ХАМАС—ФАТХ: чого чекати від "палестинського порозуміння"

Конкуруючі палестинські угруповання ХАМАС і ФАТХ підписали в Каїрі угоду про передачу контролю над прикордонними переходами в секторі Газа урядові національної єдності. ХАМАС зобов'язався передати контроль над КПП до 1 грудня. Після чого прикордонні переходи контролюватиме "президентська гвардія" Махмуда Аббаса.

Голова палестинської адміністрації і лідер партії ФАТХ Махмуд Аббас заявив про укладення "остаточної угоди" з ХАМАСом та "подолання палестинського розколу".

Теоретично це підписання стало найбільшим кроком уперед у внутрішніх палестинських відносинах за останнє десятиліття, а Єгипту вдалося продемонструвати, що Каїр повертає собі можливість знову стати впливовим чинником досягнення міжарабського порозуміння.

Проте варто згадати, що раніше схожі палестинські домовленості, яких вдавалося досягати для реалізації аналогічних складних змін, швидко "ламалися". Тому мало віриться, що узгоджені пункти вдасться виконати у повному обсязі.

За угодою, надскладні завдання, які нагромадилися за останні 10 років, а саме формування тимчасового уряду та проведення давно прострочених місцевих і президентських виборів, мають бути вирішені впродовж одного року з моменту її підписання. А це вже само собою закладає великі суперечності у відносини між її підписантами.

Адже і ХАМАС, і ФАТХ сподіваються, що саме в їхніх кандидатів - найбільші шанси виграти ці вибори. Коли щось піде не так, то чи готові обидві сторони, які досі ніяк не могли дійти згоди, визнати легітимною перемогу своїх опонентів?

Чого чекати від "палестинського порозуміння"? Адже ХАМАС, який закликає до знищення Ізраїлю, спровокував три війни з єврейською державою.

Канцелярія прем'єр-міністра Ізраїлю опублікувала коментар у зв'язку з оголошенням примирення між ФАТХом і ХАМАСом. Від імені Біньяміна Нетаніягу в цьому документі написано, що Ізраїль не сприймає такого примирення доти, доки ХАМАС націлений на знищення Ізраїлю і не готовий роззброїтися.

"Примирення з організацією вбивць, які прагнуть знищити Ізраїль, не наближає мир, а лише віддаляє його, - сказано в заяві Нетаніягу. - Що означає примирення з терористичною організацією, яка прагне знищити Ізраїль, підтримує геноцид, обстрілює тисячами ракет цивільне населення і риє терористичні тунелі, вбиває дітей, утискає меншини, забороняє ЛГБТ-спільноту, відкидає міжнародні зобов'язання, відмовляється повернути тіла полеглих ізраїльських солдатів скорботним матерям і батькам, піддає тортурам опозиціонерів, тужить за загибеллю бін Ладена? Об'єднання з масовими вбивцями є частиною проблеми, а не вирішенням".

Ізраїль, як і раніше, рішуче виступає проти будь-якої участі ХАМАСу в адміністрації Палестинської автономії. Він вважає ХАМАС терористичним угрупуванням і заявляє, що не матиме справи з палестинським урядом, у якому будуть його члени.

ХАМАС загалом, а в окремих випадках - його військове крило, визначається як терористичне угруповання в Ізраїлі, США, Євросоюзі, Великій Британії та інших державах.

Просування до підписання угоди в Каїрі відбувалося під пильним оком єгипетської розвідки і стимулювалося тим, що багато попередніх палестинських ініціатив зазнали невдачі. Але цього разу ставки для палестинців були набагато вищі.

Двом мільйонам палестинців Гази, що опинилися на крихітній прибережній смузі, яка часто порівнюється з в'язницею просто неба, Каїрська угода запропонувала потенційну зміну їхнього життя. Припинення постійної нестачі електроенергії, доступ до води та медичних послуг, а також можливість подорожей у зовнішній світ.

Палестинському керівництву угода відкриває перспективу ведення переговорів з Ізраїлем "єдиним голосом". Навіть якби це змусило найбільш радикально налаштовані угрупування бойовиків піти на болісні поступки й визнати свою нездатність терористичними актами просувати спільну справу - проголошення держави Палестина.

Хоча не дуже зрозуміло, як бачить 82-річний Махмуд Аббас відновлення переговорного процесу з Ізраїлем, якщо в новому палестинському уряді з'являться представники ХАМАСу. Адже навряд чи ізраїльтяни відмовляться від своєї позиції стосовно хамасівців і погодяться вести переговори про мирне врегулювання з їхньою участю.

Таким чином, Аббас сам себе загнав у пастку - коли примирення з ізраїльтянами разом із ХАМАСом є нереальним, а без участі ХАМАСу неможливо говорити про відновлення палестинської єдності.

Тим часом Єгипет поспішає і встановив 21 листопада як дату для наступного кроку в продовженні цього процесу. На думку єгиптян, зустріч у Каїрі всіх палестинських угруповань стане початком переговорів про формування уряду палестинської єдності. Деякі палестинські чиновники заявили, що сподіваються сформувати такий уже до січня 2018 р.

За умовами цієї угоди, ХАМАС та Палестинська адміністрація утворюють спільні поліцейські сили зі, щонайменше, 5 тисяч офіцерів і об'єднають свої міністерства. Причому мають обговорюватися зусилля, спрямовані на скорочення з 200 до 40 тисяч кількості чиновників роздутої державної служби.

Єгипетська ініціатива палестинського примирення є частиною стратегічних кроків, які мають різні цілі. Один із таких кроків - першорядної ваги для президента Єгипту Абделя Фаттаха аль-Сісі. Для нього це є чудовою можливістю відновити відносини між Каїром і Вашингтоном після майже двох десятиліть їх відносної прохолодності.

Другий крок передбачає, що аль-Сісі і Нетаньягу прихильно ставляться один до одного. І в Ізраїлі міцніє розуміння, що президент Абдель аль-Сісі сьогодні зайнятий економічним відновленням Єгипту та його будівництвом. Тому закономірно, що коли єгипетське керівництво прагне позитивних змін, воно потребує хороших відносин зі своїми сусідами.

Як стало відомо ізраїльським експертам із конфіденційних джерел в оточенні Махмуда Аббаса, таємні розділи цієї угоди містять положення, що ХАМАС зобов'язується дотримуватися режиму припинення вогню на Західному березі. Інакше кажучи, ХАМАС перестане планувати атаки проти ізраїльтян.

Це рішення справді революційне. Хоча воно дуже тендітне в питанні, скільки часу його дотримуватимуться. Оскільки максимальний період перебування Аббаса на посаді голови палестинської адміністрації залишається невеликим і важко сказати, як працюватиме ця угода після залишення ним своєї посади.

Крім того, ХАМАС погодився на зазначену вимогу, бо це на той момент відповідало збігу його інтересів з інтересами ФАТХ. Якщо ж у хамасівців виникнуть нові розбіжності з палестинською адміністрацією або вони вирішать поглибити напруженість у відносинах Палестинської автономії з Ізраїлем, то в будь-який момент ХАМАС здатен відновити теракти.

Тим більше що в угоді не було прописане майбутнє військового крила ісламістського угрупування ХАМАСу "бригад Ізз ад-Дін аль-Кассам", чисельність якого становить 25 тисяч бійців. Не кажучи вже про те, що за роки існування сектора Гази в "незалежному режимі" в його життя глибоко проникла ліванська терористична організація "Хезболла", яка фінансується й курирується Іраном.

У Газі Ізраїль може отримати проти себе "третій фронт", на додачу до вже наявних на Голланських висотах і в Лівані. Не виключено, що Єгипет, узявши на себе зобов'язання принести мир палестинцям, пообіцяв зупинити "Хезболлу". Проте коли єгипетська розвідка й армія не можуть припинити дії "Ісламської держави" на Синаї, то як їм удасться приборкати Іран із "Хезболлою" в секторі Газа?

Як вважає ізраїльський аналітик Ілан Бен Сіон, "угода відображає зміну динаміки регіону та слідує за кроком, досягнутим Каїром і його союзниками в Перській затоці, спрямованим на боротьбу з Катаром, найбільшим донором проектів у секторі Газа та прихильником ХАМАСу".

Цілком очевидно, що ХАМАС погодився на перемир'я з чистої необхідності. Тяжка гуманітарна ситуація - одна з причин. Інша - такий важливий спонсор як Катар був втрачений для нього.

За підписанням угоди стоїть і те, що президент Абдель аль-Сісі хотів би побачити більш слабкий ХАМАС, маргіналізований Іран і угоду, яка повертає Єгипет у центр близькосхідної дипломатії. Що дало б можливість оновити імідж своєї країни й отримати шанс на відновлення колись центральної ролі Єгипту на Близькому Сході.

Тим часом, за інформацією, яку отримує ізраїльська розвідка, зниження активності військового крила ХАМАСу на Західному березі не спостерігається. Сам же Махмуд Аббас є "кульгавою качкою" і здатен діяти лише у короткостроковій перспективі.

У кожному разі, в Єрусалимі не вірять, що ХАМАС дотримуватиметься взятих на себе зобов'язань стосовно Ізраїлю, і прогнозують крах цієї угоди за три або чотири місяці.

Попри всі намагання правити в секторі Газа "залізною рукою", ХАМАСу так і не вдалося впоратися із завданням самоврядування. Тому його згода на примирення є наочною демонстрацією того, що ізраїльська стратегія блокади і нульової терпимості до терористичних угрупувань успішно спрацьовує.