Німеччина перед виборами: за «світлофором» прямо чи ліворуч?

11 вересня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Хто і з ким може керувати країною після «епохи Меркель»?

Німеччина перед виборами: за «світлофором» прямо чи ліворуч?
© Pixabay

Вибори в Німеччині, які відбудуться 26 вересня, вже зараз багато хто називає історичними. Вони завершать епоху 16-літнього перебування Ангели Меркель на посаді канцлера ФРН. Утім, ряд німецьких політиків припускають, що Меркель може затриматися на посту глави уряду навіть до католицького Різдва чи й до січня наступного року, оскільки склад нового уряду (а це буде коаліція) формуватиметься нелегко. За кілька тижнів до голосування в передвиборній гонці стали відбуватися драматичні зміни. Колишній фаворит гонки — партія «Зелених» — втрачає очки, тоді як у лідери вибилася Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН). Це примусило соратників Меркель, християнських демократів, на ходу коригувати передвиборну кампанію, щоб не допустити створення лівої коаліції.

Зміна лідера перед фінішем

Німецькі й закордонні аналітики обговорюють несподіваний вихід у лідери соціал-демократів. Уперше за 15 років вони мають вищу популярність, ніж християнські демократи. Різні опитування та рейтинги першого тижня вересня дають «есдекам» 23—25% голосів, на другому місці розмістилися ХДС/ХСС із 21—22% (за даними інституту соціологічних досліджень Forsa, це їхній найгірший рейтинг від 1984 року) і вже потім — «Союз 90»/«Зелені» з 17—18%. За ними йдуть Вільна демократична партія з 12%, права «Альтернатива для Німеччини» з 10% і соціалістична партія «Ліві» з 6—7%.

Утім, Ангела Меркель прямо заявила, що не вважає за потрібне щодня стежити за результатами соцопитувань, слід чекати реальних підсумків виборів у ФРН. Як досвідчений політик вона знає, що настрої виборців можуть ще змінитися, а розрив між конкурентами поки що не виходить за межі погрішності, допустимої під час соцопитувань. Проте її партія останніми днями посилила критику на адресу соціал-демократів, лякаючи виборців імовірним альянсом СДПН із «Зеленими» і, що ще важливіше, — з «Лівими».

Так, кандидат у канцлери від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Армін Лашет у понеділок 6 вересня заявив, що така коаліція загрожує безпеці Німеччини. «Ліві», сказав він, виступають проти участі солдатів Бундесверу в закордонних операціях і, найімовірніше, відмовляться від планів переозброєння німецької армії сучасними видами зброї, наприклад дронами. Він також зазначив, що ліва коаліція не зможе взяти відповідальність за зовнішньополітичні рішення, яких усі чекають від Німеччини. Ліві відверто віддають перевагу співробітництву з Росією перед тісним партнерством із НАТО, зокрема виконанням умови про військові витрати на рівні 2% ВВП. Лідер партнерської партії — баварського Християнсько-соціального союзу (ХСС) Маркус Зедер заявив, що «Ліві» не змогли дистанціюватися від «соціалістичної диктатури», яка була в НДР.

Однак, як кажуть представники СДПН, кампанія у стилі 1990-х, коли виборців лякали привидом соціалізму, вже не працює. І хоча з «Лівими» досі ні СДПН, ні «Зелені» не мали домовленостей, на федеральному рівні потрійні коаліції — СДПН, «Зелені», «Ліві» — вже існують у Бремені та Берліні. «Ліві» активно просувають себе як партнера для майбутньої коаліції, але це далеко не вирішене питання.

Лідер німецьких соціал-демократів Олаф Шольц не піддався тискові з боку політичних опонентів, і особисто Меркель, які публічно вимагали від нього відхреститися від імовірного альянсу з «Лівими». У своїй кампанії політик намагається переконати німців, що саме він краще за інших здатен розпорядитися «спадком матусі Меркель» (Mutti — так називають канцлерку німці). Останніми тижнями Шольц розповідав виборцям про свою успішну співпрацю з Ангелою Меркель у двох різних урядах, причому з 2018 року він є віцеканцлером Німеччини, тобто заступником Меркель. Шольц усіляко намагається підкреслити, наскільки міцні в нього робочі стосунки з канцлеркою, що йде у відставку. Німцям він пропонує більш соціально орієнтований варіант політики Меркель, яка вперто трималася заходів урізування держвитрат і бездефіцитного бюджету. Німці просто втомилися від цього.

Ситуація нагадує ту, що була на початку століття, коли після 16 років правління Гельмут Коль програв вибори есдекові Герхарду Шредеру. Лашет значно менш харизматичний, ніж Меркель. У серпні соціологічний інститут Civey на замовлення видання Augsburger Allgemeine провів опитування серед прибічників консерваторів — і навіть серед них 70% не бажають бачити Лашета канцлером.

Меркель тепер сама мусить доводити всім, що Лашет упорається і що різниця між нею та Шольцом якраз у тому, що вона ніколи не пішла б на союз із «Лівими». Однак для Шольца нині важливіше відібрати голоси в консерваторів, а питання майбутньої коаліції він має намір вирішувати вже після виборів.

«Світлофорна» коаліція

Самого Шольца зараховують до консервативного крила есдеків, і сам він воліє вибудовувати коаліцію з «Зеленими». Про що неодноразово заявляв публічно. Однак «Зелені», які вважалися фаворитами перегонів ще навесні (у травні навіть випередили за популярністю ХДС/ХСС), на цей момент втратили очки. Проте вони залишаються головними потенційними партнерами для соціал-демократів. Для коаліції з «Зеленими» у Шольца є принципова згода з таких питань як підвищення мінімальної зарплати до 12 євро на годину, підтримка відновлюваної енергетики і перетворення Німеччини на глобального лідера з виробництва екологічно чистого транспорту. Питанням для розбіжностей із «Зеленими» міг би стати «Північний потік-2» (екологічні наслідки будівництва газопроводу), оскільки Шольц — прибічник цього проєкту, й тут компромісу не буде.

Очевидно, із «Зеленими» простіше буде домовитися щодо трансатлантичної взаємодії та кооперації в НАТО, питань, пов'язаних зі зміцненням ЄС. Тим часом сумні підсумки операції в Афганістані, де Бундесвер теж брав участь, а в серпні терміново евакуював німецьких громадян, справді можуть вплинути на бажання нового уряду ФРН бути причетним до міжнародних миротворчих зусиль за кордоном. Розбіжності з «Зеленими» можуть виникнути й щодо політики стосовно РФ.

У серпні Шольц заявив про необхідність прийняття нової «східної політики» ЄС. Ідеться про відносини з Російською Федерацією. На його думку, «загальну безпеку в Європі мають забезпечувати Європейський Союз і Росія» на основі ідей НБСЄ (Наради з безпеки та співробітництва в Європі) і її наступниці ОБСЄ (Організації з безпеки і співробітництва в Європі). На цьому майданчику й під час переговорів із Москвою Шольц спробує вказати Путіну, що насильницького переділу кордонів у Європі бути не може. «Росія порушила це [правило], анексувавши Крим, що стало дуже й дуже великою проблемою. У нас, як і раніше, проблеми через складну ситуацію на сході України. Тому необхідно, щоб усе повернулися до верховенства права, а не до права сильнішого», — заявив в інтерв'ю Deutsche Welle кандидат на посаду канцлера ФРН від СДПН. При цьому Шольц — противник надання Україні військової допомоги у вигляді летального озброєння, оскільки Німеччина офіційно дотримується принципу не поставляти зброю в зону збройних конфліктів.

Утім, зовнішньополітичні проблеми меншою мірою впливали на перебіг передвиборної гонки. Це видно й зі злетів та падінь «Зелених». Партія впевнено набирала бали навесні, однак улітку тренд переломився, і партія стала втрачати підтримку. Однією з причин втрати популярності може бути кампанія дезінформації, розгорнута переважно проти 40-річної очільниці «Зелених» на нинішніх виборах Анналени Бербок. Через кілька годин після її висунення кандидатом у червні в мережу вкинули інформацію, що «Зелені» у разі перемоги заборонять німецьким дітям тримати свійських тварин. Партія зразу спростувала фейк, але кандидатам від «Зелених» це питання продовжують ставити досі. На початок вересня дослідження показали, що виборці повірили, як мінімум, одній фейковій новині про Бербок. Причому стосовно інших основних кандидатів така кампанія дискредитації не ведеться. Можна припустити, що її замовники перебувають у Росії, оскільки «Зелені» планомірно виступали проти реалізації «Північного потоку 2». За іншою версією, кампанію дезінформації спонсорує великий німецький бізнес, побоюючись занадто радикальних заходів екологічної партії щодо автомобільної індустрії. Хай там як, а днями німецький уряд офіційно зажадав від Росії припинити кібератаки та кампанію дезінформації задля впливу на вибори з боку хакерів групи Ghostwriter, за якими стоять фахівці ГРУ МО РФ.

Не обійшлося й без банального підлогу з боку самої Бербок. До виборів вона прикрасила свою офіційну біографію. Політик приписала собі членство в низці міжнародних організацій, зокрема у Фонді допомоги біженцям ООН. Ця історія дуже не сподобалася виборцям, які й так були невисокої думки про компетентність кандидатки від «Зелених». Вона ніколи не працювала держчиновником, а тепер мітить у канцлери, та ще й після Меркель.

Якщо «Зелені» стануть головними партнерами есдеків по коаліції, то зовнішньополітичне відомство дістанеться їм. Обізнані люди в Берліні прогнозують крісло Роберту Хабеку, який поступився лідерством Бербок, але залишається досить впливовим політиком.

25 травня нинішнього року, перебуваючи в Україні, він зустрічався з президентом Володимиром Зеленським і очільником МЗС Дмитром Кулебою. Нагадаємо, що, відвідавши лінію фронту в Донбасі, Хабек зробив таку заяву: «У зброї для оборони, для самозахисту, на мою думку, в оборонному озброєнні Україні важко відмовити». Тоді ці слова викликали шквал критики в Берліні, й політикові довелося навіть виправдовуватися, але цей факт показує, що в коаліції з соціал-демократами «Зелені» можуть мати іншу думку з питань зовнішньої політики.

Однак результати опитувань свідчать, що СДПН і «Зеленим» знадобиться ще один партнер. Ним може стати Вільна демократична партія, і вийде так звана світлофорна коаліція — за кольорами символіки партій.

І хоча тоді есдекам доведеться йти на поступки німецькому бізнесу, така композиція майбутнього кабінету виглядає значно привабливіше, ніж включення в коаліцію «Лівих». У такому форматі перехід влади в Німеччині до СДПН і перехід в опозицію християнських демократів буде, можливо, найменш болісним.

Однак, беручи до уваги, що після виборів 2017 року знадобилося більш як чотири місяці — по лютий 2018 року — на формування нового кабінету Ангели Меркель, не виключено, що й цього разу процес коаліційних переговорів затягнеться.

До того ж існують ще кілька варіантів коаліції — включно з великою, або змішаною, в якій об'єднаються СДПН з ХДС/ХСС разом із Вільною демократичною партією, можливо навіть із «Зеленими». Однак гадати нині, який варіант спрацює, справа невдячна.

Без Меркель, Хеккера і… Норманді?

У понеділок 6 вересня з далекого Китаю надійшла звістка про раптову смерть щойно призначеного в Пекін нового посла ФРН Яна Хеккера. Він прибув у китайську столицю з сім’єю в серпні і всього два тижні тому розпочав роботу. І ось 54-річний дипломат помер.

Саме Хеккер був людиною, котра останніми роками представляла Ангелу Меркель на всіх переговорах так званих радників «нормандського формату». У найближчому оточенні Меркель Хеккер був «сірим кардиналом» і тією важливою персоною, якій канцлерка з 2015 року доручала найскладніші зовнішньополітичні завдання — переговори щодо України, переговори зі США з питань «Північного потоку-2» та низку інших. Призначення в Пекін цього чиновника можна вважати очевидним сигналом, що Берлін згортає свої зусилля в «нормандському форматі».

Поки що ні в Шольца, ні в Лашета в команді не видно людини, здатної замість Хеккера обійняти посаду перемовника з «українського питання». З відставкою Меркель за столом переговорів «нормандського формату» залишиться лише один його засновник — Владімір Путін. Навіть якщо він погодиться знову зібрати всіх учасників разом, то обіруч нього, найімовірніше, сидітимуть представники Франції і Німеччини, налаштовані вмовляти українського лідера погодитися на умови хазяїна Кремля.

Можливо, з відставкою Меркель і сам «нормандський формат» кане в небуття, оскільки без її участі він остаточно втратить свою цінність переговорного майданчика. Гасло німецьких консерваторів Wir schaffen das («Ми впораємося») відходить у минуле разом із канцлеркою. Треба швидше закривати справи, впоратися з якими не вдалося.

Усі статті Олексія Коваля читайте тут.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК