Навіщо Зеленський збирав у Гуті послів?

23 грудня, 2021, 15:16 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Скільки коштувала українським платникам податків нарада дипломатів

Навіщо Зеленський збирав у Гуті послів?

На третьому році перебування при владі Володимир Зеленський вирішив осучаснити зовнішню політику України, розцінивши її як надміру консервативна. І проголосив «масштабний процес географічної децентралізації української дипломатії».

За цим мудрованим словосполученням приховується намір президента щорічно проводити нараду керівників закордонних дипломатичних установ України в Гуті, розміщеній поблизу Івано-Франківська.

Цього тижня дипломати вперше зібралися на Прикарпатті.

Що з цього вийшло? Думки дипломатів розділилися в оцінці того, наскільки вдалим виявився процес «географічної децентралізації».

У традиціях української дипломатичної служби проводити наради з керівництвом країни раз на два роки в Києві, щоб «звірити годинники тактики і стратегії зовнішньої політики». Але якщо ідея збиратися раз на рік викликала в дипломатів схвалення (адже насправді ми живемо «в реальності, де глобальні зміни відбуваються щодня»), то рішення провести конференцію оддалік столиці викликало неоднозначне ставлення. Зокрема через логістичні проблеми.

Так, у зв'язку з пандемією, наближенням свят і початком снігопадів послам складно було добратися до Івано-Франківська: то потяг запізнювався з прибуттям, то літак затримувався з вильотом. Крім того, дипломати витрачали по півтори години на дорогу з Івано-Франківська до Гути й назад. Однак цей мінус виявився не єдиним.

За словами Зеленського, на конференції «Дипломатія 30. Стратегія сильної держави» були присутні понад 300 осіб. За сімсот кілометрів від Києва зібралися посли, глави місій при міжнародних організаціях, генконсули та керівники департаментів зовнішньополітичного відомства, щоб у перервах між мюзиклом «Гуцулка Ксеня», ватрою та прийомами послухати президента, спікера, прем'єра, міністра закордонних справ і його заступників, главу ОП, секретаря РНБО, а також главу МЗС Польщі Збігнєва Рау.

Та тільки коли біля кордонів концентруються російські війська, а кремлівські старці ставлять ультиматум Заходу, прагнучи повернути нашу країну в зону впливу Росії, просто необхідним був би виступ перед дипломатами й керівників зовнішньої та військової розвідок. Утім, як і глав міністерств і парламентських комітетів. Адже одна з цілей наради послів полягає в тому, щоб дипломати, які не бувають в Україні місяцями, могли не тільки ознайомитися з зовнішньополітичними візіями президента, а й обговорити з міністрами та депутатами проблеми взаємодії посольств із відомствами і парламентом.

Офіс президента

Однак, на відміну від дружини Зеленського, яка повідала присутнім про культурну дипломатію (в тому числі й про аудіогідів), міністри та глави розвідок не потрапили до списку промовців.

Для них не знайшлося місця в щільному розкладі виступів і прийомів? Зрозуміло. Їм надто далеко їхати в такий складний час? Що ж, правильно. Та лишень у програші опинилися українські дипломати, які не отримали можливості втамувати голод і насититися такою необхідною їм інформацією.

Дивно було й те, що, хоч нарада відбувалася в одному з українських регіонів, нікого з представників місцевої влади чомусь не запросили взяти участь у конференції. Який же тоді сенс у «географічній децентралізації» дипломатії? Показати красоти Прикарпаття? Але чи не надто дорогою для українських платників податків вийшла ще одна екскурсія в «Синьогору»? Як випливає з даних Prozorro, на організацію та проведення конференції послів МЗС із його мізерним бюджетом витратило понад 5 млн грн. То, може, з огляду ще й на такий укорочений список спікерів, розумніше було б провести нараду в Zoom?

