Британія перегляне "права людини"

Консервативна партія Британії, нагромадивши трирічний досвід перебування при владі, вирішила розпочати виконання найболючіших своїх обіцянок. Відкриваючи 30 вересня в Манчестері партійну конференцію, лідер консерваторів прем'єр-міністр Девід Кемерон заявив, що в уряду мають бути інструменти для видворення з країни нелегальних мігрантів і злочинців.

З цією метою Великобританія навіть може вийти з Європейської конвенції з прав людини. Однак посилення правил імміграції і депортації можлива лише у разі перемоги консерваторів на виборах 2015 р.

Суть новацій від консерваторів роз'яснила міністр внутрішніх справ Тереза Мей. За її версією, британський закон - Акт про права людини - необхідно скасувати. Саме цей Акт, прийнятий 1998 р., забезпечує на території Королівства дотримання норм Європейської конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод".

На думку британських правоохоронців, цей закон став істотною підмогою підозрюваним в екстремізмі або викритим у підготовці терактів, оскільки перешкоджає їхній депортації з країни на підставі дотримання прав людини. Тому міністр Мей, а вслід за нею і прем'єр Кемерон, вважають можливим вихід Британії з Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). А за час, що залишився до парламентських виборів 2015 р., планують створити новий програмний документ - Білль про права людини, який увійде в передвиборний маніфест консервативної партії.

Новації Терези Мей у питанні реформування політики міграції викликали неабиякі суперечності в правлячій коаліції, що складається з консерваторів та ліберальних демократів. Останні категорично не згодні з позицією Мей і мають намір захищати недоторканність Акту про права людини. А міністр енергетики від лібдемів Кріс Х'юн навіть назвав зазіхання консерваторів на цей закон можливою причиною розпаду коаліції. Що стосується опозиціонерів із Лейбористської партії, то вони бачать проблему не в Європейській конвенції, а в жалюгідному стані британських служб прикордонного контролю, рівень яких упав через політику зменшення видатків, яку проводить уряд Кемерона.

Не слід забувати ще один чинник, що постійно стимулює консерваторів до посилення імміграційної політики. Партія незалежності Об'єднаного Королівства (UKIP), використовуючи гасла проти Євросоюзу і проти іммігрантів, стрімко набирає голоси підтримки. Сприяють її популярності події останнього десятиліття - теракт у Лондонському метро 7 липня 2005 р., заворушення в Англії у серпні 2011-го, убивство в Лондоні серед білого дня військовослужбовця двома темношкірими ісламістами у травні 2013-го. І, крім того, додатковий тягар, що лягає на державну охорону здоров'я і соціальну систему за рахунок іммігрантів. Усе це ставить перед британським суспільством запитання: що важливіше - захист прав людини чи безпека?

Тереза Мей, міністр внутрішніх справ у нинішньому уряді Торі, безперечно виступає в ролі "яструба". І не тому, що цю роль їй визначила рідна партія. Її особисті жорсткі політичні погляди були відомі давно. Очоливши МВС у 2010 р., вона мовчки стерпіла перші нападки жовтої преси з приводу її захоплення дизайнерським одягом і невдовзі дала журналістам привід обговорювати не модні, а політичні свої уподобання. А обіцяла вона ні багато ні мало - навести порядок у країні. Тоді ж газета Guardian резюмувала: "Вона не буде нічиїм пішаком".

Розділ під умовною назвою "Мей і мігранти" має свою історію. Казус із кішкою, який набув анекдотичного забарвлення, стався 2011 р. Тоді міністр МВС заявила, що ст. 8 - про право на сімейне життя - використовують щорічно понад 100 нелегальних іммігрантів і злочинців для уникнення депортації з Британії. І навела приклад зі студентом із Болівії, який виграв у 2008 р. апеляційний суд та уник депортації, оскільки суддя зарахувала вагомим доказом його справжніх стосунків із партнеркою-британкою... спільну купівлю кішки на кличку Майя.

У березні 2013-го Тереза Мей уперше публічно виступила проти Конвенції з прав людини, заявивши, що Євросоюз таким чином "зв'язує руки британському урядові в боротьбі зі злочинністю і контролі над міграцією". Але дров у багаття, безперечно, підклав процес проти радикального ісламського проповідника Абу Катади, програний міністром МВС в апеляційному суді. Десять років Британія не могла екстрадувати ісламіста в Йорданію, оскільки Страсбурзький суд вважав, що Хашимітське королівство - країна з сумнівною репутацією у сфері дотримання прав людини. Всі роки позову проповідник жив і судився на гроші британських платників податків, загальна сума яких сягнула майже 2 млн фунтів. Кажуть, Тереза Мей заприсяглася зробити все для того, аби ЄКПЛ не заважала Британії очистити суспільство від терористів. І щоб права людини в Британії забезпечували не страсбурзькі, а британські суди. Нарешті у липні 2013 р. Катаду екстрадували.

Тому в новому законі замість 17 причин для подачі апеляції на депортацію залишиться тільки 4. А кількість слухань з апеляцій, яких проводиться щорічно близько 70 тис., має зменшитися вдвічі. Крім того, засуджені, що подаватимуть апеляцію, не будуть більше роками чекати рішення суду на території Британії. І тільки тим, хто виграє апеляцію, дозволятимуть повернутися.

Напередодні партконференції Тереза Мей дала інтерв'ю тижневику Sunday Telegraph, в якому прямо заявила, що прийнятий лейбористами Акт про права людини перешкоджає боротьбі з тероризмом. За словами міністра, "вулицями британських міст безперешкодно розгулюють сьогодні 11 людей, раніше засуджених за тероризм". Далі газета наводить надзвичайно промовисту історію такого собі уродженця Еритреї, причетного до групи терористів, що у 2005 р. підірвали лондонське метро. З дев'яти років в'язниці він відсидів 6 і вийшов "за зразкову поведінку". Згідно із законом, його мали позбавити британського громадянства й депортувати в Еритрею. Та ось халепа: він подав апеляцію, в якій написав, що "переїзд в Еритрею сприйме болісно". І вже два роки, спираючись на Європейську конвенцію про права людини, яка забороняє насильство над особистістю, еритреєць бореться проти депортації на гроші британських платників податків.

У британських в'язницях сьогодні перебувають сотні іноземних громадян, засуджених за причетність до протиправних і терористичних дій. Але депортувати їх із країни неможливо, оскільки всі вони подають скарги в Європейський суд із прав людини, апелюючи до Конвенції, що охороняє права людини навіть стосовно неможливості розлуки з сім'єю, яка живе у Британії.

Слід зазначити, що уряд Кемерона, вживаючи жорстких заходів для зменшення імміграції, вже домігся істотних результатів. Так, кількість робочих віз упала на 7%, на третину зменшилася кількість "сімейних" та щорічних студентських віз. (До речі, відомство Терези Мей особливо ретельно стало перевіряти студентів, оскільки вважає, що чимало їх, отримуючи візу, приїжджають зовсім не для навчання). Таким чином, загальна кількість іммігрантів у Британію з 2010 р. знизилася на 20%.

Із Брюсселя офіційної відповіді на наміри Лондона поки що не надійшло. Хоча зрозуміло, якою буде її тональність. Адже британський прецедент із відмови від виконання норм Європейської конвенції може стати прикладом для інших європейських країн і дасть їм право ставити національні закони вище за міжнародні.

Тим часом правозахисники вважають ЄКПЛ гарантією основних прав громадян Великобританії, де немає писемної Конституції. Крім того, вони запитують себе: чи справді Британія зможе власноруч зруйнувати європейську систему захисту наріжного каменя демократії - прав і свобод людини?