Як Росія затриманнями та штрафами залякує корінний народ України

08 листопада, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Що відбувається у Криму

Як Росія затриманнями та штрафами залякує корінний народ України
© Крымская солидарность/Facebook

Після успішного саміту Кримської платформи Росія вирішила змінити тактику залякувань корінного народу України — кримських татар, додавши до свого арсеналу практику масових арештів.

Наймасовіше затримання сталося 4 вересня. Порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, Росія поширила на тимчасово окупований Крим дію своїх кримінального та адміністративного кодексів. З 2014 року окупаційна влада систематично проводить на півострові масові обшуки, арешти і фальсифікує кримінальні й адміністративні справи проти громадян України. Більшість жертв переслідувань на півострові — кримські татари.

Одне з помітних і перше за масштабами затримання (53 громадянина України) сталося після успішного саміту Кримської платформи. 3 і 4 вересня ФСБ, обшукавши помешкання кримських татар, вивезла п’ятьох затриманих у невідомому напрямку. Серед зниклих були Ельдар Одаманов, Асан Ахтемов, Азіз Ахтемов, Шевкет Усеїнов та перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов, який виступав на саміті.

Викрадення задля тортур

Правозахисники Кримської правозахисної групи вказують на тенденцію: щодо жертв цих викрадень неодноразово застосовувалися тортури та інші незаконні методи слідства. Окупаційні силовики вдаються до цієї практики, щоб вибити з потерпілих «зізнавальні показання» у злочинах, яких вони не скоювали, або ж навіть у тих випадках, коли не було самого злочину.

Місцезнаходження окремих викрадених невідоме досі. До 2021 року кілька десятків громадян України стали жертвами насильницьких зникнень, як формулює такі випадки Конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. Серед них — Решат Аметов, Іван Бондарець, Валерій Ващук, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінєдінов, Іслам Джеппаров, Джавдет Іслямов, Ервін Ібрагімов та інші. Правозахисна спільнота в Україні нарікає, що Росія не розслідує цих злочинів на півострові.

Окупаційна влада зобов'язана була повідомити родичам та адвокатам про місцезнаходження п’ятьох затриманих у вересні громадян України, утім, цього не зробила. Це стурбувало кримськотатарську спільноту, і 4 вересня люди почали виходити до будівлі ФСБ в Сімферополі.

 

 

Кримська правозахисна група (КПГ) опитала потерпілих, ретельно вивчила події під будівлею незаконного «управління ФСБ Криму» і дійшла висновку, що люди збиралися під установою самостійно, без попереднього зголошення, між 11:00 та 16:30. Станом на 16:30 перед ФСБ перебувало близько 50 людей разом із громадськими журналістами та блогерами. Вони не були зосереджені в одному конкретному місці і або сиділи в машинах, або стояли групами по кілька осіб на бульварі Франка та на вул. Дзержинського.

О 16:42 активістка Ельмаз Кірімлі розпочала вести стрім з місця події, де «майор поліції» Олексій Стеценко в мегафон виголошував, що в місцях масового скупчення люди мають перебувати в масках. Він також повідомив присутнім про ст. 20.2.2 КоАП РФ. Вона передбачає адміністративну відповідальність за участь у масовому скупченні громадян, яке спричинило порушення правопорядку. На цій підставі Стеценко вимагав припинити правопорушення і негайно розійтися, інакше всіх доставлять до органів МВС. Утім, у прямій трансляції видно, що кримські татари були в медичних масках. Більше того, на території України не запроваджено надзвичайного чи воєнного стану.

 

Крымская солидарность/Facebook

 

Кримські правозахисники звертають увагу на той факт, що коли Стеценко вимагав від присутніх розійтися, автобус для доставлення затриманих до «відділку поліції» вже був припаркований.

Затримувати кримських татар, які перебували на сусідніх із будівлею ФСБ вулицях, ОМОН почав о 16:52. Перш ніж завести людей в автобус, їх обшукували. За свідченнями затриманого Заїра Смедляєва, який спостерігав в автобусі за обшуками та затриманнями, російські силовики били громадян України щонайменше чотири рази.

Зі словами «виключай» та нецензурною лайкою силовики також затримали Ролана Османова, який проводив відеозйомку як журналіст громадського об’єднання «Кримська солідарність». Його затримали, хоча він попередив силовиків, що є журналістом. КПГ зафіксувала, як співробітник ОМОНу під час затримання вдарив його головою об автобус.

Крымская солидарность/Facebook

Загалом того дня силовики затримали п’ятьох медійників, зокрема Владлена Сейдалієва, Нурі Абдурашитова, Айдера Кадирова та Шевкета Кайбуллаєва.

О 16:58 затримали Зарему та Арсена Ахтемових — матір і брата затриманого в ніч проти 4 вересня Асана Ахтемова. Жінка повідомила співробітникам ОМОНу, що її син Арсен прийшов сюди, аби дізнатися, чи все з нею гаразд, а вдома на нього чекає однорічна дитина. На що омонівець відповів: «У всіх є діти, треба було думати, коли сюди йшов».

Крымская солидарность/Facebook

На відео правозахисниці «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієвої зафіксовано, як співробітники ОМОНу біжать затримувати людину, котра перебувала за приблизно 50 метрів від інших. На переконання КПГ, це свідчить, що метою окупаційної влади було не забезпечення маскового режиму та захисту здоров'я громадян, як заявлено офіційно. Реальна причина — «прагнення припинити спроби людей домогтися інформації від силовиків про місцезнаходження Нарімала Джелялова та інших затриманих у цій справі кримських татар», а також не допустити мирного зібрання біля будівлі ФСБ.

Кілька затриманих засвідчили КПГ, що після того, як автобус заповнили людьми, до нього зайшли співробітники ОМОНу. Один із них ударив затриманого по нирках за те, що той на нього дивився.

«Застосування насильства до затриманих було необґрунтованим і неадекватним. Таким чином, своїми діями співробітники силових структур не прагнули запобігти «загрозі громадському порядку», оскільки такої загрози не було. Їхні поведінка та дії демонструють прагнення залякати, образити і принизити затриманих людей», — наголошує Кримська правозахисна група.

Ба більше, як зауважують у КПГ, факти застосування сили російські силовики не зазначали у протоколах, а «судді» ігнорували їх.

«Таким чином, ці співробітники силових структур, як і раніше, не будуть покарані за незаконне застосування сили. Зазначені факти дають підстави говорити про нелюдське поводження з затриманими учасниками мирних зборів, що принижує гідність», — доходять висновку кримські правозахисники.

Не пізніше 18:16 автозак із «Росгвардією» та автобус повернулися назад на бульвар Франка, щоб затримати тих, хто був у припаркованих поруч машинах.

Усі потерпілі повідомляють, що під час затримання їм не пояснили причину обмеження волі і не роз'яснили їхніх прав. На самих відеозаписах чути, як силовики кажуть: «Пройдімо», «Не затримуємося».

Відомо також про затримання Владлена Сейдаметова, який вів відеотрансляцію у громадському місці перед «Центральним відділком поліції». Куртсеїт Абдуллаєв повідомив КПГ, що під час затримання його побили.

Більшість потерпілих відпустили близько 22:00, решту — о 00:30, склавши на них протоколи за ст.20.6.1. КоАП РФ («Невиконання правил поведінки при надзвичайній ситуації чи загрозі її виникнення»). Нікому з опитаних потерпілих «поліція» не надала копії протоколу затримання.

Ескендера Ахтемова (батько політв’язня Азіза Ахтемова) та Арсена Ахтемова (брат політв’язня Асана Ахтемова) помістили в ізолятор тимчасового тримання. Їх звинуватили у правопорушенні за ст. 19.3. КоАП РФ («Непідкорення вимозі співробітника поліції»).

Наступного дня незаконний «Київський районний суд Сімферополя» вирішив помістити їх під адміністративний арешт. «Суддя» Денис Діденко присудив Ескендеру Ахтемову 15 діб арешту, а «суддя» Антон Цикуренко засудив Арсена Ахтемова на 10 діб арешту.

Російська версія кривосуддя

Правозахисники нагадують, що, відповідно до ст. 64 четвертої Женевської конвенції, РФ як держава-окупант не має права змінювати склад судових органів і застосовувати своє кримінальне законодавство на окупованій території України. Проте «суди» у Криму створені й функціонують із порушенням норм міжнародного гуманітарного права, а судові процеси в таких «судах» відбуваються з порушенням принципу здійснення правосуддя лише судом.

У наступні кілька тижнів «Київський райсуд» розглядав адміністративні провадження проти затриманих. Одне провадження було закрите через відсутність складу правопорушення. Затриманий молодик не брав участі у спонтанному мирному зібранні, а просто проходив повз. Утім, його затримали через його кримськотатарську зовнішність. Щодо інших учасників мирного зібрання незаконні «судді» винесли постанови про штрафи на суми від 1 тис. до 30 тис. руб.

Відповідно до висновків КПГ, «судді» порушили принцип змагальності сторін, оскільки адвокати не мали можливості заявляти докази невинності, допитати свідків із боку захисту і обвинувачення, не були присутні «прокурори», натомість самі «судді» виконували роль сторони обвинувачення.

У зазначених провадженнях «суди» послуговувалися показаннями двох свідків — Ірини Андреюшкіної та Олександра Бондаренка. Це продавці магазину «Максимум» на бульварі Франка, 12.

Правозахисники відзначають неправдивість свідчень Бондаренка. У них він стверджував, що біля будівлі ФСБ зібралися громадяни «східної» зовнішності, на 15:00 їх було понад 50 осіб; що вони постійно пересувалися вздовж будівлі ФСБ; всі були без масок і поводилися агресивно. За його свідченнями, люди робили спроби проникнути в будівлю ФСБ і «продовжували вчиняти адміністративне правопорушення, доки не були доставлені співробітниками поліції до одного з відділків».

На численних фото й відео, як зазначає КПГ, зафіксовано, що багато присутніх були в масках, а сам свідок не міг знати, куди саме доставили затриманих, і, тим більше, оцінювати їхні дії як адміністративне правопорушення. Показання обох свідків підтверджують лише факт перебування людей на бульварі, ні на кого конкретно не вказуючи. Кримська правозахисна група наполягає, що ці свідчення не можуть слугувати доказом проти будь-якої конкретної людини.

Правозахисники вказують на одне з показових засідань, на якому судили редактора кримськотатарської газети «Авдет» Шевкета Кайбулаєва. «Суддя» Віра Серікова відхилила всі клопотання захисту, заявивши, що «в цьому немає потреби, і всі необхідні докази вже надано».

Крім того, сама постанова щодо Кайбулаєва є повною копією постанов, щонайменше, сімох затриманих — Сервера Алієва, Недіма Амзаєва, Зареми Ахтемової, Рамазана Сусанова, Руслана Умерова, Ібрагіма Черегтми та Ескендера Емірамзаєва. А Куртсеїт Абдуллаєв отримав поштою постанову, в якій ішлося: «після ознайомлення зі справою Руслана Умерова було ухвалено рішення прийняти до провадження справу Аліма Мамутова». Тобто, копіюючи ухвали, «суддя» забув навіть змінити прізвища «обвинувачених».

Також, до прикладу, в ухвалі проти Куртсеїта Абдуллаєва «суддя» Михайло Бєлоусов зазначив, що «підставою» для збільшення суми штрафу є працездатний вік, хоча Абдуллаєву 65 років — пенсійний вік на території як України, так і країни-агресора. Також «суддя» в ухвалі написав, що Абдуллаєв нібито у скоєному правопорушенні не покаявся, тоді як самого Абдуллаєва на слуханнях не було, а отже Бєлоусов не міг цього знати. На переконання КПГ, такі факти свідчать, що «судді» не розглядають кожну справу по суті, а просто дублюють ухвали та справи щодо затриманих.

Під час слухання провадження проти Владлена Сейдалієва Бєлоусов відмовився долучати відео, яке доводить, що Сейдалієва затримали під «Центральним відділком поліції», тобто за понад 3 км від будівлі ФСБ. Однак Бєлоусов у своєму рішенні сперся на версію МВС та свідчення Бондаренка й Андреюшкіної.

Крім того, «суддя» Галина Хулапова розглянула провадження за відсутності затриманого Рамазана Сусанова, хоча той чітко зголосився бути присутнім на засіданні. Вона присудила йому штраф на суму 10 тис. руб. (3 719 грн).

На 12 жовтня КПГ зафіксувала 45 постанов про штрафи щодо учасників подій 4 вересня в Сімферополі.

Надалі в Сімферополі відбувалися масові затримання тих кримських татар, котрі як вільні слухачі хотіли потрапити на засідання «Кримського військового гарнізонного суду». Періодично в цьому «суді» політв’язні або їхні адвокати через конференц-зв’язок беруть участь у засіданнях, де апеляційні інстанції в Росії розглядають скарги. Утім, окупаційна влада не пропускає вільних слухачів на засідання і затримує тих, хто під будівлею «суду» лишається чекати на адвокатів, щоб дізнатися про результати засідань. Також вона затримує тих, хто висловлює протест проти політичного переслідування.

Related video

Реакція

Державні відомства засуджують переслідування громадян у Криму. Так, до прикладу, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав Росію припинити практику обшуків у будинках кримських татар і перестати зривати злість на невинних людях за прагнення України деокупувати Крим.

Прокуратура Автономної Республіки Крим та поліція автономії кваліфікують масові затримання наших громадян як злочин за ч. 2 ст. 146 ККУ («Незаконне позбавлення волі або викрадення людини») і вже порушили низку кримінальних проваджень.

Утім, правозахисній спільноті в Україні очевидно: лише роботою українських правоохоронців систематичних і широкомасштабних порушень прав людини на півострові не зупинити. Саме тому вони знову і знову після затримань закликали уряди держав активізуватися в межах Кримської платформи, щоб відреагувати на порушення Росією прав людини.

«Зрозуміло, що для припинення порушень прав людини на півострові необхідна деокупація Криму. Всі порушення — це наслідок окупації та політики РФ, що спрямована на придушення прав і свобод у Криму. Росія використовує COVID-19, аби порушувати, зокрема, право громадян на мирні зібрання, свободу переміщення та свободу слова. Коронавірус — шикарний для них привід для заборон. Мине пандемія, вони вигадають щось інше», — підсумував аналітик КПГ Олександр Сєдов.

Більше статей Миколи Мирного читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК