Конституційна криза, або "Покращення" по-польськи

15 квiтня, 2016, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 14, 15 квiтня-22 квiтня 2016р.
Відправити
Відправити

Мала бути "добра зміна". Але все закінчилося конституційною кризою і гострою критикою дій польського уряду з боку Європейського Союзу і Ради Європи.

Конституційна криза, або "Покращення" по-польськи

Мала бути "добра зміна". Але все закінчилося конституційною кризою і гострою критикою дій польського уряду з боку Європейського Союзу і Ради Європи.

Минулої середи депутати Європарламенту ухвалили резолюцію щодо проблем із демократією та верховенством права у Польщі. Це реакція на кризу, що виникла у зв'язку з небажанням польської влади оприлюднювати рішення Конституційного трибуналу (КТ) та незаконним втручанням у діяльність цього суду.

Торік Беата Шидло і партія "Право і справедливість" ішли до влади в Польщі під гаслом "добра зміна": мало бути приємно, безконфліктно, а ефект від зростання економіки нарешті повинні були відчути звичайні поляки. Виборці повірили обіцянці. Тим більше що в народі наростала втома від восьмирічного правління "Громадянської платформи".

Не минуло й півроку правління, а "добра зміна" стала синонімом українського "покращення" - цю фразу у Польщі згадують здебільшого в іронічному значенні. Про що, власне, йдеться? Прояснити суть конституційної кризи нелегко, оскільки в її правових нюансах заплуталися й самі польські юристи. А більшість звичайних поляків вже давно перестала розуміти, про що мова, і це прояснює, чому, попри ризик міжнародної ізоляції Польщі, рейтинги ПіС істотно не зменшуються.

Підкорити Трибунал

Насправді ж, привід для виникнення кризи дав не ПіС, а "Громадянська платформа", яка на останньому засіданні попереднього Сейму обрала п'ятьох нових суддів Конституційного трибуналу. Зокрема двох з них - із відстроченим терміном прийняття посади: хоча їх мав обрати новий Сейм, у якому ГП вже не має більшості.

Політики ПіС назвали цей крок спробою закріпити впливи "Громадянської платформи" у Конституційному суді: за словами Ярослава Качинського і Беати Шидло, судді, номіновані в останню мить ГП, могли би блокувати більшість реформ нової влади під приводом їх неконституційності.

Причому ПіС і президент Анджей Дуда, вперше за 25 років польської демократії, публічно поставили під сумнів незалежність Трибуналу. Мовляв, судді у своїх рішеннях керуються не лише буквою закону, а й мають свої політичні погляди, що впливають на те чи інше рішення. Таке сталося вперше в польській політиці: раніше жодна влада навіть не натякала, що судді можуть бути необ'єктивними, - уряди Копач, Туска, Міллера, Бузека, Цімошевіча беззастережно приймали будь-які рішення Трибуналу.

Далі президент Дуда відмовився підписати номінацію суддям, обраним попереднім парламентом. 19 листопада ПіС ухвалив новий закон про Конституційний трибунал, що передбачає повторне обрання п'ятьох суддів (замість обраних попереднім Сеймом) і низку інших змін, які більшість юристів назвала незаконними.

Суть змін, на думку опозиції, - паралізувати Трибунал, щоб він не міг оцінити, чи не суперечать закони, підготовлені кабінетом Беати Шидло, Конституції. Зокрема, згідно з новим законом, Трибунал має засідати тільки в повному складі. Таким чином для блокування розгляду справи достатньо, щоб один лояльний до ПіС суддя цілеспрямовано не приходив на засідання.

Другий суперечливий момент: згідно з новим законом, Трибунал повинен розглядати справи у хронологічній послідовності. А це означає, що закони, підготовлені урядом Беати Шидло (фундамент так званої доброї зміни), Трибунал розгляне тільки в 2019-му чи 2020 р. Або не розгляне ніколи. А згідно з Конституцією навіть явно неконституційний закон вважається чинним доти, доки його неконституційність офіційно визнає Трибунал.

5 грудня 2015 р. новий Сейм (у якому абсолютну більшість має ПіС) обрав п'ятьох нових суддів Конституційного трибуналу. Відтоді в країні фактично має місце подвійний правовий порядок - частина країни вважає, що нових суддів обрано незаконно, що законними суддями є ті, яких обрав попередній Сейм. Такого тлумачення закону дотримується, зокрема, голова КТ Анджей Жеплінський, який скликав засідання для того, щоб проаналізувати відповідність нового закону про Трибунал Конституції. Трибунал визнав закони і постанови Сейму, ухвалені за поданням ПіС, недійсними, у результаті чого... прем'єр Беата Шидло не оприлюднила цього вердикту КТ в урядовому "Щоденнику законів", що є формальною передумовою для набрання рішенням чинності.

Дальші деталі цієї суперечки залишимо осторонь, бо в них заплуталися навіть видатні польські юристи - фахівці конституційного права. Досить сказати, що в цьому випадку Конституційний трибунал був змушений виступати суддею у власній справі і вирішити, чи відповідає Конституції ухвалений новим Сеймом закон про той самий Трибунал.

Однак невідомо було, в якому складі і на яких умовах Трибунал має засідати - відповідно до нового закону (конституційність якого і мав оцінювати) чи старого правового порядку. Відтак уряд вирішив просто ігнорувати рішення КТ і не оприлюднювати його постанов - мовляв, це не було законне скликання, судді просто зібралися на товариську зустріч.

Суспільні протести: ветерани "Солідарності" згадали молодість

Конфлікт навколо Трибуналу одразу викликав хвилю суспільних протестів, які перетворилися на досить сильний і організований рух - Комітет захисту демократії (KOD - Komitet Obrony Demokracji). Його створили вже в листопаді, тобто через місяць після того, як ПіС перейняв владу. Назва руху явно перегукується з назвою легендарного Комітету захисту робітників - першого широкого руху спротиву проти комуністичної системи (ще до "Солідарності"), який заснував, зокрема, вже покійний Яцек Куронь.

Засновники й прихильники KOD вважають, що ПіС і президент Дуда грубо порушили Конституцію, а відтак демократія опинилася в глибокій кризі, з якої можна вийти тільки масовими протестами на зразок українського Майдану (або польських антикомуністичних страйків - багато активістів KOD свого часу були діячами підпільної "Солідарності"). Лідери Комітету захисту демократії (зокрема Матеуш Кійовський) вважають ситуацію в Польщі подібною до того, що відбувається в Угорщині Віктора Орбана. Деякі впливові публіцисти йдуть іще далі: вони говорять, що Польща перетворюється на "другу Білорусь", і якщо не зупинити підкорення і маргіналізації Трибуналу, наступних вільних виборів може й не бути.

KOD було створено як аполітичний громадський рух, однак із самого початку його активно підтримала парламентська опозиція: на його боці солідарно виступають "Громадянська платформа", "Сучасна" Ришарда Петру і Польська селянська партія. Саме підтримка цих партій допомогла практично з нуля створити великий рух, який уже кілька місяців поспіль проводить великомасштабні вуличні протести.

Велике значення має і те, що більшість впливових польських ЗМІ підтримує радше KOD, ніж уряд. Саме у відповідь на цей факт ПіС на початку свого правління в експрес-режимі змінив закон про публічне телебачення і радіо, що дозволило провести небачену раніше зміну кадрів. Попередні уряди такі персональні зміни робили у білих рукавичках і поступово, а ПіС звільнив "неправильних" журналістів і працевлаштував "своїх" зухвало й швидко, навіть не приховуючи своєї мотивації.

Подібна зміна кадрів на "поганих, але своїх" відбувається й в інших державних установах і підприємствах, і ще нахабніше, ніж за часів "Громадянської платформи".

Чи загрожує країні ізоляція?

Конфлікт навколо Конституційного трибуналу вийшов за межі Польщі і став предметом дискусій у рамках ЄС та Ради Європи. Привід для цього дав сам спікер парламенту Марек Кухцінський, один з найбільш лояльних соратників Ярослава Качинського.

Для заспокоєння настроїв, без консультації з Качинським, який є фактично "надпрезидентом", Кухцінський запросив до Польщі Венеційську комісію, яка згодом надала негативний для "Права і справедливості" висновок. У відповідь Беата Шидло і Анджей Дуда традиційно вирішили проігнорувати цей вердикт. Мовляв, то просто суб'єктивна думка, що не має жодного значення.

Справою зайнявся також і Європейський парламент. 13 квітня, після бурхливих дебатів, Європарламент ухвалив резолюцію щодо загроз демократії та верховенству права у Польщі. У документі депутати закликали польський уряд повністю виконувати рекомендації Венеційської комісії, зокрема оприлюднювати рішення Трибуналу. В резолюції також рекомендовано, щоб у разі її невиконання Єврокомісія розпочала другий етап перевірки, чи існують у Польщі загрози демократії та верховенству права.

Це, зрештою, не єдиний конфлікт нової польської влади з Євросоюзом. Уряд Беати Шидло, разом із партнерами з "Вишеградської четвірки", відмовляється реалізовувати спільні рішення ЄС щодо біженців з Близького Сходу, а це додатковий фактор, що погіршує відносини Польщі з західними союзниками.

Резолюція Європарламенту і протести KOD, схоже, не переконають польську владу шукати компроміси. Тим більше що навіть перспектива міжнародної ізоляції не знизила підтримки ПіС виборцями.

Згідно з останнім соцопитуванням, проведеним для порталу Онет, ПіС може розраховувати на 29% голосів виборців, а його союзник "Кукіз-15" - на 11%. Друге місце посідає "Сучасна" Ришарда Петру (22%). "Громадянська платформа" має лише 14%. На межі виборчого порога - антисистемна проросійська партія "Корвін" із результатом 5%.

До парламенту не ввійшли б ані Польська народна партія (2%), ані ліві. Це означає, що, якби вибори відбулися сьогодні, ПіС і надалі правив би самостійно або в коаліції з Рухом Кукіза. Це додає владі впевненості у конституційному конфлікті. На користь ПіС працюють також щойно запущені соціальні подачки, головна з них - 500 злотих допомоги на другу і кожну наступну дитину, а також усе ще добра економічна кон'юнктура.

Отже, польська влада поставить радше на конфронтацію, ніж на компроміс. Взірцем для Ярослава Качинського є угорський лідер Віктор Орбан, який проводить аналогічну політику і, попри критику, не опиняється в ізоляції. Відтак у найближчі місяці можна очікувати загострення конфлікту, а про Польщу дедалі частіше говоритимуть як про проблемну державу. Із застереженням, що країна настільки економічно сильна і важлива для ЄС, що може собі дозволити таке балансування на межі закону.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК