ПАРЄ: Український інтерес між Страсбургом та Варшавою

У вчорашньому голосуванні за резолюцію ПАРЄ щодо польської судової реформи, українським делегатам довелося зробити серйозний дипломатичний вибір - з однієї сторони були цілком реальні відносини з Польщею, з іншої - ефемерні "європейські цінності", які під час засідання ПАРЄ, серед інших, "захищав" делегат з… Росії.

Вчора на засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) відбувся розгляд звіту моніторингового комітету Асамблеї щодо функціонування демократичних інституцій в Польщі. Поява звіту пов'язана з польською судовою реформою, запровадженою урядовою польською партією "ПіС" ще в 2015 році.

Черговим витком цієї реформи став грудневий законопроєкт про дисциплінарну відповідальність суддів, згідно з яким, до відповідальності можуть бути притягнуті судді, котрі ставлять під сумнів ефективність суддівських призначень, проводять політичну діяльність або діяльність чи бездіяльність, яка "суттєво перешкоджає функціонуванню судової влади". Після першого успішного голосування за цей законопроект в Сеймі, 17 січня його відхилив Сенат (більшість в якому після осінніх парламентських виборів належить опозиції), та вже 23 січня Сейм знову проголосував за цей законопроект, і тепер його долю має вирішити президент Дуда.

Втім, звіт моніторингового комітету ПАРЄ охоплює не лише цей законопроект, а й судову реформу в цілому, критикуючи зміну процедури вибору складу Конституційного суду, реформу прокуратури, яка наділяє більшими повноваженнями міністра юстиції, та інше. Звіт заснований на двох візитах моніторингового комітету до Польщі - у 2017 та 2019 роках. В цілому звіт називає судову реформу такою, що "суперечить європейським нормам і стандартам". Крім судової реформи, доповідь критикує підпорядкування владою державних ЗМІ.

Це далеко не перший розгляд європейськими інституціями судової реформи та стану демократії в Польщі. Два тижні тому Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій визнав погіршення стану верховенства права в Польщі та Угорщині і закликав Єврокомісію та Раду ЄС застосувати усі можливі засоби для зменшення ризиків порушення європейських цінностей в цих країнах. Відповідь "ПіС" на подібну критику завжди однакова і подібна до тієї, що у спеціальному додатку до звіту ПАРЄ надає польський представник, депутат від "ПіС" Домінік Тарчинський. "Даний звіт порушує свободу Польщі формувати судову систему (…) У звіті ігнорується той факт, що в Європі панує модель судових призначень, згідно з якою, призначення суддів виконавчою владою є не тільки прийнятним, але навіть є стандартним. У деяких європейських державах вплив виконавчої влади на процес призначення суддів навіть набуває прямої форми", - зазначив польський депутат.

Тим не менш, як і очікувалося, його аргументація не подіяла на делегатів ПАРЄ і після кількох годин обговорень Асамблея більшістю голосів ухвалила критичну щодо Польщі резолюцію, котра передбачає впровадження моніторингової процедури щодо нашого західного сусіда. Причому, Польща є першою країною ЄС, для якої впроваджено моніторинг ПАРЄ. Втім, на практиці це мало що змінить для Польщі. ПАРЄ - консультативний орган, який не має виконавчої сили, отож резолюція і моніторинг можуть лише вплинути на дипломатичний імідж Польщі та бути претекстом для спроб впровадження санкцій структурами ЄС. В пакеті з вище згаданою резолюцією Європейського парламенту резолюція ПАРЄ може служити приводом для чергових спроб впровадження санкцій Єврокомісією. Нагадаємо, що Європейська комісія уже починала процедуру введення санкцій проти Польщі у 2018 році, тоді це змусило польських депутатів прийняти необхідні правки до закону про Верховний Суд. Цілком вірогідно, подібний тиск на Польщу продовжуватиметься, а січневі резолюції Європарламенту і ПАРЄ дадуть для цього привід та можливості.

З 12 українських делегатів у ПАРЄ в голосуванні за резолюцію взяли участь лише троє: Олексій Гончаренко з БПП проголосував проти, а Сергій Соболєв з "Батьківщини" та Юлія Льовочкіна з "Опоплатформи" віддали свої голоси за. З дипломатичної точки зору, відсутність єдиної позиції української делегації в голосуванні виглядає навіть непогано. З одного боку, якби наша делегація в повному складі проголосувала проти - це була б показова конфронтація з країнами Західної Європи. Якщо це можуть дозволити собі Польща чи Угорщина, то Україна в нинішньому становищі - навряд. З іншого боку, якби українські делегати проголосували за резолюцію, черговий виток напруги з Польщею був би неминучий.

І мова не лише про те, що польська делегація в ПАРЄ завжди повністю підтримувала Україну в принципових питаннях і їхня підтримка буде потрібна нам й надалі. Питання польсько-українських відносин сьогодні варто розглядати ширше, ніж в рамках ПАРЄ: вперше за останні роки, Польща і Україна поступово відходять від історичних конфронтацій. Січнева криза, пов'язана зі зверненням послів Польщі та Ізраїлю, не завершилася скандалом, як це було в подібних ситуаціях раніше. Більше того, президент Зеленський отримав в Польщі чудову пресу за візит та виступ на річниці визволення концтабору Аушвіц. Під час спільного брифінгу президентів Польщі та України Анджей Дуда запропонував українському колезі спільно вшанувати польських та українських військових, які 100 років тому разом боролися проти більшовиків, і у відповідь отримав запрошення до України цього року.

На цьому політичному тлі голосування за резолюцію з критикою польського уряду було б величезною ложкою дьогтю для двосторонніх відносин. Напевно, найкращою реакцією від України було б повне ігнорування цього голосування, втім, два голоси "за" від представників опозиційних партій - є не найгіршим результатом в цьому контексті та демонструє плюралізм політичної думки в Україні.

Шукаючи український інтерес між Страсбургом та Варшавою, варто згадати про ганебне повернення російської делегації до ПАРЄ в червні минулого року. Більше того, вчора російський пропагандист і голова делегації РФ Пьотр Толстой був призначений віце-спікером ПАРЄ. Абсурдності та відчуття присутності у королівстві кривих дзеркал додав виступ представника російської делегації Алєксандра Башкіна, котрий під час обговорення польської судової реформи заявив, що "незалежність судів є фундаментальною справою. Законодавча і виконавча влада мають захищати незалежність судів". Залишається лише питання - чи організація, де верховенство права "відстоює" представник російської влади, точно має щось спільне з європейськими цінностями..?