Якими мають бути кліматичні амбіції української енергетики та промисловості

30 травня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

«Промислові» перепони кліматичної адаптації України

Якими мають бути кліматичні амбіції української енергетики та промисловості
© pixabay.com

Економічні збитки від зміни клімату в усьому світі оцінюють у розмірі від 544 трлн дол. США. Найближчі десять років уряди країн концентруватимуться на питанні екологізації всіх сфер життя і на зменшенні викидів парникових газів. Президент США Джо Байден переконаний, що боротьба зі зміною клімату дає великі можливості для економічного розвитку, зокрема для створення високооплачуваних робочих місць. А Євросоюз планує витратити 1 трлн євро на боротьбу зі зміною клімату у рамках Європейського зеленого курсу.

Україна дотепер витрачала гроші лише на компенсацію наслідків, до яких призвела зміна клімату, а не на запобігання причин. За наслідки масштабних минулорічних пожеж нам довелося заплатити 400 млн грн. Через повені на Заході країни — 750 млн грн. Крім пожеж і повеней, значна частина — це посухи, через які торік сільське господарство по всій території країни втратило від 2 до 10% озимих культур. Загалом збитки становили 29,3 млрд грн.

Що саме повинен зробити український уряд, щоб ефективно боротися зі зміною клімату та адаптуватися до кліматичних змін, аби не допустити критичної ситуації?

Що з кліматичними амбіціями України

Для протидії зміні клімату 196 країн світу підписали Паризьку кліматичну угоду, в тому числі й Україна. У рамках цієї угоди кожна з країн зобов’язалася не допустити підвищення глобальної середньорічної температури на планеті до 2100 року більш як на 2 градуси від доіндустріального рівня. Також сторони мають намір зробити усе можливе, щоб утримати потепління в межах 1,5 градуса за Цельсієм. Важливою частиною угоди є Національно визначений внесок (НВВ). Кожна країна визначає для себе мету із зниження викидів парникових газів і повинна рухатись у цьому напрямі. Кожні п’ять років уряди країн повинні переглядати свої НВВ. Кожен наступний має бути більш амбітним за попередній.

Наразі Національно визначений внесок України до Паризької угоди говорить про зобов’язання скоротити викиди CO2 до 40% від рівня 1990 року. Проєкт Другого НВВ підвищує цю мету до 65%. Станом на 2019 рік Україна вже скоротила викиди на 63% від рівня 1990 року, тож мета на наступні десять років — скоротити лише на 2%, що цілком реально та досяжно.

На Кліматичній конференції ООН у грудні 2020 року 75 світових лідерів оголосили про оновлення зобов’язань зі зниження викидів парникових газів. Так, Європейський Союз збільшив НВВ до 55% від рівня 1990 року до 2030-го. Після повернення США до Паризької угоди їхній новий внесок становитиме 50–52% від рівня 2005 року до 2030-го. Навіть Сі Цзіньпін заявив про мету зменшення викидів на 65%, хоча у Китаї промисловість забезпечує 46,5% ВВП країни.

Загалом НВВ охоплює майже всі сектори економіки країни. Ми розглянемо найбільш вуглецеємні — промисловість та енергетику.

Енергетика та промисловість впливають на зміну клімату найбільше

В Україні викиди парникових газів у секторі енергетики 2019 року становили 219 174 млн тонн. Їхня частка у загальних викидах парникових газів країни становить 66%. Сектор промисловості посідає друге місце після енергетики, на нього у загальних викидах припадає 17%.

Опублікований Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів проєкт НВВ2 наразився на критику з боку бізнесу. У листі Федерації роботодавців України до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та на той момент міністра економіки Ігоря Петрашка зазначено, що пропозиції Міндовкілля знизити викиди парникових газів до 2030 року на 65% «несуть надзвичайно велику загрозу як для інвестиційного середовища, так і для діючих промислових підприємств України, які можуть опинитися під загрозою закриття».

Проте Федерація роботодавців не розглядає аспекту скорочення викидів як можливості для бізнесу. Якщо промисловість не почне модернізуватися зараз, то вона просто втратить свою конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Енергетичний сектор уже давно виснажений і не відповідає жодним європейським стандартам. Наші ТЕЦ і ТЕС, що виконують стратегічно важливі функції — забезпечення міст електрикою та теплом, були побудовані у середині минулого століття і можуть у будь-який момент вийти з ладу. Це вже відбувається. Нещодавно Запорізька ТЕС повністю відключилася від енергосистеми через замикання на підстанції «Луч» «Запоріжжяобленерго», залишивши без світла кілька населених пунктів.

Міністр-радник ЄС Торстен Воллерт на комітетських слуханнях у лютому висловив таку позицію щодо стану української енергосистеми: «Ми бачимо зараз старі неефективні, не надто надійні вугільні станції. Ми спостерігаємо дедалі більше аварійних відключень. Отже, потрібен серйозний поштовх до модернізації».

Окремим стимулом для скорочення викидів парникових газів і вуглецеємності нашої продукції буде податок ЄС на вуглецеємні товари (Carbon border adjustment mechanism, CBAM). Європейський Союз запровадить цей регуляторний механізм для стимулювання інших країн-партнерів до протидії зміні клімату. 2019 року експорт України до ЄС становив 21,1 млрд євро. Третина від цієї суми потенційно підпадатиме під CBAM, якщо виробництво продукту і надалі генеруватиме СО2. Продовжувати виробляти товари на застарілих і брудних підприємствах буде просто економічно невигідно.

У цьому контексті потрібно згадати Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), який Україна як член Енергетичного співтовариства зобов’язалася реалізувати. НПСВ — це план з модернізації енергоблоків ТЕС і ТЕЦ. Більшість із них вичерпали час своєї експлуатації, але працюють на всіх потужностях і далі. Через невиконання цих зобов’язань на Україну можуть чекати санкції. Такі прецеденти вже були у Боснії та Герцеговині, а також у Сербії.

Реалізація НПСВ також важлива для покращення якості повітря. Чисте повітря впливає на очікувану тривалість життя. У нас вона набагато нижча, ніж у Європі, — 72 роки. В Іспанії — 83 роки, а у наших сусідів словаків — 77. Відмова від екомодернізації та екологічна ситуація в країні загалом забирають у нас десятки років життя.

Як і енергетична система, більшість промислових підприємств залишилися нам у спадок від Радянського Союзу. Навіть попри те, що НВВ має визначати тільки скорочення викидів для промисловості, передбачено збільшення викидів від рівня 2018 року з 75 млн до 89 млн тонн у 2030 році. Викиди збільшуватимуться за рахунок щорічного економічного зростання на 3,8%. Але без заходів, передбачених у НВВ, викиди можуть зрости не на 16%, а на всі 46%.

Кроки для боротьби зі зміною клімату

Основні заходи щодо зменшення викидів парникових газів у секторах енергетики та промисловості — закриття вугільних ТЕС, збільшення частки відновлюваних джерел енергії та модернізація підприємств до найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ).

Останнє передбачено законопроєктом №4167 «Про промислове забруднення», який перебуває у парламенті з вересня 2020 року. НДТМ — це еталон того, як має функціонувати європейське, екологічно безпечне підприємство.

Відмова від вугільних ТЕС дасть можливість розвиватися в Україні безвуглецевій електроенергії. За результатами моделювання, виконаного на замовлення Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, цільова структура виробництва електроенергії 2030 року буде такою: ВДЕ — 58%; АЕС — 15; газові ТЕЦ, ТЕС (модернізовані) та нові маневрові газопоршневі станції (разом) — 22, вугільні ТЕС — 5%. За умови виконання заходів, передбачених НВВ2, така картина цілком можлива. Ще одним фактором є виконання НПСВ у встановлені строки. Будь-яких переносів строків не можна допускати.

Сонячні панелі, вітрові турбіни, геотермальна енергія, накопичувачі електроенергії — це вже працює в інших країнах. Нам не треба вигадувати велосипед, щоб здихатися брудних вугільних станцій. У США, наприклад, сьогодні дешевше побудувати нові сонячні та вітрові електростанції, ніж експлуатувати майже 80% діючих вугільних генераторів. Німеччина готується відмовитися від споживання вугілля до 2038 року, Велика Британія — до 2025-го, Франція — до 2022-го, Греція — до 2028-го, Угорщина — до 2030 року.

НВВ2 прогнозує загальний обсяг інвестицій у сектор теплової та електроенергетики у сумі 26 млрд євро, в сектор промисловості — 37 млрд євро протягом 2021–2030 років. Одним із найпоширеніших механізмів стимулювання підприємств до екомодернізації є податок на викиди вуглецю. В Україні він один із найменших у світі — 10 грн/тонна, та лише для об’єктів, які викидають більш як 500 тонн СО2. А в європейських країнах діють набагато вищі податки на вуглекислий газ, у середньому — 30 євро/тонна.

Задля зниження викидів парникових газів на 65% до 2030 року і уряд України, і бізнес мають працювати злагоджено: шукати інноваційні рішення, міжнародні кредити під невеликі відсотки, компенсаторні механізми, використовувати досвід інших країн. Наразі найбільші міжнародні партнери України затвердили правила підтримки лише для проєктів, які відповідають цілям Паризької угоди і принципам безвуглецевого та сталого розвитку. Тому наші цілі в плані економічного розвитку мають повністю корелювати з європейськими.

Тож Національно визначений внесок на рівні 65% — гарний перший крок готовності України для внутрішніх гравців і міжнародної спільноти зменшувати викиди парникових газів, промислового забруднення та модернізувати українське виробництво й енергетику до європейських стандартів. Уже час представникам бізнесу та всім, хто проти, зрозуміти: модернізація застарілої промисловості та енергетики в Україні покращить інвестиційне середовище та не вплине негативно на економічний розвиток у довгостроковій перспективі.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК