НІДЕРЛАНДИ. На сторожі правосуддя

Тісні й плідні відносини Амстердама і Москви, що багато років розвивалися по висхідній, було зруйновано 17 липня 2014-го ракетою ЗРК "Бук", яка збила літак "Малайзійських авіаліній" рейсу МН17 над територією України, підконтрольною російським бойовикам. Серед 298 жертв було 193 підданих Королівства Нідерланди.

Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".

І якщо до цієї трагедії Амстердам підтримував європейські санкції проти Росії без особливого бажання, намагаючись зберегти вигідні ділові відносини з РФ, катастрофа малайзійського "Боїнга" зробила його одним із найжорсткіших опонентів Москви.

Голос столиці

Знизивши рівень політичних контактів з РФ та інтенсивність ділових, Нідерланди проводять розслідування обставин катастрофи рейсу МН17. Голландський прокурор Ф.Вестербек уже повідомив, що найбільш імовірною є версія, згідно з якою літак збили ракетою комплексу "Бук". Остаточні результати розслідування мають оприлюднити до кінця поточного року.

Напередодні річниці трагедії Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди і Україна офіційно звернулися до Ради Безпеки ООН із проханням створити міжнародний кримінальний трибунал для притягнення до відповідальності винних у катастрофі літака "Малайзійських авіаліній". Перед голосуванням у РБ ООН нідерландський прем'єр-міністр Марко Рютте провів телефонну розмову з Путіним, однак це не вплинуло на рішення хазяїна Кремля. "Президентом Росії підтверджено незмінність позиції про недоцільність заснування такого судового органу", - було сказано в повідомленні кремлівської прес-служби, і РФ очікувано наклала вето.

"Мені важко зрозуміти, як член Ради Безпеки може перешкоджати правосуддю у випадку трагедії, де постраждало так багато людей. Безкарність посилає небезпечний сигнал. Моя країна не заспокоїться, поки всі факти не будуть встановлені й правосуддя не восторжествує. Нідерланди, Малайзія, Австралія, Бельгія та Україна про-
довжать спільну роботу для знаходження оптимальних способів притягнення винних, і ми не будемо марно витрачати час у цій роботі", - заявив міністр закордонних справ Нідерландів Берт Кундерс у своєму виступі в РБ ООН 29 липня 2015 р.

Амстердам послідовно підтримує жорсткі заходи проти РФ за її дії в Україні. Виступаючи на 45-му засіданні Всесвітнього економічного форуму в Давосі 22 січня 2015 р., прем'єр Нідерландів М.Рютте заявив, що "на цьому етапі обговорювати пом'якшення санкцій проти Росії є абсолютно неприйнятним", оскільки "існують докази, що Росія продовжує втручатися в Україні".

"Логічно запроваджувати санкції проти країни, коли вона втручається в справи іншої, навіть якщо це призводить до наслідків для всієї європейської економіки", - вважає М.Рютте.

"Санкції проти Росії мають бути розширені не тому, що ми щось маємо проти Росії або її жителів, а з тієї причини, що не виконуються Мінські угоди", - заявив 3 лютого ц.р. (ще до Мінська-2) очільник зовнішньополітичного відомства Королівства Б.Кундерс, перебуваючи з візитом у Ризі.

Після засідання Європейської Ради 20–21 березня в Брюсселі прем'єр М.Рютте написав на своїй сторінці в Facebook, що ЄС має продовжувати тиск на Росію і сепаратистів. "Поки Мінські домовленості не виконано повністю, не може бути й мови про полегшення санкцій. Остаточне рішення ми приймемо в найближчі місяці, коли стан виконання домовленостей буде зрозумілішим. Між собою ми згодні, що процесу необхідно дати шанс. Водночас було вирішено, що є реальна можливість посилення заходів тиску у разі погіршення ситуації", - наголосив він.

Коли в червні 2015 р. антиросійські санкції було подовжено, Б.Кундерс заявив, що це було "неминуче й необхідно", і повідомив, що він збирається виявляти максимальний рівень тиску на Москву. Незадовго до цього голова МЗС Нідерландів повідомив, що його країна надзвичайно стурбована заявами Москви про зміцнення ядерного потенціалу Росії, і, коментуючи навчання НАТО Baltops-2015 у Польщі, зауважив, що вони - "попередження президентові Путіну". "Це не агресивний підхід. Це поєднання тиску й діалогу, а не наївність відносно Путіна", - зазначив міністр.

У квітні 2015 р. Служба безпеки і розвідки Нідерландів (AIVD) оприлюднила свій щорічний звіт, у якому особливу увагу приділено "загрозі зі Сходу". "Сильна віра Росії у власний статус наддержави і водночас заперечення внутрішніх проблем продовжать дестабілізувати обстановку. При цьому Захід розглядається як спільний ворог, а західний блок - як цап відбувайло при оцінці економічних негараздів і морального розкладання", - йдеться у звіті, який цитує NU.NL.

Експерти AIVD зазначають, що Росія використовує внутрішньоєвропейські суперечності для зміцнення своєї позиції, застосовуючи як основний інструмент тиску свої енергетичні ресурси. РФ використовуватиме всі засоби для посилення протиріч у країнах НАТО та порушення єдності ЄС, вважають в AIVD.

Автори звіту також звертають увагу, що російські спецслужби ведуть активну роботу на території Нідерландів, направляють у країну своїх агентів, які збирають економічну, політичну та військову інформацію. Як заявив на прес-конференції, презентуючи звіт AIVD, міністр внутрішніх справ Королівства Рональд Пластерк, "росіяни надзвичайно активні" у тому, що стосується збирання інформації та здійснення впливу на людей з метою її одержання. "Особливо нас турбує те, що не зовсім зрозуміло, які цілі переслідує Росія", - зізнався міністр.

Також у квітні було оприлюднено ще один документ - доповідь Консультаційної ради Нідерландів з міжнародних питань (AIV) уряду Королівства, в якій автори вказали на необхідність збільшення щорічних видатків на оборонну і воєнну промисловість країни на
3,5 млрд євро. Як повідомляє Nos.nl, на думку експертів ради, через заходи економії, здійснювані в останні роки, Нідерланди стали досить вразливими для загроз із-зовні. Серед таких - події в Лівії, діяльність терористичного угруповання "Ісламська держава" на території Лівії та Іраку, а також втручання Росії у внутрішні справи України.

РФ у доповіді приділяється особлива увага: "Прірву, що виникла у відносинах Росії й Нідерландів, складно подолати. Зі стратегічного партнера Росія перетворилася на стратегічну проблему". Автори доповіді вважають, що уряд країни, розраховуючи в найкоротші терміни повернутися до нормальних відносин із РФ, налаштований занадто оптимістично. "Наша оцінка ситуації й політики Путіна свідчать про протилежне. Раніше ми вважали, що Росію вдасться включити в систему наших цінностей. А міністр Кундерс і взагалі думає, що через кілька років ми продовжимо business as usual", - зазначається в доповіді.

У доповіді уряду AIV вказує на необхідність повернути танкові підрозділи в структуру армії Нідерландів: "У випадку протистояння з Росією великий шанс того, що будуть використовуватися важкі броньовані машини, а це означає, що ми виявимося вкрай уразливими". На думку експертів, єдиним способом підвищити обороноздатність країни є збільшення видатків. При цьому важливо знайти рівновагу між демонстрацією військової сили і використанням дипломатії в міжнародній діяльності.

Енергетика

Нідерланди називають "газовим хабом" Європи. Королівство не тільки видобуває "блакитне паливо" на своїй території, але й завдяки вдалому географічному розташуванню на узбережжі Північного моря, а також добре розвиненій системі газопроводів має всі можливості поставляти природний газ в інші держави Західної Європи (Німеччину, Францію, Італію).

До останнього часу Нідерланди були самодостатнім виробником цього палива й повністю забезпечували себе цим ресурсом. У середньому обсяг видобутку газу в Королівстві становив 70 млрд кубометрів (понад 50% з яких - з родовища Гронінген) при внутрішньому споживанні приблизно
51 млрд (за цим показником Нідерланди посідають п'яте місце в Європі через високий рівень газифікації комунально-побутового, промислового й енергетичного секторів). Частка газу в енергобалансі країни сягає 48% (при середньому в ЄС - 24%).

Нідерланди також імпортують приблизно 24 млрд кубометрів газу, переважно з Норвегії. З Росії в Королівство надходить близько 11% від усього обсягу газового імпорту. У 2000 р. було підписано контракт на поставку з РФ у Нідерланди природного газу протягом 20 років. За даними "Газпромекспорту", в 2014 р. у Нідерланди надійшло 3,51 млрд кубометрів газу.

Однак найближчим часом Королівство може значно збільшити закупівлі газу з РФ. У червні 2015 р. міністр економіки Нідерландів Хенк Камп прийняв рішення щодо зниження видобутку газу з Гронінгенського родовища до 30 млрд кубометрів на рік через часті землетруси, пов'язані з газовидобутком, у тому регіоні країни. Але зменшення власного видобутку приведе до збільшення імпорту "блакитного палива" насамперед з Росії. "Таким чином, контроль Кремля над нашими котельнями тільки збільшуватиметься", - робить висновок видання Financiele Dagblad.

У Нідерландів виникає також інша проблема - значне скорочення дохідної частини бюджету: донедавна газовидобуток був другим після податків джерелом доходів країни. Як повідомляє FD.NL, кожен не видобутий мільярд кубометрів газу завдає збитків у 220 млн євро.

Натомість про видобуток сланцевого газу, згідно із заявою Х.Кампа, у найближчі п'ять років не йтиметься як через побоювання щодо наслідків для навколишнього середовища, так і через відсутність достовірних даних про рентабельність такого буріння в королівстві.

Торгово-економічні зв'язки та інвестиції

Нідерланди - другий у світі (після Китаю) і перший у Європі (випереджає Німеччину) партнер Росії за величиною взаємного товарообігу. У 2014 р. він становив, за даним ФМС РФ, 73,2 млрд дол. (на 2,8% менше, ніж 2013-го). Нідерланди також зберегли за собою перше місце у світі за обсягом експорту із РФ (майже 68 млрд дол., зниження - 2%). Частка Нідерландів у зовнішній торгівлі
РФ - 9,4%. Росія ж посідає восьме місце серед партнерів Королівства з часткою 3,3% у його зовнішньоторговельному обігу. Експорт Нідерландів до РФ у 2013 р. становив лише 1% від усього експорту країни, у 2014 р. - 0,9% (5,2 млрд дол., зниження за рік - 10,1%, з
5,8 млрд).

Дані російської та голландської статистик досить значно різняться. Так, за інформацією Статистичного агентства Нідерландів, товарообіг між двома країнами в 2014 р. становив 24,539 млрд євро, експорт товарів і послуг Королівства у РФ - 6,277 млрд (знизився на 8,1% порівняно з 2013 р.), імпорт із РФ - 18,262 млрд євро (зниження на 11,4%). Відмінності в даних двох країн пояснюються тим, що нідерландська статистика не враховує транзитних товарних потоків, а також товарів, що зберігаються на митних складах.

Левову частку російського експорту до Нідерландів становлять паливно-мастильні матеріали (близько 84%), призначені в основному для подальшого транспортування в інші країни ЄС через порт Роттердама.

У 2014 р. поставки з Нідерландів у РФ майже за всіма основними категоріями товарів помітно знизилися: молочної продукції - на 42,1%, засобів наземного транспорту - на 37, живих дерев та інших рослин - на 20,7, овочів - на 19,5, фармпродукції - на 18,6%.

У 2015 р. обсяги взаємної торгівлі Нідерландів і РФ продовжували зменшуватися. Так, за даними ФМС РФ, російський експорт у Нідерланди в першому кварталі знизився на 36,6%, голландський у РФ - на 50,7%. Росія поставила Королівству мінерального палива, нафти і нафтопродуктів на 43,6% менше, ніж за аналогічний період 2014 р. Упав російський експорт й інших товарів (чорних металів, органічної хімії, міді та інших металів).

Голландський експорт до РФ просів майже за всіма позиціями: молочної продукції - на 72,2%, котлів і ядерних реакторів - на 60,6, засобів наземного транспорту - на 80,6, живих дерев та інших рослин - на 33,6, пластмас - на 28,3%.

За інформацією Федеральної служби держстатистики, у першому півріччі 2015-го Росія і Нідерланди наторгували на 37,4% менше, ніж за такий же період минулого року.

Однак незначна частка Росії в загальному експорті Нідерландів не дає Королівству підстав для серйозних хвилювань з приводу зниження поставок до РФ. Значно більше його тривожить, наприклад, можливий вихід Великої Британії з ЄС, який серйозно позначиться на економіці Нідерландів. Щороку Королівство експортує в Туманний Альбіон продукції приблизно на 48,5 млрд дол. (нагадаємо, у РФ - на 5,2 млрд дол.), а від торгівлі з Великою Британією, повідомляє Nos.nl, залежить близько 300 тис. робочих місць.

От уже кілька років Нідерланди впевнено посідають друге місце після Кіпру за обсягом накопичених у Росії інвестицій. З Королівства в РФ прийшло приблизно 10% прямих інвестицій.

Нідерланди - респектабельна податкова юрисдикція, що не є офшором, за даними МВФ, посідає перше місце у світі за прямими інвестиціями. Кредитний рейтинг ААА, сприятливий податковий клімат, надійний захист права власності дали змогу Королівству стати резиденцією для багатьох холдингів зі світовим ім'ям. Уряд країни поставив за мету, щоб до 2020 р. 10% із 500 провідних компаній світу платили податки в Нідерландах. Свої холдингові структури розмістили в цій країні і російські "Газпром", "Лукойл", Вымпелком", "Евраз", "Русал", НТВ та ін.

За даними Центробанку РФ, на кінець 2014 р. обсяг накопичених інвестицій нідерландського походження в економіку Росії становив понад 68 млрд дол. (17,8% від усіх іноземних інвестицій), з них прямих - майже 24 млрд.

Статистика Банку Нідерландів демонструє динаміку негативного приросту прямих інвестицій Королівства: в 2013 р. Нідерланди інвестували в РФ 13,249 млрд євро, а в 2014 р., навпаки, вивели з РФ інвестиційних коштів на 5,217 млрд. Привертає увагу динаміка цього процесу: відплив розпочався в третьому кварталі минулого року, тобто після трагедії рей-су МН 17 (1-й квартал - +1,154 млрд євро, 2-й - +152 млн, 3-й квартал - -596 млн, 4-й - -5,926 млрд євро).

Напружені відносини Амстердама й Брюсселя з Москвою, запроваджені проти РФ санкції помітно позначилися на інвестиційному співробітництві Нідерландів і РФ. У грудні минулого року в інтерв'ю РІА "Новости" торгпред РФ у Нідерландах Олександр Черевко поскаржився: "…стримуючий фактор реалізації співробітництва - недостатність фінансування. Якщо раніше багато російських і голландських компаній розраховували на доступ до дешевих європейських ресурсів, то зараз у більшості випадків ці можливості закрито. Приміром, голландська компанія Farm Frites, що реалізує спільний проект з компанією "Белая дача" в Липецькій області, одержала відмову ЄБРР з фінансування проекту… Або російська компанія реєструє дочірнє підприємство в Голландії і призначає директором громадянина Росії. Отож цьому підприємству відмовляють у відкритті рахунку в голландському банку. Хто від цього виграв? Саме тло, безумовно, недружнє, а політична обстановка досить складна".

Найбільший нідерландський інвестор в економіку РФ - Royal Dutch Shell (що займає 20% російського ринку моторних мастил, має в РФ мережу з більш як 100 АЗС, а також завод мастильних матеріалів у
м. Торжку), також наразився на труднощі. У червні на Петербурзькому економічному форумі компанія підписала з "Газпромом" угоду про стратегічний альянс у газовій сфері, головним чином, для реалізації проекту "Сахалін-3" - розробки Південно-Кірінського родовища і розширення єдиного в РФ заводу зі скраплення газу. Передбачалося, що видобутий із зазначеного родовища газ піде на завантаження третьої черги СПГ-заводу. У рамках запланованого обміну активами з "Газпромом" Shell збирався одержати частку в проекті "Сахалін-3".

Однак на початку серпня 2015 р. США запровадили санкції щодо Південно-Кірінського родовища, які, по суті, унеможливили закупівлю спеціального устаткування для роботи на шельфі. Тож планам "Газпрому" і Shell на Сахаліні поки що не судилося збутися. Але в них є й інші. 4 вересня 2015 р. "Газпром" підписав угоду акціонерів про будівництво двох ниток газопроводу Nord Stream 2 з Shell, E.On і OMV. Трубопровід загальною потужністю 55 млрд кубометрів газу на рік має пройти в обхід України від узбережжя Росії через Балтійське море до берегів Німеччини.

Один з великих російських інвесторів в економіку Нідерландів - "Группа Сумма" зазнає чергових труднощів з реалізацією проекту щодо будівництва нафтового терміналу в порту Роттердама. Як передбачалося російською стороною, реалізація цього проекту має забезпечити "просування на зовнішніх ринках російської нафти Urals і сформувати закінчений логістичний ланцюжок з видобутку, переробки, транспортування та експорту російської нафти й нафтопродуктів у Західну Європу та інші регіони світу". У проект планувалося вкласти близько мільярда євро, з них приблизно 800 млн євро - голландською "дочкою" "Суммы" компанією Standart, 200 млн - портом Роттердама. Але, як інформував у червні FD.NL, підрядник Standart одержав від порту вказівки про припинення робіт, а директор компанії Фуке Кольф повідомив, що в цей час проводиться оцінка "геополітичних співвідношень" на тлі погіршення двосторонніх відносин між Росією і Королівством.

Ще восени минулого року Нідерланди заморозили проекти в Ставропольському краї, де планувалося побудувати великий комплекс з виробництва молока, кілька тепличних комплексів, овочесховища і склади. Як повідомляє Agroinfo.com, у проекті брали участь компанії Lely Industries, Certhon BV, DLV Plant, Kubo-kvr, але зараз керівництво краю опрацьовує неінвестиційні механізми залучення голландських технологій, а ставропольські підприємства використовують для реалізації проектів напрацювання й технології турецьких і китайських партнерів.

Водночас не всі голландські компанії, що мають справу з Росією, зменшили обороти в співробітництві з нею. Деякі, навпаки, шукають нові можливості. Як повідомив російський торгпред О.Черевко в інтерв'ю РІА "Новости", у листопаді 2014 р. "делегація голландського бізнесу зустрілася з міністром у справах Криму Олегом Савельєвим, регіональною владою, підприємствами й організаціями Криму. За підсумками зустрічей було досягнуто домовленостей про участь голландських компаній у проектах дорожнього будівництва, очищення води, переробки сміття, а також реконструкції санаторіїв півострова… Компанії Нідерландів готові брати участь у проектах сільського господарства, медицини й охорони здоров'я, створення індустріальних парків у Севастополі та Євпаторії".

Одна з компаній, що виявляє інтерес до Криму, - NBK Cargo Services з м. Спейкеніссе. Як писала в листопаді 2014 р. Financiele Dagblad, на переговорах у Сімферополі за участі О.Савельєва з боку NBK були присутні її співвласник Едвард Бранс і директор Гаррі Газарян, що висловили зацікавленість у реалізації проектів у сфері дорожнього будівництва, опріснення й очищення води. Втім, свідчить голландське видання, Г.Газарян заперечує, що було підписано якісь угоди. "Зараз ми нічого не інвестуємо. Але ми хочемо бути в перших рядах, коли санкції знімуть. Звичайно, ми усвідомлюємо, що ситуація в цей час дуже складна", - зазначив він.

Financiele Dagblad наводить коментар Хелейн офер де Лінден з компанії Rechta Advocatuur, що спеціалізується на санкційному праві й відносинах з Росією, з приводу інтересу нідерландських компаній до співробітництва з Кримом: "Я була здивована, що голландці взагалі можуть думати про це, особливо відразу після катастрофи з "Боїнгом". Ні етики, ні моралі: чистий бізнес - наш девіз. Напевно, так це працює".

Вплив санкцій

Як повідомило у відповідь на запит DT.UA посольство Нідерландів у Москві, ефект від санкцій для економіки й фінансів країни точно зазначити складно, оскільки майже повністю глобально інтегрована ринкова економіка Королівства є гнучкою і швидко адаптується до нових умов, змушуючи підприємців докладати додаткових зусиль для пошуку нових альтернативних ринків для їхніх товарів і послуг. За свідченням посольства, різні обмежувальні заходи мали відносно сильніший вплив на голландську агро- і харчову промисловість, а також на транспортний сектор.

На РФ припадає приблизно 2% голландського експорту сільгосппродукції (у 2013 р. овочів - 3,5%, фруктів - 1, молочної продукції, яєць, меду - 3,6%). У серпні 2014 р. Статистичне агентство Нідерландів прогнозувало, що загальні втрати голландських виробників від санкцій до кінця року становитимуть 300 млн євро. Щоправда, частина експертів припускали, що збитки сягнуть 500 млн євро, з яких близько 200 млн припадуть на послуги, пов'язані з обробкою, пакуванням і транспортуванням продукції.

Голова Конфедерації промисловців і роботодавців Нідерландів Ханс де Бур нарахував ще більше: в інтерв'ю телеканалу NOS TV він назвав суму в 1,5 млрд євро, зазначивши, що необхідно враховувати ще й втрати посередників у Східній Європі. "Уряд має заохочувати фермерів і виробників вирощувати менше овочів і фруктів, щоб уникнути перенасичення ринку і, відповідно, падіння цін. А натомість вони мають одержувати компенсацію", - вважає де Бур.

У 2014 р. експорт голландської сільгосппродукції в Росію порівняно з 2013-м зменшився за більшістю товарних позицій. Овочів було поставлено на 19,5% менше (але весь овочевий експорт Нідерландів знизився лише на 2,8%), фруктів - на 10,2 (увесь експорт збільшився на 4,4%), м'яса - на 83,2 (увесь експорт зріс на 2,5%), риби - на 23% (увесь експорт збільшився на 11,2%). Тож очевидно, що нідерландські виробники сільгосппродукції досить швидко знайшли нові ринки збуту.

Про це свідчить і опублікована у червні 2015 р. доповідь дослідного інституту LEI Wageningen, на який посилається FD.NL. Російське ембарго, що зачіпає експорт Королівства на 525 млн євро (в основі розрахунків - дані за 2013 р.), впливає на нідерландський експорт, зробили висновок експерти інституту. Одна з можливостей компенсувати втрати на російському напрямку - експорт у Бразилію і Туреччину, країни Африки та Азії. Після короткого "просідання" навіть м'ясомолочний сектор оговтався й особливо не страждає, вказується в доповіді. Ніші для голландського м'яса і молочних продуктів знайшлися на ринках Китаю і Бразилії. Російське продовольче ембарго в інституті LEI Wageningen розглядають як хороше нагадування про необхідність диверсифікації.

Опитування, проведене сільськогосподарським порталом Agridirect серед фермерів Нідерландів і Бельгії, показало, що більш як половина молочних підприємств планують розширити виробництво у 2015–2016 рр. Цьому посприяло рішення ЄС про скасування квот на виробництво молока. Збільшити поголів'я молочної худоби збираються переважно власники невеликих господарств (до 150 корів).

Ще в серпні 2014 р. Єврокомісією в рамках Загальної аграрної політики ЄС було прийнято рішення про виділення 125 млн євро компенсації фермерам Нідерландів, що постраждали в результаті російського ембарго. На кінець 2014 р. цією допомогою скористалися 45 господарств. Низку компенсаційних механізмів задіяв уряд і на національному рівні. Наприклад, як повідомляв Nos.nl, з 2015 р. голландські підприємці, що постраждали від російського ембарго, можуть одержувати кредити на пільгових умовах. До фонду підтримки постраждалих підприємств уряд виділив 100 млн євро, ще 100 млн внесли державні банки.

Однак і в Москві не дрімають, вишукуючи у європейців чергові слабкі місця, у які можна якнайболючіше вдарити. Для Голландії це квітковий бізнес. Наприкінці липня 2015 р. РФ заборонила ввезення зрізаних квітів з Нідерландів нібито через наявність у них карантинних організмів (а до цього, нагадаємо, шкідливі речовини було виявлено в латвійських шпротах). Заборону на голландські квіти Россільгоспнагляд запровадив невдовзі після того, як Нідерланди виступили за створення міжнародного кримінального трибуналу для притягнення до відповідальності винних у катастрофі літака "Малайзійських авіаліній".

Експорт рослин до Росії і так знизився за останній рік. У 2014 р. до РФ було продано живих дерев, рослин, бульб, цибулин і зрізаних квітів на 20,7% менше, ніж у 2013-му (але загальний експорт зріс на 3,1%). За даними ФМС РФ, зрізаних квітів і бутонів у 2014 р. з Нідерландів до Росії було завезено 30,7 тис. т на 225,4 млн дол. У 2015 р. зниження продажів у РФ продовжилося - у нинішній економічній ситуації і з нинішнім курсом рубля росіянам не до квітів, тим більше імпортних. За даними об'єднання експортерів продукції рослинництва Нідерландів VGB, за перші сім місяців 2015 р. експорт квітів у РФ впав на 25% (у вартісному вираженні - на 37 млн євро) порівняно з аналогічним періодом минулого року. Але, знову ж таки, весь голландський експорт рослинної продукції в 105 країн світу за цей період збільшився на 3,5% і досягнув 3,5 млрд євро.

Як свідчать експерти, проблеми сільгоспвиробників Нідерландів позначилися також і на фінансовому секторі. Зокрема, деякі труднощі відчував найбільший кредитор агробізнесу в Королівстві Rabobank, який тільки в секторі тепличного господарства й садівництва видав кредитів на 7 млрд євро. За інформацією банку, його прибуток у 2014 р. знизився переважно через збільшення на 7% резервування коштів на "проблемні" кредити, більшість яких припадає саме на садово-городній сектор.

Також фінансова сфера Королівства зазнала опосередкованих збитків, пов'язаних зі зменшенням або припиненням співробітництва з компаніями, які опинилися під санкціями ЄС, а також зі скороченням угод з контрагентами в РФ і збільшенням фінансових ризиків кредитування експортоорієнтованих кластерів економіки країни акредитації. Однак інформація з цього приводу, згідно із законодавством Нідерландів про зовнішні фінансові відносини, не підлягає оприлюдненню.

Кремлівська колона

Після катастрофи малайзійського "Боїнга" і загибелі 193 громадян Нідерландів від ракети російського "Бука" у Королівстві знайдеться не так багато охочих публічно відстоювати російську точку зору або активно ратувати за відновлення й розширення співробітництва з РФ. Тому на голландському напрямку роботи російська пропагандистська машина робить наголос на компрометації України, намагаючись посіяти побоювання щодо нашої країни. Особлива увага - Угоді про асоціацію Україна-ЄС.

7 квітня 2015 р. у нижній палаті парламенту Нідерландів відбулося голосування за ратифікацію цього документа (а також аналогічних з Грузією і Молдовою). "За" висловилися правлячі Народна партія за свободу й демократію (VVD) і Партія праці (Pvda), а також опозиційні Демократія-66 (D66), Християнсько-демократичний заклик (CDA), Зелені/ліві (GL), Християнський союз (CU) і Політична реформаторська партія (SGP).

Проти Угоди про асоціацію Україна-ЄС проголосували крайні праві, Партія свободи (PVV), що виступає проти імміграції та розширення ЄС, Соціалістична партія (SP) і Партія захисту тварин (Pvdd).

7 липня парламент Нідерландів завершив процедуру ратифікації угоди. Однак деяка група активістів - "Комітет громадян Євросоюзу" (ГКЄ) не згодна з таким рішенням і закликає провести референдум з питання ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС. Як повідомляла ВВС, свою ініціативу активісти пояснюють незгодою з тим, як Євросоюз реагує на участь Росії в конфлікті на Сході України, а саму угоду називають "провокацією і загрозою благополуччю - нашому та українців". Для подачі попередньої заявки на проведення консультативного референдуму (результати якого не мають обов'язкового характеру) комітет зібрав 10 тис. підписів, але для проведення плебісциту йому необхідно було до 28 вересня зібрати ще 300 тис. підписів. Комітету вдалося це зробити: за його даними, під петицією поставили свої підписи понад 450 тис. чоловік.

У петиції про проведення референдуму КГЄ, яку цитує ІА REGNUM, сказано таке: "В Україні йде громадянська війна. Разом з дешевою українською робочою силою ми одержимо чимало проблем. Те, що зараз Путін ставиться до нас вороже, не означає, що Київ став нам другом. Ми перераховуємо гроші на підтримку України, але уряд України не володіє ситуацією в країні. У такій обстановці неможливо проводити будь-які реформи, а без них підписана угода втрачає сенс… Є країни на порядок бідніші від України, чому наші політики вибрали саме цю країну? І чому ми повинні платити за проведення реформ у чужій країні, що не входить до ЄС, з нашої кишені?".

"Комітет громадян Євросоюзу" побоюється, що в Європу посунуть українські "студенти, стажисти, професіонали різних напрямів", а це, "безсумнівно, збільшить потік емігрантів, з якими у нас і так проблеми". КГЄ боїться, що Європа й Нідерланди можуть виявитися залученими у військовий конфлікт з Росією, йому не подобається, що Україну вважають "апріорі правою в подіях, що відбуваються". Але найбільше в КГЄ побоюються, що "підписання Угоди про асоціацію призведе в недалекому майбутньому до вступу України до ЄС".

Цілком можливо, що референдум у Нідерландах таки буде проведено, але навряд чи він позначиться на долі Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Нагадаємо, що влада цієї країни не зобов'язана втілювати в життя результати консультативного референдуму, і дуже сумнівно, що Амстердам захоче і наважиться стати гробарем угоди до великого задоволення Москви.

* * *

Не страждаючи катастрофічно від наслідків санкцій, але дотепер оплакуючи загиблих у катастрофі рейсу МН17 співвітчизників, Нідерланди сьогодні перебувають серед тих, хто виступає за жорстку лінію поведінки у відносинах з Москвою. Амстердам обіцяє довести розслідування трагедії малайзійського "Боїнга" до кінця і не заспокоюватися, поки правосуддя не восторжествує. Рішучість авторитетного члена Євросоюзу посилює надію на те, що винні рано чи пізно постануть перед міжнародним трибуналом і заплатять за свої злочини.