Можливо, в майбутньому варто повернутися до комбінованого варіанта наради послів — день-два в столиці, а потім — в одному з українських регіонів. Тоді дипломати поспілкуються в Києві з українськими чиновниками та політиками, а в провінції — ознайомляться з інвестиційним потенціалом області.

Загалом, хоча багато дипломатів отримали задоволення від перебування на Прикарпатті, сама ідея проведення наради послів у Гуті в частини співрозмовників ZN.UA викликала відчуття: щось недоопрацьовано. Але стосовно спілкування з президентом, спікером, прем'єром та главою ОП топспівробітники дипломатичної служби залишилися цілком задоволені. Розмова з Зеленським затягнулася настільки, що в результаті було скасовано виступи заступників Єрмака.

Офіс президента

То яким же уявляється Зеленському бачення світових процесів і подій навколо України? Які завдання поставив президент перед дипломатами в умовах, коли частина української території окупована Росією, а Москва підштовхує Київ до одностороннього виконання мінських угод?

Після заяви, що «ми прагнемо якомога швидше розблокувати процес мирного врегулювання на Донбасі, повернути Крим», Зеленський, згадавши про свої контакти з лідерами інших держав, не зупинявся докладно на питаннях безпеки, доручивши це главі ОП і секретарю РНБО. І якщо Данілов говорив про стан справ поблизу українського кордону, то Єрмак у загальних рисах розповів про ситуацію з мінськими домовленостями та «Норманді», відносини з РФ і США. За словами учасників наради, ніяких сокровенних таємниць розкрито не було: прозвучали повтори того, що публічно говорили представники Банкової раніше.

Закликавши дипломатів позбутися комплексу країни третього світу, у своєму публічному виступі Зеленський говорив про амбіції Києва стати регіональним лідером: за його словами, шляхом малих союзів та ініціатив потрібно будувати нову реальність, у якій наша країна виступала б «драйвером процесів». Також президент заявив, що Україна прагне якомога швидше «досягти членства в ЄС найближчими роками і отримати дуже чітку часову перспективу від НАТО. Дуже конкретну. І хочемо отримати її 2022 року».

На закритій частині наради президент закликав посла України в Іспанії активізувати роботу в цій країні, адже в Мадриді наступного року відбудеться черговий саміт Альянсу. І в Києві хотіли б, щоб іспанський уряд підтримав нашу країну в питанні членства як у НАТО, так і в ЄС. Зеленський також звернувся до послів у тих державах — членах Євросоюзу, які ще не підписали декларації про підтримку європейської перспективи України, аби ті активізували роботу в країні перебування з цього питання.

Можна тільки вітати наполегливість, із якою Зеленський постійно порушує тему членства нашої країни в ЄС і НАТО. Але також слід пам'ятати й те, що недостатньо ставити перед послами завдання отримати від НАТО конкретну дату вже 2022 року (тим більше що в нинішніх геополітичних умовах це завдання видається нереальним), а потрібно виконувати домашню роботу з реформування країни, щоб, коли зміниться міжнародна кон'юнктура, скористатися відчиненим вікном можливостей.

Основну увагу на закритій частині президент приділив питанням економіки, вимагаючи від дипломатів відступати від шаблонів, шукати нові ринки та просувати на них українську продукцію. Втім, економізація зовнішньої політики — традиційний «пунктик» усіх українських президентів: ця тема завжди звучить на всіх нарадах послів.

Заклик «розкрити можливості» лунав на адресу послів у країнах Латинської Америки (примітно, що наразі Україна має посла тільки в Мексиці!), Азії та Африки. (Своєю чергою, Дмитро Кулеба заявив, що 2022 року Африка ввійде до пріоритетів. А щоб робота на цьому континенті була престижною, повідомив: наступного року зарплату послів в африканських країнах зрівняють із окладами їхніх колег в інших. У яких саме, міністр так і не уточнив.)

Офіс президента

Мабуть, атмосфера зимової Гути сприяла тому благосному настрою, в якому перебував президент, оскільки цього разу він не картав дипломатів і не згадував дану рік тому обіцянку проаналізувати роботу кожного посла. На відміну від Кулеби, Зеленський обмежився м'якими формулюваннями. Однак під «роздачу» потрапила посол у Мексиці Оксана Драмарецька: було сказано, що Україна більше імпортує з цієї центральноамериканської держави і практично нічого не експортує туди.

Однак чи тільки посол винна в такій ситуації? Як пояснила президентові Драмарецька, така ситуація викликана і пандемією COVID-19, і відсутністю зацікавленості з боку українських компаній до мексиканського ринку. Справді: в ситуації, коли українські виробники не зацікавлені у приході на ринки третіх країн, важко чекати зміни торгового балансу на користь України. Адже для ефективного проникнення українських товарів на зовнішні ринки необхідні зусилля не тільки політиків, дипломатів, розвідників, а й насамперед самого бізнесу.

Утім, на закритій частині наради Кулеба попередив, що жодні посилання на пандемію не приймаються: все має бути заточене на конкретний результат. Полегшити проникнення українського бізнесу на ринки країн Африки, Латинської Америки, Південно-Східної Азії, Далекого і Близького Сходу має презентована главою зовнішньополітичного відомства IT-платформа «Назовні». За задумом її ініціаторів, завдяки «Назовні» експортери отримають єдиний зручний канал комунікації з державою для експансії свого бізнесу на іноземні ринки.

Але важко обстоювати економічні, політичні, військово-технічні інтереси України в іншій державі, якщо там немає українського посла. Президент говорить про те, що наша країна має більше використовувати потенційні можливості Індії, Китаю, країн Латинської Америки, Африки та Близького Сходу? Але цього важко добитися в Китаї, де вже майже рік немає посла. Понад те, поки що немає навіть кандидатури на посаду керівника посольства в Пекіні.

За тиждень до наради в Гуті Зеленський підписав низку указів про призначення послів у кількох країнах. Проте залишилося ще більше десятка вакансій. Наприклад, немає послів в Аргентині, Бразилії, Перу. Не кращою є ситуація і в Азії, де, нагадаємо, досі немає посла в Китаї. Втім, найближчим часом очікується призначення нового посла України в Канаду. За інформацією ZN.UA, туди вирушить ексзаступниця глави ОП і нинішня заступниця голови Наглядової ради НАК «Нафтогаз України» Юлія Ковалів.

У День працівників дипслужби, що збігся з останнім днем наради, Зеленський зробив подарунок дипломатам. Одним він присвоїв черговий ранг, інших нагородив. І підписав указ, відповідно до якого робити офіційні заяви щодо зовнішньої політики України можуть лише президент, прем'єр-міністр і міністр закордонних справ. Документ також розписує принцип координації дій різних державних органів у питаннях, пов'язаних із зовнішньою політикою.

Це далеко не вперше глава Української держави схожим документом підтверджує координуючу роль МЗС у зовнішньополітичній сфері та нагадує положення Віденської конвенції про дипломатичні зносини. Ігнорування позиції Міністерства під час підготовки візитів та консультацій міністрів і чиновників, офіційних коментарів і заяв, міжнародних документів — давня проблема, яку українські дипломати намагалися виправити в часи попередників Зеленського. Незважаючи на підписані документи, Михайлівська, як і раніше, залишалася осторонь формування й координації зовнішньої політики, справжній центр якої — Банкова.

Чи зміниться ситуація цього разу? Малоймовірно. Цей документ тимчасово посилює апаратні позиції Кулеби. Але хіба хтось сумнівається в тому, що несистемний «дипломат» Єрмак і далі ігноруватиме МЗС, а арестовичі й подоляки, з подачі глави ОП, і далі направо й наліво коментуватимуть зовнішньополітичні події?

Указ президента — лише констатація того, що в Україні, на жаль, розбалансований державний апарат. А в такій ситуації українським дипломатам буде важко реалізовувати завдання, поставлені президентом у Гуті.

Related video

Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК