Ідеальний меч уже в руках коваля

11 березня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Китай розробляє «нову філософію розвитку»

Ідеальний меч уже в руках коваля
© ДЕРЖАВНА РАДА КНР

Дві сесії Всекитайських зборів народних представників, що стартували в Пекіні 4 березня, проходять за класичними політичними канонами КНР — із тисячами делегатів від усіх регіонів та верств суспільства. Робота сесій не зводиться до засідань із затвердження звіту уряду, бюджету, плану розвитку на 14-ту п'ятирічку, прийняття законів, поправок і документів; це час пресконференцій, спілкування партійного керівництва з делегатами, експертними групами, внесення пропозицій та ініціатив знизу. Один із найцікавіших продуктів роботи сесій цього разу — Цілі довгострокового розвитку країни до 2035 року.

Озвучені вищими державними лідерами Китаю досягнення й ініціативи, що запускаються, як завжди мають позитивний і трохи розмитий характер: постковідне відновлення та зростання ВВП на 6%, 11 мільйонів нових робочих місць у містах і безробіття на рівні 5,5%, низька річна інфляція (до 3%) та стабільність обмінного курсу. Китай націлюється на підвищення загального рівня життя своїх громадян, забезпечення їх якісною охороною здоров'я, відновлення рівня народжуваності та поліпшення екологічної ситуації завдяки зниженню енергоємності ВВП (на 13,5%) і викидів вуглекислого газу (на 18% на одиницю ВВП). Заплановані дії мають сприяти подоланню поточних труднощів, «піднести китайську економіку на нові висоти» й забезпечити подвоєння ВВП до 2035 року.

Не акцентованою, але, безперечно, головною метою, яку ставить перед собою китайська держава на найближче майбутнє, є «нова філософія розвитку», що спирається на «високотехнологічну трансформацію».

Прем'єр-міністр КНР Лі Кецян
Прем'єр-міністр КНР Лі Кецян
ДЕРЖАВНА РАДА КНР

Технології — слово, яке 23 рази згадав прем'єр-міністр Лі Кецян під час виступу з доповіддю про роботу уряду. У попередньому його виступі воно згадувалося лише п'ять разів. «Ми зміцнюватимемо нашу стратегічну науково-технічну потугу, ...забезпечимо успіх проєктів, запущених для досягнення проривів у базових технологіях ключових галузей», — заявив Лі.

Технологічна самодостатність — гостра потреба, усвідомлена в Піднебесній і відрефлексована в документах сесій. Вона випливає з антикитайської політики «роз'єднання» економік і ланцюжків вартості Дональда Трампа та «динамічної конкуренції» Джо Байдена. Сил для її досягнення в Китаю достатньо.

Стратегія розвитку, веденого інноваціями

У п'ятирічки 2006–2015 років технологічна політика Китаю мала копіювальний характер, відтворюючи виробничі рішення, що є в розвинених країнах. Під впливом успіхів у боротьбі з попередньою глобальною фінансовою кризою в 2010-х роках у середовищі китайських експертів почав ширитися концепт «займання командних висот у технологічній революції», сенс якого полягав у переміщенні Китаю з середніх у верхні сегменти глобальних ланцюжків створення вартості. У його рамках державні органи влади, відповідальні за промислову політику, стали таргетувати розвиток нових галузей, таких як сонячна енергетика, вітрові турбіни, зарядні батареї тощо. Паралельно оформилися перші ємні інноваційні програми, такі як «Зроблено в Китаї 2025», особливістю яких усе-таки залишався слабкий внутрішній зв'язок галузей, вибраних як проривні.

У китайських політиків сформувалося бачення, що нині країна і світ стоять на порозі специфічної хвилі технологічних змін, яка дає єдиний і ексклюзивний шанс потрапити в лідери технологічних перегонів і стати провідною економікою планети. Цей погляд відбито у доповіді Лі Кецяна: «Китай залишається у важливому періоді стратегічних можливостей… Ми маємо чітко розуміти цей новий етап розвитку, повною мірою скористатися новою філософією розвитку й активізувати наші зусилля на створенні нової моделі, що сприяє високоякісному розвитку».

ДЕРЖАВНА РАДА КНР

Унікальні можливості, про які йдеться, пов'язані з групою всеосяжних революційних технологій, що радикально змінюють конкурентне середовище і відносну потугу країн. Вони лежать на стику комунікацій, великих даних та штучного інтелекту. Єднальною ланкою для них є швидкість обміну інформацією, що забезпечується технологією 5G. Дані величезних обсягів генеруються всюдисущими датчиками, сенсорами, камерами та супутниками, методи зберігання і обробки даних стрімко вдосконалюються, а ШІ дозволяє знаходити в них закономірності.

Із прицілом на неоціненні вигоди, гарантовані лідерові в індустріях майбутнього, в Піднебесній уже перепідпорядкували свої індустріальні проєкти новій «Стратегії розвитку, веденій інноваціями». У її рамках передбачається, що Китай на 2020 рік стане інноваційною нацією; на 2030 рік буде лідируючою інноваційною нацією, що забезпечуватиме зростання за рахунок інновацій; на 2050-й стане технологічною наддержавою. Перелік секторів, у яких КНР домагається технологічної переваги, змінюється від документа до документа, але деякі проступають цілком рельєфно — IT, цифрові медіа й мережі, передове промислове машинобудування, дослідження космосу та океанів, науки про життя (звідки під впливом ковід-19 на передній план вийшла фармацевтика), чиста енергетика (зокрема ядерна) і безпілотні автомобілі. Програми забезпечення інновацій у конкретних секторах готуються на основі завдань, поставлених у п'ятирічках, і з'являться через один-два роки.

Зброя «Нової філософії розвитку»

У більшості західних країн політика підтримки інновацій має горизонтальний характер: для стартапів створюється сприятливе, але конкурентне середовище, а також необхідна інфраструктура. Конкретні сектори при цьому таргетуються досить рідко.

У Китаї такий підхід вважають уже недостатнім. Раніше інновації орієнтувалися на швидке впровадження нових цільових технологій у галузі звичайної промисловості. Нині експертні кола починають розуміти, що для бажаного ривка слід забезпечувати інвестиції не тільки у прикладні розробки. В урядовій доповіді 2021-го визнано, що «фундаментальні дослідження — джерело наукових і технологічних інновацій», тому витрати на них збільшаться на 10,6%, а в НДІ з'явиться більше свободи розпоряджатися фінансами. Це допоможе китайським ученим «повністю присвятити свій час і енергію науковим дослідженням та великим досягненням у ключових технологіях, точно так само, як у давнину коваль витрачав роки на кування ідеального меча».

Борючись із кризою 2008–2009 років, китайські технократи переконалися, що інвестиції в інфраструктуру — найкраща зброя, яка не тільки гарантовано відновлює сукупний попит, а й створює супутній ефект для підприємців у формі поліпшених умов ведення бізнесу. Під час кризи 2020-го перевірений засіб творчо переосмислили: об'єктом інвестування стала не фізична, а цифрова інфраструктура. Гроші було спрямовано на поліпшення мереж зв'язку, базові станції 5G, впровадження ШІ в базову інфраструктуру, нові обчислювальні потужності та процесингові центри, блокчейн і супутниковий зв'язок. Такий підхід різко контрастує з «Планом порятунку» кризової економіки США Д. Байдена, яким пропонується близько 1 трлн дол. роздати населенню у вигляді прямих трансфертів або допомог у зв'язку з безробіттям.

ДЕРЖАВНА РАДА КНР

Загалом, за озвученими китайським прем'єром даними, на 2020 рік Китай довів обсяг прямих інвестицій на НДДКР до 350 млрд дол. Хоча об'єктом державної підтримки Лі Кецян періодично згадував дослідницькі лабораторії, вузлова роль в інноваційній політиці належить не їм. Державні фонди, що спрямовують промисловість (ДФСП), — справжні канали зосередження інвестицій у цільових галузях.

Ці нові інститути (поширилися з 2018 року) виникають переважно при профільних підрозділах регіональних міністерств і відомств та діють, керуючись принципами інвестиційного менеджменту. Акумулюючи кошти різних донорів — агентств, великих банків, зацікавлених держпідприємств, приватний венчурний капітал, муніципальні гроші, — ДФСП формують інвестиційні комітети, проводять конкурси проєктів і фінансують найкращі з них. Фонди мають фіскальні преференції від влади, однак поводяться незалежно у визначених для них секторах і сферах. 60% їх працюють тільки з інноваціями.

Об'єднання Китаєм у рамках інноваційної політики вертикальної державної координації з ринковими принципами розміщення коштів дозволяє таргетувати роботу промисловості й істотно підвищити ефективність застосування грошей. Не випадково прем'єр КНР декларує намір «скористатися ринковими силами, щоб спонукати підприємства до інновацій». Стратегічно позиціюючи свій науково-дослідний комплекс відносно відкриттів, нагромаджуючи таланти й інфраструктуру, Піднебесна зможе найшвидше адаптувати майбутні передові рішення, розвивати нові продукти і перерозподіляти вигоди.

США можуть залишатися лідерами в окремих передових секторах (Інтернеті, ШІ, сенсорах, транспортних мережах тощо), але їх загальне нескоординоване домінування поступово слабшатиме. 30 млрд дол., які Конгрес, можливо, одноразово виділить на підтримку американського хай-теку, навряд чи буде достатньо. Пекін упродовж п'ятирічки планує нарощувати інвестиції в НДДКР на порівнянну суму щорічно. «Нова філософія розвитку» керівництва Китаю, звісно, не позбавлена ризиків і вад, але успіху домагаються частіше, коли прагнуть його домогтися.

Більше статей Дмитра Єфремова читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК