М'янма прощається з хунтою

З 8 листопада 2015 р. розпочинається відлік нової історії М'янми. Уперше за багато десятиліть тут відбулися парламентські вибори, які з повним правом можна назвати вільними. І громадяни, скориставшись можливістю, проголосували за опозицію, сподіваючись покінчити з режимом хунти, яка править країною з 1988 р. Але чи готові військові відмовитися від влади, яку вони зберігали за собою впродовж довгого часу, і підтримати зміни у М'янмі?

Фактор, що посилює позиції військових, - громадянська війна. Кілька осередків локальних конфліктів жевріють у різних регіонах країни з моменту здобуття незалежності в 1948 р. Та цей фактор також є й причиною уразливості режиму перед зовнішнім тиском.

Армія поступово попускала лещата, в яких тримала країну майже три десятиліття. Після того як 2008 р. у країні відбулися масові акції протесту, спричинені зубожінням населення та підвищенням цін, хунта провела конституційну реформу. Тоді армія оголосила про свої наміри будувати в країні "дисципліновану процвітаючу демократію".

Парламентські вибори 2010 р. хунта провела, використовуючи низку обмежень проти головної опозиційної сили - Національної ліги за демократію та її лідера Нобелівського лауреата Аун Сан Су Чжі, яка понад 20 років провела під домашнім арештом. Через це опозиція бойкотувала вибори. Але авторитет Аун Сан Су Чжі був настільки великий, що вона впливала на політичне життя країни, навіть перебуваючи в ув'язненні. На довиборах до парламенту навесні 2012 р. Аун Сан Су Чжі все-таки стала депутатом.

2011 р. парламент обрав нового президента. Ним став колишній прем'єр-міністр хунти Тейн Сейн, який змінив військовий мундир на цивільний костюм.

Цього п'ятирічного досвіду "квазідемократії" М'янма не змарнувала. Країна відкрилася зовнішньому світу (її двічі відвідав президент США Барак Обама). У результаті М'янма трохи послабила свою залежність від Китаю, який довгі роки був головним зовнішньополітичним "адвокатом" хунти. Після 8 листопада китайська влада змушена провадити у відносинах із сусідом набагато обережнішу політику.

Під час виборів вирішувалася доля 224 місць у верхній палаті і 440 - у нижній. У 7 округах, де тривають бойові зіткнення або не вдалося забезпечити безпеку голосування, вибори не проводилися. А отже, "на кону" - 491 місце. Для того щоб впливати на рішення парламенту, прибічники Аун Сан Су Чжі мають отримати 329 мандатів в обох палатах, що відповідатиме 67% від 664 - загальної кількості місць у парламенті. Але й у цьому разі в хунти, яка втрачає владу, залишаються важелі для стримування продемократичних сил.

Річ у тому, що чверть усіх депутатських мандатів у новому парламенті автоматично отримують представники армії. Згідно з Конституцією 2008 р., депутати-військові перебувають у парламенті для "демократичного дисциплінування" інших законодавців. Крім того, за будь-яких розкладів у новому парламенті військові збережуть за собою керівництво трьома найбільшими і впливовими відомствами - міністерством оборони, внутрішніх справ та охорони кордонів.

За попередніми даними, після підрахунку приблизно половини бюлетенів, Національна ліга за демократію (НЛД) отримала 258 місць у двох палатах парламенту, 21 мандат дістався правлячій Партії солідарності й розвитку союзу (ПСРС), ще 23 мандати - іншим дрібним етнічним партіям. Голова ПСРС Хтай О визнав поразку.

Аун Сан Су Чжі вже заявила, що не збирається боротися за пост президента, якого має обрати парламент у березні 2016 р. Зокрема й тому, що Конституція М'янми (пункт F статті 59) забороняє претендувати на посаду президента особам, які перебувають у шлюбі з іноземцем або мають дітей з іноземним громадянством. А діти лідера опозиції - піддані Великобританії. Військові депутати не погодяться підтримати зміну цієї норми.

"Я буду над президентом" - заявила вона в день виборів, додавши, що глава держави не має жодної реальної влади в країні. Її мета - використовуючи результати голосування на виборах до парламенту, схилити представників армії до переговорів про демократизацію країни. Наразі не ясно, як відреагують на ці пропозиції військові. Але керівництво країни дало зрозуміти, що переговори можуть розпочатися лише після оголошення остаточних підсумків голосування.

Але вже сам факт, що представники хунти ще до оголошення офіційних результатів виборів заявили, що "поважатимуть волевиявлення виборців" і навіть привітали Аун Сан Су Чжі з перемогою, свідчить про те, що демократії у М'янмі побільшало. Навіть привітання політичному опонентові міністр інформації Є Тхут спрямував через Facebook, який раніше був заблокований. Він, до речі, пообіцяв, що буде зроблено все для забезпечення мирного переходу влади до опозиції, яка перемогла.

Аун Сан Су Чжі йде у владу під гаслом відновлення єдності країни і примирення. У ЗМІ пишуть, що ще напередодні виборів Аун Сан Су Чжі домовилася з нинішнім спікером парламенту Шве Манном про те, що він відіграватиме ключову роль у переговорах представників НЛД і військових. Місцеві аналітики стверджують: якщо вдасться дійти згоди, то Аун Сан Су Чжі та її прибічники підтримають Шве Манна як кандидата на пост президента країни.

Якщо така домовленість має місце, то, скоріш за все, опозиція вдалася до неї для того, аби запобігти путчу військових і появі в країні нової хунти. Однак нова влада так чи інакше має використовувати для управління країною кадри, що були виховані в умовах диктатури.

Інша проблема, яка спіткає опозицію, - громадянська війна й міжетнічні відносини. Результат, отриманий НЛД у регіонах з національними меншинами, означає довіру до Аун Сан Су Чжі. І вона повинна її виправдати.

Але питання не тільки в тому, що етнічні меншини, які становлять третину населення, домагаються більшої автономії та незалежності від центральної влади. Гірше те, що вони тяжіють до сусідніх країн. А це може створити для М'янми нові проблеми. Так, не виключено, що плем'я Шан вимагатиме федералізації М'янми або навіть створення своєї окремої держави.

Крім того, перед М'янмою стоїть і проблема відсутності релігійної толерантності в країні. Буддисти, які становлять більшість населення країни, всупереч приписам своєї миролюбної релігії влаштували гоніння на мусульман з народності рахінджа. Понад 100 тисяч з них стали біженцями у власній країні. Під час виборів частина радикально налаштованих буддійських бонз звинувачувала Аун Сан Су Чжі в підігруванні мусульманам, що не відповідає дійсності.

Наразі Аун Сан Су Чжі, лідер демократів і Нобелівський лауреат, не озвучила чіткого плану вирішення цієї та інших проблем, які стоять перед М'янмою.