Молдова: вибори дали прихильникам євроінтеграції останній шанс

Парламентські вибори в Молдові позначили розкол у молдавському суспільстві після підписання цією країною Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Очевидно, вже найближчим часом проєвропейським силам доведеться відстоювати в політичній боротьбі право йти обраним європейським шляхом. Утім, поки що шанси в них є, оскільки євроінтеграція вже почала давати певні результати. Крім того, сили, що намагаються мобілізуватися для боротьби з євроінтеграцією, поки що залишаються розколотими і, вочевидь, здатні затягувати процес, але не змінити курс руху країни.

Водночас Росія і в Молдові намагається посилити свої важелі впливу і цілком може відпрацювати кілька сценаріїв для дестабілізації внутрішньої ситуації в країні. Наприклад, використати своїх військових у Придністров'ї та прихильників зближення з Росією в низці інших регіонів Молдови для розколювання країни на частини, взявши на озброєння свій "донецький" або навіть "кримський" сценарій. І точно так само, як і у випадку з Україною, Москва намагається активувати в Молдові вірус федералізації. Проте є надія, що молдавські політики вже добре вивчили причини й наслідки того, що відбулося в Україні.

Вибір після виборів

Правляча в Молдові правоцентристська коаліція пішла на ризикований крок, коли фактично сама оголосила нинішні вибори своєрідним референдумом з питання про європейський вибір країни. Прем'єр-міністр республіки Юрій Лянке, котрий поставив підпис під Угодою про асоціацію Молдови з Євросоюзом 27 червня, довідавшись про попередні підсумки голосування 30 листопада, заявив, що це не той результат, який може тішити. Партія ліберал-демократів, членом якої він є, набрала 20,16%, поступившись першістю соціалістам. Партія соціалістів (20,51% голосів) стала лідером лише за рахунок 5,7 тис. голосів. Однак для маленької Молдови - це істотна різниця, і після розподілу всіх депутатських мандатів ПСРМ отримає у новому молдавському парламенті 25 мандатів, тоді як ліберальні демократи - 23. На третьому місці опинилися комуністи з 17,48% голосів і, відповідно, 21 депутатом. Завершують політичний розклад представлених у парламенті партій, які подолали 6-відсотковий бар'єр, демократи - 15,8% (19 депутатів), ліберали - 9,67% (13 депутатів). Таким чином, проєвропейські сили в парламенті Молдови матимуть 55 голосів зі 101 (у нинішньому в неї 57 місць). Лідер партії ліберальних демократів Влад Філат відразу ж звернувся до лідерів Демократичної і Ліберальної партій Маріана Лупу і Міхая Гімпу із закликом сформувати уряд.

За словами Лянке (він був другим у виборчому списку ЛДПМ після Філата), нинішній розклад - фактично останній шанс для проєвропейських сил. "Або проводимо реформи, або йдемо на нові вибори, і тоді Молдова втрачає будь-які шанси на європейське майбутнє. Це останній шанс для боротьби з корупцією і реформи правосуддя. Ми маємо довести європейським партнерам, що ще можемо інтегруватися в ЄС. Також ми мусимо виконати обіцянки - підвищити зарплати і пенсії громадянам і забезпечити гідне життя в найближчі два-три роки", - сказав прем'єр.

Однак триєдина коаліція може бути неміцною, адже якщо, наприклад, за європейський вибір виступають усі три політичні сили, то, приміром, ліберали хотіли б іще вступити й у НАТО, тоді як ліберальний демократи не вважають це питання пріоритетним. А демократи взагалі бачать Молдову певним мостом між Європейським і Митним союзами - "посередником між двома зовсім різними світами", як висловився один з їхніх лідерів бізнесмен Влад Плахотнюк.

Загалом суперечки про геополітичний вибір для Молдови виявилися основним питанням під час передвиборної кампанії, відтіснивши на другий план і питання економіки, і навіть внутрішньої політики та соціальних проблем. Вибір між Європою і Росією реально став нерозв'язною дилемою для колись найвпливовішої в країні партії - молдавських комуністів. Її лідер Володимир Воронін 2 грудня на прес-конференції відверто зізнався, що "ще не зрозумів, що сталося". Його партія порівняно з попередніми виборами втратила відразу понад 20% голосів. За його словами, він не усвідомив і причини того, як проєвропейські партії, що не зробили за п'ять років при владі нічого, знову здобувають перемогу, хоча, за всіма прогнозами, їм загрожувала поразка. Він також вважає, що проти його партії вперше в історії молдавських виборів було використано маніпулятивну технологію, коли до виборів допустили партію-клон - Партію комуністів-реформаторів.

Однак у своєму геополітичному виборі Воронін усе-таки став скоріше проєвропейським політиком, адже саме він 2003 р. почав процес євроінтеграції країни. Навесні ц.р. Воронін відкинув пропозиції емісарів з Кремля ввести в його партію ставлеників Путіна, а потім він самостійно очистив лави комуністів від критиків зближення з ЄС і активних дбайливців за Митний союз. Молдавські комуністи не стали перешкоджати підписанню угоди з ЄС, хоча 2 липня в парламенті країни і не голосували за її ратифікацію.

Сьогодні ж Воронін вважає, що, попри Угоду про асоціацію з ЄС, Молдові потрібен референдум щодо вектора розвитку. Якщо народ проголосує за Митний союз, слід іти цим шляхом, але водночас, за словами лідера комуністів, "однозначно потрібна модернізація країни, асоціація з ЄС та інтеграція". Він вважає, що асоціацію треба корегувати, виходячи з інтересів Молдови, і загалом він - за вибудовування однакових відносин як з ЄС, так і з Росією. Це вселяє пквні надії, що комуністи можуть (у певних питаннях) співпрацювати з силами коаліції, якщо побачать, що ті почнуть виконувати свої обіцянки перед людьми, і в них вийде налагодити взаємодію з Європою, розпочати реформи. Хоча поки що у Вороніна в цьому впевненості немає, і він каже, що з такою владою їх чекають важкі часи.

Москва не сиділа склавши руки

Після провалу угоди з комуністами Москва не погодилася з роллю стороннього спостерігача за перебігом виборів у Молдові. Росія переключилася на підтримку, по суті, маргінальної Партії соціалістів Республіки Молдова під керівництвом Ігоря Додона, колишнього члена партії комуністів. Його політсила йшла на вибори під гаслами "Процвітаюча Молдова поруч із сильною Росією", "Партія соціалістів - разом з Росією" тощо. А в Гагаузії, на півдні республіки, Додон побудував свою рекламну кампанію на тому, що вивішував плакати з фото, де він разом із Путіним. Їхня зустріч відбулася в Москві 4 листопада під час прийняття з приводу Дня народної єдності. Тоді гість з Молдови пообіцяв російському лідерові розірвати угоду з ЄС, якщо прийде до влади. За даними російських ЗМІ, його почало курирувати управління президента РФ з міжрегіональних і культурних зв'язків із зарубіжними країнами, яке очолює Володимир Чернов. Москва відмовила молдавським соціалістам у фінансовій допомозі, але взяла на себе питання інформаційної підтримки й розкручування. Із цим завданням вони впоралися цілком успішно.

Ігор Додон - 39-річний політик, наприкінці 2011 р. зумів влити у кволу соцпартію "свіжу кров" із членів Комуністичної спілки молоді Молдови, в результаті чого побив глечики з Вороніним. Під час нинішньої виборчої кампанії соціалісти виступили проти евроінтеграційного курсу країни, і вже в дні після виборів підтвердили, що партія домагатиметься денонсації Угоди про асоціацію з ЄС і повернення на курс зближення з Москвою і вступу в Митний союз. На його думку, на минулих виборах влада зробила все, щоб розмити проросійський електорат і розколоти ліві сили. Але їм це не вдалося, оскільки, за його словами, чисто математично "ліві" отримали більше, ніж правоцентристи.

Додон вважає, що його партія має хороші шанси на перемогу в дострокових виборах уже наступного року. Він вважає, що європейці вже витратили весь свій запас обіцянок для Молдови, включаючи безвізовий режим (без права на працевлаштування) і відкриття ринку для молдавських товарів. Проте поки що ці ініціативи, на його думку, не позначилися на економіці країни. А раз так, то ідея євроінтеграції може втратити свою привабливість. Додон виключає повторення в Молдові українського сценарію, оскільки прихильників зближення з Росією трохи менше, ніж прихильників євроінтеграції в самому Кишиневі, а в регіонах, на півдні й півночі країни, їх більшість. До того ж очевидно, що процес євроінтеграції ніяк не торкнеться Придністров'я, і в такому разі Молдові слід готуватися до того, що Тирасполь буде готовий сам визначити свою долю, якщо Кишинів піде в Європу.

Додон бачить розв'язання Придністровської проблеми у федералізації Молдови, але тільки за умови вступу країни в Митний, а не Європейський Союз. Він навіть під час виборів висунув "концепцію" з трьома суб'єктами - Придністров'я, Правобережжя і Гагаузія.

Однак головною сенсацією минулих виборів стала поява, а потім несподіване зняття з виборів партії Patria ("Батьківщина"). Першим номером у її списку йшов 36-річний бізнесмен Ренато Усатий, чиї активи, включаючи бізнес, нерухомість і понад півмільйона акцій "Газпрому", знаходяться в Росії. А сам пан Усатий на виборах грав роль молдавського Жириновського. Сипав грішми, не вибирав слів, коли доходило до критики прихильників європейських устремлінь, обіцяв урятувати країну від олігархів і посадити за ґрати розкрадачів-чиновників. Він неодноразово заявляв, що не має зв'язків у Москві, хоча на заходах на його підтримку виступали найбільш високооплачувані російські виконавці, а в його оточенні були помічено особи, які співпрацюють з російською партією з однойменною назвою. Одна з них - проросійський політик, лідер громадського руху "Родина - Евразийский союз" Ігор Тулянцев, що супроводжував Дмитра Рогозіна під час візитів віце-прем'єра РФ у Молдову.

Багато хто вважав, що Patria Усатого була доповненням до проекту Додона і мала на меті перетягнути на себе частину лівого електорату. У питанні геополітичного вибору Усатий підтримав ідею денонсації Угоди про асоціацію, також він заявляв про референдум, який має пройти за два роки, коли, наприклад, стане зрозуміло, що собою являтиме Євразійський економічний союз, і можна буде порівнювати його з Євросоюзом.

Однак несподівано для всіх ЦВК Молдови оголосила, що виявлено порушення, допущені при фінансуванні партією виборчої кампанії. В оперативному режимі, вже 27 листопада, Апеляційна палата Кишинева зняла з виборів Patria. А 29 листопада - тобто за день до виборів - рішення про виключення Patria з перегонів підтвердила й Вища судова палата. Це рішення викликало здивування в Євросоюзі, а для Росії стало приводом для заяв, що такі дії молдавської влади ставлять під сумнів демократичність і легітимність самих виборів.

Слід зазначити, що згідно з усіма соцопитуваннями напередодні голосування, партія Усатого проходила в парламент із рівнем підтримки 9-11%, однак після рішення вилучити її зі списку для голосування саме її електорат, зважаючи на все, швидко переорієнтувався на підтримку партії соціалістів і забезпечив їм найкращий результат.

Ще одним чинником підтримки проросійських сил у Молдові стали дії російської влади. На початку листопада Федеральна міграційна служба РФ оголосила міграційну амністію для молдавських громадян у Росії, які вирішать з'їздити додому для участі у виборах. Згодом російська влада обіцяє безперешкодно впустити їх у РФ, попри раніше допущені порушення російського міграційного законодавства. Так Москва відреагувала на рішення Кишинева відкрити в Росії лише п'ять виборчих дільниць, при тому що, за деякими даними, на території РФ постійно перебуває 700 тис. молдавських гастарбайтерів. В Італії, наприклад, було відкрито аж 25 дільниць.

Таким чином, у результаті виборів у Молдові Кремль усе-таки зміг отримати в парламенті країни "кишенькову фракцію", яка певною мірою може загальмувати перебіг виконання Молдовою положень асоціації. Причому як імовірне тут розглядають також питання відкладення дії низки положень угоди, як це було зроблено з Україною, щоб не дражнити Москву. Також, не маючи конституційної більшості в парламенті країни, прихильники інтеграції в НАТО найближчими роками не здатні переглянути позаблоковий статус Молдови.

Слід додати, що Придністров'я залишається під контролем Москви й у нинішніх геополітичних розкладах стає елементом стримування не тільки проєвропейських сил у самій Молдові, а й джерелом проектування російської загрози на південно-східні регіони України. Так, за останні місяці кілька сотень російських миротворців на берегах Дністра істотно наростили свою боєздатність, активніше проводять бойову підготовку, стрільбу і маневри. У вересні були повідомлення про перекидання в регіон додаткових військ. Такого не спостерігалося за останнє десятиліття. Згідно із заявою президента невизнаної республіки Євгена Шевчука, зробленою ним у листопаді з натяком на Кримський сценарій, Тирасполь може самостійно визначити свою долю за допомогою референдуму.

Попри ці загрози й виклики, яких після виборів для євроінтеграції Молдови побільшало, президент Ніколає Тімофті заявив у зверненні до громадян, що європейський фундамент, на який стає країна, вже створено. Молдова повинна взоруватися на Україну, де в результаті виборів створено проєвропейський парламент і уряд. Якщо так не станеться, Молдова опиниться "на безлюдному острові між двома проєвропейськими сусідами - Румунією і Україною". І як сказав глава держави, зусиллями низки політичних сил повернеться у мутне й злиденне минуле, якого позбувалася так тяжко і з величезними людськими жертвами.