МОЛДОВА ПІСЛЯ СТРАСБУРГА

Ось уже понад два тижні у Кишиневі панують громадянський мир та спокій. Опозиція більше не блокує центральних вуличних артерій міста, не закликає комуністичну владу піти у відставку, розібравши наметове містечко, що було розбите перед будинком президента і приміщенням парламенту. Влада, у свою чергу, перестала переслідувати учасників акцій протесту, піддавати репресіям лідерів опозиції, називаючи їх фашистами й агентами сусідньої держави. Політичній кризі в Молдові і майже патовій ситуації у стосунках влади й опозиції поклала край резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи щодо функціонування демократичних інституцій у Республіці Молдова. Її благотворний вплив на оздоровлення суспільно-політичного життя у державі відзначили як комуністи, так і християнські демократи на чолі із Юрієм Рошкою. Але цілком очевидно, що згадана вище резолюція ПАРЄ стала безсумнівною перемогою молдовської опозиції, яка майже чотири місяці підряд боролася проти реставрації комуністичного тоталітаризму і відновлення демократичних норм життя у Республіці Молдова. Одразу після закінчення слухання «молдовського питання» у Раді Європи лідер опозиції і голова Народної християнсько-демократичної партії Ю.Рошка скаже: «Це безпрецедентний успіх. Меншості за допомогою протестів вдалося нав’язати свої вимоги більшості, якій належить вся влада в державі».

Після 24 квітня, а саме цього дня була прийнята резолюція ПАРЄ стосовно Молдови, дивними виглядають деякі коментарі та оцінки, в тому числі й українські, щодо ситуації у Молдові і ролі у її загостренні молдовської правиці, яку називали екстремістською і мало не фашистською. Такі коментатори й аналітики і в Молдові, і в Україні повинні звернути увагу на те, що Парламентська асамблея Ради Європи не тільки не вважає вимоги молдовської опозиції екстремістськими чи фашистськими, а й пропонує майже всі сьогоднішній комуністичній владі на чолі з В.Вороніним виконати. Тому, на нашу думку, головний урок молдовських подій для України у нинішній ситуації полягає зовсім не в тому, як не допустити зіткнення правого й лівого політичного екстремізму, а як заставити українську владу поважати права вітчизняної опозиції, не підминати під себе місцеве самоврядування й убезпечити її скочування до авторитаризму й тоталітарного контролю за всіма сферами суспільного життя.

Рада Європи запропонувала молдовській опозиції виконати один пункт своїх рекомендацій — покласти край акціям протесту у центрі Кишинева. Зате комуністична влада Молдови має перед собою цілий ряд таких рекомендацій, більшість із яких є нічим іншим, як незадоволеними в ході акцій протесту вимогами опозиції. Більше того, та чи інша рекомендація Ради Європи правлячій партії Молдови повинна розглядатися не тільки як демократична перспектива держави, але і як заперечення у ній дотеперішніх демократичних правил гри у суспільстві, коли одну із парламентських партій можна було заборонити, а з народних обранців зняти депутатський імунітет і притягнути до кримінальної відповідальності за їх політичну діяльність.

Отже, що пропонується зробити комуністичній владі Молдови для того, щоб зняти в республіці політичну й соціальну напругу?
З-поміж 16 пунктів резолюції ПАРЄ немає головних і другорядних, але є два таких, які мають бути виконані уже до 31 липня цього року. Йдеться насамперед про перетворення державної компанії «Телерадіо-Молдова» у дві окремі публічні інституції. І про реєстрацію, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, митрополії Бессарабії, що підпорядкована Румунській патріархії. Серед інших рекомендацій Парламентської асамблеї значаться такі, як недопустимість переслідування опозиції, мораторій на викладання і статус російської мови та зміни навчальних програм по історії, проведення «круглого столу» політичних партій Молдови за сприяння Ради Європи. Європейські парламентарі закликали комуністичну владу Молдови прискорити пошуки депутата від опозиції і члена ПАРЄ Влада Кубрякова, який в умовах переслідування опозиції зник безслідно ще у березні цього року.

Як будуть розвиватися політичні події у Молдові після того, як своє слово про стан і розвиток демократії у цій республіці сказав Страсбург і чим фактично є його рекомендації для тутешнього політичного класу? Позитивна реакція президента Вороніна на резолюцію ПАРЄ свідчить перш за все про те, що Молдова не збирається йти шляхом Білорусі і що, тим паче, вона не стане другою Кубою Європи. Навпаки, прийнявши європейські правила демократичної гри, комуністи Молдови змушені будуть або дрейфувати у бік соціал-демократії, або відбутися косметичними змінами у власному партійному домі. У будь-якому випадку ці зміни будуть на користь молдовській демократії. По-перше, у правлячої партії Молдови після прийнятої резолюції ПАРЄ звужується поле маневру для повернення до тоталітарної практики минулого з його зловживаннями і перевищеннями влади. По-друге, страсбурзький прецедент стане могутнім антидотом тоталітаристських рефлексів для будь-якої партії чи блоку, що прийдуть до влади у Молдові в майбутньому.