Євген Шевчук: «Придністров’я загнало себе в штучну ізоляцію від зовнішнього світу»

Минулого тижня Київ відвідав новообраний президент Придністров’я Євген Шевчук.

Євген Васильович досить тісно пов’язаний із нашою країною, він -етнічний українець, а також випускник Національної аграрної академії України та Дипакадемії при МЗС України. Нагадаємо, що посада очільника невизнаної республіки дісталася Шевчуку у тяжкій боротьбі з «батьком-творцем» республіки Ігорем Смирновим, який 20 років керував регіоном, і ставлеником Москви - главою місцевого парламенту Анатолієм Камінським. Підтримка Шевчука більш ніж 70 відсотками електорату свідчить про те, що населення Придністров’я прагне негайних змін.

Скориставшись нагодою, DT.UA поцікавилося в Євгена Шевчука планами щодо реформування республіки, його новою кадровою командою, баченням перспектив переговорного процесу з придністровського врегулювання та подальшої взаємодії з Україною, Росією і Молдовою.

- У вашій інавгураційній промові головний пріоритет зовнішньої політики Придністров’я віддано Росії, Україну ж було згадано тільки як країну-сусідку, поряд із Молдо­вою. Це оцінка місця України в зовнішньополітичній парадигмі нового керівництва Придністров’я?

- Я б не давав таких оцінок. Було б помилково стверджувати, що у Придністров’ї не віддають належного ролі України в регіоні. Нас пов’язують не тільки спільна історія, родинні відносини. Україна - це країна-гарант урегулювання молдовсько-придністровського конфлікту.

Тому ми б хотіли досягти вищого рівня взаємодії та розуміння з Україною. Моя зустріч із міністром закордонних справ України, що відбулася 12 січня ц.р., - цьому підтверд­ження. Ми змогли дійти згоди з низки принципових питань економічного, соціального характеру, а також обговорити стан переговорного процесу з придністровського врегулювання.

- Підтримка Верховною Радою При­дністров’я запропонованої вами кандидатури Петра Степано­ва на посаду прем’єр-міністра означає, що у вас більше немає суперечностей із вашим недавнім передвиборним опонентом - головою парламенту і керівником партії «Від­новлення» Анатолієм Ка­менсь­ким - у частині економічної політики?

- Я б так не сказав. Як засвідчила президентська виборча кампанія, у мене та в п. Камінського різне бачення вирішення завдань, які стоять перед нами. Чинний парламент уже два роки затверджує незбалансований бюджет без джерел погашення його дефіциту. Це ще більше ускладнює завдання виконавчих органів влади виправити ситуацію. Що ж до процедури затвердження голови уряду та взаємодії з парламентом, то ми налаштовані на конструктивне русло відносин, яке буде спрямоване на прийняття конкретних рішень у галузі економіки, соціальної політики тощо. Ми не маємо наміру з самого початку конфліктувати, але жорстко стежитимемо за тим, аби жоден орган влади не сходив зі шляху, який веде прямо до вирішення насущних проблем економіки. Якщо ми займатимемося популізмом, ще більше ускладнимо ситуацію. Тому я сподіваюся, що партнери і мої колишні колеги в парламенті Придністров’я розуміють усю відповідальність та серйозність становища, в якому перебувають придністровська економіка і бюджет.

- На сьогодні дефіцит бюджету При­дністров’я становить близько 70 відсотків і покривається фінансовою допомогою Росії. Не сек­рет, що Москва має вплив на політичне життя Придністров’я. Як би ви прокоментували можливість появи в уряді Придністров’я так званих парашутистів із Москви?

- Відразу хочу заявити, що жодного тиску на себе як на президента Придністров’я з боку Росії в питанні кадрової політики я не відчував і не помічав. У Москві, як і в Києві, з пова­гою ставляться до вибору придніст­ровського народу. У нас самостійна кад­рова політика.

- Наскільки оновиться персональний склад уряду?

- На 99%. Зміниться не тільки структура самого уряду, а й внутрішньовідомча організація. Наша мета - створення мобільної й ефективної структури управління економікою Придністров’я. Необхідно надати владним структурам більшої відкритості, відмовитися від дублювання функцій органами управління, спростити видачу дозвільних документів та багато іншого.

- Чи торкнуться кадрові та структурні зміни силового блоку? Я маю на увазі насамперед МДБ.

- Відповідь - так. Хочу сказати, що силовий блок, як і в інших державах, безпосередньо підпорядковується президентові. У мене є певне бачення змін, які стосуватимуться як керівництва силових структур, так і їх середньої ланки. Ми вже змінили майже все керівництво митниці. Зміни відбулися і в МДБ: в.о. глави відомства став Валерій Юневич (раніше обіймав посаду першого заступника міністра держбезпеки При­дністров’я. З 1994 по 2006 рр. служив на різних посадах у Федеральній службі безпеки Російської Федерації. Останні 20 років міністерство очолював одіозний Володимир Антюфєєв. - Авт.). В. о. міністра оборони При­дністров’я призначено Олександ­ра Лук’яненка.

- Якими будуть пріоритети економічної політики Придністров’я? Чи можлива реприватизація низки об’єктів у республіці, власники яких не забезпечили виконання взятих не себе інвестиційних зобов’язань?

- Почну з останнього запитання. На мій погляд, слід дуже обережно ставитися до реприватизації. З іншого боку, якщо у процедурі приватизації власник порушив законодавство Придністров’я (не виконав узятих на себе зобов’язань), то ми, безумовно, робитимемо все для усунення ним відповідних недоробок. Якщо нас не почують, то ми, відповідно до процедур, готові розглядати питання про можливе розірвання контракту і повернення до початкового стану з відповідними наслідками. Є закон - його потрібно виконувати. Можу сказати одне: у нас не буде компаній із «недоторканним статусом». Усі економічні агенти матимуть рівні права і обов’язки перед державою.
Що стосується шляхів розвитку Придністров’я, то ми хочемо сконцентрувати увагу на таких моментах: створення сприятливого внутрішнього економічного клімату, стимулювання ділової активності, спрощення дозвільних процедур. Ми також плануємо зняття 100% загороджувальних мит на молдовські товари. (Минулого вівторка глава Придністров’я підписав відповідний указ. - Авт.) У протистоянні з Молдовою ми загнали себе в штучну ізоляцію від зовнішнього світу. У глобалізованій світовій економіці такі підходи неприпустимі.

Ми розуміємо, що сегмент внут­рішнього ринку невеликий і для розвитку економіки потрібно контактувати із зовнішніми ринками. У цьому питанні ми також розраховуємо на сприяння української сторони. Споді­ваємося, що через економічні перетворення, через поліпшення соціально-економічного становища громадян - у тому числі й українців, котрі тут мешкають, - можемо фактично домогтися більшої стабільності у регіоні в цілому.
Наше основне завдання - зробити органи влади Придністров’я на порядок ефективнішими, ніж органи влади наших сусідів. Тільки так ми зможемо залучити зовнішніх інвесторів.

- Чи стане земля товаром?

- У Придністров’ї 2003 року вже була спроба провести з цього приводу референдум, але громадяни республіки тоді не підтримали ідею. Питання перетворення землі на товар не є для нас найактуальнішим. У нас діють формули довгострокового користування землею. Влада Придніст­ров’я різними шляхами намагалася гарантувати громадянам, особливо жителям сільської місцевості, право користування землею, проте не довела цього до логічного завершення. У 2012 ро­ці ми плануємо завершити зазначену реформу. Користуючись нагодою, хотів би анонсувати створення в новому уряді органу управління в галузі сільського господарства, якого раніше не було.

- Ще одним делікатним питанням є впровадження ПДВ і гармонізація економічного законодавства Придністров’я із законодавчою базою РФ, України та інших країн СНД.

- У 2011 році в нас було проведено конституційну реформу, яка виявилася половинчастою. Для її завершення необхідно ставити питання не тільки про формування повноцінного Кабінету міністрів, а й про наділення його повноваженнями. Наприклад, надати уряду право податкового адміністрування. Такого інструмента поки що придністровський уряд не має. Ми передбачаємо розгляд цього питання - не тільки відповідальності уряду, а й відповідних повноважень, якими він міг би оперувати. Другий момент - адаптація податкової системи Придністров’я до податкових систем країн, із якими ми традиційно торгуємо: це Україна, Молдова, Росія, країни СНД і ЄС. Тому, попри критику податку на додану вартість, у перспективі до нього, вочевидь, доведеться повертатися.

- Вирішення багатьох проблем Тирасполя залежить від перебігу процесу придністровського врегулювання. Чи входить до ваших пріоритетів поглиблення діалогу з Кишиневом? Чи прихильник ви прямого контакту з Кишиневом? Якщо так, то якою бачите роль формату «5+2»: чи не буде вона мінімізована?

- Я прихильник розширення діалогу з усіма зацікавленими сторонами. 2012 рік буде присвячений вирішенню багатьох конкретних проблем між Молдовою та Придністров’ям: перетину кордонів громадянами, переміщенню товарів, фінансів тощо. Хотілося б спростити цю процедуру. Якщо мета - творення, створення умов, вибудовування добросусідських відносин, вирішення конкретних проблем громадян, - то ми за такі переговори. Це, на наш погляд, може бути платформою для обговорення більш складних політичних проблем. Потріб­но рухатися до вирішення будь-якої складної проблеми через інтереси конкретних громадян.

- Як ви гадаєте, нинішня правляча команда в Кишиневі більш договороспроможна, ніж комуністичний уряд на чолі з екс-президентом Володимиром Вороніним? Чи готові ви на прямий контакт із Владом Філатом і Маріаном Лупу?

- Не оцінюватиму, хто більше здатний домовлятися. Сьогодні немає вироблених і в повному обсязі реалізованих угод, якими можна було б продемонструвати ефективний результат взаємодії.

Були певні спроби й наміри, але далі цього справа не пішла. Так, у нас викликають стурбованість деякі підходи, що їх демонструє Кишинів. Наприклад, пригода в Дубосарському районі біля 9-го миротворчого поста (російський військовослужбовець 1 січня 2012 року застрелив мол­довського громадянина, який не зупинився на вимогу в районі поста. - Авт.) і її інтерпретація молдовською стороною. Що ж стосується нас, то ми підтримуємо певний режим безпеки навколо миротворчих постів, відповідаємо за цей режим. Однак нашим партнерам не завжди вдається підтримувати громадський порядок та спеціальний режим навколо цих постів.

Ми також вважаємо, що до завершення розслідування пов’язувати дії однієї офіційної особи з форматом усієї миротворчої операції не зовсім конструктивно. Гадаю, це не зовсім правильний шлях. Тому сподіватимемося, що молдовській владі вдасться встановити контроль за діями низки громадських організацій та політичних представників у районі Зони безпеки і забезпечити громадський порядок.

- Тобто, на вашу думку, формат миротворчої місії себе поки що не вичерпав?

- Однозначно. На цьому етапі діють відповідні документи, які регламентують формат миротворчої операції. Вона в цілому є фундаментом, який стримує і підтримує безпеку в зоні конфлікту. Придністров’я дотримуватиметься позиції, що зміна формату миротворчої операції відповідно до досягнутої угоди можлива тільки за взаємною згодою учасників миро­творчої операції.

- У Придністров’ї проживає близько 110 тис. громадян України, це не кажучи вже про етнічних українців. Адже й ви етнічний українець. Тим часом українська громада розколота, що не може не позначатися на забезпеченні захисту прав наших співвітчизників у Придністров’ї. Чи є перспектива об’єднання української громади?

- Я зацікавлений у тому, аби зблизити позиції різних українських громад і в перспективі їх об’єднати. Найближчим часом ми докладно ознайомимося з роботою кожної організації, проведемо консультації з їхніми керівниками. Гадаю, єдина громада змогла б стати важливим чинником суспільного життя багатонаціонального Придністров’я.