Бойкот парламенту

01 грудня, 2020, 13:01 Роздрукувати
Відправити
Відправити

На тлі пандемії в Грузії розгортається внутріполітична криза.

Бойкот парламенту
© Грузинська мрія

«Грузини звикли жити з тим, що в країні щороку — політична криза», — зазначив у розмові з ZN.UA один із наших співрозмовників, коментуючи події останнього місяця. Однак нинішня криза, приводом до якої стали парламентські вибори, розгортається на тлі погіршення ситуації з пандемією коронавірусу: на відміну від подій піврічної давності, нині в країні стрімко зростає кількість захворювань, і система охорони здоров'я починає давати збої.

Після другого туру голосування правляча партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія» отримала 90 зі 150 місць у парламенті. (При цьому «мрійники» перемогли в усіх 30 мажоритарних округах.) Решту 60 місць отримала опозиція: у блоку «Сила в єдності» (до якого входять п'ять партій, у тому числі і «Єдиний національний рух» експрезидента Михеїла Саакашвілі) — 36 мандатів, у «Європейської Грузії» — п'ять, у «Лело», «Альянсу патріотів», «Стратегії Агмашенебелі» та «Гірчі» — по чотири, у «Громадян» — два, а в «Лейбористської партії» — один мандат.

Однак ще після першого туру, який відбувся 31 жовтня, всі опозиційні партії заявили: вибори сфальсифіковано. 

Втім, оцінки минулих виборів противниками «Грузинської мрії» не збігаються з думкою міжнародних партнерів Грузії. ОБСЄ і її Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) заявили, що, хоча спостерігачі й висловили низку зауважень стосовно процесу виборів, вони не мають серйозних претензій до перебігу голосування, яке було проведене в конкурентному середовищі і загалом із дотриманням основних свобод. Цю саму оцінку поділяють ЄС, США, НАТО, Рада Європи, які закликають грузинів знайти компроміс. 

Так, у день візиту держсекретаря США Майка Помпео до Грузії, що відбувся в середині листопада, держдепартамент опублікував заяву свого представника, який закликав грузинську опозицію «боротися за зміни в парламенті, а не бойкотувати». А представник Єврокомісії Пітер Стано не так давно заявив: «Після виборів ЄС із нетерпінням чекає, що більшість і опозиція знайдуть необхідний компроміс, аби забезпечити співпрацю в парламенті для просування реформ та вирішення нагальних медичних і соціально-економічних проблем у Грузії».

 Як зазначив у коментарі ZN.UA професор Державного університету Іллі (Тбілісі) Гія Нодіа, 35 провідних грузинських НУО (включно з усіма основними організаціями, котрі моніторять вибори) ухвалили спільну заяву про те, що вибори були найменш демократичними за період правління «Грузинської мрії», але все-таки не визнали це достатнім, аби поставити під сумнів легітимність результату. «Порушення були досить серйозні. Головне — було багато невідповідностей у протоколах, що свідчить про свідомі підтасовки під час підрахунку голосів. Але в нас немає надійного інструменту, який дозволив би оцінити масштаб порушень насправді», — розповів Гія Нодіа. 

Гія Нодіа
Гія Нодіа
Mzia Saganelidze RFE/RL

Проте опозиція, стверджуючи, що її участь у парламенті рівнозначна легітимації виборів, оголосила бойкот другому туру й відмовилася від мандатів.

Незважаючи на зусилля посередників — представника Європейського Союзу в Грузії Карла Харцеля і посла Сполучених Штатів Келлі Дегнан, — «Грузинська мрія» та її опоненти компромісу поки що не знайшли. Опозиція так само говорить про тотальну фальсифікацію результатів голосування і вимагає від влади відставки голови ЦВК, проведення нових парламентських виборів та звільнення політв'язнів. Своєю чергою, правляча партія на нові вибори не погоджується.

Перше засідання парламенту Грузії Х скликання має відбутися в грудні. Згідно з процедурою, законодавчий орган розпочне роботу, якщо ЦВК оголосить про обрання не менше двох третин від його повного складу, тобто 100 депутатів. Перше засідання новообраного парламенту може відкритися, якщо на ньому будуть присутніми більше половини новообраних депутатів. 

Маючи в законодавчому органі 90 мандатів, «Грузинська мрія» може сформувати уряд. Але цих голосів недостатньо для затвердження держбюджету: для цього потрібно дві третини парламентаріїв. Утім, виконавчий секретар «Грузинської мрії» Іраклій Кобахідзе вважає, що в конституції країни прописано механізми, які захищають Грузію від блокування роботи парламенту. 

«Із самого початку визнаються повноваження 150 депутатів, тобто незалежно від того, яку позицію має відповідний парламентарій. Усі 150 депутатів вважаються депутатами після того, як на першому засіданні 76 із них, тобто більшість, підтвердить їхні повноваження. Після цього, безумовно, кожен депутат може написати заяву про вихід із парламенту, але залишать вони парламент чи ні, вирішувати парламенту. Це механізм проти шантажу. Парламент може не проголосувати за їх вихід із парламенту», — заявив телеканалу Rustavi-2 виконавчий секретар «Грузинської мрії». 

Однак опозиція поки що не має наміру йти в законодавчий орган. «Те, що нас можуть формально залишити депутатами парламенту, не означає, що ми братимемо участь у парламентському житті», — заявив один із лідерів ЄНР Заал Удумашвілі. «Відмовившись входити в парламент, опозиція ризикує. Але ввійшовши в парламент, опозиція може втратити набагато більше», — своєю чергою, зазначила в коментарі для BBC грузинська політологиня Хатуна Лагазідзе.

Перед Грузією замаячіла перспектива однопартійного парламенту. Такий сценарій розвитку подій досить негативно позначиться на іміджі Грузії як демократичної держави: однопартійні парламенти — один із символів авторитарної держави, що обмежує права опозиції. Крім того, бойкот парламенту опозицією може перешкодити Тбілісі приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ): в альянсі ведуться розмови про те, щоб надати його найближчим часом.

Нарешті, занурення в кризу створює країні імідж політично нестабільної держави, що не може сприятливо позначитися на економіці, яка й так потерпає від наслідків пандемії. За перші п'ять місяців 2020 року ВВП Грузії скоротився на 5%. Національний банк Грузії і міжнародні фінансові організації прогнозують, що 2020 року він упаде на 4,5–6%. Оскільки в країні впровадили локдаун із 28 листопада по 31 січня 2021 року, економісти прогнозують для ВВП гірший сценарій.

 Як зазначає в коментарі ZN.UA керівниця Центру макроекономічних досліджень Інституту економічної політики ISET-PI (Тбілісі) Ярослава Бабич: «Тривале політичне протистояння на цьому етапі точно не допоможе економіці: бізнес у Грузії, як і в будь-якій іншій країні, досить чутливий до політичної нестабільності. У 2019 році опитування представників приватного бізнесу засвідчило, що політична нестабільність є однією з найважливіших перешкод для ведення підприємницької діяльності в Грузії. Доступність фінансування опинилася на другому місці». 

Що буде далі? Гія Нодіа зазначає: «Поки що для опозиції не видно позитивної перспективи». В опозиційних партій на цьому етапі вочевидь немає ресурсів для організації масових вуличних протестів. Обмежує їхні можливості й те, що в Грузії з 28 листопада на два місяці посилили карантинні заходи у зв'язку зі зростанням захворюваності на коронавірус. Та й самі представники опозиції кажуть: «Зважаючи на тяжку епідеміологічну ситуацію в країні, на цьому етапі ми утримаємося від традиційних широкомасштабних акцій на проспекті Руставелі».

Нині в Грузії обговорюються різні варіанти виходу з кризи. Так, грузинські масмедіа пишуть про можливість проведення повторних парламентських виборів у жовтні наступного року одночасно з виборами до місцевих органів самоврядування. 

ЗМІ також розповідають, що «Грузинська мрія» висловила готовність звільнити затриманих, яких вважають політв'язнями, в обмін на вхід опозиційних сил до парламенту і відмову від вимоги нових виборів. Однак в опозиції на цю пропозицію відповіли, що «торгувати долями людей неприпустимо» і вони не підуть на таку домовленість. Її представники так само дотримуються головної вимоги — проведення повторних парламентських виборів із новою ЦВК.

Своєю чергою, Іраклій Кобахідзе заявив в інтерв'ю телеканалові «Палітра ТБ», що між опозицією і правлячою командою можливе досягнення угоди, якщо предметом перемовин стане реформа виборчої системи. Водночас він підкреслив, що «єдина червона лінія» для «Грузинської мрії» — це дострокові вибори: з інших питань його політична сила готова до розмови.

Гія Нодіа вважає, що сторони так і не досягнуть компромісу. «Буде млява, хронічна криза, яка стане на певний час нормальною ситуацією. Можливо, на кілька років. Парламент може зібратися й виконувати свої основні функції. Але окремі рішення неможливо буде прийняти, бо вони потребують участі двох третин членів парламенту. Наприклад, вибори нових членів до Вищої ради юстиції тощо. Тож хоча, з погляду прийняття рішень, і виникне проблема, але вона не буде фатальною», — зазначає політолог. При цьому він не виключає, що однопартійний парламент існуватиме чотири роки. 

Інші експерти висловлюють припущення, що опозиція, яка складається з різних політичних сил, недовго буде монолітною в питанні бойкоту роботи парламенту. Очевидно, на політичних «штрейкбрехерів» сподіваються і в правлячій партії. Тим більше що Захід публічно не підтримав дій опозиції. Втім, є ще й гіпотетична можливість розколу в «Грузинській мрії». Як зазначає Нодіа, «нині запас міцності партії становить 14 мандатів. Але в попередньому парламенті від «Мрії» відкололося набагато більше депутатів». Тож всередині парламенту може виникнути нова опозиція.

Більше статей Володимира Кравченко читайте тут.

 

 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК