мали відбутися в липні 2013 р. Але масові маніфестації проти бідності та корупції, спровоковані зростанням комунальних платежів, змусили уряд правоцентриста Бойко Борисова піти у відставку 20 лютого. Ніхто з "претендентів на корону", і передусім головна опозиційна сила - партія соціалістів БСП, не побажала формувати уряд
і рятувати країну. Тому на 12 травня було призначено дострокові вибори. Як виявилося, вони не принесли полегшення країні.

Уже напередодні болгарських виборів оглядачі, як місцеві, так і міжнародні, висловлювали стурбованість із приводу можливих фальсифікацій та інших способів нечесного ведення виборчих перегонів. Передвиборна кампанія набула скандального забарвлення. Було зафіксовано незаконні прослуховування політиків, підкуп виборців, нерівний розподіл ефірного агітаційного часу, хакерські атаки, а також інші хитромудрі порушення, так добре відомі українському виборцеві.

Та найбільш "промовистий" епізод стався в ніч перед "днем тиші" - з 10 на 11 травня. У друкарні міста Костинброда, неподалік Софії, виявили 350 тис. додаткових бюлетенів. Мало це чи багато? Для країни, де право голосу мають 6,9 млн громадян, ці тисячі - майже 10% голосів, тобто 25 депутатських місць у парламенті.

Пояснення працівників друкарні, що бюлетені були технічним браком, дуже мало скидалися на правду: надруковані бюлетені нічим не відрізнялися від справжніх і були готові до відправки на виборчі дільниці. Примітно, що саме в день виборів (коли ще результати невідомі) прокуратура порушила кримінальну справу за фактом друкування додаткових бюлетенів. Один з обвинувачених - власник друкарні, чиновник з адміністрації міста, член партії ГЄРБ, яка, можливо, знову прийде до влади.

Передвиборні соцопитування показували, що явних фаворитів у виборців немає, і загалом вони виправдалися. Але найпарадоксальніше те, що люди, які виходили на мітинги проти підвищення тарифів ЖКГ, "енергетичної мафії", іноземних монополістів та інших атрибутів бідної і корумпованої економіки, люди, які відправили колишній уряд у відставку, - вибори, за великим рахунком, програли. Всі вони виявилися прихильниками дрібних партій, які не змогли домовитися про створення виборчого блоку ані між собою, ані з великими гравцями. У результаті такі прогресивні, але нечисленні партії, що об'єднали, можливо, найкращих людей країни, які ратують за нове майбутнє, залишилися на маргінесі політичної боротьби.

Розрахунок правих консерваторів на 50% голосів провалився, а вступати в коаліцію з ГЄРБ ще напередодні виборів відмовилася кожна з більш-менш значних партій. Тому партія ГЄРБ, що виграла вибори за голосами, скоріш за все, піде в опозицію. Цілком можливо, що колишній прем'єр Бойко Борисов навіть радий такому повороту. Усунувшись від відповідальності за катастрофічну соціально-економічну ситуацію в країні, сидячи в парламентській опозиції, йому буде легко підготувати благодатний ґрунт за наступні два роки, що залишилися до президентських виборів. Пост президента Болгарії Борисов бачить як вінець своєї неординарної кар'єри.

53-річний Бойко Борисов має "екзотичну" (як для політика) біографію. Син міліціонера й учительки, пожежник за освітою, інструктор з карате, охоронець останнього комуністичного лідера Тодора Живкова й охоронець Симеона ІІ, колишнього царя Болгарії (Симеона Саксен-Кобург-Готського), котрий став після повернення на батьківщину прем'єр-міністром (2001–2005). Борисов обирався мером Софії, потім створив власну партію ліберального штибу ГЄРБ, яка здобула 2009 р. переконливу перемогу на парламентських виборах. Його успіх багато в чому результат його харизми. Болгари дуже симпатизували цьому бритоголовому каратистові з твердим характером і гострим словом, навіть прозвали його Бетменом. Очоливши кабмін у пік кризи, Борисов обіцяв збільшити надходження у скарбницю держави. Але перемогти бідність йому не вдалося. І колись улюблений герой став опальним прем'єром.

Однак він дуже грамотно пішов у відставку в лютому 2013-го. На хвилі антиурядових демонстрацій він покинув пост прем'єр-міністра зі шляхетним формулюванням: "Не братиму участі в уряді, за якого поліція б'є людей", - при тому, що міністр внутрішніх справ був його правою рукою в кабміні. На думку оглядачів, якби Борисов залишився при владі до запланованих на липень чергових парламентських виборів, втрати його партії були б більшими. Правда, і за результатами дострокових виборів ГЄРБ втратила 18 місць, які займала у попередньому скликанні. У своїй економічній програмі партія обіцяла контролювати розмір держборгу й виконувати надалі вимоги Євросоюзу щодо реформування країни.

Соціалісти ж, навпаки, апелювали до постраждалих від кризи верств населення, обіцяючи збільшити бюджетні витрати й створити нові робочі місця, що принесло їм 27% голосів і на 46 місць збільшило фракцію в Народних зборах.

Лідер соціалістів Сергій Станішев не менш колоритний політик, ніж його колега. Син секретаря центрального комітету Болгарської комуністичної партії Димитра Станішева й громадянки СРСР Діни Мухіної, він народився в Херсоні 1966 р. Громадянин СРСР, потім - Росії (до 1995 р.), закінчив історичний факультет Московського університету, пройшов стажування в Лондонській школі економіки. 2001-го його обрали депутатом парламенту Болгарії, і він став главою БСП (Болгарської соціалістичної партії), яка чотири роки по тому виграла парламентські вибори. Сергій Станішев очолив тоді уряд, у який крім соціалістів увійшли мусульманський РПС (Рух за права і свободи) і партія колишнього монарха та прем'єр-міністра Симеона "Новий час". Однак лівоцентристська "Коаліція за Болгарію" під керівництвом Станішева не впоралася з першою хвилею кризи і в 2009-му з тріском програла вибори, набравши всього 17% голосів. Станішев утратив крісло прем'єра, але піти з поста лідера БСП категорично відмовився.

Поки що контури майбутньої урядової коаліції не проступають. Відповідно до конституції Болгарії президент країни Росен Пневнелієв повинен доручити формування уряду переможцеві - Борисову. Якщо він не знайде партнерів, шанс отримає соціаліст Станішев. Оглядачі ж кажуть про те, що і Борисов, і Станішев готові розглянути можливість створення "технічного" уряду (за прикладом італійського кабінету технократа Маріо Монті) для розв'язання найпекучіших проблем Болгарії, яка після кризи 2008 р. перебуває в стані серйозної економічної та соціальної кризи.