Новини з Європи: для мігрантів і просто туристів

Європа переходить у наступ на нелегальних мігрантів. Боротьба розгортається по всіх фронтах - вона торкнеться і країн, які перебувають поза Союзом, і держав усередині самого ЄС. Ця боротьба проводитиметься на загальноєвропейському рівні, у рамках Шенгенської зони та в окремих країнах їхніми національними урядами. Дане питання навіть вирішили зробити одним із основних під час останнього саміту ЄС у Брюсселі 24-25 жовтня, хоча на порядку денному його від початку не було.

Наступ з "Півдня"
й відповідь "Півночі"

Єврокомісія називала проблему міграції однією з ключових у своїй роботі на поточний рік. Але все йде до того, що це питання виявиться в центрі уваги в протистоянні між головними політичними силами Європи в ході виборів до Європарламенту наступного року. А Італія збирається саме міграції приділити основну увагу під час свого головування в ЄС у другій половині 2014-го. Великою мірою - через шокуючу трагедію біля острова Лампедуза, де на початку жовтня потонули кілька сотень людей - нелегальних мігрантів, включаючи жінок і маленьких дітей, котрі намагалися дістатися в Європу з Африки. Греція, яка почне головувати в ЄС із 1 січня 2014 р. і багато в чому перебуває в подібних із Італією умовах, підтримує Рим. У низці європейських країн проблема міграції може визначити політичний порядок денний на кілька років наперед, як це видно з дискусій у Великобританії (див. DT.UA, №38 від 18 жовтня 2013 р.), де вибори відбудуться в 2015-му, або в Норвегії, де минулого тижня представники Партії прогресу, яка виступає проти мігрантів, одержали міністерські пости в новому уряді.

Минулого тижня Італія, Греція і Мальта виступили "спільним фронтом" для того, щоб переконати інші 25 країн Союзу в необхідності активізувати дії організації із запобігання та відвернення міграції з півдня - з Африки, називаючи нинішню ситуацію "кризою". У Середземному морі тільки за 9 місяців цього року зафіксовано понад 30 тис. випадків нелегального перетину кордону ЄС. Зростання міграції пов'язане з громадянською війною в Сирії й Лівії. Трійка дуже розраховує, що їхні зусилля підтримають Іспанія і Франція.

Ініціатива "Півдня" полягає у створенні дієвого механізму репатріації нелегальних мігрантів у країни, звідки вони прибули, замість тримати їх у таборах біженців. Відповідно до чинних правил, нелегальні мігранти повинні залишатися до визначення свого статусу в тій європейській країні, потрапивши на територію якої вони опинилися в Євросоюзі. Це ставить у скрутне становище периферійні країни, тоді як держави, що перебувають усередині ЄС, мають можливість добровільно визначати, яку кількість біженців приймати в себе. У нинішніх умовах вони з роздратуванням реагують на зусилля країн-членів, які опинилися в силу географічного положення на шляху головних міграційних потоків у Європу.

"Північна коаліція" представлена такими країнами, як Німеччина, Нідерланди, Австрія, Фінляндія та Великобританія. Всі вони з різних причин з дедалі більшим небажанням приймають нелегалів з інших країн. Відповідаючи на заклики Рима підтримати зусилля стосовно мігрантів, Німеччина сама звернулася до ЄС із заявою, що торік прийняла 80 тис. біженців, а це на 20 тис. більше, ніж Італія. Цього року це число може перевищити 100 тис. людей. Тобто "на мільйон жителів уже припадає 946 біженців", як повідомив міністр внутрішніх справ ФРН Ганс-Петер Фрідріх.

"Північна коаліція" блокує зміни в правилах міграційної політики, за визнанням багатьох у ЄС, "несправедливої" до прикордонних країн. Одночасно вони виступають за посилення вимог Шенгенських угод і вже кілька років блокують приєднання до Шенгену Румунії та Болгарії, що є членами ЄС.

За кілька місяців, з 1 січня
2014 р., для громадян цих країн буде знято обмеження на працевлаштування в країнах Євросоюзу, і "північна коаліція" розгорнула справжню кампанію з метою захиститися від непрошених гостей - "економічних туристів", які їдуть зі Сходу підзаробити. У Німеччині очікують, що наплив дешевої робочої сили змусить збільшити соціальні виплати й інші витрати. Однак Єврокомісія цього разу відповіла Берліну, довівши у своїй доповіді, що переваги для німецької економіки в цілому від припливу свіжих робочих рук і талановитих фахівців (нестача яких відчувається в Європі) з надлишком покривають втрати в соціальній сфері.

Проблема лише в тому, що в Німеччині все ще тривають переговори щодо формування правлячої коаліції. І, очевидно, ніхто поки що не збирається ухвалювати складні рішення стосовно пекучих для ЄС питань. Утім, задля справедливості, слід згадати й позитивний німецький досвід. Саме Німеччина запровадила в себе спрощену процедуру розгляду прохань громадян третіх країн про одержання притулку. Замість трьох місяців рішення ухвалюють за 9 днів. У результаті цього заходу кількість подавачів заяв різко скоротилася. Німці розумно розсудили, що краще швидко вислухати прохача й розібратися, у чому причина його бажання переїхати в ЄС, ніж утримувати нелегалів кілька місяців. За підсумками 2011 р., позитивне рішення за такими заявами було ухвалено лише у 2% випадків, а це означає, що більшість прохачів не мають реальних підстав для одержання притулку, але користуються правилами, за якими вони можуть прожити в європейській країні кілька місяців, одержуючи грошову допомогу більшу, ніж могли б заробити у своїй країні.

Ряд єврочиновників і громадських організацій висловлюють думку, що проблема нелегальної міграції лежить також у площині надміру затягнутої і надзвичайно складної процедури одержання права на проживання в ЄС на легальних підставах.

Шенгенська зона
змінює правила

Євросоюз висуває нову стратегію боротьби з нелегальною міграцією, яка включає кілька компонентів. По-перше, посилення фізичного контролю кордонів: спочатку - на найбільш проблемних ділянках, а потім - і всього периметра Шенгенської зони. Далі варто очікувати законодавчих ініціатив, покликаних закрити "прогалини" у праві Європейського Союзу та окремих держав, якими користувалися ділки тіньового бізнесу для організації переправки мігрантів та їх легалізації в країнах Європи. Потім має бути створений механізм, із допомогою якого всі ці плани втілюватимуться в життя. Низка ініціатив Єврокомісії вже знайшла свою реалізацію в конкретних рішеннях.

Так, 12 вересня Європейський парламент ухвалив рішення, відповідно до якого навіть для країн із режимом безвізових поїздок до ЄС (насамперед це стосується регіону Балкан) може бути відновлено візовий режим. Причина ухвалення такого рішення - почастішання спроб громадян цих країн після в'їзду на територію ЄС одержати статус біженця або залишитися в ЄС нелегально. Проте, стверджують у європейських структурах, дане рішення не слід розглядати як відмову від політики спрощення візового режиму з країнами Східного партнерства. Вільнюський саміт буде націлений саме на те, щоб стимулювати виконання країнами-партнерами умов, які приведуть до поширення безвізового режиму й для них.

У контексті такого ж "латанія дірок" у європейських візових правилах можна розглядати ініціативу можливого тимчасового запровадження прикордонного контролю на кордонах між країнами Шенгенської зони у випадку "серйозних загроз суспільній безпеці та внутрішній безпеці" окремих країн. У рамках цього рішення експерти ЄС отримали можливість здійснювати інспекції окремих країн на предмет того, наскільки чітко вони виконують шенгенські угоди.

22 жовтня Рада ЄС схвалила створення системи спостереження за зовнішніми кордонами країн - учасниць Шенгенської зони (Eurosur), яка вже з 2 грудня 2013 р. почне діяти в 11 країнах Шенгену на зовнішніх південних і східних кордонах ЄС. З 2 грудня 2014 р. її передбачається поширити на всі інші держави. Це "система систем", у рамках якої всі країни зможуть одержати доступ до інформації про мігрантів, котрі потрапляють у ЄС ззовні, стан на окремих ділянках кордону ЄС і ситуацію по окремих державах. Для цього кожна країна повинна створити власний центр опрацювання даних, що надходять зі всіх служб, відповідальних за охорону кордонів. Потім ця база має запрацювати на загальноєвропейському рівні. На останньому етапі її буде доповнено системами контролю морського простору навколо Європи, що дозволить у режимі реального часу вести обмін між країнами ЄС відео- і фотоданими про ситуацію на їхніх зовнішніх кордонах. Цю ініціативу Євросоюз вважає одним з найважливіших кроків зі створення повністю інтегрованої системи прикордонного контролю. Агентство з охорони зовнішніх кордонів - Frontex - зможе підвищити ефективність боротьби проти транскордонної нелегальної імміграції та злочинності, запобігати трагедіям, подібним до тієї, що сталася біля берегів Лампедузи.

Минулого тижня українське МЗС також повідомило, що паспорти для виїзду за кордон, видані українським громадянам понад 10 років тому, строк дії яких було потім подовжено, стануть недійсними для поїздок у Євросоюз.

Також варто звернути увагу на ще одну зміну шенгенських правил стосовно короткострокового перебування в Європі громадян третіх країн, що набрала чинності 18 жовтня 2013 р. Якщо раніше на території країн Шенгенської угоди можна було провести максимум 90 днів впродовж півроку, починаючи з першого в'їзду в одну з шенгенських країн, то нині прикордонники рахуватимуть по-іншому. Відтепер, згідно із законом, строк максимального перебування в шенгенських країнах становить "90 днів у будь-який період 180 діб", а це означає, що при виїзді з Шенгену на кордоні перевірятимуть, чи не було перевищено кількості максимально допустимих днів з урахуванням попередніх відвідувань. (Спеціальна інструкція та калькулятор днів перебування за новою схемою розміщені на сторінці офіційного порталу Євросоюзу: //ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/border-crossing/index_en.htm).

Проте й ці 90 днів у Шенгені мають можливість провести далеко не всі українські громадяни. Європейські й вітчизняні ЗМІ приділили чимало уваги візовому скандалу, пов'язаному з українськими журналістами, які відвідали минулого тижня Бельгію для участі в конференції в Брюсселі на запрошення європарламентаріїв. Кільком колегам (з понад 30 запрошених на цей захід) посольство Бельгії вважало за необхідне видати одноразові візи на два дні замість передбачених багаторазових - строком на один або п'ять років. Ці дії співробітників бельгійської дипмісії є прямим порушенням угоди між Україною і ЄС, що вже набрала чинності, про спрощення візового режиму, яке стосується, зокрема, і працівників ЗМІ.

На момент написання цієї статті бельгійська сторона не пояснила причини таких дій. Але вже сама по собі ця історія з українськими журналістами ще раз засвідчила, що кожна країна в ЄС деколи по-своєму трактує ті чи інші загальноєвропейські підходи до питань візової та міграційної політики, незважаючи на думку інших. Хочеться вірити, що в процесі європейської інтеграції, а також подальшої модифікації європейської візової та міграційної політики подібних "інцидентів" поменшає.