Як Зеленський про «вагнерівців» із Лукашенком говорив

04 жовтня, 2021, 17:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Непрофесійними і двозначними висловлюваннями президент підриває довіру до себе та своєї команди

Як Зеленський про «вагнерівців» із Лукашенком говорив
© Офіс президента

«Не шукайте «зради» там, де її немає», — заявив у неділю Володимир Зеленський на брифінгу в Трускавці, де зібралися нардепи зі «Слуги народу». І сам же дав підстави для її пошуку, підтвердивши зізнання, зроблене три місяці тому: він говорив із Олександром Лукашенком про «вагнерівців» до їх затримання в Білорусі.

«Моє обговорення питання «вагнерівців» було з паном Лукашенком по телефону, це правда, коли ці люди, наскільки мені відомо, автобусами заїхали на територію Білорусі... Отож, коли вони заїхали (виділено автором. — В.К.), ми розуміли прекрасно, тому що про справи цих людей, бойовиків інформація давно є в державі, у мене була розмова з (на той момент) президентом Олександром Григоровичем Лукашенком. Я йому сказав: «Там у вас бойовики, у нас є інформація, що вони...» Ну, там якісь деталі я йому говорив. І він мені сказав: «Так, ми вивчимо це питання, обов'язково... Ми зробимо все можливе». І після цього — все», — повідомив Зеленський.

Цих слів достатньо, аби зробити висновок: саме Зеленський припинив операцію українських і американської спецслужб із документування злочинів та піймання «вагнерівців», які воювали в Донбасі. Цілком можливо, він вирішив, що операція з піймання «вагнерівців» не має стовідсоткової гарантії на успіх, а в разі успішного завершення загрожує серйозними зовнішньополітичними ризиками. І, хоча президент має право приймати політичні рішення та вибирати спосіб, яким переривати операцію українських спецслужб, його слова і дії викликають розмови про «крота» в його офісі.

Пізніше на брифінгу український президент нерозбірливо уточнив, що телефонна розмова мала місце під час запису інтерв'ю Дмитра Гордона з Лукашенком. Нагадаємо: це відбулося 5 серпня 2020 року. «Вагнерівців» же білоруські спецслужби затримали 29 липня.

Зеленському вже давно не завадило б розуміти ціну слів, які промовляє президент. Адже він представляє країну, а не «95 квартал». У кращому разі, недорікуватість очільника держави може розсмішити. У гіршому — призвести до обвинувачення в держзраді. Непрофесійними і двозначними висловлюваннями президент підриває довіру до себе та своєї команди і тільки роздмухує вуглики скандалу, який оточення Зеленського щосили прагне погасити. Таке трапляється вже не вперше.

Нинішнього літа в інтерв'ю «1+1» президент уже визнавав, що розмовляв про «вагнерівців» із Лукашенком. Тоді Зеленський у таких висловлюваннях говорив про дзвінок, що складалося враження, наче розмова відбувалася до затримання найманців білоруським КДБ. Правда, потім радник глави ОП Михайло Подоляк запевняв, що розмова Зеленського з Лукашенком, про яку згадав президент, відбулася 5 серпня, через тиждень після того, як було затримано «вагнерівців, і йшлося про їх екстрадицію.

Такі заяви й коментарі зовсім не зміцнюють довіри до Банкової. В Україні багато хто підозрює, що операція з піймання «вагнерівців» — яку на Банковій ще рік тому називали «маячнею» та «російським фейком» — зірвалася через витікання інформації, що сталося, ймовірно, з боку найближчого оточення Зеленського. Підозра падає на главу офісу президента Андрія Єрмака і першого заступника секретаря РНБО, голову комітету з питань розвідки Руслана Демченка.

За версією деяких представників українських спецслужб, після наради в президента наприкінці липня 2020 року Єрмак попросив тодішнього голову військової розвідки Василя Бурбу скасувати операцію: оскільки було досягнуто домовленості з Москвою про перемир'я, глава ОП боявся, що у разі проведення операції перемир'я буде зірване, і тоді постраждає репутація Зеленського. Бурба погодився відкласти операцію на два дні.

Однак наступного дня після наради в Зеленського білорусів, мовляв, на доручення Єрмака, повідомили, що «для дестабілізації обстановки в період передвиборної кампанії» на територію Білорусі прибули три десятки російських громадян. За однією з версій, із Києва зателефонували главі МЗС Білорусі Володимиру Макею, за іншою — главі адміністрації білоруського президента Ігорю Сергієнку. І, хоча Лукашенко днями спростував інформацію про дзвінок від української сторони, наші джерела стверджують, що в американців є запис цієї розмови.

Якщо ця версія правдива, то не дивно, що на Банковій занервували. Якби інформація підтвердилася, президентська команда зазнала б серйозних репутаційних втрат в українському суспільстві, що позначилося б на рейтингу Зеленського.

Не дивно, що ще на початку року розслідування зриву операції, яке проводив міжнародний проєкт Bellingcat, викликало на Банковій істерику. Очікувалося, що проєкт журналістів-розслідувачів назве ім'я інформатора. Але після того, як навесні керівник військової розвідки Кирило Буданов і заступник глави ОП Роман Машовець намагалися переконати заступника голови британської розвідки Лі Лоуренса, щоб МІ-6 вплинула на Bellingcat і не допустила виходу фільму, в ОП, схоже, вже не бачать особливих причин для хвилювань.

В інтерв'ю Радіо НВ журналіст Bellingcat Христо Грозєв так проанонсував близький вихід текстової версії розслідування: «Боюся, що ми опублікуємо подробиці, які не суперечитимуть офіційній версії». Грозєв також заявив: він не вважає, що операцію «злили». При цьому він допустив, що ОП вжив «легітимних, але помилкових дій», які на той момент могли здаватися правильними. Грозєв також стверджує, що росіяни не здогадувалися про операцію.

Ця версія подій від Bellingcat більш ніж влаштовує Банкову.

sbu.gov.ua

Не особливо турбує ОП і робота тимчасової слідчої комісії (ТСК) щодо «вагнерівців». Наші численні поінформовані співрозмовники впевнені: мета, якою керується Банкова, що мусила під тиском опозиційних депутатів нинішньої весни погодитися на створення ТСК, — внести спокій в українське суспільство, розбурхане розмовами про можливого «крота» в найближчому оточенні президента, формально провести роботу та обілити репутацію глави ОП Андрія Єрмака.

Після того, як голова ТСК Мар'яна Безугла минулого місяця кілька разів публічно прокоментувала роботу комісії, сформувалася офіційна версія. Вона полягає в наступному.

Українські спецслужби — ГУР МО та СБУ — проводили «спеціальний захід» із піймання російських найманців, яких мали затримати в Туреччині. За одним зі сценаріїв, передбачалося посадити літак із «вагнерівцями» в Україні. Операція була українська, з іноземними розвідками відбувався тільки обмін інформацією. «Спецзахід» не зірвали, його лише відклали. При цьому «ФСБ вже моделювала ситуацію, щоб затягти Україну в те або інше рішення». За словами Безуглої, у групі «вагнерівців» також перебував агент білоруської спецслужби, а «російські спецслужби знали ще про захід документування у форматі вербування».

В очах президентської команди загальну картину псують лише одкровення Василя Бурби.

Так, після численних перенесень, позаминулого тижня ТСК у закритому режимі на території штаб-квартири ГУР МО заслухала показання Бурби. Посилаючись на джерела в комісії, головний редактор «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов повідомив, що ексглава військової розвідки розповів про підготовку спецоперації, план якої був підписаний міністром оборони Андрієм Тараном, і заявив, що наказ про перенесення спецоперації дав Єрмак. Бурба також підтвердив, що операція проводилася спільно зі спецслужбами НАТО.

Деякі наші співрозмовники стверджують, що основна мета, якою керується Бурба, привертаючи публічну увагу до зірваної операції, — убезпечити себе. Мовляв, колишній глава військової розвідки побоюється, що Зе!команда постарається порушити проти нього справи (у тому числі й у зв'язку з викраденням судді Миколи Чауса та переправленням того до Молдови 2016 року), щоб домогтися свідчень проти Петра Порошенка. Ряд співрозмовників ZN.UA вважають, що ця проблема може бути вирішена за умови надання певних гарантій безпеки Бурбі з боку офісу президента.

Попри скандальні через їхню двозначність висловлювання Зеленського, мабуть, усе йде до того, що історія із зірваною операцією з піймання «вагнерівців» потроху вщухне. Наші співрозмовники сумніваються, що після Бурби будуть заслухані інші основні фігуранти зірваної операції — глава ОП Андрій Єрмак та колишній перший заступник голови СБУ Руслан Баранецький. Останній підтримує дружні стосунки з Єрмаком і, як раніше повідомляло ZN.UA, відмовився давати показання ТСК в обмін на кадрове призначення.

Швидше за все, ТСК озвучить версію, що зрив операції стався через дії російських та білоруських спецслужб. І, таким чином, зніме підозри з тих, кому й досі довіряє президент. Ідеться не тільки про Андрія Єрмака, а й про Руслана Демченка, якого в оточенні президента вважають досить ефективним виконавцем і чия цікавість щодо джерел отриманої розвідслужбами інформації виходить далеко за межі його функціональних обов'язків.

За великим рахунком, історія з провалом операції з піймання «вагнерівців» нічого нового для наших західних партнерів не відкрила. Вони, розуміючи роль деяких високопоставлених українських чиновників у всій цій історії, продовжують підтримувати з ними діалог. Україна ж із цього скандалу виходить із підмоченою репутацією держави, її керівництва та спецслужб.

Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК