Болгарія: (не)проросійський вибір

У Болгарії новий президент. Ним став Румен Радев. За підсумками другого туру президентських виборів, які відбулися минулої неділі, за цього кандидата від Соцпартії проголосувало 59,37% болгар, які прийшли на виборчі дільниці.

Хоча Болгарія й парламентська республіка - з досить обмеженими повноваженнями президента, перемога Румена Радева запустила ланцюгову реакцію, яка теоретично може призвести до зміни влади. Радев завдав поразки кандидату від правлячої правоцентристської партії ГЄРБ Цецці Цачевій. У результаті прем'єр-міністр Бойко Борисов, який представляв цю партію, пішов у відставку. Він аргументував рішення тим, що під час виборів люди недвозначно висловили невдоволення нинішнім курсом країни, і в цій ситуації відставка його уряду - "найбільш демократичний вихід".

Після відставки уряду президент Росен Плевнієв, який залишає посаду, відповідно до конституції має спочатку дати мандат на формування нового кабінету міністрів лідерові найбільшої парламентської партії. Але це і є Борисов, який пішов у відставку і вже заявив, що відмовиться формувати уряд заново. Потім мандат буде запропоновано Корнелії Ніновій, лідеру Болгарської соціалістичної партії, яка посіла друге місце на попередніх парламентських виборах.

Однак і К.Нінова заздалегідь відмовилася від цієї можливості. Таке рішення зрозуміле, з огляду на те, що соціалісти не мають шансів зібрати більшість голосів на свою підтримку. Отже, як видно, наступного року Болгарію очікують дострокові парламентські вибори.

Новий президент Р.Радев заступить на посаду в січні. 53-річний генерал болгарської армії, колишній командувач військово-повітряних сил країни, раніше політикою не займався. У президентську кампанію його "привела" Соціалістична партія, якій потрібно було представити виборцям нове обличчя, що не замішане в політичних інтригах і вигідно вирізняється на тлі корумпованої чинної влади.

Багато експертів називають Р.Радева проросійським політиком, аргументуючи це тим, що в питаннях зовнішньої політики він акцентував увагу на національних інтересах, співробітництві з Росією та відмові від "сателітного синдрому" щодо ЄС. Однак характеристика, дана Радеву експертами, вводить в оману. Річ у тому, що новообраний президент не збирається принципово змінювати вектор зовнішньої політики. Про що він і заявив у нещодавньому інтерв'ю болгарським ЗМІ. А в перебігу виборчої кампанії він казав, що для Болгарії немає альтернативи членству в НАТО і ЄС.

Та й Болгарська соціалістична партія вже неодноразово ставала правлячою партією. Так, із травня 2013-го по серпень
2014-го уряд БСП і "Руху за права і свободи" перебував біля керма країни. Також соціалісти були при владі в період 2005-2009 рр., упродовж якого країна успішно завершила вступ до Європейського Союзу. Тоді ж у країні з'явилися американські військові бази.

Тому, попри оцінки зовнішньополітичних поглядів Радева і те, що БСП є наступником Болгарської комуністичної партії, назвати їх справжньою проросійською силою було б неправильно.

Водночас Р.Радев закликає до прагматичного співробітництва з Росією. Подібні ідеї користуються популярністю у болгарському суспільстві.

Попри те що, за даними Женевського інституту міжнародних відносин і розвитку, експорт Болгарії до Росії впав лише на 1,7%, деякі болгарські політики регулярно висловлюються за те, щоб санкції проти РФ не продовжувати. Згідно з опитуванням Інституту відкритого суспільства, 40% болгар вважають, що їхня країна "не повинна брати участь у санкціях проти інших держав". Утім, слід зазначити, що за цим показником виборці ГЄРБ і БСП особливо не відрізняються. Але якщо 19,5% прибічників ГЄРБ вважають, що санкції проти Росії мають стати жорсткішими, то серед прибічників соціалістів таких лише 1,8%.

Крім того, у Болгарії є інтерес до співробітництва з Росією в енергетичній сфері. Відомо, що країна була найважливішим учасником російського проекту газопроводу "Південний потік". Однак улітку 2014 р., за урядування соціалістів, Болгарія заморозила будівництво газопроводу на підставі позиції Єврокомісії. Частина болгар (22%) вважає, що це була помилка, і газопровід потрібно було будувати, навіть якщо це призвело б до покарання з боку ЄС. Серед виборців БСП цю думку поділяють 30,3%, тоді як серед прибічників ГЄРБ - 16,7%.

Нарешті, ще раніше болгарська влада заморозила будівництво АЕС "Белене", яке здійснювалося в рамках спільного проекту з російською стороною. Тоді Софія вирішила, що без додаткових інвестицій з боку західних партнерів даний проект обійдеться країні надто дорого. Оскільки така позиція викликала резонанс у суспільстві, було вирішено провести референдум. Але він провалився через низьку явку. Однак прихильники будівництва станції періодично закликають розморозити "Белене".

Разом з тим малоймовірно, що Софія обстоюватиме надто жорстку позицію в переговорах з ЄС: Болгарія не в тому економічному становищі, щоб конфліктувати з Брюсселем.

Це підтверджує й задеклароване Р.Радевим ставлення до санкцій проти Росії. Хоча він і назвав їх контрпродуктивними, але заявив, що рішення щодо продовження санкцій ухвалюватиме уряд.

Своє ставлення до Росії Радев формулює як фразами про "відвічний духовний зв'язок", так і словами про необхідність мати "чітку прагматичну основу, що гарантує економічне співробітництво та розширення ринків". Насправді це спроба - як виявилося, успішна - здобути підтримку проросійського електорату. Але, постійно наголошуючи на пріоритетності співробітництва з ЄС, він не відштовхнув від себе й прозахідних виборців, які не задоволені чинним урядом.

Причин для невдоволення у болгар достатньо. Як і багато країн ЄС, Болгарія лише у 2014-му повернулася до стабільного економічного зростання. Його темпи (+3,6% реального ВВП у 2015-му та очікувані МВФ +3% за підсумками н.р.) цілком задовільні. Але наслідків кризового падіння ще не подолано. Так, безробіття торік становило 9,2%, тоді як у 2008-му воно було на рівні 5,6%.

Найбільше з внутрішніх загроз болгар турбує корупція. Саме корупційні скандали, пов'язані з партією ГЄРБ, стали однією з головних причин, через яку Р.Радев, який сприймався як "антисистемний" кандидат, переміг. А от із зовнішніх загроз дуже велику увагу болгари приділяють припливу біженців. Це не дивно, з огляду на те, що деякі маршрути мігрантів лежать через Болгарію. І тут Радев теж виступив в унісон думкам електорату, заявивши, що не підтримує ідеї прийняття біженців за квотами ЄС.

Якщо говорити про можливі дострокові вибори, то, найбільш імовірно, їх знову виграє ГЄРБ. Згідно з вересневим опитуванням Alpha Research, партію підтримує 23,5% населення, або 35,2% від тих, хто збирається прийти на виборчі дільниці.

Утім, цілком очевидно, що ГЄРБ буде потрібна підтримка інших партій для формування коаліції. Це можуть бути ті самі партії, які голосували за призначення Бойко Борисова прем'єром у 2014 р., - Реформаторський блок, Патріотичний фронт і, в разі проходження 4-відсоткового бар'єра, "Альтернатива за болгарське відродження". Сумарно підтримка цих сил серед тих, хто планує голосувати, становить 54,6%. А це більше, ніж їхній сукупний результат на виборах у 2014 р. Але якщо якась із цих партій і відмовиться брати участь у коаліції, або якщо "Альтернатива за болгарське відродження" все ж таки не пройде до парламенту, коаліція навіть трьох сил цілком може набрати 121 мандат.

Підтримка БСП помітно зросла: якщо на виборах дворічної давності за соціалістів проголосувало 15,4% виборців, то нині, судячи з опитувань, за них готові віддати свої голоси 23,5%. Однак одночасно майже вдвічі (з 14,8 до 7,6%) зменшилася кількість прихильників "Руху за права і свободи" - ліберальної партії, яка, зокрема, активно виступає на захист мусульманських меншин у країні. Таке падіння цілком можна пояснити побоюваннями болгар "загрози від мігрантів".

Цікаво, що при цьому рейтинг крайньої правої та однозначно проросійської партії "Атака" тільки падає. У 2009 р. вони набрали 9,4% голосів виборців, у 2013-му - 7,3%, а в 2014-му із ледь-ледь пройшли до парламенту з результатом 4,5%. Останнє опитування показує, що їх готові підтримати лише 3,4%. Не виключено, що їхніх прихильників завдяки помірно проросійській риториці зібрала БСП.

Таким чином, цілком можна очікувати, що після позачергових парламентських виборів у Болгарії знову буде прозахідний уряд ГЄРБ. А питання продовження санкцій проти Росії вирішуватиме саме уряд. Повноваження ж президента в Болгарії досить обмежені; як і в багатьох парламентських республіках, він доручає лідерам партій сформувати уряд, але не довільно, а за результатами парламентських виборів. Він призначає дипломатів, але керує зовнішньою політикою МЗС. В усьому іншому функції президента переважно церемоніальні.

І хоча Радев як головнокомандувач матиме доступ до секретних документів НАТО, його досить помірна риторика не дає приводів для серйозних побоювань щодо "витоку" цих матеріалів у Кремль. Як і для прогнозів про можливий розворот Болгарії у бік Росії.