Обрадор і Трамп: єдність і боротьба двох протекціоністів

Минулої неділі в Мексиці обирали президента. Підрахунку голосів ще не завершено, але результат виборів уже ні в кого не викликає сумнівів.

Як і прогнозувалося, упевнену перемогу здобув представник лівоцентристської партії "Рух національного відродження" (МОРЕНА), колишній мер Мехіко Андрес Мануель Лопес Обрадор. За результатами опрацювання 80% голосів, за нього проголосували 53% учасників виборів. На другому місці представник правих сил Рікардо Анайя (22,5%), на третьому - Хосе Антоніо Мід, якого підтримала Інституціонально-революційна партія, що була при владі (16,4%), на четвертому - губернатор штату Нуево-Леон Хайме Родрігес Кальдерон, який балотувався як незалежний кандидат (5,1%).

Лопеса Обрадора як нового президента Мексики вже привітало чимало очільників держав. Зокрема президенти США і Венесуели Дональд Трамп і Ніколас Мадуро.

Лопес Обрадор став президентом з третьої спроби. На виборах 2006 року він поступився Феліпе Кальдерону менш ніж 1%. Тоді Обрадор заявив, що не визнає результатів виборів і вважає їх сфальсифікованими, а його прихильники розпочали кампанію громадянської непокори, яка за кілька місяців згасла.

Лопес Обрадор позиціює себе як лівого націоналіста, прихильника традицій Мексиканської революції 1910-1917 рр. і президента Ласаро Карденаса, котрий націоналізував у 1930-ті мексиканську нафту. 2016 року після перемоги Дональда Трампа, який займав під час виборчої кампанії жорстку позицію щодо мексиканських мігрантів і припускався на їхню адресу недипломатичних висловлювань, Обрадор заявив: "Мексика - вільна, незалежна й суверенна країна, це не колонія і не протекторат, вона не залежить від жодного іноземного уряду".

Втім, радикалізм Обрадора, не слід перебільшувати. Більшість аналітиків вважає, що він збереже тісні відносини зі США, виторговуючи при цьому преференції для Мексики. Точно так само, як це робив Лула де Сілва, коли був президентом Бразилії.

Через схильність Обрадора до словесного епатажу й непередбачуваних дій багато хто порівнює його з Трампом. Однак Обрадор, як показали його дії 2006 року, на відміну від Трампа, вміє відступати.

"Найкривавіші вибори в історії Мексики"

1 липня в Мексиці були вибори не тільки президента, а й депутатів Конгресу, Сенату й різних муніципальних органів влади. Боротьба точилася за 18 тисяч посад.

Мексика відома як країна, де поряд з офіційною існує паралельна, значно сильніша, держава - наркомафія. Спрут запустив щупальці в усі сфери країни - політичну, економічну, фінансову, військову. З наркомафією змушені рахуватися і так чи інакше взаємодіяти всі мексиканські політики.

Мафіозні клани не могли залишитися осторонь цих виборів. Із вересня 2017 року в країні було вбито 130 політиків, серед них - 48 кандидатів на різні посади. У червні протягом однієї доби вбили трьох кандидаток-жінок.

Проблема наркомафії і фактичної громадянської війни, в якій різні мафіозні клани воюють як із державою, так і один з одним, а загони громадянської самооборони, що подекуди виникли, намагаються воювати з мафіозними кланами, - найгостріша проблема Мексики. 2017 року під час неоголошеної війни було вбито понад 25 тисяч людей. Лопес Обрадор у перебігу передвиборної кампанії запропонував оголосити масову амністію і розпочати переговори з наркомафією, узявши за посередника… Папу Римського. Стомлене від війни суспільство його підтримало.

Із проблемою мафії пов'язана проблема корупції. За хабарництво і продажність віддано під суд 14 колишніх або чинних губернаторів. Туристи, які приїжджають у Мексику, можуть здійснити "Корупційний тур". Їх провезуть місцями, пов'язаними з особливо видатними випадками шахрайства на державних посадах, а гід смачно розповість усі подробиці. Понад 80% мексиканців вважають, що корумповане чиновництво є головною проблемою країни.

Лопес Обрадор, як, утім, і всі кандидати, обіцяв очистити мексиканську політику від корупції. В економіці він пропонує спиратися на власні сили і проводити політику протекціонізму. Так, як це робить Дональд Трамп у США. На думку Обрадора, політика протекціонізму дасть змогу захистити внутрішній ринок і створити нові робочі місця, що дозволить покінчити з бідністю і трудовою міграцією мексиканців у США.

Сусід по той бік Ріо-Гранде

Економіка Мексики тісно пов'язана з економікою США. Мексика є третім за обсягом товарообігу торговельним партнером США після Канади й Китаю, а мексиканський ринок - другим для американського експорту (після канадського). Своєю чергою, частка США в обсязі мексиканського експорту 2015 року становила 80%.

У симбіозі двох держав Сполучені Штати експортують до Мексики капітал, а імпортують - робочу силу. За період дії НАФТА (Північноамериканської угоди про вільну торгівлю, укладеної 1994 року США, Канадою і Мексикою), тільки за офіційним даними, до США виїхало понад чотири мільйони мексиканців. Незареєстрованих мігрантів іще більше.

Трамп, ідучи до влади, обіцяв припинити мексиканську міграцію. Ба більше, він називав мексиканських мігрантів "найгіршими елементами", що "просочуються" через кордон, "злісним інфекційним захворюванням". На думку Трампа, "Сполучені Штати перетворилися на смітник для Мексики, та й багатьох інших країн".

Під час передвиборної кампанії Трамп обіцяв вихід США з НАФТА, підвищення мит на мексиканські товари, а також перенесення більшості виробництв американських компаній з Мексики до США. Частину цих обіцянок він виконав.

Через тиждень після інавгурації, 25 січня 2017 року, Трамп підписав указ про посилення охорони кордону й міграційної політики. Головним способом охорони американсько-мексиканського кордону стало будівництво стіни. Американський президент переконаний, що Мексика зобов'язана зробити свій внесок у фінансування цього будівництва: 2016 року Трамп заявляв, що мексиканська сторона повинна виділити на ці цілі від 5 до 10 мільярдів доларів.

"Велику Американську стіну", яка відгородила б США від напливу мексиканських мігрантів, почали будувати ще Білл Клінтон і Джордж Буш-молодший. Будівництво почалося 1993 року.

На сьогодні загальна довжина загороджувальних конструкцій на американсько-мексиканському кордоні становить приблизно тисячу кілометрів. Однак кордон США і Мексики дуже нерівний і гористий, і охочі емігрувати до США знаходять і знаходитимуть безліч обхідних шляхів.

У травні 2018 року Трамп знову пообіцяв побудувати стіну: "Урешті-решт Мексика заплатить за цю стіну. Вони не роблять абсолютно нічого, щоб зупинити людей, які йдуть через Мексику з Гондурасу й усіх цих країн. Вони нічого не роблять, щоб допомогти нам". Своєю чергою нинішній президент Мексики Енріке Пенья Ньєто відреагував на заяву у Твіттері, написавши, що "Мексика ніколи не платитиме за стіну. Ні тепер, ні в майбутньому".

Пізніше твіттер-листування продовжив Трамп: "…Мексика робить дуже мало - якщо взагалі щось робить - для того, щоб зупинити потоки людей, які йдуть через її південний кордон, а потім до США. Вони глузують з наших дурних імміграційних законів. Вони повинні зупинити великі потоки наркотиків і людей або я покінчу з їхньою дійною коровою - NAFTA. Потрібна стіна!"

Чи маємо дивуватися, що більшість мексиканців ставиться до цих висловлювань і дій Трампа різко негативно. Ну а Лопес Обрадор у своїй книжці "Послухай, Трамп!" назвав дії Трампа "нелюдськими й расистськими".

Ще одна тема, що викликає гнівні філіппіки Трампа, - НАФТА. Американський президент багато разів погрожував або взагалі вийти з Північноамериканської угоди про вільну торгівлю, або, щонайменше, переформатувати її на нових засадах. Лопес Обрадор також скептично ставиться до НАФТА, хоча не пропонує виходу Мексики з угоди. Втім, він обіцяв: якщо угоду змінять до того, як він стане в грудні 2018 року до виконання обов'язків президента, він не дотримуватиметься нових умов.

"Андрій Мануїлович" Обрадор

Під час виборчої кампанії противники Лопеса Обрадора обстоювали версію, що за ним стоять "російські гроші". Цю ідею активно пропагував виборчий штаб Хосе Антоніо Міда, пов'язаного з Інституціонально-революційною партією нинішнього президента Енріке Пенья Ньєто.

Сам Андрес Мануель Лопес Обрадор поставився до цієї версії з гумором. У Твіттері він "зізнався", що насправді його звати "Андрій Мануїлович" і він із дня на день очікує російського підводного човна, завантаженого золотом. За його словами, цього золота вистачить, щоб розв'язати всі проблеми країни.

Зрозуміло, для російських політиків шанс отримати союзника біля самих кордонів США був би дуже бажаним. Але річ у тому, що економіка Мексики тісно пов'язана з економікою не Росії, а США. У РФ же немає достатньої економічної сили для активної експансії в Західній півкулі. Мексиканці постачають у РФ текілу, пиво, яловичину й автомобілі, Росія відправляє в Мексику продукцію хімічної промисловості, метали, військову техніку. Але всього цього недостатньо для перетворення Мексики на сателіта РФ. І вирішальне значення для майбутнього Мексики мають саме відносини зі Сполученими Штатами.

Трампа й Обрадора поєднує те, що обидва вони - протекціоністи й економічні націоналісти. Прихід до влади президентів такої орієнтації став проявом кризи глобалізації та повороту до її згортання або, щонайменше, обмеження. Головна інтрига американсько-мексиканських відносин на найближчі місяці полягає в тому, чи зуміють домовитися два протекціоністи, і якщо так, то на яких умовах.

Після того, як стало зрозуміло, що Лопес Обрадор здобув перемогу на виборах, Трамп йому зателефонував. Про результати розмови Лопес Обрадор написав у такому улюбленому ними обома Твіттері: "Мені подзвонив Дональд Трамп, ми розмовляли півгодини. Я запропонував вивчити всеосяжну угоду, проекти розвитку, які створять робочі місця в Мексиці, а разом із тим скоротять міграцію й підвищать безпеку. Бесіда була чемною, наші представники продовжать переговори".

У чому полягає "нова всеосяжна угода", яку один протекціоніст запропонував вивчити й спільно ухвалити іншому, наразі невідомо. Як невідомо й те, чи призведе вона до перебудови відносин двох держав.