"Чорний вівторок" Пакистану

Шок від повідомлення про терористичний напад пакистанських талібів на школу в Пешаварі й холоднокровне вбивство 132 дітей і дев'яти дорослих, сумірний хіба що з відчуттям після терактів 11 вересня 2001 р. у Сполучених Штатах. Проте нова хвиля тероризму в Пакистані стала закономірним наслідком загравання пакистанського уряду з талібами і відходу його від традиційного партнерства з Вашингтоном.

Мирні жителі давно вже стали мішенню нападів ісламістських фанатиків. Але уряд Наваза Шаріфа волів ігнорувати численні випадки вбивств ісламістами пакистанських християн. Тепер же мусульманські фундаменталісти напали на дітей. І що далі? Атаки на лікарні й будинки для літніх людей? Скільки ще має статися трагедій, щоб керівництво Пакистану почало реагувати на талібську загрозу?

"Чорний вівторок" у Пакистані, день коли таліби розпочали свій "джихад" проти безневинних дітей, став наслідком ігнорування урядом діяльності "Талібану" на кордонах своєї країни. Але, як каже східне прислів'я, ви не можете тримати змій у своєму подвір'ї і чекати від них, що вони вкусять тільки ваших сусідів.

Можна лише сподіватися, що ті з пакистанців, хто до 16 грудня поблажливо ставився до діяльності талібів і навіть був із ними в дружніх стосунках, нарешті зрозуміють, що відтепер холоднокровні вбивці дітей перебувають поза законом.

Ісламісти живуть у перевернутому світі, який самі собі сотворили, хоча, використовуючи технологічні досягнення ХХІ ст., сіють хаос і руйнацію скрізь, де їм заманеться. Релігійні догми, у поєднанні з невіглаством і закостенілим бажанням зачесати всіх навколо під свою гребінку, - це той ґрунт, який живить талібів у їхньому несамовитому прагненні нищити тих, хто хоче жити інакше.

Корумпований і некомпетентний уряд Пакистану "уклав угоду з дияволом", коли почав домовлятися з талібами. Після ліквідації американцями Усами бен Ладена пакистанське керівництво боролося з "Талібаном" досить своєрідно: часом здавалося, що воно просто заплющує очі на розширення діяльності терористичного угруповання на території своєї країни.

Та стара англійська приказка вчить: коли вечеряєте з дияволом, мусите користуватися довгою ложкою.

Ще одним "диявольським" випробуванням для Пакистану є те, що його населяння зростає неймовірними темпами. Іще 40 років тому його чисельність становила 75 млн, а сьогодні - вже 188 млн.

Цілком можливо, що першопричиною релігійного екстремізму стало те, що молоді люди втрачають надію на майбутнє в країні, де катастрофічно бракує робочих місць. Джихадистські організації, які вербують молодих мусульман у свої лави, становлять загрозу в глобальному масштабі, і тотальна війна з невидимим ворогом може набрати нових обертів.

Пакистанський теракт висвітлює й іншу дуже важливу проблему - ризик потрапляння ядерної зброї до рук талібів. Цей напад показав, що пакистанська армія та її інститути виявилися уразливими для атак. І можна лише уявити, що могло би статися, якби таліби заволоділи тактичними ядерними ракетами.

Після жахливого теракту в Пешаварі пакистанське керівництво мало би повністю припинити приховану підтримку будь-яких груп талібів і радикально очистити свої сили безпеки від талібів і їхніх ісламістських симпатиків. Зв'язки пакистанської еліти з талібами в кінцевому рахунку можуть зруйнувати країну.

Варварство терористів "Талібану" цілком і повністю перекреслює будь-які політичні виправдання їхньої легітимності, на що вони, можливо, колись і мали підстави. Розстріл дітей як помста за військовий напад є жахливим підтвердженням їхніх нелюдських намірів - сіяти насильство, смерть і руйнування.

Теракт у школі в Пешаварі, - це трагедія світового масштабу. Він має стати попередженням усім народам. Коли невігласи, прикриваючись богом, витісняють з медресе науку і раціональне мислення, то відчиняються двері для жорстоких убивць і сіячів терористичного хаосу. А реальна їхня мотивація - це влада будь-якими засобами і прагнення нав'язати свою волю іншим.

"Талібан" вважає пакистанську армію окупаційною і називає її армією невірних. Але чому таліби обрали мішенню дітей у державній школі, перейшовши цим межу? Адже за це їх може чекати жорстока відплата. У чому причина?

Афганський "Талібан" засудив цей страшний теракт, намагаючись дистанціюватися від нього. Бо, як заявив представник афганських талібів Забіулла Муджахід, "умисне вбивство безневинних людей - дітей і жінок - іде врозріз із засадами ісламу, і цим критерієм мають керуватися кожна ісламська партія і уряд".

То чи не можна припустити, що пакистанських талібів у криваву авантюру могла втягнути якась третя сторона? У всякому разі від цієї трагедії може серйозно виграти путінська Росія, яка після нападу на Україну стала парією на міжнародній арені і гарячково шукає вихід із патової ситуації. Зняття санкцій потрібне їй як повітря.

Кремль прагне будь-що припинити падіння ціни на нафту, що великою мірою залежить від позиції з цього питання найближчого союзника Вашингтона на Близькому Сході - Саудівської Аравії. Адже саме Ер-Ріяд підтримує дружні зв'язки з Ісламабадом.

Сполучені Штати через Саудівську Аравію тісно пов'язані з Пакистаном. З одного боку, Ісламабад забезпечує свій великий військовий контингент, який негласно задіяний у захисті саудівських установ. З іншого - Саудівська Аравія дає Пакистану чималі суми грошей і нафту.

Якщо США аж надто тиснутимуть на пакистанців, підштовхуючи їх до рішучих кроків проти "Талібану", то саудівським спонсорам такий поворот навряд чи сподобається. А це може призвести до різкого погіршення відносин всередині геополітичного трикутника США - Саудівська Аравія - Пакистан.

Пакистанські військові (фактичні правителі країни) обстоюватимуть свою тезу про "хороших талібів і поганий "Талібан" і, щоб боротися з поганим "Талібаном", вимагатимуть грошей. А Саудівська Аравія наполягатиме на тому, що будь-які серйозні дії проти талібів на території Пакистану Вашингтон в обов'язковому порядку повинен узгоджувати з нею.

Відтак є висока ймовірність того, що "талібське питання" причинить якщо не повний розрив союзницьких відносин Вашингтона з Ер-Ріядом, то, щонайменше, їх різке охолодження й переключення уваги світової громадськості (принаймні на тривалий час) із вторгнення російських терористів в Україну на безчинство терористів "Талібану" в Пакистані.

Проте саудівці вже не раз доводили, що їхні союзницькі відносини з Америкою не підлягають перегляду.