ГІДНІСТЬ НА ТЕРЕЗАХ ЕНЕРГОЗАЛЕЖНОСТІ

Дипломатія — галузь специфічна, інколи вона вимагає такої гнучкості, що пересічному громадянину й не зрозуміти. Як, наприклад, простим офіцерам Військово-морських Сил України, які інколи ставлять журналістам несподівані запитання: чи поширюється суверенітет України на всю її територію? І як має реагувати влада, якщо хтось висловлює наміри обмежити цей суверенітет? А відповіддю для офіцерів, та й не тільки, мала б бути реакція офіційного Києва на знаменитого «листа чотирьох». Але в Севастополі розуміють, що поставлені запитання риторичні, як і відповіді. Дипломатія — це частина політики, мистецтва можливого.

У четвер у Севастополі стало відомо, що в штабі ВМС України щонайменше здивовані заявою для преси представників командування російського флоту про те, що візит американських військових катерів до Севастополя став для росіян «повністю неочікуваним». Штаб і командування Чорноморського флоту Російської Федерації були своєчасно поінформовані про це, — повідомив високопоставлений український офіцер. За його словами, про майбутній візит катерів більш ніж за добу було поінформовано оперативну службу і начальника штабу — першого заступника командувача Чорноморського флоту Росії. Крім того, напередодні прес-центр ВМС України розповсюдив повідомлення щодо прибуття до Севастополя двох американських катерів.

На початку тижня анонімний представник штабу Чорноморського флоту Росії в інтерв’ю московській інформагенції «Інтерфакс» заявив, що прибуття до Севастополя двох катерів ВМС США стало повною несподіванкою для командування ЧФ. За його словами «подібна гостинність України йде врозріз з особливим статусом основної бази російського флоту, що закріплено відповідними міждержавними угодами». «Українська сторона не тільки не повідомляє командування Чорноморського флоту про візити іноземних військових кораблів до Севастополя, але й швартує їх якнайближче до місць базування бойових кораблів ЧФ», — заявив російський офіцер.

Росіяни стверджують, що два швидкохідних американських катери, без номерів і будь-яких розпізнавальних знаків, оснащені найновішим електронним обладнанням і зброєю, насправді призначені для виконання розвідувального завдання проти російського флоту, дислокованого в Севастополі.

Катери прибули до Севастопольської бухти 29 вересня, пришвартувавшись до причалів торговельного порту, а 3 жовтня покинули Севастополь. Візит проходив у рамках співпраці між військовими відомствами України та США, і виявився, за повідомленням прес-центру українських ВМС, успішним. Там відмовилися офіційно коментувати несподівані заяви представників командування ЧФ Росії. Але в штабі ВМС України мені повідомили, що спеціальної міжурядової угоди про порядок відвідин місць базування українського і російського флотів кораблями та військовослужбовцями третіх країн досі немає. Крім того, українські офіцери вважають, що вимоги росіян завчасно інформувати та узгоджувати візити представників флотів інших країн — це спроба обмежити суверенітет України, більше за те — відвертий військово-політичний тиск стратегічних партнерів.

Правда, в Севастополі вже не дивуються відсутності реакції МЗС України на вибрики російських адміралів. Тут звикли, що офіційний Київ заплющує на це очі. Ще один свіжий приклад специфічної принциповості зовнішньополітичного відомства — ставлення до заяв одного з найбільш високопоставлених російських керівників. Нагадаю, що спікер Державної думи Російської Федерації Геннадій Селезньов, перебуваючи на початку вересня в Криму, закликав українців підштовхувати своїх керівників до вступу у Союз Росії та Білорусі, щоб Україна стала «третім кутом цього союзу»

Г.Селезньов тоді нагадав, що «слов’янські народи просто не можуть жити один без одного. А білоруси, українці і росіяни — це один народ…». Відкривши журналістам цю високу істину, московський гість висловив свій подив: ось, мовляв, і Вірменія вже зібрала 1 мільйон 150 тисяч підписів за приєднання до Союзу Росія—Білорусь, і Казахстан говорить про необхідність такого союзу, а українці мовчать. Г.Селезньов — українцям: «ну, давайте «посувайте» своїх правителів, щоб і вони хотіли йти до російсько-білоруського союзу...»

Що ж, казали мені українські моряки, якщо повз увагу офіційного Києва пройшли політико- геометричні заклики третьої особи в керівництві Російської Федерації, то зрозуміло, що МЗС не буде розмінюватися на заяви якогось анонімного «представника командування Чорноморського флоту РФ». І ще вони запитували, чи справді гідність держави можна вигідно продати за певні обсяги енергоносіїв. У Севастополі добре розуміють, що ціна на останні напередодні зими пішла угору. І тому все інше має тенденції до девальвації...