Чому розпалася урядова коаліція в Польщі

Польщу сколихнув черговий політичний землетрус. Унаслідок нього нарешті розпалася провладна коаліція «Права і Справедливості» та партії «Порозуміння» Ярослава Говіна. Втім, це ще не означає невідворотності дострокових парламентських виборів.

Непорозуміння між двома Ярославами — Качинським і Говіним — визрівали понад рік.

Першою тривожною ластівкою стала відставка Говіна з посади міністра науки і вищої освіти у квітні 2020 року, після відхилення його одіозної пропозиції про зміни до Конституції та подовження президентського терміну Анджея Дуди на два роки. Тоді, однак, Говін зумів домовитися з Качинським, і після спільної декларації двох Ярославів було призначено нові президентські вибори, а коаліцію правих сил було збережено. Однак тріщина у відносинах партнерів по коаліції залишилася доволі чуттєвою і відтоді лише поглиблювалася.

У червні цього року ПіС не підтримала кандидатури від «Порозуміння» на посаду омбудсмена, Ярослав Говін натомість несхвально відгукувався про важливу для уряду програму соціальної підтримки «Польський лад». Нарешті 4 серпня прем'єр Матеуш Моравецький звільнив 36-річну представницю партії «Порозуміння» Анну Корнецьку з посади заступника держсекретаря Міністерства розвитку, праці і технологій. Причина — незадовільна робота над реалізацією проєктів «Польського ладу». Після цього 11 серпня Ярослав Говін оголосив про вихід «Порозуміння» з коаліції з ПіС.

Чи означає це парламентську кризу в Польщі і, як наслідок, дострокові вибори? Не факт.

Уже наступного дня після демісії Говіна п'ять депутатів «Порозуміння» оголосили про вихід із партії та про продовження перебування в складі об'єднаних правих. Ще кілька депутатів перейшло до новоствореної Республіканської партії, яка також залишається в складі об'єднаних правих. З Говіном на даний момент точно залишаються лише сім депутатів (із 18 на початку каденції), які й створять невелику незалежну фракцію «Порозуміння».

Ключове запитання зараз: чи втратить «Право і Справедливість» парламентську більшість, яка складає 231 голос? Після парламентських виборів восени 2019 року коаліція «Права і Справедливості», «Порозуміння» і «Солідарної Польщі» мала 235 голосів. Тому навіть з урахуванням депутатів, що вийшли з «Порозуміння», формально ПіС зараз не має більшості. Втім, уже події 11 серпня показали, що це може й не завадити приймати урядовій партії необхідні рішення.

Цього дня Сейм мав розглядати одну з найбільш контроверсійних ініціатив об'єднаних правих — Lex TVN — поправки до закону про телерадіомовлення, які обмежують можливість впливу інших держав на інформаційний простір Польщі. Ці зміни можуть вдарити по мовленню найбільшого польського опозиційного каналу TVN, який належить до американського концерну Discovery.

Говін критикував цю ініціативу, наголошуючи на тому, що ліцензії на телерадіомовлення мають надаватися компаніям із країн ЄС та інших європейських структур. Опозиція ж називала ці зміни до закону впровадженням цензури в Польщі, тому градус напруги був надзвичайно високим. Зрештою 11 серпня була внесена пропозиція про перенесення засідання Сейму на вересень. Несподівано для провладного табору ця пропозиція була затверджена Сеймом — 229 голосів за і 227 проти. Причому проти проголосували й п’ять депутатів від «Порозуміння» на чолі з Ярославом Говіним.

Після цього спікер Сейму Елжбєта Вітек оголосила перерву і скликала «Раду старійшин» Сейму — спеціальний орган, що складається зі спікера, віцеспікерів Сейму, а також представників фракцій. Після більш як годинної перерви спікер Сейму оголосила, що під час перерви групою з 30 депутатів було внесено пропозицію про повторне голосування, адже під час першого голосування не було вказано дату відновлення роботи Сейму.

Цього разу проти перенесення засідання Сейму, окрім депутатів ПіС, проголосувало й три депутати з партії «Кукіз'15» (включно із самим Павлом Кукізом), які були обрані за списками опозиційної Польської селянської партії та з якими ще в квітні ПіС склала несподіваний союз, очевидно, якраз на випадок таких ситуацій. Після цього Сейм прийняв також і зміни до закону про телерадіомовлення, причому за скандальний законопроєкт проголосували п’ять депутатів, що напередодні оголосили про вихід із «Порозуміння», а також ті самі три депутати від Павла Кукіза, включно з ним особисто.

Тепер законопроєкт піде на голосування в Сенат. Після цього бурхливого засідання Сейм пішов на канікули до 15 вересня.

Опозиція називає самі зміни Lex TVN і спосіб, в який їх було прийнято (повторне голосування після результату, що не підходив владі), порушенням засад демократії в Польщі. Колишній голова «Громадянської Платформи» Борис Будка, наприклад, прирівняв ПіС до Ердогана, Лукашенка і Путіна, а депутат «Громадянської Платформи» Павел Коваль заявив, що Ельжбєта Вітек має в майбутньому постати перед судом за порушення закону.

Наступний місяць перед відновленням роботи Сейму буде часом, що, можливо, вирішить майбутнє цього скликання польського парламенту. Усе залежатиме від того, чи зможе ПіС знайти союзників, що забезпечать хоча б мінімальну перевагу над рештою партій. Лише це гарантуватиме нормальну роботу уряду.

Засідання Сейму 11 серпня показало, що теоретично це можливо. Дочасні вибори явно не входять у плани Ярослава Качинського, тому можна не сумніватися, що в найближчий місяць відбуватиметься активна непублічна гра, на кону якої буде відновлення стабільності проурядової більшості.

Усі статті Олександра Шевченка читайте тут.