Меркель не повернула назад «Північний потік»

13 липня, 2021, 18:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Про що говорили в Берліні український президент і німецька канцлерка

Меркель не повернула назад «Північний потік»
© Офіс президента

Київ ще раз спробував змінити незмінюване й уникнути неминучого. Йдеться про «Північний потік-2». Адже, хоч у вересні в Німеччині відбудуться парламентські вибори і при владі опиниться нова коаліція, від якої слід очікувати кардинального перезавантаження політики федерального уряду (зокрема і в питанні газопроводу), будівництво труби може завершитися ще до кінця літа, а під кінець року нею вже може піти газ.

Володимир Зеленський вирушив до Берліна, щоб особисто переконати канцлерку Ангелу Меркель, президента Франка-Вальтера Штайнмаєра, а також найбільш імовірного нового канцлера — лідера ХДС Арміна Лашета змінити позицію Німеччини щодо «Північного потоку-2». А коли не переконати, то бодай отримати для країни економічні компенсації та гарантії безпеки.

То які ж підсумки чотиригодинних переговорів українського президента з німецькою канцлеркою?

Візит відбувся на тлі, з одного боку, ініціативи Німеччини і Франції відновити саміти Росія—ЄС, що Київ розцінює як прагнення Берліна й Парижа вести з Москвою відносини business as usual. З іншого — жорстких заяв українських чиновників на адресу Берліна, які звучать останніми місяцями. Зокрема секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Німеччина і Франція частково відповідальні за окупацію Криму, оскільки Росія зважилася на наступ після їхньої відмови надати Україні ПДЧ 2008 року.

Звісно ж, «Північний потік-2» був не єдиною темою на переговорах українського президента з його німецькими партнерами. Перебуваючи в Берліні, Зеленський також говорив про «нормандський формат», мінський процес, ПДЧ, євроінтеграцію, двостороннє економічне співробітництво, історичну пам'ять та відновлення історичної справедливості.

І все-таки в публічній площині «Північний потік-2» відсунув на другий план і тему підтримки Берліном надання Києву ПДЧ, і роботу «Норманді», хоча Зеленський і заявляв, що ключовою темою переговорів із Меркель стане мирне врегулювання ситуації в Донбасі. (На пресконференції канцлерка знову підтвердила традиційну позицію Берліна, закликавши Київ імплементувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство та провести вибори в ОРДЛО.)

Офіс президента

Підвищеній увазі до проблеми «Північного потоку-2» сприяло те, що в четвер Меркель вирушить у Вашингтон, де однією з ключових тем переговорів із Джо Байденом саме й будуть газопровід та компенсація Україні. Це ж питання обговорюватимуть і під час майбутнього візиту Зеленського до Сполучених Штатів. (Причому ще до поїздки українського президента у ФРН та США багато експертів припускали, що «Зеленського чекає контрастний душ: у Берліні гарячий, а у Вашингтоні — холодний».)

Близьке введення в дію газопроводу для Києва означає не тільки фінансові втрати через зменшення обсягів прокачування російського газу українською територією, а й посилення ризиків у сфері безпеки. При цьому позицію України, яка розглядає «Північний потік-2» і як загрозу європейській безпеці, поділяють Польща, Латвія, Литва та Естонія. Але Німеччина непохитна: газопровід є суто економічним проєктом і має запрацювати.

Позицію Берліна в українсько-німецькому діалозі посилює політика Вашингтона в Європі, яка останніми місяцями стає німецькоцентричною. Адміністрація Джо Байдена, хоч і виступає проти «Північного потоку-2», задля відновлення зіпсованих Дональдом Трампом трансатлантичних зв'язків Сполучених Штатів із європейськими союзниками, і передусім Німеччиною, перестала блокувати будівництво труби.

Хоча наприкінці серпня американський Конгрес планує знову розглянути питання санкцій проти «Північного потоку-2», проте міністр економіки ФРН Петер Альтмайєр упевнений у вирішенні суперечки зі США навколо газопроводу до кінця літа. Але посилення американсько-німецького діалогу продемонструвало, що Україні треба бути його неодмінним учасником задля того, аби інтереси нашої країни було враховано.

Берлін готовий обговорювати з Києвом економічні ризики запуску труби. Однак Україні не потрібні абстрактні заяви. Нашій країні необхідні інвестиції в українську ГТС, пролонгація газового контракту з Росією, гарантії у сфері безпеки. Своєю чергою, офіційний представник німецького уряду Штеффен Зайберт заявляє, що для Берліна центральне значення має питання, чи залишиться Україна країною — транзитером газу після запуску проєкту.

Щоб зняти заперечення з боку Києва, Берлін розробив варіанти компенсації Україні після запуску газопроводу. За інформацією Der Spiegel, якщо Німеччина і США домовляться стосовно «Північному потоку-2», Берлін може надати допомогу Києву в енергетичній сфері. Також говорять про можливу обіцянку німецької сторони вкласти мільярди в ремонт зношеної газотранспортної мережі України. Берлін також може запропонувати Києву співпрацю у сфері виробництва водню.

Як і слід було очікувати, Меркель не змінила свого підходу до «Північного потоку-2». Втім, на спільній пресконференції вона підтвердила й позицію Берліна про необхідність зберегти транзит російського газу через Україну і після запуску в експлуатацію трубопроводу. Втім, канцлерка публічно уникала будь-якої конкретики, віддаючи перевагу загальним словам: «Ми як Європейський Союз досягнемо цього. У нас є певна сила, і ми це обіцяли Україні. Я дотримуюся своїх обіцянок. І це стосується наступних канцлерів».

Офіс президента

Чи заспокоять ці слова Меркель українців? Раніше стурбованість Києва сформулював очільник українського МЗС Дмитро Кулеба: «Як примусити Росію дотримуватися досягнутих домовленостей — це велике питання, на яке немає відповіді». Втім, Зеленський у Берліні заявив, що «нормандський формат» може стати майданчиком для вирішення питань енергетичної безпеки України та тимчасово окупованих територій Донбасу після завершення будівництва «Північного потоку-2» і початку його роботи.

Судячи з реакції німецької сторони, така ініціатива Зеленського заскочила Берлін зненацька. Втім, хоча канцлерка й не виключила обговорення зазначеної пропозиції, проте вона відкинула ідею прив'язки цього питання до основної тематики «Норманді».

Не змінив Берлін позиції і в питанні підтримки надання Києву ПДЧ, і в питанні поставок Німеччиною зброї нашій країні. Примітно, що в Зеленського так і не відбулася зустріч із міністеркою оборони ФРН Аннеґрет Крамп-Карренбауер, хоча німецька сторона її й анонсувала. В офісі президента конфуз пояснили тим, що «зустріч не планувалася, тому й неможливо скасувати те, що не було заплановане», і «ми не знаємо, чому цю зустріч анонсувала німецька сторона».

Чи став цей інцидент наслідком лише прикрої помилки німецького протоколу, який вчасно не зорієнтувався у змінах програми візиту, та небажання українського президента говорити з німецьким міністром оборона, але свою ложечку дьогтю в післясмак від візиту Зеленського до Берліна він уніс. Українську сторону не могла задовольнити й невизначеність з участю канцлерки в установчому саміті «Кримської платформи»: Берлін досі так і не дав чіткої відповіді.

Візит Зеленського до Берліна не вирішив основних проблем українсько-німецьких відносин, що надалі тільки поглиблюватиме взаємне непорозуміння та образи.

Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК