Греція: вибори як покарання

Парламентські вибори у Греції шостого травня не спростили, а певною мірою навіть ускладнили проблеми цієї країни. До тяжкої ситуації в економіці, яка й стала однією з головних причин проведення дострокового голосування, додалася політична криза. Греки своїм вибором минулої неділі відкинули політику двох найбільших партій країни. Одна з них - ліберальна «Нова демократія» - не змогла впоратися з кризою. А друга - лівоцентристська партія Всегрецький соціалістичний рух (ПАСОК) - не змогла запропонувати країні ефективних заходів мінімізації її наслідків і була змушена вдатися по допомогу до кредиторів із МВФ та Євросоюзу.

Нагадаємо, цей курс привів до того, що Афінам, які вже більше року балансують на межі банкрутства, було запропоновано жорсткий план бюджетної економії і скорочення держвитрат, урізання соціальних виплат за нові кредити та реструктуризацію колишніх боргів. Так, мінімальну зарплату в Греції знижено на 22%, а для молоді - на 32%. Пенсії урізають на 7-15%. 15 тисяч держслужбовців буде звільнено найближчими місяцями, і це при тому, що безробіття в країні сягнуло 22%, а серед молоді до 24 років показник перевалив за 50%.

Афіни також зменшили витрати на охорону здоров’я, оборону і фактично заморозили програму держінвестицій, а також істотно розширили плани приватизації. До червня грецька влада зобов’язалися відрапортувати перед ЄС про те, як планує заощадити 11,6 млрд. євро у період до 2014 року.

Афіни, прийнявши цей жорсткий план, у лютому отримали 130 млрд. євро і згоду приватних кредиторів списати ще 100 млрд. євро колишніх боргів. Таким чином, якщо 2010 року, коли Греція вперше звернулася по міжнародну фінансову допомогу, її борг кредиторам (переважно приватним інвесторам) становив 310 млрд. євро, то сьогодні він зменшився до 266 млрд. євро. Зазначимо, що власниками 73% боргу Греції є так звана трійка - Європейський центральний банк, уряди країн ЄС та МВФ. Вони й диктують грекам умови.

Всі шляхи ведуть у глухий кут

Якщо судити за результатами виборів шостого травня, політична ціна такого економічного порятунку виявилася надто високою для грецьких політиків. Жодна з партій країни не отримала понад 20% голосів виборців, а нова конфігурація грецького політичного спектра після виборів викликала у спостерігачів подив, а то й шок.

Найбільш прикрим сюрпризом стали 7% голосів, відданих виборцями ультранаціоналістичній партії «Золотий світанок». Вона вперше потрапила до парламенту, отримавши 21 мандат. Її лідер, Ніколаос Міхалоліакос, якого соратники називають «вождем», вважає зазначений результат великим успіхом. Але цей успіх - яскраве свідчення тих розпачу і безнадії, що опанували частину грецького суспільства внаслідок зубожіння.

Заслугою правих ультра вважають, наприклад, те, що члени «Золотого світанку» патрулюють неблагополучні квартали грецьких міст і навіть допомагають немічним та старим, збираючи пожертви. Але їхня політична програма вимагає вигнання з Греції нелегалів, яких у країні майже 10% населення, закриття кордонів країни, а кордон із Туреччиною взагалі приписує замінувати. На вибори вони йшли під гаслом покарання корупціонерів та політиків-«зрадників», причетних до розкрадання країни і фінансової кризи.

ЗМІ повідомляли, що в лавах грецької поліції та спецслужб багато прибічників і симпатиків націоналістів із «Золотого світанку». Це тривожний сигнал. Але ні в Греції, ні в Європі зростання праворадикальних настроїв не вважають загрозливим. «Золотий світанок», швидше за все, залишиться стояти осторонь у крайній правій частині грецького політичного спектра. Тим часом слід звернути увагу на те, що ще більшу підтримку виборців отримали ліві радикали, які найактивніше і найзатятіше критикували нинішній курс Афін. Цей контраст політичних сил, радикалізм виборця і стали особливостями минулих виборів...

Порівняно з результатами виборів трирічної давності, ліберали, які стоять у центрі спектра, і лівоцентристи втратили підтримку в цілому більш як 30% голосів греків. За «Нову демократію» проголосувало 19% виборців, що дає їй 108 депутатських мандатів із 300 (за грецьким законодавством, партія, котра набирає на виборах найбільше голосів, отримує, додатково до набраних місць за відсотками «бонус» на 50 депутатських місць). ПАСОК отримав 13% і, відповідно, 41 мандат і завершив перегони третім.

Таким чином, двом найбільшим партіям країни, котрі підтримували тимчасовий уряд Лукаса Пападімоса, який і взяв на себе зобов’язання перед кредиторами, забракнуло двох мандатів для створення коаліції більшості. Спроби залучити до неї третю силу і сформувати коаліцію під керівництвом лідера партії «Нова демократія» Антоніса Самараса виявилися безрезультатними: ідею продовження курсу на економію не підтримує жодна з п’яти партій, які також пройшли в парламент.

На друге місце вирвалася Коаліція радикальних лівих сил (СІРІЗА) з 17% і 52 мандатами. Голова партії «Сінаспізмос» і лідер цього блоку Алексіс Ціпрас одразу після виборів заявив про свій намір вимагати скасування кредитних угод Греції з Євросоюзом та Міжнародним валютним фондом. За його словами, запропоновані кредиторами умови «варварські», і громадяни Греції дали зрозуміти всім політикам - як у себе в країні, так і за її межами, - що курс жорсткої економії, урізання й самообмеження зазнає краху.

Водночас він за те, аби країна залишалася в «зоні євро». Він запропонував двом найбільшим партіям - «Новій Демократії» та ПАСОК - підтримати його програму й надіслати кредиторам спільне послання, в якому буде сказано, що зобов’язання, взяті попереднім урядом, не можуть залишатися в силі відтоді, як грецький народ своїм голосуванням засудив їх. Як альтернативу Ціпрас висунув програму, побудовану на розвитку, зайнятості та соціальному захистові, структурних реформах.

Минулої середи він також намагався сформувати «фронт» лівих сил, залучаючи до коаліції комуністів (у яких 8,5% і 26 місць у парламенті), а також партію «Незалежних еллінів» (завершили вибори з 33 мандатами). Втім, Ціпрас отримав підтримку лише Демократичних лівих сил (ДІМАР), які в новому парламенті отримали тільки 19 мандатів. Лідер комуністів Алека Папаріга відмовилася від альянсу: вона виступає за вихід із зони євро, а Самарас назвав ідеї Ціпрас «деструктивними».

Лідер ПАСОК Евангелос Венізелос, міністр фінансів в останньому грецькому уряді, який вважає своїм головним досягненням успішну реструктуризацію грецького боргу перед приватними кредиторами, також відмовився від коаліції з СІРІЗА. Коли і зусилля Ціпрас зі збирання «лівого фронту» провалилися, мандат на формування нового уряду перейшов до Венізелос. Позиція ПАСОК полягає в тому, що новий уряд Греції повинен дотримуватися досягнутих домовленостей із кредиторами, більше того - залишатися «проєвропейським» по суті і зробити все можливе, аби зберегти для країни членство в зоні євро.

Таким чином, якщо жодна з партій в Греції не зможе заручитися підтримкою більшості, щоб сформувати уряд, то, відповідно до закону, президент Греції Каролос Папульяс попросить лідерів партій-переможців у виборах створити тимчасовий уряд, який або зможе подолати розбіжності (що малоймовірно), або організує проведення наступних виборів уже в червні.

Зазначимо, що отриманого попереднім урядом Греції фінансового траншу від кредиторів має вистачити до кінця червня-початку липня, а це також створює запас фінансової міцності і, можливо, спрацює таким чином, що наступного разу греки підійдуть до голосування розважливіше. А для цього є кілька причин.

Європа не чекатиме й не жалітиме Грецію

У Євросоюзі й МВФ одразу дали зрозуміти, що ніякого перегляду кредитних угод не буде. Грекам запропонували дотримуватися раніше накресленого плану. Брюссель одразу нагадав політикам в Афінах про те, що позичені гроші віддавати все одно доведеться.

«У країн, охоплених програмою фінансової допомоги, немає альтернативи, крім безладного дефолту, який, як на мене, ніяка не альтернатива. Тому їм залишається рішуче продовжувати заходи бюджетної консолідації та жорсткі реформи для підвищення конкурентоспроможності. Європейська солідарність допоможе їм отримувати цільові інвестиції, причому такі інвестиції, які можуть забезпечити зростання», - сказав глава Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу. Іншого від голови Єврокомісії годі було чекати, однак слід звернути увагу на заключну фразу цієї цитати, якою грекам обіцяють не тільки кредити, а й інвестиції.

Грецькі вибори, а ще більшою мірою - результати виборів у Франції 6 травня, де президентом став соціаліст Франсуа Олланд (виступив проти заходів жорсткої економії, запропонувавши для виходу з кризи стратегію економічного зростання), примусили Брюссель змінити свої підходи. Тут кажуть, що економія потрібна, але вона не заважає одночасно впроваджувати економічні стимули. Їх намагаються сформулювати у новій стратегії, над якою активно працюють.

Минулого тижня президент Європейської Ради Херман Ван Ромпей оголосив про скликання 23 травня саміту ЄС, присвяченого питанням економічного зростання. А вже 29 травня в Брюсселі збереться конференція з промислової політики, яка має дати старт не більше не менше «третій індустріальній революції». План ще розробляється, проте вже відомо, що ставку, ймовірно, буде зроблено на сектори автомобілебудування, видобуток корисних копалин та
аерокосмічну індустрію. Саме зараз Єврокомісія збирає ініціативи окремих країн для вироблення спільної стратегії.

Отже, головним завданням для влади Греції та її основних політичних сил стає не боротьба проти заходів економії, до якої закликають радикали, а здатність у нових реаліях діяти спільно, щоб знову не залишитися за бортом процесів, які відбуваються на континенті.