Сполучене Королівство активно підтримує Україну в її протистоянні російській агресії. Та чи обмежиться ця підтримка лише заявами та поставками NLAW? Чи зробить Лондон більш радикальні кроки? Про це йшла розмова із членом британського парламенту від Консервативної партії Джоном Віттінгдейлом, який очолював групу дружби Україна—Велика Британія з 2010-го по 2020 рік.
— Велика Британія передала Україні NLAW і, як зазначає міністр оборони, планує передати ще одну «невелику партію Javelins». Чи цієї військової підтримки достатньо?
— Зараз ми постачатимемо більш сучасне авіаційне озброєння, про це заявив міністр оборони. Воно називається Starstreak, ним непросто користуватися, треба вчити воїнів. Я думаю, що Велика Британія, як і всі країни — члени НАТО, не може дозволити силам Альянсу вступити в прямий конфлікт із російськими силами, оскільки існує ризик ескалації, яка буде дуже небезпечною.
Отже, ми хочемо зробити все, крім цього (вступу НАТО у війну. — А.З.). А це означає спробувати зробити так, щоб Україна мала якомога більше військових систем. Величезний постійний потік боєприпасів і спорядження нині йде в Україну через польський кордон.
— Коли очікувати остаточного рішення та першої партії Starstreaks?
— Я сподіваюся, що дуже скоро. Можливо, вони зараз у дорозі. Така допомога не потребує схвалення парламенту.
— Росіяни обстріляли в Маріуполі дитячу лікарню та пологовий будинок. Вагітних із пораненими обличчями виносили з-під завалів на кушетках. Уже відомо про загиблих. Британський уряд досі виступає проти закриття неба над Україною. Що ще має статися, щоб змінити його позицію?
— Я розумію, що український народ зараз у відчаї.
Три роки тому я був у Маріуполі. Те, що зараз відбувається з цим містом, трагічно. Українські військово-повітряні сили роблять чудову роботу, Росія не досягає поставлених цілей, і вони були повністю здивовані ступенем опору, якого не врахували.
Ми будемо прагнути дати зброю, щоб українські Збройні сили могли збивати російські літаки, максимально захищатися. Єдине, чого ми не бачимо, це літаків Альянсу. Україна — величезна за територією країна. Ідея розгорнути в повітрі повітряні сили НАТО, які охоплюють Україну, призведе до ескалації ситуації до рівня, який потенційно може стати катастрофою.
— Що ви особисто думаєте про закриття неба?
— Не думаю, що ми можемо це зробити. Я хотів би, щоб ми могли. Думаю, що НАТО просто не може направляти війська чи літаки безпосередньо для боротьби з російськими силами.
— Велика Британія запровадила санкції проти низки російських олігархів. Роман Абрамович, Ілля Шуманов, Алішер Усманов, Олег Дерипаска, Ігор Шувалов — усі вони мають дорогу нерухомість у вашій країні. Що буде з цією нерухомістю «Лондонграда»?
— Очевидно, сьогодні під санкції потрапив і Абрамович, як і решта. Це означає, що їхні активи заморожені, тому вони фактично не можуть отримати до них доступу. Так, Абрамович намагається продати футбольний клуб «Челсі», але якщо це зробить, то він не зможе особисто отримати гроші.
До Лондона росіянам приїхати теж неможливо. Хто має майно в Лондоні, не може до нього потрапити. Єдине — ми не можемо просто забрати майно.
— Чи реально конфіскувати це майно, а виручені кошти спрямувати на військову допомогу Україні?
— Для фактичної конфіскації майна знадобиться юридична підстава, коли потрібно доводити в суді, що воно отримане незаконним шляхом. І я не думаю, що ми в змозі сказати це.
Було кілька прецедентів, коли відбирали майно за процедурою так званих ордерів на багатство, коли дозволяється конфіскація майна без доказу злочинності. Це траплялося раз чи два, але саме там були докази того, що гроші було отримано незаконно. Ми не можемо сказати, що Абрамович чи інші отримали свої маєтки нелегально, але можна сказати, що вони — близькі союзники Путіна, тому Лондон для них закритий.
— Чи зможе Велика Британія стати лідером в українських питаннях, і що про це думає населення?
— Кожен член парламенту представляє свій виборчий округ. Мій округ — Малдон у регіоні Східної Англії, він налічує 72 438 виборців. Останні кілька тижнів я отримую купу дзвінків із пропозиціями допомогти українцям, розмістити їх у себе. Тож Малдон точно за Україну.
Я думаю, що в Британії багато людей знають українців, тут живуть багато українців. Це країна в центрі Європи. Це люди, які поділяють наші цінності, це демократична суверенна країна, ми християни, маємо міцні зв’язки. Тому є дуже сильна підтримка.
— Чи планує Велика Британія ще один пакет санкцій проти Росії?
— По-перше, проблема полягає в тому, що ми намагаємося координувати санкції щодо окремих осіб, а вони ефективніші, якщо це роблять усі країни. Тобто якщо тобі не можна потрапити в Лондон, то і Париж із Нью-Йорком також мають бути закриті.
Зараз на кожну країну впливають санкції, бо збільшується ціна на енергоносії. Велика Британія має низьку залежність від російського газу, ми постачаємо газ із Норвегії, але він є торговою одиницею, і якщо міжнародна ціна на газ зросте, це вплине на всіх нас. Ми вже бачимо, як підвищується вартість палива. Тобто зросте і вартість транспортування товарів, а це вплине на кожен бізнес.
Це буде боляче, але це не той біль, який переживають українці.
— Я передбачаю, що всі ці санкції будуть відкочуватися назад із часом: компанії почнуть повертатися в Росію, медіапростір буде дедалі менше зайнятий темою України, тому що війна буде затяжною…
— Якщо Росія повністю не зупиниться, ми повернемося до ситуації, яка була в 60–70-х роках минулого століття, коли Росія була закрита від світу. Ми були у стані холодної війни, і вона була набагато ближче до Західної Європи, ніж зараз. Але ізоляція Росії — це те, куди ми повертаємося.
Російський народ обманюють, але правда поступово спливатиме. Найголовніше зараз, щоб самі росіяни були готові до протесту. Причина, чому ми застосовуємо санкції до окремих осіб, наближених до Путіна, полягає в тому, що вони і є тими людьми, які можуть його зупинити.
— Сьогодні Велика Британія дуже активно нас підтримує, але раніше, наприклад, росіянам було набагато легше отримати візу, ніж українцям. Чи зараз щось змінилося?
— Отримати візу у Велику Британію завжди було складно, і це, звісно, було для мене великим розчаруванням. У мене багато друзів в Україні, і деякі з них є членами уряду, навіть їм було важко отримати візи. У нас справді суворий контроль на кордонах. Навіть у дружини посла були труднощі з отриманням візи.
Зараз парламент намагається тиснути на уряд, щоб прискорити процес надання віз людям, які тікають від конфлікту. Ми вже заявили, що будь-хто, хто має родичів у Великій Британії, може отримати візу. І я особисто зацікавлений у тому, щоб ми нарощували темпи у цьому питанні.
Уся міжнародна спільнота має докласти зусиль, щоб допомогти двом мільйонам людей, які втікають, і, на жаль, їхня кількість лише збільшуватиметься.
Усі статті Анастасії Загоруйчик читайте тут.